Атомна енергетика України та її проблеми



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Атомна енергетика України та її проблеми



Для України атомна енергетика є стратегічно важливим елементом енергозабезпечення: сьогоднішній і АЕС за характером використовуваного палива не пов'язані з родовищами його видобування, що забезпечує широкий маневр їх розміщення. АЕС орієнтовані винятково на споживачів, особливо на райони з обмеженими ресурсами палива та гідро­енергії.

В Україні працюють 5 потужних АЕС — Запорі­зька, Півден­ноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська. Під тиском громадськості припинено будівництво Кримської, Чигиринської, Харківської АЕС та Одеської атомної ТЕЦ.

АЕС виробляють 29% енергії. Слід проводити реконструкцію атомної електроенергетики на новій технологічній основі, створювати енергоблоки, які викори­стовували б уран низького збагачення, який виробляють наші збагачувальні фабрики Придніп­ров'я та Прикарпаття. Доцільно будувати нові блоки середніх за потужністю атомних електростан­цій під землею з багатократним рівнем техніки безпеки. АЕС розташовують незалежно від пал.-енерг. фак­тору та орієнтують на споживачів у районах з на­пруженим пал-енерг балансом, біля водних джерел. ТЕС-67%, ГЕС-4%, АЕС-29%.

Проблеми атомної енергетики обумовлені насамперед надійністю роботи енергоблока.

Важливою проблемою атомної енергетики є поховання радіоактивних відходів. Кожен реактор виробляє тисячі тонн таких відходів, деякі з них лишаються небезпечними впродовж 500 тис. Років. Кожна АЕС рано чи пізно сама перетворюється на радіоактивні відходи. Після цього її треба демонтувати і складові заховати, або ж поховати весь комплекс під тонами землі та бетону.

Через існування великої кількості штучних та природних джерел іонізуючого випромінювання та в результаті Чорнобильської катастрофи в Україні склалася дуже тяжка радіоекологічна ситуація , яка обумовлює необхідність створити системи заходів радіаційного захисту насилля та навколишнього середовища. Засадні обґрунтування економічних і екологічних переваг АЕС базувались па таких твердженнях:

1. Ресурси урану для атомної енергетики дорівнюють ресурсам вугілля, нафти й газу разом узятим

2. АЕС економлять дефіцитне органічне паливо (нафту і газ).

3. АЕС не споживають кисню і майже не викидають шкідливих газів і твердих продуктів

4. За збільшення потужності всіх діючих електростанцій, навіть у кількадесят разів, глобальне радіоактивне забруднення становитиме не більше 1% від рівня природної радіації на планеті.

5. Атомна енергетика ліквідує прірву між багатими й бідними державами, зменшить загрозу насильницького перерозподілу світових ресурсів.
Такі оцінки були дуже популярні до 26 квітня 1986 р., коли в Україні сталася катастрофа — вибухнув атомний реактор РБМК-1000 Чорнобильської АЕС. Усіма державами світу було переглянуто й суттєво скорочено програми дальшої будови АЕС.

Атомна енергетика настільки згубно впливає на біосферу, а аварі на АЕС, якої не можливо уникнути на 100%, настільки небезпечна для людства, що відстоювати цей метод отримання енергії не лише не припустимо, а й аморально.
Паливний енергетичний цикл АЕС передбачає добування уранової руди переробки цієї сировини на ядерне паливо, використання палива в ядерних реакторах, обробку і захоронення радіоактивних відходів. Усі складові цього циклу супроводжуються надзвичайно небезпечним забрудненням навколишнього середовища. Кількість радіоактивних відходів зростає на стадії збагачення уранової руди, з якої виготовляють спеціальні тепловиділяючі елементи, які надходять на діючу АЕС.
Радіація має таку особливість: все, що стикається з радіоактивним матеріалом, саме стає радіоактивним. радіоактивні речовини потрібно десь захоронити на багато років, але надійних методів зберігання не існує.


115. Важке машинобудування та особливості його розміщення

Важке машинобудування включає виробництва металургійного, гірничо-шахтного, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Переважна більшість підприємств важкого машинобудування розміщується в Донецькому та Придніпровському економічних р-х, де є взаємопоєднання сировини і споживача продукції.

