Розказати роботу карбюратора на різних режимах.

1. Пуск холодного двигуна - ГДС і СХХ основної змішувальної камери.

2. Мала частота (холостий хід) - СХХ.

3. Середні навантаження - ГДС і СХХ.

4. Повне навантаження - ГДС обох камер, економайзер, частково СХХ.

5. Різке відкриття дросельної заслінки.

Розказати про еконостат (збагачуючий пристрій) і перехідну систему (аналогічна СХХ).

К-126Б - двохкамерний з падаючим потоком і збалансованою поплавковою камерою. Камери працюють паралельно, але незалежно, кожна подає горючу суміш до 4 циліндрів.

Повітряна заслінка, поплавкова камера, системи прискор. насоса і економайзера - загальні для карбюратора.

К-126 Б складається з 4 частин:

1. Корпус поплавкової камери.

2. Кришка поплавкової камери з повітряним патрубком.

3. Корпус змішувальних камер.

4. Пневмоінерційний обмежувач частоти обертання.

Установка обмежувача привела до установки в карбюраторі кулачкової муфти. Конструкція карбюратора К-126Б і К-126Г майже аналогічні, тому зупиняємось тільки на роботі.

Регулювання карбюраторів.

1. Регулюється рівень палива в поплавковій камері підгинання або відгинання язичка на поплавку.

2. Регулюється робота двигуна холостого ходу за допомогою 2 гвинтів якості і 1 -кількості.

3. Регулюється момент вмикання економайзера і прискорювального насоса за допомогою гайок, які навертаються на верхні кінці штоків.

Тема 7.

Система живлення карбюраторного двигуна.

Заняття IV

План

1. Будова і робота карбюратора К-88 AM.

2. Будова привода керування карбюратором.

3. Призначення і типи обмежувачів максимальної частоти обертання колінчастого вала.

4. Будова і робота обмежувача частоти обертання колінчастого вала двигунів

ЗМЗ-53 і ЗІЛ-130.

Д/3 §38 cm. 114-120

Схема карбюратора -88АМ:

1 – корпус повітряної горловини; 2 – голчатий клапан; 3 – сітчастий фільтр; 4 – пробка фільтра; 5 – балансувальний канал; 6 – корпус жиклерів; системи холостого ходу; 7 – виріз у корпусі горловини; 8 – жиклер повної потужності; 9 – повітряний жиклер; 10 – малий дифузор; 11 – кільцева щілина; 12 – розпилювач прискорювального насоса; 13 – повітряна порожнина; 14 – порожній гвинт; 15 – повітряна заслінка; 16 – запобіжний клапан; 17 – основний штовхач; 29 і 34 – пружини; 19 і 21 – штоки; 20 – планка (повідець); 22 – кільцева канавка; 21 – корпус поплавкової камери; 24 – манжета; 25 – пружина манжети; 26 – втулка штока; 27 – отвір; 28 – проміжний штовхач; 29 і 31 – кулькові клапани; 30 – сідло; 32 – тяга; 33 – клапан економайзера; 35, 39, 44 – канали; 36 – пробка; 37 – важіль; 38 і 50 – прокладки; 40 – нагнітальний клапан; 41 – гвинти регулювання системи холостого ходу; 42 – прямокутний отвір; 43 – круглий отвір системи холостого ходу; 45 – дросельна заслінка; 46 – корпус змішувальних камер; 47 – головний паливний жиклер; 45 – поплавець; 49 – пружина поплавця

1. Розказати будову карбюратора К-88-АМ і його роботу на різних режимах роботи двигуна.

2. Майже всі карбюратори обладнані подвійними приводами керування:

• основним (ножним);

• допоміжним (ручним).

Розказати роботу привода ручного і ножного.

Обмежувач призначений для обмеження частоти обертання колінчастого вала.

Типи обмежувачів:

• пневматичний;

• інерційний;

• пневмоінерційний.

