Пільги при сплаті акцизного податку

Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню:

1. вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

2. ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру.

Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:

1. реалізації легкових автомобілів для інвалідів, а також легкових автомобілів спеціального призначення (для потреб підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

2. ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав.

3. ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, якщо при цьому згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, магазину безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України.

4. безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

5. реалізації підакцизних товарів, крім нафтопродуктів, вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів;

6. ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції), за умови пред’явлення органу державної митної служби ліцензії на право виробництва (крім виробництва нафтопродуктів);

7. ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених законом;

8. реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі;

9. ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України;

10. ввезення тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань;

11. реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення.

Податковим періодом зі сплати акцизного податку є місяць.

Розрахунок акцизного податку (декларація) подається до органів державної податкової служби протягом 20 календарних днів, що настають за звітним періодом.

Суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі.

Податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання акцизних марок.

Мито як непрямий податок

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни. Це переміщення може бути пов’язане з увезенням або вивезенням товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну та регулюючу функції. Регулююча функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника, заохочення або обмеження експорту.

У мита є багато спільного з акцизним податком. І мито, і акцизний податок збільшують ціну реалізації товарів; ставки і мита, і акцизного податку диференційовані за групами товарів. Але є і певні, притаманні лише миту, особливості. Сплачується мито при перетині митного кордону України. Перелік товарів, що підлягають митному обкладанню, набагато ширший, ніж у акцизного податку. Особливістю справляння мита є також те, що контроль за правильністю та своєчасністю його сплати до бюджету здійснює митна служба України, а не податкова служба.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються Митним Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".Ставки мита вказуються у Законі України „Про Митний тариф України”.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України.

Мито – це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та Митним Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів.

В Україні застосовуються такі види мита:

1) ввізне мито;

2) вивізне мито;

3) сезонне мито;

4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Вивізне мито встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України.

Сезонне мито. На окремі товари законом може встановлюватися сезонне мито на строк не менше 60 та не більше 120 послідовних календарних днів з дня встановлення сезонного мита.

Особливі види мита. У випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:

1) спеціальне мито;

2) антидемпінгове мито;

3) компенсаційне мито.

Особливі види мита встановлюються на підставі рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

1. Спеціальне мито встановлюється:

1) як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

2. Антидемпінгове мито застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів за ціною, істотно нижчою за їх конкурентну ціну в країні експорту, що загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам.

3. Компенсаційне мито застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або конкуруючих товарів чи перешкоджає організації виробництва подібних товарів в Україні.

Законом України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014р. №73-VIII (далі – Закон №73-VIII), тимчасово запроваджено, додатковий імпортний збір як особливий вид мита.

Додатковий імпортний збір справляється, починаючи з 26.02.2015 року, з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування ПДВ для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Тобто, при нарахуванні податку на додану вартість до бази оподаткування цим податком включаються суми додаткового імпортного збору.

Ставки імпортного збору встановлено в розмірі: 10% на продукти харчування та рослинництва та 5% на решту імпорту, крім критичного.

Відповідно до Закону №73-VIII, до критичного імпорту віднесено нафту, газ, паливо для АЕС, електроенергію, вугілля, бензини та дизпаливо, медичні вироби для гемодіалізу та лікування онкохворих, міжнародну гуманітарну допомогу, а також продукцію оборонного призначення, потрібну для виконання державного замовлення.

Платниками мита є будь-які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів, що підлягають оподаткуванню згідно з чинним законодавством.

Об’єктами оподаткування митом є:

1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами;

2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами. А саме, товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 300 євро.

3) товари, транспортні засоби, що реалізуються, щодо яких не виявлений власник, які є конфісковані, передані державі, на утилізацію та ін.

 

Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є:

1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита – митна вартість товарів;

2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита – кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

При визначенні митної вартості до неї включається ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх включено до рахунку-фактури:

Þна транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

Þкомісійні та брокерські,

Þплата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів, і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

За явної невідповідності заявленої митної вартості реальним цінам її величину встановлює митна служба, виходячи з цін на ідентичні товари чи інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів.

Для визначення митної вартості валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом НБУ; що діє на день подання митної декларації або перетину кордону.

Загалом при імпорті підакцизних товарів митними платежами, які сплачуються на митниці, при ввезенні товарів, будуть: мито, акцизний податок і ПДВ.

Ставки мита вказані у Законі України „Про Митний тариф України” від 19.09.2013 № 584-VII.

При ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі від оподаткування митом звільняються:

1) транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів;

3) валюта України, іноземна валюта, цінні папери та банківські метали;

4) товари, право власності на які набувається державою у випадках, не виявлення власника, конфіскації, передачі у власність держави та ін;

5) товари, що ввозяться в Україну або вивозяться з України для офіційного і особистого користування дипломатичних представництв інших держав;

6) товари, що ввозяться на митну територію України в рамках міжнародної технічної допомоги;

9) документи та видання, які надсилаються в рамках міжнародного обміну до освітніх, наукових або культурних закладів, у тому числі бібліотек;

10) на період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської – товари (сировина, матеріали, устаткування та обладнання), що надходять в Україну в рамках міжнародної технічної допомоги;

12) архівні документи, придбані з метою внесення їх до Національного архівного фонду;

13) фармацевтична продукція, сполуки, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні;

14) устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії;

15) техніка, устаткування, майно і матеріали, що ввозяться на митну територію України та вивозяться за межі цієї території, призначені для власного використання розвідувальними органами України;

16) матеріали, устаткування та комплектуючі, що використовуються для виробництва:

а) устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії;

б) матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, що будуть використовуватися у виробництві альтернативних видів палива або виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії; та ін. пільги, передбачені ПКУ.

Митні платежі. Підчас ввезення товарів на митну територію України сплачуються такі податки:

- ПДВ;

- акцизний податок (для підакцизних товарів);

- імпортний збір;

- мито.

При чому, сума ПДВ, що сплачується при ввезенні підакцизних товарів розраховується за формулою:

 

ПДВ= (МВ+М+АП+ІЗ)*СП

 

МВ – митна вартість товару;

М – сума мита;

АП – сума акцизного податку;

ІЗ – імпортний збір;

СП – ставка ПДВ.

Таким чином, мито, імпортний збір та акцизний податок враховуються у визначенні бази оподаткування ПДВ, збільшуючи її.

Митні платежі не сплачуються у разі, якщо:

1) товари не є об’єктом оподаткування митними платежами;

2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів – у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв’язку з якими його надано;

3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який не передбачає сплату митних платежів, – на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму;

4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об’єктом оподаткування митними платежами.