Морський та річковий транспорт.(15)




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Морський та річковий транспорт.(15)



Морський та річковий транспорт.(15)

148.Нафтова і нафтопереробна промисловість та її проблеми.(15)

Національний склад населення України та його територіальні особливості.(15)

150.Нерудні ресурси України та їх економічна оцінка.(15)

151.Нетрадиційні джерела енергії та перспективи їх використання.(15)

152.Основні принципи державної регіональної економічної політики України

153.Основними проблемами розвитку будівельного комплексу України на сьогоднішній день є…

155.Основні районоутворюючі фактори та сутність економічного районування є …

156.Основними статтями імпорту є…

Основні районоутворюючі фактори(15)

158.Паливні ресурси України та їх економічна оцінка.(15)

160. Природно-ресурсний потенціал україни

161.природно-ресурсний потенціал україни вкл. В себе…

162. промислово-територіальним комплексом називається…

163.процес при якому щільність якого-небудь явища на одній території підвищується швидше ніж на ін. досліджуваних територіях зростає територіальна концентрація називається…

164.регіональна економіка як галузь ек. Науки(15)

166.розміщення галузі рослинництва(15)

167. розміщення галузей тваринництва(15)

168..розміщення населення україни. Міське і сільське населення.(15)

169.розміщення с-г машинобудування.(15)

170. роль і місце металургійного комплексу в народному господарстві україни(15)

171.роль і місце паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві україни(15)

172.Рудні ресурси України та їх економічна оцінка.

173.Сировинна база хімічної промисловості України.

174. Сировинна база чорної металургії.

175.Сировинною базою хімічної промисловості є.

176.Сільське господарство та його структура.

177.Статево-вікова структура населення України.

178.Структура і розміщення чорної металургії України.

179.Структура природних ресурсів України.

180.Сутність економічного р-ну та основні районоутворюючі фактори.

181.Сучасні форми організації агропромислового виробництва.

182.Транспортне машинобудування та його структура.

183.Трудоресурсний потенціал продуктивних сил України

184. Фактори в регіональній економіці.(15)

186. Характеристика донецького економічного району(15)

187. Характеристика подільського економічного району(15)

188. Характеристика придніпровського економічного району(15)

189. Характеристика сировинної бази металургії України(15)

190. характеристика столичного економічного району(15)

191. харчова промисловість україни(15)

191. хіміко-фармацевтична промисловість україни(15)

193. чисельність, склад та розміщення населення України(15)

194. чорна металургія україни основні проблеми і перспективи розвитку(15)

196.Що може стати об’єктом регіонально-економічного діагнозу…

197.Порівнюючиприродно ресурсний потенціал України з розвиненими країнами світу ми приходимо до висновку…

198.Народногосподарський комплекс це…

199. Запаси бурого вугілля зосереджені:

200.Промисловий пункт…

201.Галузь господарства – це…

202.Які з перелічених міст України є містами-мільониками:

203.В якому з перелічених рудних басейнів зосереджені запаси марганцевих руд…

204.До принципів економічного районування відносяться:

205.Критеріями виділення як районів є:

206.Принципи розміщення продуктивних сил(15)

207.РекреаційніресурсиУкраїни(15)

 

Проблеми та перспективи розвитку Донецького вугільного басейну.

Донецький кам'яновугільний басейн розташований у Луганській і До­нецькій областях, але вугленосна площа охоплює лівий бік Дніпра від Чер­нігова до Азова — Великий Донбас. Загальні геологічні запаси вугілля в ук­раїнській частині Донбасу становлять 50-100 млрд т. Цей басейн був відкри­тий у 1721 р. Капустіним. Вугілля басейну поділяють на кам'яне (75—90 % вуглецюі антрацит (90—96 %).

Господарське використання кам'яного вугілля передбачає його дифе­ренціацію на окремі сорти (марки вугілля). Залежно від хімічного складу, наявності золи, сірки, летких речовин тощо кам'яне вугілля поділяється на шість марок (А, Г, Ж, К, ОС, Т), а антрацити на дві (А, ПА). Найцінніші марки Ж, К, ОС придатні для коксування.

Однією з важливих властивостей багатьох сортів кам'яного вугілля є його здатність за певних температурних умов спікатися, утворюючи щільний кокс, який використовуєть­ся переважно у металургійному виробництві (доменний кокс, ливарний кокс), рідше — в енергетиці (енергетичний кокс) для теплоелектростанцій. Здебільшого кокс отримують шляхом штучного коксування кам'яного ву­гілля на спеціальних коксохімічних підприємствах.