4. Будова пневмоінерційного обмежувача:

1. Датчик.

2. Мембранний механізм.

Датчик встановлений на передній кришці розподільних шестерень.

Будова датчика:

1. Корпус.

2. Кришка.

3. Ротор.

4. Пружина клапана ротора.

5. Клапан ротора.

6. Регул, гвинт пружини клапана ротора.

7. Порошкова пориста втулка (підшипник ковзання одного кінця осі ротора).

8. Сальник ущільнюючий другого кінця ротора, що оберт, в кришці корпуса.

9. Повітряні трубки.

Будова мембранного механізму:

1. Мембрана.

2. Шток.

3. Повітряний і вакуумний жиклери.

Тема 7.

Система живлення карбюраторного двигуна.

Заняття V

План

1. Призначення, будова і робота вузлів і приладів подачі та очистки палива і повітря; повітряних фільтрів, паливних баків, паливних фільтрів, паливних насосів.

2. Призначення і будова впускних і випускних трубопроводів. Пристрій для підігріву горючої суміші.

3. Призначення, будова і принцип роботи глушника шуму системи випуску.

4. Вплив складу відпрацьованих газів на забруднення навколишнього середовища.

Способи зниження токсичності відпрацьованих газів. Поняття про каталітичні нейтралізатори.

 

Д/3 § 38-39 ст.120-130 [1] § 41-43 ст.112-121 [2]

 

Повітряний фільтр.

В оточуючому середовищі міститься багато пилі в залежності від місцевості дорожніх і кліматичних умов.

Пил, що проникає в двигун змішується з маслом і виникає інтенсивний знос поверхонь тертя, що приводить до зниження довговічності і потужності двигуна.

Експерименти дані свідчать, що фільтр з паперовим або картонним фільтруючим елементом при правильному обслуговуванні знижує знос деталей двигуна під час роботи в звичайних умовах на 15-20% і в умовах сильної запиленості в 1,5-2 рази.

На автомобільних двигунах використовують повітряні фільтри інерційно-масляні або із змінними фільтруючими елементами з паперу або картону.

 

Будова інерційного-масляного фільтра:

1. Корпус фільтруючого елемента.

2. Кришка.

3. Фільтруючий елемент (капронове волокно).

4. Інерційний відображувач.

5. Верхній і нижній перехідники.

6. Гумовий гофрований патрубок з пружиною.

Фільтруючий елемент з кришкою закріплений на стяжному гвинту гайкою-барашком, а верхній перехідником-гвинтом.

Розповісти роботу фільтра, шляхи руху повітря до фільтра, фільтруючі елементи.

Паливний бак.

Паливний бак складається з двох зварних частин відштампованих з освинцьованої сталі.

Всередині бака є перегородки, які усувають плескання палива і підвищують жорсткість конструкції.

В верхню частину бака вварена заливна горловина, яка закривається пробкою. Інколи для покращення заправки бака використовується висувна горловина, що має сітчастий фільтр.

На верхній частині бака розміщені датчик вказівника рівня палива і кран з’єднаний трубкою з фільтром відстійником. В днищі бака встановлений відстійник і в отвір для зливу відстою ввергнута пробка.

Паливні баки встановлені за допомогою хомутів і кронштейнів на лівому або правому лонжероні під вантажною платформою або під сидінням водія. На легкових автомобілях паливні баки встановлюють в багажнику (на дні) або під підлогою кузова. Паливні баки мають герметичні пробки, що з’єднують бак з атмосферою через спеціальні клапани.

Емкість баків: ГАЗ-24 - 55л, ГАЗ-53 - 90 л, ЗІЛ-130 - 170 л

Паливні фільтри.

Для відокремлення від палива води і крупних механічних домішок використовують відстійники, а для очистки палива від дрібних механічних домішок - паливні фільтри тонкої очистки.

Фільтр-відстійник складається:

1. Корпус.

2. Відстійник.

