Характеристика придніпровського економічного району




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Характеристика придніпровського економічного району



1. До складу району входять Дніпропетровська та Запорізька області. Район розташований у центральній і південно - східній частині, в басейні Дніпра. Він знаходиться на Придніпровській височині, Приазовській височині та Причорноморській низовині. Кліматичні умови: район знаходиться в помірному поясі, К<1. Його площа становить 59,1 тис. квадратних кілометрів. Населення - 5,8 млн. чоловік, що становить 12% усього населення України.

2. Це другий за промисловим розвитком район України. Має вигідне географічне положення. Запорізька область виходить до Азовського моря. Для району характерні тісні економічні зв'язки з Донецьким районом та іншими сусідніми районами (Північно-Східним, Центральним та Причорноморським).
За рівнем економічного розвитку Придніпровський район поступається тільки Донецькому. За вартістю виробленої продукції промисловість значно переважає над сільським господарством. Найрозвинутішими галузями району є чорна металургія, машинобудування та металообробка, хімічна промисловість та електроенергетика.

3. Район має сприятливі природні умови, багатий на природні ресурси та корисні копалини: залізні, марганцеві, алюмінієві руди, кам'яне та буре вугілля, графіт, рудне золото. Мінеральні:

a. паливні-буре вугілля (Придніпровський басейн).

b. рудні-руди чорних металів (Кривий Ріг, Білозерське, Нікополь). Земельні: чорноземи звичайні і південні, каштанові ґрунти.

Водні: дефіцит (р. Дніпро, Каховське, Дніпровське водосховища, канал Дніпро-Кривий Ріг).

4. За кількістю населення Придніпровський район посідає шосте місце в країні. Проте він досить густо заселений (100 чол./км).
За рівнем урбанізації район поступається лише Донбасу. Разом з тим за кількістю міст, де проживає понад 700 тис. чоловік, він не має собі рівних в країні. Найбільшим містом-мільйонером є Дніпропетровськ. Такі міста як Запоріжжя та Кривий Ріг мають відповідно кількість населення 887 тис. чоловік і 728 тис. існує декілька агломерацій, такі як: Запорізька, Криворізька та Дніпродзержинська. Район повністю забезпечений кваліфікованими квадрами.

5. Однією з провідних галузей промисловості Придніпров'я є чорна металургія. За виробництвом чорних металів(більша частина загального обсягу) район посідає перше місце в країні. Тут виник цикл виробництв, що складається з видобування коксівного вугілля (3ахідний Донбас), залізної і марганцевої руд, нерудної сировини, виробництва коксу, вогнетривів, чавуну, сталі, сплавів, прокату.
Коксохімія району розвивається в комплексі з чорною металургією. Основними її центрами є Дніпропетровськ, Новомосковськ, Нікополь.
Кольорова металургія представлена виробництвом алюмінію, магнію і титану (Запоріжжя). Машинобудування і металообробка поступається тільки чорній металургії. Провідну роль відіграє важке металомістке машинобудування , але воно все ж поволі втрачає свої позиції, поступаючись трудомістким його галузям - виробництву інструментів, верстатів, приладобудуванню, тощо. Металургійне і гірничошахтне устаткування виробляють у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, електротехнічне - в Запоріжжі і Бердянську, будівельне - шляхове - в Бердянську, Дніпропетровську, Нікополі. Транспортне машинобудування зосереджено в Дніпродзержинську і Запоріжжі, виробництво металоконструкцій - у Кривому Розі і Дніпропетровську. Підприємств хімічної промисловості в районі порівняно небагато, але їх продукція значна за обсягом.
У Придніпров'ї дуже розвинута будівельна індустрія, яка використовує значну і різноманітну сировинну базу. Основні підприємства розміщено у найбільших містах.
У великих містах також розміщується деревообробна промисловість. Основними промисловими вузлами району є Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Нікополь-Марганецький, Павлоградсько-Петропавлівський, Запорізький.
Центри промисловості: Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Нікополь, Запоріжжя, Дніпродзержинськ.

6. Велику роль у розвитку господарства Придніпров'я відіграє АПК. За валовою продукцією сільського господарства район посідає шосте місце серед економічних районів країни. А за загальною площею, площею сільськогосподарських угідь і площею орних земель він переважає Донецький район. Значно більші тут і площі зрошувальних земель. Головною галуззю сільськогосподарського виробництва є рослинництво. Під зерновими культурами зайнято близько 50% посівних площ. Більша частина посівів зернових припадає на озиму пшеницю. Провідними технічними культурами є соняшник, цукрові буряки, південні коноплі. Поблизу великих міст створено приміські господарства. Потреби населення індустріальних центрів визначають спеціалізацію тваринництва. Провідну роль відіграє молочно-м'ясне скотарство. Дістали розвиток також свинарство, птахівництво, вівчарство. У водосховищах Дніпра і в Азовському морі виловлюють рибу. Особливу цінність мають осетрові Азовського моря.
На місцевій, а також частково довізній сировині працюють підприємства легкої і харчової промисловості, основні потужності яких зосереджено у великих містах. Найрозвинутішими галузями легкої промисловості є швейна, трикотажна і взуттєва.