Придатні для розробки запаси на 60 % складаються із енергетичного вугілля (західний та східний Донбас) і на 40 % - з коксівного (центральна частина Донецького басейну).

Видобуток вугілля проводиться двома способами: відкритим і підзем­ним (шахтним). Основними ланками вуглевидобутку шахтним способом є: шахта з комплексом підземних і наземних споруд і енергосиловим гос­подарством, вуглезбагачувальна фабрика, транспортні комунікації та во­догосподарські споруди, районні енергетичні центри, складське господар­ство, підприємства та установи невиробничої сфери.

Україна має потужні запаси вугілля: за геологічними оцінками 52 млрд т, з яких 23 млрд т — розвідані запаси. Проте „чорне золото" характеризуєть­ся складними умовами залягання, міститься на глибині понад 1000 м, що ускладнює умови видобутку (у Донбасі видобуток ведеться шахтним спосо­бом). Основні запаси сконцентровані в Донбасі, 7 % - у Західній Україні, 3 % вугілля містять земні надра в районі Олександрії (Кіровоградська область).

Географія вуглевидобування в Донбасі склалася відповідно до наявності великих покладів вугілля. Найбільше шахт у центральній і північній час­тині Донецькой області, де видобувають найкраще коксівне вугілля, та південній частині Луганської області, а найбільші центри видобування — Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Красноармійськ, Торез.

Кольорова металургія охоплює об’єкти виробництва

Кольорова металургія в порівнянні з виробництвом чорної металургії в Україні розвинута слабше, що пов'язано з нестачею руд кольорових металів. Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлене двома фактора­ми: сировинним і енергетичним. До джерел сировини тяжіють виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів. До місць одержання дешевої електроенергії тяжіють алюмінієве, титано-магнієве, цинкове виробництво.

Сучасний рівень розвитку металургії дозволяє комплексно викорис­товувати рудну сировину, одержувати з неї, окрім основних металів, інші компоненти та комбінуватися з іншими галузями промисловості.

Руди кольорових металів мають низку особливостей, що істотно впли­вають на розвиток і розміщення галузей кольорової металургії:

• низький вміст корисних компонентів у руді;

• виключна багатокомпонентність сировини

• велика тепломісткість і енергомісткість сировини в процесі перероб­ки

• складна форма залягання.

Всі кольорові метали поділяють на кілька груп:

- важкі метали, із числа яких виділяють головні: мідь, найбільшим споживачем якої є електротехнічна промисловість; цинк,

- легкі метали- алюміній, магній, титан та ін.;

- легуючі кольорові метали, які використовують переважно у чорній ме­талургії — ванадій, молібден, хром тощо;

- рідкісні та розпорошені метали- кадмій, телур, селен, германій, цир­коній, галій, берилій, тантал, бор, індій, ніобій;

- благородні метали- золото, платина, срібло, іридій, осмій, що вико­ристовуються у сплавах для ракетної, технічної, атомної, авіаційної, елек­тротехнічної, радіотехнічної промисловостей, приладобудування.

Значний попит на кольорові метали з боку найрізноманітніших галу­зей господарства зумовлюється широким спектром хімічних і фізичних властивостей цих металів. Так, деякі характеризуються високою електроп­ровідністю, що використовується в електроенергетиці; високою стійкістю до хімічних реактивів, що використовується для виготовлення деталей і вузлів машин, які працюють у кислому або лужному середовищі;

 

Які з наведених елементів входять до складу продуктивних сил відповідно до розширеного трактування їх сутності.

Взагалі, засоби виробництва, що створюються суспільством, разом із людьми , які володіють знаннями та навичками до праці, методи та форми організації виробництва становлять у сукупності продуктивні сили суспільства.

47.

48. Споживчий фактор є вирішальним при розміщенні продуктивних сил за таких умов.
що інші фактори розміщення є однаковими за інших рівних умов, або ними можна знехтувати.

56.

