Синхронізатор коробки передач.

Синхронізатор складається із муфти 8 (рис.2, а), яка встановлена на шліцах вала (передній синхронізатор) або на шліцах втулки, яка закріплена на валу (задній синхронізатор) та кор­пусу 4 з прикріпленими бронзовими конус­ними кільцями 9. Корпус з’єднаний з муфтою кульковими фіксаторами 6. На муфті є зубчасті вінці 3 и 7. Виступи 5 муфти 8 про­ходять через фігурні прорізи 2 корпусу 4, ззовні до виступів штифтами прикріплено кільце 1, в проточку якого входить вилка перемикання.

На рис.2, б показано синхронізатор в ней­тральному положенні.

При переміщенні важеля 10 (мал.2.в) перемикання передач муфта 8 синхронізатора разом з корпусом 4 переміщується до відповідної шестірні за допомогою вилки 11. При цьому конусне кільце 9 корпуса 4 притискується до конусу шестерні 12. Внаслідок тертя між конусними поверхнями кор­пус 4 повертається і потрапляє впадиною прорізей 2 на виступи 5 муфти 8, блокуючи її з корпусом.

При цьому сильне тертя, що виникає між деталями, сприяє вирівнюванню чисел обертів шестірні 12 і муфти 8 з валом, а виступи 5, виходячи із впадин прорізей 2, звільняють муфту від корпуса синхронізатора. Муфта, витискуючи кульки фіксаторів 6 (рис. 2, г), зміщується далі, при цьому її зубчатий вінець 3 входить у зачеплення з вну­трішніми зуб’ями шестірні 12, вмикаючи пере­дачу.

Перша передача вмикається при введенні в зачеплення шестерень12 та 21. Крутний момент передається від ведучого вала 1 через шестерні 2 та 27 на проміжний вал 20, а потім через шестерні 21 та 12 на ведений вал. Друга та третя передачі вмикаються при переміщенні синхронізатора 10 відповідно вперед або назад. При цьому крутний момент від проміжного вала на ведений передається: на другій передачі через шестерні 22, 11 і синхронізатор 10; на третій передачі через шестерні 24, 9 і синхронізатор 10. При переміщенні синхронізатора 3 вперед забезпечується четверта передача з’єднанням ведучого 1 та веденого 17 валів між собою.

 

Рис. 2. Синхронізатор коробки передач автомобіля МАЗ – 5335.

1 – кільце; 2 – фігурні прорізи; 3, 7 – зубчастий вінець; 4 – корпус; 5 – виступи; 6 – фіксатор; 8 – муфта; 9 – конусне кільце; 10 – важіль; 11 – вилка; 12 – конус шестірні.

 

П’ята передача вмикається при переміщенні синхронізатора 3 назад при цьому крутний момент на ведений вал 17 передається синхронізатором від шестерні 25 і 8.

Передача заднього ходу вмикається переміщенням шестерні 12 до зачеплення з блоком шестерень заднього ходу 29. При цьому крутний момент з проміжного валу 20 передається через шестерні 21, 29 і 12 на ведений вал 17, який буде обертатися в протилежну сторону ніж на інших передачах.

 

Коробка передач автомобілів КамАЗ

 

Основна коробка передач, яка призначена для роботи без причіпа,— п’ятиступінчаста. Для автомо­білів - тягачів, які працюють з причіпами, до основної п’ятиступінчатої коробки додають передній редуктор — подільник (рис.1), який подвоює число передач основної коробки.

Основна коробка передач має литий чавунний картер, який закритий кришкою. В гніздах картера на шарикових і роликових підшипниках встановлені ведучий 3, ведений 14 і проміжний 21 вали.

Шестірня ведучого вала коробки передач, виготовлена разом з валом, зна­ходиться в постійному зачеплені з шестірнею 22 приводу проміжного вала. Шестірня ведучого вала має конусну частину для з’єднання з фрикційним кільцем синхронізатора, а також внутрішній зубчастий вінець, призначений для з’єднання з зубчатим вінцем синхронізатора. Передньою опорою веденого вала служить роликопідшипник, розміщений в гнізді ведучого вала, а задньою — кулькопідшипник, розміщений в гнізді стінки картера.

 

Рис. 1. Коробка передач автомобіля КамАЗ – 5320.

1 – ведучий вал подільника; 2 – ведуча шестірня; 3 – ведучий вал коробки; 4 – синхронізатор подільника; 5 – синхронізатор четвертої і п’ятої передач; 6, 25 – шестерні четвертої передачі; 7, 19 – шестерні третьої передачі; 8 – синхронізатор другої і третьої передачі; 9, 18 – шестерні другої передачі; 10, 17 – шестерні передачі заднього ходу; 11 – блок шестерень передачі заднього ходу; 13, 15 – шестерні першої передачі; 14 – ведений вал; 16 – картер коробки; 21 – проміжний вал; 22 – шестірня привода проміжного вала; 23 - шестірня привода проміжного вала подільника; 24 – картер подільника; 25 – проміжний вал подільника.

На передньому кінці веденого вала нарі­зано три зубчастих вінці, які призначені для установки синхронізатора 5 четвер­тої і п’ятої передач. На циліндричній шийці вала за допомогою втулок і роликопідшипників встановлюють шестерні 6. 7 і 9 відповідно четвертої, третьої і другої передач. Шестерні 7 і 9 мають конуси і зубчасті вінці для роботи з синхронізатором 8, який розміщений між ними на шліцевій частині валу, що складається із трьох зубчастих вінців. Крайні вінці мають меншу товщину зуба порівняно з середнім вінцем, що запобігає самовільному вимиканні передач.