Найбільші центри: Краматорськ, в якому діють два заводи: Старо-Краматорський і Ново-Краматорський. Важливе місце в структурі важкого машинобудування займає виробництво підйомно-транспортних машин. Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані у Львові (завод “Автонавантажувач”), а також у Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Нікополі, Прилуках, Золотоноші (Черкаська обл.), Ківерцях (Волинська обл.), Слов’янську.

Найбільшим центром енергетичного машинобудування є Харків, в якому розташовані заводи: “Електроважмаш”, турбінний ім. С.М.Кірова, “Електромашина” та електромеханічний (ХЕМЗ). Найбільшим гігантом галузі є турбінний завод ім. С.М. Кірова, який випускає устаткування для всіх видів електростанцій. Його продукція не лише використовується в Україні, а й поступає на експорт. Базовою галуззю машинобудування є верстатобудування. Центром виробництва важких верстатів є Краматорськ. Іншими центрами верстатобудування є Київ (завод верстатів-автоматів ім. Горького), Харків (завод агрегатних верстатів), Одеса (верстатобудівний), Запоріжжя (верстатобудівний), Житомир (верстатів-автоматів). Заводи неметаломісткого верстатобудування розміщені у Мелітополі, Лубнах, Корсунь-Шевченківському. У структурі загального машинобудування провідне місце займають транспортне і с/г машинобудування, вир-во промислового технологічного та будівельного обладнання. Підприємства названих галузей орієнтуються у своєму розміщенні в основному на споживача готової продукції, а також на наявність металу.

Основні центри морського суднобудування є Миколаїв, Херсон. У Керчі випускають танкери, у Києві — морські траулери. Судноремонт і виробництво невеликих морських суден є в Одесі, Іллічівську та Маріуполі. В Севастополі виробляють морські крани. Річкове суднобудування розвинуте в Херсоні та в Києві. Автомобілебудування — це відносно молода галузь машинобудування України. Автозаводи України випускають великовантажні (Кременчук), малолітражні легкові (Запоріжжя) автомобілі.

В Україні добре розвинуте виробництво обладнання для різних галузей народного господарства. Зокрема, обладнання для хімічної промисловості виробляють у Києві, Сумах, Полтаві, Дніп­ропетровську, Дніпродзержинську, Павлограді, Фастові, Львові, Дрогобичі, Горлівці, Костянтинівці. Центрами виробництва обладнання для харчової промисловості є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Мелітополь, Миколаїв, Херсон, Кіровоград.

Галузі точного машинобудування відзначаються мінімальною металомісткістю й зорієнтовані на райони високої технічної культури, наявність науково-дослідної бази і висококваліфікованих кадрів. Найбільшими центрами електронної та радіотехнічної промисловості (виробництво автоматичних систем управління, обчислювальної техніки, радіоапаратури) є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Сімферополь, Одеса, Львів, Вінниця, Чернівці; радіоелектроніки — Львів (телевізори, магнітофони і кінескопи), Київ, Сімферополь, Сміла (телевізори), Суми (електронні мікроскопи), Одеса (кіноапаратура). Виробництво приладів та інструментів має експортноутворююче значення.

116. Валовий національний продукт – це сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від розташування національних підприємств. Цей показник стали використовувати в колишньому СРСР, у тому числі в Україні, з 1987 року. Він характеризує кінцеве споживання матеріальних благ і послуг, кінцеві результати економічної діяльності у сфері матеріального і нематеріального виробництва; позбавлений повторного рахунку (на відміну від показника валового суспільного продукту, який до 1987 року використовувався в СРСР), а отже, дає змогу зіставити обсяг перенесеної та новоствореної вартості у складі річного продукту.

 

117. Види міграції населення в Україні бувають такі:

· постійні (стаціонарні)

· тимчасові (маятникові

· внутрішні

· зовнішні

Водні ресурси України

Водні ресурси є джерелом промислового та побутового постачання, тоому відіграють значну роль у розвитку нар гс-ва та у життєдіяльності нас.