7. Придніпровський район має добре розвинуті всі види транспорту, але перше місце належить залізничному. За густотою залізниць, що становить 38 км на 1000 км, район поступається тільки Донбасу. Тут є кілька великих залізничних вузлів: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Апостолове, Пологи, Синельникове.
У внутрішньо обласних перевезеннях на невеликі відстані першість веде автомобільний транспорт.
Найбільшими вузлами є Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь, Мелітополь, Новомосковськ.
Велике значення мають річковий і морський транспорт. Найбільшими портами на Дніпрі є Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Нікополь. У Запоріжжі працюють два великих річкових порти. Найбільшими порт Азовському морі - Бердянськ.
У різних напрямах район перетинають трубопроводи, що ведуть переважно від газових родовищ Шебелинки до найбільших міст.

8. З Придніпровського району вивозять у Донбас залізну і марганцеву руди, алюміній, титан, гірниче і металургійне устаткування. В усі економічні райони звідси надходять легкові автомобілі, шини, лаки, фарби, бурякозбиральні комбайни, продукція АПК. З інших районів Придніпров'я одержує вугілля і кокс, гірниче і металургійне устаткування, різноманітні машини і обладнання, продукцію легкої промисловості і АПК.

9. Проблеми Придніпровського району багато в чому збігаються з проблемами Донецького району. Так, загальною є проблема, що пов'язана із спеціалізацією обох районів. Донбас і Придніпров'я доцільно спеціалізувати не тільки на виробництві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей машинобудування(автомобілі, комбайни, локомотиви, судна, вагони, сільськогосподарські машини). Металургійні заводи мають задовольняти потреби в асортименті металу підприємства точного машинобудування, що розвиватиметься прискореними темпами. Проблемою є розміщення Запорізької АЕС поряд з потужною ДРЕС. Теплова станція викидає у повітря тисячі тонн пилу, оксидів сірки і азоту, ставок-охолоджувач АЕС випаровує десятки мільйонів тонн води щороку. Це призвело до утворення в районі найпотужнішого в Європі "генератора" кислотних дощів. Ґрунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної і марганцевих руд призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень ґрунтових во