57. Економічна оцінка природних умов і природних ресурсів - це їх вартісний вираз. Вона виникла з потреб господарства, якому необхідні не лише знання про кількості та якості природних ресурсів, їхні особливості, а й вираження їх у вартісних показниках, які можна використовувати в проектуванні та управлінні господарством. Труднощі економічної оцінки пов'язані з тим, що природні ресурси, як і природні умови, - це «дар природи» (поки в них не вкладено' працю).Визначилися дві групи економічних оцінок природних чинників: перша (відносно оцінки ресурсів) характеризує економічні результати використання природних ресурсів, друга (відносно оцінки середовища) відображає економічні наслідки впливу на навколишнє природне середовище. Найчастіше останніми виступають показники економічних втрат від забруднення, порушення природного середовища.Рекреаційні ресурси є матеріальною передумовою формування рекреаційної галузі народного господарства, її ресурсною базою. Вони потребують бережного і економного використання, охорони і примноження. Все це пов'язано з необхідністю їх кількісної та якісної оцінки, визначення придатності та альтернативності використання в тій чи іншій галузі народного господарства. Історико-культурні рекреаційні ресурси - це пам'ятки культури, створені людиною, які мають суспільно-виховне значення, пізнавальний інтерес і можуть використовуватись для задоволення духовних потреб населення.

 

Соціально-економічні рекреаційні ресурси включають матеріально-технічну базу рекреаційних об'єктів, частину матеріального виробництва, яка безпосередньо забезпечує потреби рекреації, використовувані рекреацією об'єкти інфраструктури, а також трудові ресурси, зайняті в рекреаційному господарстві.

58. Сумарний коефіцієнт народжуваності за 2010 р.- 1,06-1,23

59. пожвавлення

60. Торгівля, громадське харчування, готельне гос-во, комунально-побутове гос-во, туризм, освіта, кул-ра, охорона здоров’я, пенсійне забезпечення, стипендії, соц страхування, грошова допомога безробітним, багатодітним сім’ям, сиротам.

61. З Прикарпаття йдуть газопроводи на Чехію, Словаччину і Польщу. Через крайню східну частину України проходять траси газопроводів Північний Кавказ — Москва, північно-кавказький газ споживають також у Донбасі

62. Ця модель є класичним прикладом організованого внутрішнього ринку праці. В основі системи трудових відносин лежить принцип “довічного наймання”, при якому гарантується зайнятість працівника до 55-60 років. Гнучкість ринку праці передбачає:· оперативне реагування на зміни кон’юнктури ринку праці;· територіальну та професійну мобільність працівників;· різноманітність методів і форм зайнятості;· різноманітність форм професійно-кваліфікаційної перепідготовки;· гнучкість диференціації заробітної плати, регулювання витрат на робочу силу;· гнучкість режимів роботи та розподілу робочого часу;· різноманітність методів і форм соціальної допомоги.

63.

64. Економічний район -територіально цілісна частина народного господарства країни, яка має такі ознаки:

спеціалізація як основна народногосподарська функція (спеціалізація району на певних виробництвах і послугах відповідає його географічному розташуванню, природним, економічним і соціальним умовам та спирається на раціональний поділ праці з іншими районами)

комплексність — у широкому розумінні — як взаємопов'язаність найважливіших складників економічної й територіальної структур району

керованість, себто наявність певних галузевих і територіальних структур, які є матеріальною основою взаємопов'язаності складових частин, що дозволяє трактувати район як цілісну систему та організаційний осередок територіального управління народним господарством.

65. 4: електроенергетика, сільське господарство, будівельна, транспортна

66.Галузі спеціалізації визначають місце району в територіальному поділі праці, беруть участь у міжрайонному обміні продукцією або послугами.

67.Галузь хімічної промисловості, що виробляє кислоти, соду, мінеральні добрива, нафтопродукти, папір, хімічні волокна – це: основна (неорганічна) хімія.

68.До складу якого з перелічених народногосподарських комплексів входить целюлозно-паперова промисловість: лісопромисловий комплекс-лісохімія.

69.Матеріаломісткі виробництва орієнтуються на фактори:сировинні.

72.Регіональний економічний аналіз контактними методами здійснюється на основі діагностики:експертної оцінки.

73.Скільки міст України мають метрополітен: 4 (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Кривий Ріг)

74.Яка питома вага сільського населення в Україні, %:32,8%.

75.Який процент території України перебуває у природному стані:Тільки 8% території країни перебуває в природному стані. Це болота, озера, гірські масиви, покриті і непокриті лісом.

76.Які виробничі напрямки вівчарства у степовій зоні:В степовій зоні переважає м’ясний і м’ясо-молочний напрям.