Водні ресурси України складаються з місцевого стоку і транзиту. Водозабезпе­чення нашої країни не є достатнім. Найвище водозабезпечення жителів у захід­них і північних областях, а найменше Донбас, Криворіжжя, Пд області (а там зосереджені основні пром споживачі – металургія, ел-ен, хім пром)

Основним джерелами води є річки (найбільша - Дунай, але водночас екологічні проблеми Дунаю дуже гос­трі, а його воду для зрошування можна використо­вувати лише після очищення), озера і лимани розміщені на Поліссі, в басейні Дунаю, на узбережжі Чорного та Азовського морів та моря

Споживання води в Україні щороку зростає. Найбільшим споживачем води є пром-ть, на другому місці - с/г, на третьому – комунальне. Використання водних ресурсів поділяєтьсяна водоспоживання (затсосування у технічних процесах через відведення води від її нормального русла(пром, комунальне спож)) та вдокористування – здійснюється в межах водногоджерела (гідроенерг)

Гідроенергетичні запаси України не дуже великі і існують в більшості випадків за рахунок створення штучних водойм)

Основні проблеми: забруднення через відсутність належних очищуючих систем, чи їх непрацездатність, інтенсивне старіння фондів водозабеспечуючого та водоохоронного призначення, висока водомісткість існуючих підприємств! Необхідно змінити законодавчу базу на більш жорстку ат діючу, впроваджувати новітні технології очищення та циклічного використання води у пормисловості.

 

119. Вплив економіко – географічного положення полягає в тому, що … країна, регіон чи підприємство отримають певні переваги чи зазнають збитків при взаємодії з іншими країнами чи підприємствами завдяки своєму розташуванню.

 

121.Вплив НТР на РПС виражається в тому, що…У сучасних ринкових умовах господарювання науково-технічний прогрес (НТП) є вирішальною основою розв'язання економічних, організаційних, соціальних і духовно-культурних проблем. НТП в економічній сфері є основним фактором досягнення світового рівня продуктивності праці, що здійснюється шляхом революціонізації виробництва, впровадження найновіших досягнень в розвиток технології.У розвитку соціальної сфери першочерговими завданнями є подолання відмінностей між містом і селом, розумовою і фізичною працею, рівнем оплати праці в промисловості і в сільському господарстві, вирівнювання соціальної інфраструктури.

Ці завдання вирішуються при розв'язанні проблеми удосконалення ефективності розміщення продуктивних сил на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Сучасні якісно нові способи підвищення продуктивності праці відкривають небачені досі можливості всебічного розвитку людей, їх розумових здібностей.

В Україні створений потужний науково-технічний потенціал. Фундаментальні дослідження у різних галузях науки відомі у всьому світі. На їх основі створено і впроваджено у виробництво принципово нові технологічні процеси, нове прогресивне устаткування: автоматизовані комп'ютерні системи управління технологічними процесами, роторно-конвеєрні лінії, малогабаритні преси надвисокого тиску, сучасні лінії неперервного розливу металу, устаткування для безперервного прядіння і ткацтва за комп'ютерними програмами, верстати з надточною обробкою металів, матеріали з новими технологічними властивостями тощо.

Головна увага на сучасному етапі розвитку продуктивних сил приділяється вдосконаленню технології виробничих процесів, у першу чергу - впровадження нових технологій, зокрема електронно променевих, плазмових, імпульсних, біологічних, радіаційних, мембранних, хімічних, надчистих кристалів тощо. Це дає можливість у декілька разів підвищити продуктивність праці, більш ефективно використовувати ресурсний потенціал, знизити енерго- і матеріаломісткість виробництва. В сільському господарстві це дасть можливість перейти на індустріальні, інтенсивні технології з використанням методів біотехнології та генної інженерії.

асштабне впровадження сучасних досягнень науки і техніки в галузі народного господарства значною мірою впливатиме на розміщення продуктивних сил. Застосування нової техніки значно розширюватиметься, враховуючи, що її застосування характерне для комплексного використання в територіальному і міжрегіональному плані з високим економічним ефектом. Науково-технічний прогрес має значний вплив на територіальний поділ праці, спеціалізацію, сприятиме розширенню можливостей більш рівномірного розміщення підприємств на території, а також різнобічному врахуванню регіональних потреб і вимог до нової техніки, особливо в розвитку агропромислового комплексу.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.48.64 (0.009 с.)