Характеристика столичного економічного району

НАЗВА. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Столичний економічний район

Площа: 90,9 тис.км² (15% території України)

Населення: 7,5 млн. чоловік

Київська обл. - 28,1 тис.км² (4,8%)
Житомирська обл. - 29,9 тис.км² (4,9%)
Чернігівська обл. - 32,9 тис.км² (5,3%)

ЕКОНОМІЧНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Територія складається з Київської, Чернігівської та Житомирської області. До її складу також входять Придніпровська височина, Причорноморська низовина та Поліська низовина. Столичний район займає північ України. Його кордони межують з Білорусією та Росією на півночі, Північно-східним економічним районом на сході, Центральним економічним районом на півдні та з Подільським І Волинським економічними районами на заході країни.

Район знаходиться у помірному поясі, атлантико-континентальної області у заболоченій місцині. Територію району перетинають потужні транспортні коридори як меридіанного так і широтного напрямків.

Залізничні: Харків - Київ - Львів - Чоп.
Хутір Михайлівський - Київ - Жмеринка - Одеса та ін.

Автомобільні: траси загальноєвропейського значення Санкт-Петербург - Одеса Харків - Західний кордон України.

Через район пролягає основна річкова артерія - Дніпро.

Район перетинають потужні трубопроводи.

- газопроводи - Уренгой-Помари-Ужгород, Дашава-Київ-Бердянськ-Москва;
- нафтопровід "Дружба";
- ЛЕП потужні.

Через усі ці транспортні магістралі і здійснюється зв'язок району з іншими районами країнами і сусідніми державами, реалізується зручність його ЕГП.

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Серед корисних копалин переважають будівельні матеріали, особливо будівельне і декоративне каміння. У Житомирській області знаходяться всесвітньо відомі родовища червоних, рожевих і сірих гранітів, чорних і сірих лабрадоритів. Вздовж правого берега Десни знаходяться значні поклади крейди, яка цілком придатна для виготовлення цементу та високої якості паперу. Виявлено поклади цегельних, черепичних та вогнетривких глин. Промислові запаси титанових руд знаходяться в Житомирській області. У Київській області виявлено поклади уранових руд, але вони не розробляються. Район має лікувальні грязі і мінеральні води. Відкрито значні поклади бурштину. Сумарна величина потенціалу Житомирської і Чернігівської областей нижча від середньо обласного показника по карті, а Київський відповідає йому. Повне використання цих ресурсів неможливе, тому що радіоактивне забруднення території району внаслідок аварії на ЧАЕС значно пошкодило ліси та ґрунти та характеристика мінеральних ресурсів має низький потенціал.

НАСЕЛЕННЯ

Населення району складає 7,2 млн. чоловік - приблизно 14,3% від загальної кількості.

Населення в Житомирській області становить 2,9%, в Київській - 3,7%, в Чернігівській - 2,6%. У національному складі населення переважають українці.

Середня густота в районі становить близько 76 чол./км2 і близька до середньої в країні. В цілому населення в районі розміщене дуже нерівномірно.

Найгустіше населена Київська область, а найменше - Чернігівська. Найвища частка міських жителів саме в Київській області. В районі загрозливого стану набувають процеси депопуляції. За останні 5 років абсолютна кількість населення скорочується на 125,9 тис. ч.
- Житомирська обл. на 23,1 тис. ч.
- Чернігівська на 48,4 тис. ч.
- Київська на 41,8 тис. ч.
- м. Київ на 12,6 тис. ч.

Найбільш напружена ситуація в Чернігівській обл. Демографічні процеси значною мірою зумовили й досить високу частку непрацездатного населення - це обмежувальний фактор розвитку району. Загальна кількість пенсіонерів усіх категорій - 2 млн. 90 тис. чол.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОМИСЛОВОСТІ

а) галузі спеціалізації промисловості.

§ Машинобудування;

§ Хімічна промисловість;

§ Лісовиробничий комплекс;

§ Промисловість будівельних матеріалів;

§ Скляна, порцеляно-фаянсова промисловість;

§ Харчова промисловість: цукрова, молочна, м'ясо-молочна, борошномельна, круп'яна, хлібопекарська, кондитерська, плодоовочева, спиртова;

§ Легка промисловість: текстильна, швейна, шкіряно-взуттєва;

§ Народні художні промисли.

Всього в районі зайнято 536,1 тис. ч. (12%). Тут вироблено товарної продукції? на 7,5 млрд. грн. (10%). У Києві та області виробляється близько 73% усієї продукції району.

