Метод середньозваженої вартості

Середньозважена вартість визначається по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку і надходження запасів на їх сумарну кількість.

Середньозв. вартість =(Сн+сп)/(Кн+кп)

де Сн – вартість запасів на початок місяця;

Сп – вартість запасів, що поступили;

Кн – кількість запасів на початок місяця;

Кп – кількість запасів, що поступили.

Приклад.

Залишок матеріалу А на початок місяця – 100шт. по 6 грн. Поступило 500шт. по 12грн. За місяць було списано 200шт. матеріалів за средневзвешенной вартістю.

Середньовзвішена вартість = (100х6+500х12)/(100+500) = 11грн.

Означає 200шт. матеріалу А спишемо по 11грн.

11 грн. х 200 шт. = 2200 грн.

Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)

Заснований на допущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони поступали на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж) оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Показники	Кількість	Ціна	Метод оцінки
Середньозв.		FIFO
Залишок на 1.11
Прихід:
6.11
10.11
20.11
Разом прихід
Разом прихід із залишком
Витрата
Залишок на 30.11

Середньозв. вартість = 800/160 = 5грн. 5грн х 120 = 600грн.

FIFO: 20х2+30х3+50х5+20х7 = 520грн.

Залишок: 40х7 = 280грн.

Списання матеріалів у виробництво: Дт23- Кт20 на суму 600(700,520).

 

Метод нормативних витрат

Оцінка по нормативних витратах полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і цін, що діють. Застосування нормативних витрат для оцінки запасів у фінансовому обліку і звітності допускається лише якщо результати такої оцінки приблизно рівні їх собівартості. Для максимального наближення нормативних витрат до фактичних норми витрат повинні регулярно перевірятися і переглядатися. Цей метод зазвичай застосовується у разі стабільності цін на запаси. В цьому випадку відхилення між нормативними і фактичними витратами є неістотними і списуються у момент придбання матеріалів. Сума перевищення фактичної собівартості над їх нормативною включається в собівартість реалізованої продукції звітного року.

 

Метод по цінах продажів

Застосовується підприємствами роздрібної торгівлі.

Оцінка по цінам продажу основана на використанні середнього процента торгової націнки товарів. Використовують підприємства з великою номенклатурою и приблизно однаковим рівнем торгової націнки.

Собівартість реализованих товаров визначається как різница між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товаров и сумою торгівельної націнки на продані товари.

Сума торівельної націнки на реализовані товари = продажна (роздрібна) вартість проданих товарів х середний % торгової націнки

 

Средний % т/н = т/н на початок місяца + т/н за місяц

залишок товарів + загальна вартість

на початок місяца придбаних товарів

 

Приклад:

Залишок товара – по собівартості 500,0

– по цінам продажу 800,0

 

Придбано по покупній вартості – 3000,0 по собівартості

– 4000,0 по цінам продажу

Транспортні витрати – 50,0

Реалізовано товарів по цінам продажу – 2500,0

1. Собівартість придбання: 3000 + 50 = 3050

2. Торгівельна націнка в продажній вартості наявного товару = залишок торгової націнки на початок + торгова націнка в придбаних товарах (800 - 500) + (4000 - 3050) = 1250

3. Продажна вартість наявних товарів 800 + 400 = 4800

4. Середний % торгової націнки = 1250: 4800 х 100% = 26,04%

5. Торгова націнка на реализовані товари = 26,04% х 2500 = 651

6. Собівартість реалізованих товарів = продажна вартість реалізованих товарів – торгова націнка реалізованих товарів:

2500 – 651 = 1849,0 грн.

 

Облік запасів на складі і його зв'язок з обліком в бухгалтерії.