77.Які галузі визначають виробничий профіль району?Основу господарства району становлять галузі спеціалізації, які визначають його виробничий профіль.

Водні ресурси України

Водні ресурси є джерелом промислового та побутового постачання, тоому відіграють значну роль у розвитку нар гс-ва та у життєдіяльності нас.

Водні ресурси України складаються з місцевого стоку і транзиту. Водозабезпе­чення нашої країни не є достатнім. Найвище водозабезпечення жителів у захід­них і північних областях, а найменше Донбас, Криворіжжя, Пд області (а там зосереджені основні пром споживачі – металургія, ел-ен, хім пром)

Основним джерелами води є річки (найбільша - Дунай, але водночас екологічні проблеми Дунаю дуже гос­трі, а його воду для зрошування можна використо­вувати лише після очищення), озера і лимани розміщені на Поліссі, в басейні Дунаю, на узбережжі Чорного та Азовського морів та моря

Споживання води в Україні щороку зростає. Найбільшим споживачем води є пром-ть, на другому місці - с/г, на третьому – комунальне. Використання водних ресурсів поділяєтьсяна водоспоживання (затсосування у технічних процесах через відведення води від її нормального русла(пром, комунальне спож)) та вдокористування – здійснюється в межах водногоджерела (гідроенерг)

Гідроенергетичні запаси України не дуже великі і існують в більшості випадків за рахунок створення штучних водойм)

Основні проблеми: забруднення через відсутність належних очищуючих систем, чи їх непрацездатність, інтенсивне старіння фондів водозабеспечуючого та водоохоронного призначення, висока водомісткість існуючих підприємств! Необхідно змінити законодавчу базу на більш жорстку ат діючу, впроваджувати новітні технології очищення та циклічного використання води у пормисловості.

 

119. Вплив економіко – географічного положення полягає в тому, що … країна, регіон чи підприємство отримають певні переваги чи зазнають збитків при взаємодії з іншими країнами чи підприємствами завдяки своєму розташуванню.

 

121.Вплив НТР на РПС виражається в тому, що…У сучасних ринкових умовах господарювання науково-технічний прогрес (НТП) є вирішальною основою розв'язання економічних, організаційних, соціальних і духовно-культурних проблем. НТП в економічній сфері є основним фактором досягнення світового рівня продуктивності праці, що здійснюється шляхом революціонізації виробництва, впровадження найновіших досягнень в розвиток технології.У розвитку соціальної сфери першочерговими завданнями є подолання відмінностей між містом і селом, розумовою і фізичною працею, рівнем оплати праці в промисловості і в сільському господарстві, вирівнювання соціальної інфраструктури.

Ці завдання вирішуються при розв'язанні проблеми удосконалення ефективності розміщення продуктивних сил на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Сучасні якісно нові способи підвищення продуктивності праці відкривають небачені досі можливості всебічного розвитку людей, їх розумових здібностей.

В Україні створений потужний науково-технічний потенціал. Фундаментальні дослідження у різних галузях науки відомі у всьому світі. На їх основі створено і впроваджено у виробництво принципово нові технологічні процеси, нове прогресивне устаткування: автоматизовані комп'ютерні системи управління технологічними процесами, роторно-конвеєрні лінії, малогабаритні преси надвисокого тиску, сучасні лінії неперервного розливу металу, устаткування для безперервного прядіння і ткацтва за комп'ютерними програмами, верстати з надточною обробкою металів, матеріали з новими технологічними властивостями тощо.

Головна увага на сучасному етапі розвитку продуктивних сил приділяється вдосконаленню технології виробничих процесів, у першу чергу - впровадження нових технологій, зокрема електронно променевих, плазмових, імпульсних, біологічних, радіаційних, мембранних, хімічних, надчистих кристалів тощо. Це дає можливість у декілька разів підвищити продуктивність праці, більш ефективно використовувати ресурсний потенціал, знизити енерго- і матеріаломісткість виробництва. В сільському господарстві це дасть можливість перейти на індустріальні, інтенсивні технології з використанням методів біотехнології та генної інженерії.

асштабне впровадження сучасних досягнень науки і техніки в галузі народного господарства значною мірою впливатиме на розміщення продуктивних сил. Застосування нової техніки значно розширюватиметься, враховуючи, що її застосування характерне для комплексного використання в територіальному і міжрегіональному плані з високим економічним ефектом. Науково-технічний прогрес має значний вплив на територіальний поділ праці, спеціалізацію, сприятиме розширенню можливостей більш рівномірного розміщення підприємств на території, а також різнобічному врахуванню регіональних потреб і вимог до нової техніки, особливо в розвитку агропромислового комплексу.