б) промислові центри.

Київ, Житомир, Біла Церква, Ніжин, Фастів, Коростень, Чернігів, Бровари, Прилуки, Обухів, Малин, Ірпінь, Бердичів, Новоград-Сіверський, Дарниця.

в) промислові вузли.

Київський, Чернігівський, Житомирський, Білоцерківський. Найбільший з них Київський. До його складу входять Київ, Бровари, Бориспіль, Вишгород, Ірпінь, Буча, Вишневе, Васильків, Боярка, Фастів та інші.

АПК РАЙОНУ

а) галузева спеціалізація.

Тваринництво в структурі сільськогосподарського виробництва вже майже зрівнялося з рослинництвом. В цілому тваринництво Столичного району має молочно-м'ясний напрям.

Продукцію рослинництва та тваринництва переробляє харчова і легка промисловості.

Найважливішими галузями харчової промисловості, що працюють на власній сировині, є цукрова, молочна, м'ясна, борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, кондитерська, плодоовочева, спиртова.

б) центри розвитку сільського господарства.

Цукрова промисловість представлена цукровими заводами на півдні району. В Бердичеві є цукрорафінадний завод. Підприємства молочної промисловості є в кожному адміністративному районі. Плодоовочева промисловість зосереджена в Житомирі, Овручі, Ніжині, Білій Церкві, Переяславі-Хмельницькому та інших. Найбільші підприємства вовняної промисловості знаходяться в Чернігові, Білій Церкві, Богу славі та Березані. Шкіряно-взуттєва промисловість - це цілий комплекс виробництв Із власною сировинною базою, шкіряними заводами у Києві, Баришівці, Василькові.

ТРАНСПОРТ

Добре розвинуті і всі види транспорту. Район відрізняється великою густиною шляхів сполучення. Автомобільний транспорт перевозить в основному пасажирів, а також продукцію АПК. Через район також проходять транзитні автомагістралі, що ведуть до Болгарії, Туреччини. Польщі, Росії та інших країн. Особливе місце належить повітряному транспорту. Київ - найбільший вузол повітряних сполучень у країні. Велике значення мають річкові перевезення по Дніпру, Десні і Прип'яті. Найбільші річкові порти: Київ та Чернігів.

ВВІЗ ТА ВИВІЗ ПРОДУКЦІЇ

У Столичному районі ввіз переважає над виловом продукції. З Донбасу сюди надходять вугілля, чорні метали; з Північно-Східного району - нафтопродукти, трактори, вантажні автомобілі; з Придніпров'я - чорні і кольорові метали, легкові автомобілі, бурякозбиральні комбайни, мінеральні добрива; з Причорноморського - руди, комбайни, верстати, ґрунтообробна техніка, продукція АПК.
Натомість столичний район забезпечує країну хімічним волокном, пластмасами, шинами і гумотехнічними виробами, медичними препаратами, кормовими антибіотиками і засобами захисту рослин, сільськогосподарськими машинами і екскаваторами, приладами і верстатами, деякими продуктами АПК, тканинами, будівельним і оздоблювальним каменем тощо.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Проблеми:

- від'ємний приріст природний,
- висока смертність,
- загальне падіння та погіршення умов життя,
- скорочення кількості робочих місць,
- ріст безробіття (3,4% до 6,7%).

1. Ліквідація наслідків на ЧАЕС.

2. Господарська реабілітація територій, що найбільше постраждали. (Радіоактивного забруднення зазнали 850 населених пунктів: Житомирська 530, Чернігівська - 220, Київська - 100; еродованість земель - 30% заселеність, заболоченість 15%).

3. Проблема екологічної безпеки району в цілому. Так у районі близько 82% - промислових викидів в атмосферу с неочищеними; 28% стічних вод забруднені, не очищені.

4. Проблема ефективного використання виробничого і особливо НТП, яка зумовлена несформованими ринковими механізмами господарювання.

5. Несприятливий інвестиційний клімат і т.д.

6. Наростаючі соціально-демографічні проблеми:

Вирішення всього комплексу проблем району можливе тільки на основі загального поліпшення соціально-економічної ситуації в країни.

Перспективи:

Формування в районі спеціальних економічних зон (СЕЗ) певних типів та функціонального призначення. 18.06.1998 р. вийшов Указ Президента України "Про соціальну економічну зону України "Славутич".

Розробляється ідея створення СЕЗ "Коростень" – створення Міжнародного наукового дослідного центру вивчення наслідків ураження населення та місцевості малими дозами радіації.