3. Фільтруючий елемент.

4. Ущільнююча прокладка.

Фільтруючий елемент зібраний з пластин товщиною 0,14 мм. На них є отвори для проходу палива, два отвори для установки пластин на стінках і виступи висотою 0,05 мм. Пакет пластин одягнутий на стержень. Пластини щільно притискуються одна до другої і до корпуса пружиною.

Фільтр тонкої очистки:

1. Корпус.

2. Стакан-відстійник.

3. Фільтр, елемент.

4. Гумова прокладка.

Фільтр, елемент сітчастий (стакан з алюмінієвого сплава з отворами і ребрами, на який намотана латунна сітка) і керамічний.

Паливний насос. Найбільш поширені насоси мембранного типу, що приводиться в дію від розподільного вала.

Моделі бензонасосів: ЗІЛ-130 - Б10; МЗМ-53 - Б9Д; ЗМ324 - Б9В

Будова насоса:

1. Кришка.

2. Головка.

3. Корпус.

4. Механізм подачі палива.

5. Мембрана зібрана на штоку з двома тарілками і закріплена між корпусом і головкою.

6. Три впускних і три випускних клапани розміщені в головці.

7. Відвідний штуцер в кришці головки.

Розповісти роботу насоса.

 

2. Кожний ДВЗ має два трубопроводи: впускний і випускний, які зазвичай відливають окремо.

Впускний трубопровід відлив, з алюмінієвого сплаву і для подачі і розподілу горючої суміші від карбюратора до циліндрів двигуна.

Для кращого розподілу і наповнення циліндрів горючою сумішшю опір впускного трубопроводу повинен бути найменшим. З цією метою впускний трубопровід виконують по можливості більшого перерізу і з більш короткими патрубками.

Випускний трубопровід відливають з сірого чавуну і призначений для відводу відпрацьованих газів з циліндрів двигуна.

На фланці впускного трубопроводу встановлюють карбюратор. Кожна камера по трубопроводу подає в лівий і правий ряд циліндрів b V-подібних двигунах. Впускний трубопровід в V-подібних двигунах розміщений між головками блока, а по два випускних трубопроводи розміщених з зовнішніх сторін головок блока.

В рядних двигунах впускний і випускний трубопровід кріплять разом з однієї сторони двигуна за допомогою шпильок.

Пристрій для підігріву горючої суміші.

Не все паливо поступає в циліндри в дрібнорозпиленому вигляді, частина його осідає на стінках впускного трубопроводу і в вигляді плівки рухається по напрямку до циліндрів. Паливна плівка поступає в циліндри нерівномірно і змінює склад горючої суміші.

Це негативне явище усувають декількома способами.

Найбільш ефективним способом, що дозволяє знищити паливну плівку являє підігрів середньої частини впускного трубопроводу відпрацьованими газами або гарячою водою.

В першому випадку для цього служить газова камера підігріву (ГАЗ-24, ГАЗ-3102), а в другому - водяна, яка з’єднана з сорочкою охолодження.

Інтенсивність підігріву впускного трубопроводу в першому випадку регулюють, для того щоб при надлишковому підігріві впускного трубопроводу, при високій температурі оточуючого середовища не погіршувалось наповнення циліндрів горючою сумішшю і не знижувалась потужність двигуна.

Регулюють заслінкою, змінюючи кількість відпрацьованих газів, що проходять через камеру підігріву впускного трубопроводу.

При пуску двигуна в холодну пору року заслінку ставлять в положення максимального підігріву. На секторі регулювання підігріву є мітки "Літо" і "Зима". Повертаючи сектор і закріплюючи його у встановлене положення регулятора ступінь підігріву впускного трубопроводу.

При температурі вище 5°С - "Літо".

При температурі нижче 5°С - "Зима".

На двигуні ЗІЛ - підігрів здійснюється охолоджувальною рідиною, яка омиває відповідні канали і підігріває горючу суміш, але інтенсивність підігріву суміші відрегулювати неможливо.

