Розповісти роботу покажчика.

Магнітоелектричний покажчик тиску з реостатним датчиком.

Будова:

1. Основа з штуцером.

2. Гофрована мембрана.

3. Стальна основа.

4. Реостат.

5. Штовхач в центрі мембрани.

6. Качалка з регул, гвинтом.

7. Повзунок реостата.

8. Вісь повзунка.

9. Пружина повзунка.

Опір реостата 163 -120 Ом. Приймач аналогічний температурному. Розповісти роботу покажчика.

Датчик аварійного тиску має чутливий елемент (діафрагма з протидіючою пружиною) який сприймає тиск, і контактний електричний вимикач зв’язаний із сигнальною лампою панелі приладів.

Будова:

1. Корпус у вигляді порожнистого штуцера.

2. Діафрагма.

3. Штовхач.

4. Рухомий контакт з’єднаний з штовхачем.

5. Нерухомий контакт з’єднаний з корпусом.

6. Пружина діафрагми.

7. Ізолятор.

8. Штекер.

9. Спеціальний фільтр для зрівноваження тиску над мембраною із зовнішньо атмосферним.

Покажчик рівня палива.

Покажчики рівня палива дають можливість водієві оцінити об’єм палива в баку.

Як датчик при вимірювання рівня палива використовують дротяний реостат, повзунок якого переміщується важелем з поплавком на кінці.

В деяких конструкціях датчиків встановлено спеціальний контакт, який замикається при зниженні рівня палива до мінімального резерву (на 50-100 км).

Цей контакт вмикає сигнальну лампочку резерву палива на щітку приладів.

Датчик магнітоелектричних покажчиків.

Будова:

1. Корпус з двох (верхньої і нижньої) частини.

2. Вісь з бронзовим повзунком (нижня частина).

3. Важіль з поплавком.

4. Текстолітова пластина з обмоткою реостата з ніхромового дроту

0 0,2 мм і заг. опором 90 Ом.

Один кінець реостата на затискачах, другий на масу.

Повзунок реостата виведений на масу у вигляді пружної дротяної петлі.

Приймач аналогічний приймачу датчика температури і тиску. Різниця в обмоткових даних

Розповісти роботу покажчика рівня палива.

Покажчик контролю зарядного режиму.

Контроль зарядного режиму АКБ на автомобілі може бути здійснений за допомогою покажчика струму (амперметра), покажчика напруги (вальтметра) або сигнальної лампи розряду.

Покажчик струму встановлюють послідовно з зарядне коло АКБ, і він показує її зарядний або розрядний струм.

Будова:

1. Рухома система.

1.1. - стрілка;

1.2. - вісь;

1.3. - якірець (низьковуглецева сталь);

1.4. - опора осі (підп'ятник).

2. Постійний магніт.

3. Затискач.

4. Основа (цинковий сплав).

5. Магнітний шунт (для зменшення похибки покажчика при зміні температури оточуючого середовища.

Робота:

Рухома система приладу повністю збалансована, і коли в колі приладу немає електричного струму, якірець орієнтується вздовж осі постійного магніту, стрілка показує нульову поділку шкали.

При проходженні електричного струму через затискач і основу, в зоні якірця створюється власне магнітне поле, силові лінії якого перпендикулярні до лінії поля постійного магніту.

Отже: якірець встановлюють в напрямі силових ліній вектора результуючого поля. При зміні напрямку струму через прилад вектор результуючого поля змінює свій напрям на протилежний, що спричинює відхилення стрілки в другий бік.

5. Призначення спідометра - показувати швидкість руху автомобіля і водночас відлічувати пройдений шлях.

Спідометр складається з двох механізмів, об'єднаних спільним кожухом та основою: покажчика швидкості і лічильника.

За принципом дії спідометра поділ, на магнітоіндукційні і електричні.

За способом приведення в дію - спідометри з приводом гнучким валом і з електроприводом.

Магнітоіндукційний покажчик швидкості:

Будова:

1. Привідний валик.

2. Магніт на привідному валику (полюси розміщені по периферії диска).

3. Котушка-ковпачок (алюміній).

4. Екран катушки (для спрямування магнітних ліній через катушку).

5. Вісь з стрілкою.

6. Шкала.

7. Спіральна пружина (волосок).

Робота:

При обертанні валика поле магніту наводить в тілі катушки вихрові струми, які в свою чергу створюють її магнітне поле.

Взаємодія поля магніту і поля катушки створює крутний момент, який намагається повернути її в напрямку обертання магніту.

Цей момент пропорційний частоті обертання магніту.

Повертанню осі катушки перешкоджає спіральна пружина (волосок), що закручується при збільшенні тягового моменту і створює протидіючий момент, пропорційний куту повороту.

При сталій частоті обертання магніту катушка, повернувшись на певний кут, зупиниться в положенні, коли момент взаємодії магнітних полів дорівнюватиме протидіючому моментові волоска.

Кут повороту катушки прямо пропорційний частоті обертання магніту, тому шкала спідометра рівномірна.

Лічильник пройденого шляху.

Лічильний механізм приводиться в дію від однозахідного черв'яка на привідному валику.

Будова лічильника:

1. Барабани (двадцять зубців з боку приводу, 2 зубці і впадина між ними з другого боку).

2. Триб з віссю.

 

 

Тема:

Система освітлення і сигналізації.

Заняття І

План.

1. Призначення і загальна будова системи освітлення і світлової сигналізації та вимоги до неї.