 

Монокультурна спеціалізація

Монокультурна спеціалізація — вузька спеціалізація господарства країни на виробництві одного, як правило, сировинного або продовольчого товару, призначеного в основному для експорту. Поява такої спеціалізації пов'язана з колоніальним минулим країн.

 

НАСЕЛЕННЯ

На території району проживає 7680 тис. чоловік, з них в Донецькій області - 5007 тис. чоловік і 2673 тис. чоловік - в Луганській області. Міське населення становить в Донецькій області 90,2%, в Луганській області - 86,4%. Велика частина населення зайнята в промисловості. Середня густота населення - 154,3 чол./км2, в тому числі в Донецькій області - 210 чол/км2. Це найвищий показник в Україні.

АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

§ Галузі спеціалізації промисловості

АПК орієнтований передусім на задоволення потреб міського населення. Рівень сільськогосподарської освоєності дуже високий. Розораність досягає 86%. У структурі сільського господарства тваринництво переважає над рослинництвом. У тваринництві провідне місце належить скотарству молочно-м’ясного напряму. У найбільш індустріальній частині району (центральна частина) розвинене приміське господарство. У рослинництві переважає зернове господарство.

На базі сільського господарства розвинена харчова промисловість. Галузь працює на потреби району. Тільки соляна галузь має загальнодержавне значення. У районі видобувається 75% солі в країні. За межі району відправляють соду і лікеро-горілчану продукцію, шампанські вина. Один з найбільших в Європі заводів шампанських вин розташований в Артемівську.

§ Центри промисловості

Артемівськ (найбільший в Європі завод шампанських вин). Донецьк, Макіївка, Луганськ, Маріуполь, Горлівка, Шахтарськ Єнакієве, Дебальцеве, Луганськ, Краматорськ, Слов'янськ, Костянтинівка.

ТРАНСПОРТ

За загальним обсягом перевезень Донецький район посідає перше місце в країні. Характерне переважання вивозу над ввезенням. Перше місце за перевезенням вантажів і пасажирів посідає залізничний транспорт. Висока густота міських поселень і великі обсяги перевезень сировини і готової продукції зумовлюють найгустішу в країні мережу залізниць, що становить 56 км на 1000 км2 території. Основні залізниці: Ясинувата -Чапліно - Дніпропетровськ - Кривий Ріг, Іловайськ - Слов’янськ - Лозова -Харків, Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь.

Друге місце за перевезенням вантажів і пасажирів посідає автомобільний транспорт. Головні автостради: Донецьк-Дніпропетровськ, Донецьк-Артемівськ-Харків, Луганськ-Дебальцеве-Красний Луч-Ростов-на-Дону, Луганськ-Старобельськ-Білолуцьк. Розвинені також морський і трубопровідний транспорт.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Район розташований у правобережній частині України в лісостеповій зоні. Площа району - 60,9 тис. квадратних кілометрів ( 10% від площі України). Населення - 4,5 млн. чоловік (9,5% від населення України). Район охоплює територію Хмельницької, Вінницької та Тернопільської областей. Середня густота дорівнює 76%. Рівень урбанізації дорівнює 44%. Забезпечений кваліфікованими робочими кадрами, жіночий трудовий ресурс - легка промисловість.

НАСЕЛЕННЯ

Населення району розміщується досить рівномірно. Середня густота є нижчою від середнього по країні показника. Вона зростає з півночі на південь і є найбільшою у Придністров'ї. Сільське населення становить 53%. Це один з найменш урбанізованих районів України. У місті Вінниці <250 тис. чоловік; у містах Хмельницьку, Тернополі та Кам'янець-Подільську <100 тис. чоловік. Етнічний склад населення району: українці, поляки, чехи та євреї.

АПК РАЙОНУ

а) галузеві спеціалізації.

Основою господарського комплексу економічного району є потужний АПК, який базується на інтенсивному, багатогалузевому с/г. за виробництвом валової с/г продукції району знаходиться на четвертому місці по країні.

С/г сировину використовує більшість промислових підприємств Поділля. У сільському господарстві працює основна частина населення.