На складі кожна група, підгрупа матеріалів повинна зберігатися окремо у визначеному місці, до якого прикріпляється ярлик. На складах ведеться кількісно-сортовий облік матеріалів в картках кількісного (складського) обліку (М-12), які відкриваються на кожен номенклатурний номер матеріалів. Записи в картках МОЛ ведуть щодня на підставі прибуткових і витратних документів з виведенням залишків після кожного запису. Розноска з лімітно-огорожних карт може здійснюватися у міру закриття картки, але не пізніше за перше число. В цьому випадку лімітно-огорожні карти зберігаються разом з картками складського обліку протягом місяця. У встановлені терміни МОЛ складають матеріальний звіт і разом з прибутковими і витратними документами здають в бухгалтерію в 2-х экз.

У бухгалтерії ведуть:

1. Кількісно-сумовий облік запасів. На кожен вид матеріалів відкривають картки кількісно-сумового обліку, в них бухгалтер на підставі документів, що поступили, відображає рух матеріалів, тобто дублює складський облік. Обороти за місяць переносять в оборотні відомості кількісно-сумового обліку по кожному синтетичному рахунку і груп матеріалів. Підсумки оборотної відомості звіряють з синтетичними рахунками в головній книзі і з даними складського обліку.

2. Оперативно-сальдовий метод. На складі ведуть картки складського обліку матеріалів, а в бухгалтерії – відомість залишків матеріалів (сальдова книга) форми М-14. Щодня або один раз в тиждень бухгалтер перевіряє правильність проведених комірником записів в картках і підтверджує своїм підписом. В кінці місяця завідувач складом переносить кількісні дані про залишки на перше число з картки в сальдову книгу. У бухгалтерії таксують за вартістю і виводять результати по облікових групах і по складу. Зберігаються в бухгалтерії, звіряються з відомістю 10 «Рух матеріалів у вартісному виразі по облікових цінах».

3. Автоматизований (механізований) метод.

 

Оцінка запасів на дату балансу.

Запаси відображаються в балансі по меншій з 2-х вартостей: первинній або чистій вартості реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів – це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва і реалізацію.

Запаси відбиваються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони зіпсовані або втратили очікувану економічну вигоду. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів. Сума зниження ціни списується на витрати звітного періоду Дт946, Кт20(28). Сума недостач і витрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винуватців відбивається на забалансових рахівницях. Якщо чиста вартість реалізації раніше знижених в ціні запасів потім збільшується, признається дохід не більше суми попереднього зниження ціни Дт20(28), Кт719.

Приклад.

	Види запасів	Разом
А	Би	У	Г
Чиста вартість реалізації
Собівартість одиниці запасу
Мінімальна оцінка
Кількість одиниць
Облікова вартість
Балансова оцінка
Сума переоцінки	¾

Балансова вартість всіх запасів = 28250грн, а облікова вартість = 29700грн. Сума зниження ціни = 1450(29700-28250) – Дт946, Кт20.

 

 

Інвентаризація запасів.

Підприємства повинні проводити інвентаризацію ТМЦ в наступних випадках:

1.При передачі майна державного підприємства в оренду, при приватизації;

2.Перед складанням річної фінансової звітності;

3.При зміні МОЛ;

4.При виявленні зловживань, розкрадань, псування;

5.При ліквідації підприємства.

6. У разі стихійних лих.

Порядок проведення інвентаризації встановлений «Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових коштів і документів, розрахунків», затвердженою Мінфіном №69 від 11 серпня 1994г.

На підприємстві наказом створюється комісія, що постійно діє, а при великій кількості підрозділів – робочі інвентаризаційні комісії.

Інвентаризація здійснюється шляхом переважування, обміру, перерахунку; результати оформляються інвентаризаційним описом. При виявленні зіпсованих матеріалів складається акт порчи і в описі не записується. Виводять результат в звіряльній відомості. По кожному відхиленню МОЛ дає пояснення.

Дт Кт Сума

1. Оприбутковані надлишки матеріалів 20-28 719 1000

2. Списання недостачі 947 20-28 1000

Одночасно до встановлення винних осіб сума недостачі записується в прихід рахунку 072. Після встановлення винних сума недостачі списується у витрату рахунку 072.

3. Сума відшкодування раніше списаних активів 375 716 1200

4. Податкові зобов’язання по ПДВ 716 641 200

5. Отримано відшкодування 30, 31 375 1200