2. Головне освітлення та вимоги до нього. Світлорозподіл при головному освітленні.

3. Переваги і недоліки головного освітлення з різними оптичними елементами.

4. Будова фар головного освітлення, протитуманних та спеціальних фар.

 

Д/3 §36-37 cm. 212-220 [3] §14 ст. 171-175 [4 ]

 

 

1. Система освітлення і світлової сигналізації призначена для освітлення дороги і передачі інформації про свій автомобіль (його присутність, габаритні розміри і можливий маневр), а також для освітлення салону кузова, кабіни, приладів щитка, багажника, моторного відсіку, номерного знака і ін.

2. Головне освітлення повинно забезпечувати достатню видимість дороги і об'єктів на ній як при ближньому світлі (світлі зустрічного роз'їзду без осліплення водія зустрічного транспорту) так і при дальньому - з метою підтримання високої швидкості руху автомобіля.

Розподіл світла на полотно дороги в значній мірі залежить від конструкції оптичного елемента і лампи фари.

В теперішній час на автомобілях використовуються фари:

• з асиметричними системами розподілу ближнього світла;

• європейська;

• американська.

Асиметричний світлорозподіл забезпечує кращу освітленість правої частини дороги і зменшує можливість осліплення водія зустрічного транспорту.

• Фари з асиметричною європейською системою розподілу ближнього світла створюють світловий пучок, що має різко виражений асиметричний характер і різку світлотіньову границю, права частина якої піднімається під кутом 15°'

Такий світлорозподіл отримують за рахунок наявності екрану під ниткою ближнього світла і частково перерозподілу світлового пучка за рахунок лінз і призм розсіювача.

Також мають застосування фари з американською системою світлорозподілу.

Ці фари створюють асиметричний світлорозподіл світлового пучка ближнього світла, але без чіткої світлотіньової границі.

Такий світлорозподіл отримується за рахунок установки нитки розжарювання ближнього світла дещо вверх і вліво по відношенню до нитки дальнього світла, а також за рахунок призм і лінз розсіювача.

Найбільше застосування має європейська система світлорозподілу на сучасних автомобілях.

3. На сучасних авто, використовують:

• двофарне головне освітлення з круглими (0170 мм) або прямокутними (0210 мм);

• оптичними елементами;

• чотирифарне - з круглими оптичними елементами (0136 мм).

Переваги і недоліки чотирифарного головного освітлення в порівнянні з двофарним.

Переваги:

1. Більша дальність видимості при дальнему світлі за рахунок збільшення сумарної площі відображувачів; підвищення загальної потужності ниток ламп.

2. Покращений світлорозподіл ближнього світла, так як розсіювачі розраховані тільки на розподіл ближнього світла.

Недоліки:

1. Зменшується дальність видимості при ближньому світлі за рахунок меншої площі відображувачів двох фар 0 136 мм в порівняні з двома фарами 0170 мм при однаковій потужності ламп.

2. Виникає потреба в більш потужних генераторах, тому що підвищується сумарна потужність ниток каналу ламп. (4 шт.)

4. Фара головного освітлення. Будова:

1. Корпус.

2. Тримач оптичного елемента.

3. Оптичниий елемент.

3.1. Відбивач.

3.2. Розсіювач.

3.3. Екран.

3.4. Лампа.

3.5. Патрон.

4. Пружина.

5. Штекерна колодка.

 

Знаки на склі:

R - фара дальнього світла.

С - фари ближнього і додаткового дальнього світла.

CR - фара ближнього і дальнього світла.

Е₂ - знак офіційного затвердження для фар з евро, асиметричним світлорозподілом.

Протитуманні фари призначені для освітлення дороги перед авто і позначення його габаритів.

розмірів в умовах недостатньої видимості (туман, дощ, сніг).

Відрізи, від фар головного світла виглядом світлорозподілу, забезпечуючи широкий пучок світла (на ширину дороги з обочини із задовільною видимістю на відстані 15-25 м і дають змогу в умовах недостатньої видимості рухатись із швидкістю не менше 20-30 км/год.

 

 

Тема:

Система освітлення і сигналізації.

Заняття II.

План.

1. Будова приладів освітлення кабіни, кузова і моторного відсіку.

2. Прилади світлової сигналізації, їх будова, призначення.

3. Будова вимикачів світлосигнальних приладів, переривача покажчиків поворотів, комбінованого перемикача.

4. Будова плавких і термобіметалічних запобіжників.

 

Д/3 §37 cm. 221-222; 225-227; 235-237 [3] § 14 ст. 175-176; 186 [4]

 

2. Автомобіль повинен мати спереду і ззаду по два габаритних вогні і по два покажчики поворотів;

два сигнали гальмуванння;

світловідображувачі, ліхтар освітлення номерного знака і ін.

Передній ліхтар ПФ-130 має круглу форму, виконує функції покажчика повороту і габаритного вогню.

Будова:

1. Металевий корпус.

2. Розсіювач (дві секції).

3. Прокладка.

4. Патронотримач.

5. Контактна колодка.

Задній ліхтар ФП-130 виконує функції покажчика повороту, сигналу гальмування, габаритного вогню, світлоповертача та освітлення номерного знаку.

Будова:

1. Пластмасовий корпус поділений на три секції.

2. Відбивачі крайніх секцій.

3. Лампотримач.

4. Гумовий амортизатор.

5. Розсіювач.

6. Прокладка.