Провідною галуззю с/г району є рослинництво. Близько 50% всіх посівних площ зайнятого під зерновими культурами, серед них виділяються озима пшениця, а також кукурудза та зернобобові. Розвинуто картоплярство та овочівництво. Значні площі зайнято під садами і ягідниками.
Основною технічною культурою є цукрові буряки. За їх валовими зборами Поділля посідає перше місце в країні (до 30%). До інших технічних культур належать соняшник та тютюн.

Тваринництво тісно пов'язане з рослинництвом та переробною ланкою АПК. Кормові культури займають понад 28% усієї посівної площі. Відходи цукрової, борошномельне-круп'яної, олійної та інших галузей харчової промисловості використовують для підгодівлі худоби.

Найрозвинутішими галузями харчової промисловості цукрова, спиртова, молочна, м'ясна, маслоробна, сироварна, борошномельне-круп'яна, олійно-жирова, плодоовочева, хліборошномельне-круп'яна, хлібопекарська, розвиваються свинарство, птахівництво, вівчарство, рибальство і бджільництво. Провідна роль належить цукровій промисловості. Тут працює 62 заводи, які обробляють третини цукру в країні.

Спиртова промисловість тісно пов'язана з цукровою, оскільки переробляє її відходи (патока). Крім того, спирт у районі виробляють із картоплі та зерна. Працює 30 спиртових заводів. Допоміжними в галузі є виробництво вітамінів, кормових дріжджі.

Найбільші підприємства м'ясної промисловості розмішується в обласних центрах.
Досить різноманітне розмішується в сировинних зонах маслоробні і маслоробно-сироварні.
Загалом господарство Подільського економічного району дає 7,6% національного доходу України.

б) центри розвитку с/г:

Поділля, Шепетівкка, Кременець, Городець, Бар, Козятин, Кам'янець-Подільський, Вінниця, Тульчині, Могилів-Подільський, Тернопіль, Понінка.

ТРАНСПОРТ

Подільський економічний район має досить розгалужену мережу. Провідну роль у районі відіграє залізничний і автомобільний транспорт. Довжина залізниць становить 2559 км, автошляхів з твердим покриттям - понад 20 тис. км. Найважливішими залізничними магістралями є: Київ - Вінниця - Могилів-Подільський - Чернівці, Козятин - Шепетівка - Здолбунів, Шепетівкка - Кам'янець-Подільський, Тернопіль - Чернівці. Найбільші автомагістралі: Київ - Вінниця - Хмельницький - Тернопіль, Вінниця - Немирів - Могилів-Подільський, Кременець - Тернопіль - Заліщики.

У подільському районі промислове і сільськогосподарське виробництво розвиваються на значній енергетичній базі. Тут працює Хмельницька АЕС, Ладижинська ДРЕС і Дністровська ГЕС. Транспорт і зв'язок забезпечують 8% валового продукту галузі.

НАЗВА. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Столичний економічний район

Площа: 90,9 тис.км2 (15% території України)

Населення: 7,5 млн. чоловік

Київська обл. - 28,1 тис.км2 (4,8%)
Житомирська обл. - 29,9 тис.км2 (4,9%)
Чернігівська обл. - 32,9 тис.км2 (5,3%)

НАСЕЛЕННЯ

Населення району складає 7,2 млн. чоловік - приблизно 14,3% від загальної кількості.

Населення в Житомирській області становить 2,9%, в Київській - 3,7%, в Чернігівській - 2,6%. У національному складі населення переважають українці.

Середня густота в районі становить близько 76 чол./км2 і близька до середньої в країні. В цілому населення в районі розміщене дуже нерівномірно.

Найгустіше населена Київська область, а найменше - Чернігівська. Найвища частка міських жителів саме в Київській області. В районі загрозливого стану набувають процеси депопуляції. За останні 5 років абсолютна кількість населення скорочується на 125,9 тис. ч.
- Житомирська обл. на 23,1 тис. ч.
- Чернігівська на 48,4 тис. ч.
- Київська на 41,8 тис. ч.
- м. Київ на 12,6 тис. ч.

Найбільш напружена ситуація в Чернігівській обл. Демографічні процеси значною мірою зумовили й досить високу частку непрацездатного населення - це обмежувальний фактор розвитку району. Загальна кількість пенсіонерів усіх категорій - 2 млн. 90 тис. чол.

АПК РАЙОНУ

а) галузева спеціалізація.