 

3. Відпрацьовані гази по приймальним трубам поступають в глушник шуму і виходять з нього по випускній трубі.

Гази з двигуна виходять з великою швидкістю і під високим тиском. Вони мають великий запас енергії, і розширюючись в атмосфері створюють сильний шум.

Для зменшення шуму служить глушник, в якому використовують гальмування газового потоку його розділенням, зміною напрямку руху і перепуском газів з малого об’ему в більший. Все це призводить до зменшення швидкості відпрацьованих газів і вирівнювання коливань тиску. Опір глушника повинен бути не високим, щоб не знижувалась потужність і економічність двигуна.

Чим менший рівень шуму випуску, тим більша частина потужності втрачається на витиснення газів через глушник в атмосферу.

На вантажних автомобілях використовують глушники прямоточного типу.

Будова:

1. Корпус.

2. Днища вварені в корпус.

3. Внутрішня труба з отворами.

4. Перегородки, що утворюють розширювальні камери.

5. Прийомні труби з отворами на кінцях, що входять в глушник.

Гази рухаючись по внутрішній трубі виходять через отвори в камери де вони розширюються. Внаслідок цього тиск зменшується і вони знову поступають в труби. Такий рух газів повторюються декілька разів і вони виходять в атмосферу через випускну трубу.

В ГАЗ-53А ліва і права прийомні труби з'єднані після двигуна в одну трубу яка підходить до глушника.

На вантажних і легкових автомобілях кріплення глушника не жорстке, а еластичне, і кріпиться в вантажних автомобілях до лонжерона рами, в легкових - до полу кузова.

 

4. Склад відпрацьованих газів автомобільних двигунів вказує значний вплив на забруднення навколишнього середовища.

Проблема очистки повітря має важливе значення.

Не допускається експлуатація автомобіля, якщо вони не відповідають вимогам ГОСТ 17.2.2.03 - 77 на вміст окису вуглецю в відпрацьованих газах.

При дослідженні двигуна на режимі холостого ходу вміст окису вуглецю не повинен перевищувати 1,5%, а при великій частоті обертання 1,0%. Склад газу визначається газоаналізатором в випускній трубі на глибині 300 мм від її зрізу. При роботі на режимі холостого ходу відпрацьовані гази містять більше вуглецю (суміш збагачена).

При збідненій пальній суміші в відпрацьованих газах більше окислів азоту.

Зменшення токсичності можна досягти такими способами:

• використання альтернативного палива;

• вдосконалення системи живлення двигунів;

• ретельне регулювання карбюраторів;

• усунення витоків парів бензину з паливних баків і поплавкових камер;

• використання закритих систем вентиляції картера і т. п.;

• зниження ступені стиску.

При зниженні ступені стиску зниження температури згорання, внаслідок чого зменшується кількість окислів азоту в продуктах згорання. Крім того робота двигуна з пониженим ступенем стиску не пов'язана з використанням етильованих бензинів, в результаті чого в продуктах згорання не з'являються дуже токсичні окисли свинцю, які небезпечні тим, що діють на слизову оболонку, і визивають отруєння організму, а також попадаючи в організм не виводяться і накопичуються до небезпечних концентрацій.

Найбільш ефективним способом зниження токсичності відпрацьованих газів являється нейтралізація (знешкодження) їх в системі випуску.

В каталітичних нейтралізаторах відпрацьовані гази проходять через шар каталізатора, який значно прискорює протікання окислювальних реакцій.

Метод очистки за допомогою каталізаторів заснований на каталітичному перетворенні токсичних речовин в нешкідливі і легко видаляємі домішки.

Система живлення карбюраторного двигуна

Система живлення карбюраторного двигуна призначена для приготування горючої суміші, подачі її до циліндрів і для відведення відпрацьованих газів з них.

 

 

Тема 8.