Втулка шестірні 13 першої пере­дачі з’єднана шліцами з валом, має зовнішню частину, виконану по двох діаметрах. По шліцах циліндри­чної частини великого діаметра пере­міщується муфта 12 вмикання передачі заднього ходу і першої передачі; на ци­ліндричній шийці меншого діаметра встановлений підшипник шестерні першої передачі. Всі шестерні знаходиться в постійному зачепленні з відповідними шестернями і зуб­частими вінцями проміжного вала, а шестірня 16 передачі заднього ходу - з ма­лим вінцем блока 11 шестерень передачі заднього ходу. Шестірні першої 13 передачі і передачі заднього ходу 10 прямозубі, а решта — косозубі.

Проміжний вал 21 переднім кінцем опирається на циліндричний роликопідшипник, встановлений в гнізді передньої стінки картера, а заднім - на сферичний роликопідшипник, розміщений в стакані гнізда задньої стінки картера. Для з’єднання з проміжним валом подільника передній кінець проміжного вала коробки передач має шліци.

Шестерні третьої 19 і четвертої 20 передач, а також шестерня 22 при­воду проміжного вала напресовані на вал і зафіксовані сегментними шпон­ками. Шестерні передачі заднього ходу 17, першої 15 і другої18 передач виготовленні разом з валом. Блок 11 передачі заднього ходу, який має два прямозубі зубчасті вінці, розміщений на двох роликопідшипниках на вісі, яка зафіксована стопорною планкою. Вінець великого діаметра знаходиться в по­стійному зачеплені с вінцем 17 проміжного вала 21

Подільник механічного типу складається з чавунного картера відлитого, як одне ціле з картером зчеплення з ведучого 1 і проміжного 25 валів, пари шестерень 2 і 23, синхронізатора 4 і механізму перемикання передач. Передній кулькопідшипник ве­дучого вала 1 подільника розміщений у виточці колінчастого вала, а задній — в гнізді перегородки картера 24.

Шестірня 2, яка знаходиться в по­стійному зачеплені з шестірнею 23 приводу проміжного вала 25 подільника вільно обертається на ведучому валу на ролико­підшипнику - шестірня 2 має конус і зубчастий вінець для взаємодії з синхронізатором подільника. Передній кінець проміжного вала подільника встановлений на кулькопідшипни­ку, розміщеному в гнізді перегородки кар­тера подільника, а задній - на роликопід­шипнику, закріпленому в гнізді задньої стінки картера коробки. Проміжні вали подільника і коробки передач мають шліцьове з’єднання. Шестерня 23 на­пресована на проміжний вал 25 дільника і зафіксована сегментною шпон­кою.

Подільник забезпечує дві передачі: пряму, при якій синхронізатор подільника переміщується вправо і з’єднує між собою ведучі вали подільника та ко­робки передач; підвищуючу, при якій синхронізатор переміщується вліво і з’єднує ведучий вал подільника з шестернею 2 (далі крутний момент передається через шестірню 23 на проміжний вали подільника і коробки передач).

При прямій передачі подільника коробка передач працює, як звичайна п’ятиступінчаста. При переміщенні муфти12 вперед або назад відбувається вмикання відповідно передачі заднього ходу або першої передачі. При першій передачі крутний момент з ведучого валу через шестерню 23 передається на проміжний вал, а потім через зубчастий вінець 15, шестерню 13 і муфту 12 на ведений вал. При задньому ході (муфта вмикання зміщується вперед), крутний момент з проміжного вала 21 передається через зубчастий вінець 17, великий вінець блока 11 шестерень передачі заднього ходу, малий вінець, шестірню 10 і муфту 12.

Друга передача вмикається переміщенням синхронізатора 8 другої і третьої передачі назад, для з’єднання з веденим валом шестерні 9 другої передачі, яка знаходиться у постійному зачеплені з шестірнею 18. Третя передача вмикається переміщенням синхронізатора вперед, при цьому з’єднується ведений вал з шестірнею 7 третьої передачі, яка знаходиться в постійному зачепленні із шестірнею 19 проміжного вала.

Четверту і п’яту передачі вмикають переміщенням синхронізатора 5 відповідно назад або вперед. При четвер­тій передачі крутний момент на ведений вал передають шестерні 20 і 6, а при п’ятій передачі з допомогою синхронізатора з’єднуються ведучий і ведений вали (пря­ма передача). При підвищених переда­чах проміжний вал коробки передач отримує крутний момент через шестерні 2 і 23 подільника в результаті зміщення синхронізатора 4 подільника вперед. Подальше вмикання чотирьох підвищуючих передач здійснюється аналогічно вмиканню чотирьох понижуючих передач.

При п’ятій підвищеній передачі крутний момент з проміжного вала подільника передається через шестерню 22 постійного зачеплення на ведучий вал коробки передач і далі на ведений вал через зміщений вперед синхронізатор 5.

Масло в коробку передач заливається через отвір на правій стінці картера. До коробки кріпиться показник рівня масла. В нижній частині картера коробки і дільника є три зливні отвори, два з яких закриті магнітними пробками.