Тваринництво в структурі сільськогосподарського виробництва вже майже зрівнялося з рослинництвом. В цілому тваринництво Столичного району має молочно-м'ясний напрям.

Продукцію рослинництва та тваринництва переробляє харчова і легка промисловості.

Найважливішими галузями харчової промисловості, що працюють на власній сировині, є цукрова, молочна, м'ясна, борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, кондитерська, плодоовочева, спиртова.

б) центри розвитку сільського господарства.

Цукрова промисловість представлена цукровими заводами на півдні району. В Бердичеві є цукрорафінадний завод. Підприємства молочної промисловості є в кожному адміністративному районі. Плодоовочева промисловість зосереджена в Житомирі, Овручі, Ніжині, Білій Церкві, Переяславі-Хмельницькому та інших. Найбільші підприємства вовняної промисловості знаходяться в Чернігові, Білій Церкві, Богу славі та Березані. Шкіряно-взуттєва промисловість - це цілий комплекс виробництв Із власною сировинною базою, шкіряними заводами у Києві, Баришівці, Василькові.

ТРАНСПОРТ

Добре розвинуті і всі види транспорту. Район відрізняється великою густиною шляхів сполучення. Автомобільний транспорт перевозить в основному пасажирів, а також продукцію АПК. Через район також проходять транзитні автомагістралі, що ведуть до Болгарії, Туреччини. Польщі, Росії та інших країн. Особливе місце належить повітряному транспорту. Київ - найбільший вузол повітряних сполучень у країні. Велике значення мають річкові перевезення по Дніпру, Десні і Прип'яті. Найбільші річкові порти: Київ та Чернігів.

ВВІЗ ТА ВИВІЗ ПРОДУКЦІЇ

У Столичному районі ввіз переважає над виловом продукції. З Донбасу сюди надходять вугілля, чорні метали; з Північно-Східного району - нафтопродукти, трактори, вантажні автомобілі; з Придніпров'я - чорні і кольорові метали, легкові автомобілі, бурякозбиральні комбайни, мінеральні добрива; з Причорноморського - руди, комбайни, верстати, ґрунтообробна техніка, продукція АПК.
Натомість столичний район забезпечує країну хімічним волокном, пластмасами, шинами і гумотехнічними виробами, медичними препаратами, кормовими антибіотиками і засобами захисту рослин, сільськогосподарськими машинами і екскаваторами, приладами і верстатами, деякими продуктами АПК, тканинами, будівельним і оздоблювальним каменем тощо.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Проблеми:

- від'ємний приріст природний,
- висока смертність,
- загальне падіння та погіршення умов життя,
- скорочення кількості робочих місць,
- ріст безробіття (3,4% до 6,7%).

1. Ліквідація наслідків на ЧАЕС.

2. Господарська реабілітація територій, що найбільше постраждали. (Радіоактивного забруднення зазнали 850 населених пунктів: Житомирська 530, Чернігівська - 220, Київська - 100; еродованість земель - 30% заселеність, заболоченість 15%).

3. Проблема екологічної безпеки району в цілому. Так у районі близько 82% - промислових викидів в атмосферу с неочищеними; 28% стічних вод забруднені, не очищені.

4. Проблема ефективного використання виробничого і особливо НТП, яка зумовлена несформованими ринковими механізмами господарювання.

5. Несприятливий інвестиційний клімат і т.д.

6. Наростаючі соціально-демографічні проблеми:

Вирішення всього комплексу проблем району можливе тільки на основі загального поліпшення соціально-економічної ситуації в країни.

Перспективи:

Формування в районі спеціальних економічних зон (СЕЗ) певних типів та функціонального призначення. 18.06.1998 р. вийшов Указ Президента України "Про соціальну економічну зону України "Славутич".

Розробляється ідея створення СЕЗ "Коростень" – створення Міжнародного наукового дослідного центру вивчення наслідків ураження населення та місцевості малими дозами радіації.

 

 

РекреаційніресурсиУкраїни

Рекреаційніресурси.Майже в усіхобластяхУкраїнисередрекреа­ційнихдомінують санаторно-курортніресурси. Всесвітньовідомийсвоїми санаторно-курортнимиумовамиПівденьУкраїни (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Донецькаобласті і АР Крим). Унікальний за своїмимож­ливостямиПівденний берег Криму. Крімкліматичнихресурсів район багатий на ресурси грязей для організаціїлікувальнихзакладів.