189. Характеристика сировинної бази металургії України

Металургійна промисловість об'єднує підприємства, які послідовно здійснюють видобування, збагачення, металургійну переробку руд чорних і кольорових металів та нерудної сировини (т. зв. флюсових і вогнетривких матеріалів), виробництво чавуну, сталі, кольорових і дорогоцінних металів, сплавів, прокатне виробництво, переробку вторинної сировини (металобрухту). Основними споживачами продукції металургійної промисловості є машинобудування, будівництво, транспорт.
Металургійна промисловість складаєтся з чорної і кольорової металургії.
Чорна металургія — одна з найбільш розвинених в Україні галузей промисловості, на яку припадає понад 1/4 всього промислового виробництва. Вона виробляє чавун, сталь, прокат, феросплави, труби та ін. Це — матеріаломістка галузь: для виплавки 1 т чавуну потрібно приблизно 3 т залізної руди, 1,1 т коксу, 20 т води, а також марганцева руда, вапняк, флюси та ін. Тому підприємства чорної металургії розміщуються біля джерел сировини чи палива або між ними.
Україна: має для розвитку галузі значні запаси залізних і марганцевих руд, коксівного вугілля, флюсових та вогнетривких матеріалів, їх родовища дуже вдало поєднуються — переважно у Придніпров'ї та Донбасі.
За обсягом виробництва продукції чорної металургії Україна тривалий час входила до числа провідних країн Європи і світу. Так, у 80-х рр. XX ст. тут щорічно видобувалося 120 — 125 млн. т залізної руди, 7 млн. т марганцевої руди, виплавлялося 55 млн. т сталі. Зараз аналогічні показники значно скромніші — приблизно 55 млн. т залізної руди, менше 3 млн. т марганцевої руди, 32 млн. т сталі (2000 р.). Однак Україна і далі займає чільне сьоме місце серед провідних світових виробників сталі. В останні роки постійно збільшується виробництво прокату, феросплавів, сталевих труб. Ці товари у значних обсягах експортуються за межі України; загалом продукція чорної металургії дає країні найбільше валютних надходжень від експорту.
Виплавка чорних металів традиційно здійснюється на комбінатах! повного циклу, які включають усі кінцеві стадії металургійного виробництва, а також виробництво коксу (металургійного палива зі спеціальних марок вугілля) й агломерату (шматків залізної руди, спечених з вапняком і; коксом). Кожне з виробництв має відходи й побічну продукцію, які^є сировиною для інших галузей промисловості — хімічної, будівельних матеріалів, металообробки. Підприємства цих галузей, як і заводи важкого машинобудування, вигідно розміщувати поряд з металургійними комбінатами. Отже, чорна металургія має важливе комплексо-утворююче значення, на її основі формуються багатогалузеві вузли.
Найбільшими металургійними комбінатами в Україні є "Криворіж-сталь", "Азовсталь" (Маріуполь), "Запоріжсталь", Дніпровський (Дніп-родзержинськ), Алчевський, Макіївський. Великі металургійні заводи, які не мають повного металургійного циклу, — Донецький, Єнакіївський, два Дніпропетровських та ін. Виробництво феросплавів (сплавів заліза з іншими металами для отримання високоякісних сортів сталі) зосереджено у Запоріжжі, Нікополі, Стаханов!, а труб — у Нікополі, Новомосковську, Дніпропетровську, Маріуполі, Макіївці, Харцизьку.
Підприємства чорної металургії розташовані у трьох металургійних районах — Придніпровському, Донецькому і Приазовському.
Придніпровський район сформувався на основі видобутку залізних руд Криворізького, Кременчуцького і Білозерського басейнів, марганцевих руд Нікопольського і Великотокмацького родовищ, флюсів Дніпропетровської області, привізних коксу і вогнетривів (з Донбасу). Тут склалися Дніпропетровський (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ), Запорізький, Криворізький, Нікопольський, (Нікополь, Марганець), Кременчуцький металургійні вузли.
Донецький район виник біля родовищ коксівного вугілля на основі переробки руд, що надходять із Придніпров'я (принцип "маятника" — вагони з коксом 'ідуть на комбінати Придніпров'я, а назад повертаються із залізною та марганцевою рудою). Сформувалися металургійні вузли — Донецько-Макіївський, Алчевсько-Алмазнянський, Єнакіївський та окремі металургійні центри — Краматорськ, Харцизьк, Костянтинівка.
Приазовський район використовував бідні залізні руди Керченського і багаті Криворізького та Білозерського басейнів, марганцеві руди з Нікополя, кокс, флюси і вогнетриви з Донбасу. Однак залізорудні підприємства Керченського півострова призупинили діяльність, тому зараз район охоплює два металургійні підприємства у Маріуполі (на одному з них — комбінаті "Азовсталь" — працює найбільший в Україні листопрокатний стан).
Важливими проблемами чорної металургії України є необхідність технічного і технологічного переоснащення виробництва, поліпшення якості чорних металів, випуску нових видів сталі і прокату. Слабкого розвитку поки що набули недоменні способи виробництва чорних металів, які є екологічно чистими, зокрема електрометалургія (найбільший завод — Запорізький) і порошкова металургія (єдиний завод пра-Щоє у Броварах під Києвом
Кольорова металургія, на відміну від чорної в україні роз/иинута порівняно слабо. Вона має ряд особливостей: а) у рудах міститься незначна кількість металу, що вимагає розміщення багатьох підприємств кольорової металургії поблизу джерел сировини; б) у рудах кольорових металів міститься багато різних металів, а це вимагає комплексного використання сировини; в) галузь потребує багато енергії і води, а також згубно впливає на довкілля. Таким чином, на її розміщення і розвиток впливають енергетичні та екологічні чинники.
У структурі кольорової металургії України провідне місце займає алюмінієва промисловість. Вона працює на привізній сировині (бокситах з Угорщини, країн Африки, Росії), її підприємства розміщені біля портів і в місцях виробництва електроенергії. Галузь представлена великим Миколаївським глиноземним заводом, продукція якого (глинозем — напівфабрикат для отримання готового металу) використовується в Україні; відправляється вона і в Росію. У Запоріжжі працює алюмінієвий завод, у Свердловську (Луганська обл.) — завод алюмінієвих сплавів.
Серед інших галузей кольорової металургії виділяється виробництво магнію (Калуш), титану і магнію (Запоріжжя), ртуті(Горлівка), феронікелю (Побужжя, Кіровоградська обл.), золота (Мужієво, Закарпатська обл). Ці виробництва працюють на власній сировині, найбільш забезпеченими з них є титанова (родовища руд у Житомирській і Дніпропетровській областях) і ртутна (Донбас) галузі. У Костянти-нівці на привізній сировині створено цинкову промисловість.
В Україні є два райони кольорової металургії — Донецький і Придніпровський. Перспективним є Карпатський район.
Серед проблем, пов'язаних із розвитком кольорової металургії, найголовнішими є забруднення повітря, нагромадження великої кількості порід, некомплектне використання сировини





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.234.247.75 (0.007 с.)