Важливим за рекреаційними ресурсами є район Карпат з йогоспри­ятливимиумовамидляорганізації як літнього, так і зимовоговідпочинку. УСваляві, Синяві, Усть-Чорній та іншихмісцевостях є мінеральні води. Особливо багата на них Львівська область (Трускавець, Моршин, Схід-ниця, ВеликийЛюбінь, Немирів). Лікувальнігрязі є в с. ЧорнеІвано-Франківської та с. КонопківціТернопільської областей. НамежіТернопільської та Хмельницької областей відкритопотужні запаси міне­ральних вод типу «Нафтуся» (Сатанів, Гусятин).

У рекреаційнихціляхвикористовуютьсяШацькі озера (ЗахіднеПолісся).

У Хмельницькій, Вінницькій, Київській, Черкаській, Кіровоград­ській областях є запаси радонових, а в Полтавській (Миргород) -хлориднонатрієвих вод. ВідомийсвоїмилікувальнимиможливостямиСлов'яногорськ (Донецька область).

Українамаєрізно­манітніприроднірекреаційніресурси (кліматичні, біологічні, гід­рологічні, ландшафтні, джереламінеральних вод, лікувальнігрязітощо). Загальнаплоща земель, придатних для рекреаційноговико­ристання, становить 9,4 млн. га (або 15,6% територіїкраїни), у то­му числірівниннихрекреаційнихландшафтів - 7,1%, гірських - 2,3 (у Карпатах - 1,9, в Криму - 0,4). Близько 7,8 млн. га відносяться до умовнопридатних до рекреації земель. Майже 10% усіхлісівдержавноголісового фонду маютьрекреаційнезначення. Особливемісце в системірекреаційноговикористаннятериторіїУкраїнипо­сідаєКримськийпівострів. Пересічнорічнатривалістьсприятливо­го для рекреаціїперіоду тут становить 175-190 днів, комфортного -65-80 днів.

Мінеральнілікувальні води різного складу виявленімайже у всіх областях України, але найбільшакількістьджерелзосереджена в західнійчастині. Зокрема, у Закарпатськійобласті. Багатоджерелмінеральної води розвідано у Луганській, Дніпропетровській, Пол­тавській, Рівненській областях, є такожвідкритіджерела в Івано-Франківській, Харківській, Житомирській, Вінницькій, Хмельниць­кій, Київській, Черкаській, Донецькій та Запорізькій областях.

Доситьзначні в Україні запаси лікувальних грязей, щозосере­джені, переважно, у південних та північно-західних областях. На базігрязевихпокладівфункціонуютьнайстаріші в Українікурорти - Бердянськ, Євпаторія, Куяльник, Сасик та інші. У північно-західних областях поширеніторфовігрязі, яківикористовують на курортах у Миргороді, Моршині, Немирові, Черче та інших.

Соціально-економічнірекреаційніресурси в Україніформуютькультурніоб'єкти, пам'яткиісторії, архітектури, археології, етно­графічніособливостітериторіїтощо. Загальнакількістьархітектур-

но-історичнихпам'яток у державі становить 49147 об'єктів. їхняцінність та чисельність у межах областей істотновідрізняється. Най­більшеархітектурно-історичнихпам'яток у Львівськійобласті (2934), АвтономнійРеспубліціКрим (3431), Київській (2886) та Че­рнігівській (2859) областях. Найцінніші культурно-історичнірекреа­ційніресурсимаютьмісце у Київській, Львівській, Тернопільській, Полтавській, Чернігівській областях, АвтономнійРеспубліціКрим.

Специфічноюскладовоючастиноюрекреаційнихресурсів є со­ціальні та природніоб'єкти, явища, події, походженняякихтіснопов'язане з територієюУкраїни та землями тієїзарубіжноїкраїни, в межах якої вони первісновиникли. На територіїУкраїниналічу­єтьсякількасот таких об'єктів, окремі з них маютьсвітове та євро­пейськезначення.

Українаволодієпотужним природно-ресурсним комплексом, основу якогоскладаютьземельні та мінерально-сировинніресурси. Достатньовисокийрівеньзабезпеченостітериторіїкраїниводним і рекреаційними ресурсами.

 

Морський та річковий транспорт.(15)

148.Нафтова і нафтопереробна промисловість та її проблеми.(15)





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.70.175 (0.031 с.)