Податок на доходи фізичних осіб

Податок на доходи фізичних осіб, як свідчить сама назва, сплачують фізичні особи, резиденти та нерезиденти. Оподаткуванню доходів фізичних осіб присвячено IV розділ Податкового кодексу України.

Платниками податку є:

1. фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

2. фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

3. податковий агент – щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Податкового Кодексу.

Базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на сумe податкової знижки такого звітного року.

Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Для більшості доходів передбачене введення прогресивної ставки податку з доходів. У разі, якщо розмір місячного доходу громадянина менше або дорівнює 10-ти розмірам мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня звітного податкового року) ставка податку 15%, якщо доход більше 10 мінімальних заробітних плат, то різниця від перевищення оподатковується за ставкою 20 %.

Пасивні доходи, у тому числі проценти, роялті та дивіденди (окрім тих дивідендів, що виплачують підприємства – платники податку на прибуток (5%)) оподатковуються за ставкою 20%;

Пенсії, які у 2015 році перевищують 3654 грн обкладають ПДФО за ставкою 15% (20%);

Виграші від азартної гри обкладаються ПДФО за спеціальною ставкою 30%.

Оподаткування заробітної плати. При нарахуванні зарплати податок слід утримувати з суми нарахованої зарплати, яку зменшено на суму єдиного соціального внеску та суму податкової соціальної пільги за її наявності.

 

ПДФО= (ЗП – ЄСВ – ПСП)*СП

 

ПДФОв= (10мінЗП – ЄСВ)*15%+((ЗП-10мінЗП) – ЄСВ)*20%

 

ПДФО – сума податку, що утримується із заробітної плати;

ПДФОв – сума податку, що утримується із великих заробітних плат (що перевищують 10 мінімальних ЗП станом на 1 січня поточного року);

ЗП – сума нарахованої заробітної плати;

(ЗП-10мінЗП) – сума перевищення нарахованої ЗП над 10 мінімальними ЗП;

ЄСВ – сума єдиного соціального внеску;

ПСП – сума податкової соціальної пільги, на яку має право платник податку;

СП – ставка податку.

Отже, із нарахованої заробітної плати працівників роботодавець повинен утримувати:

- суму єдиного соціального внеску, яка складає 3,6% від суми нарахованої заробітної плати (п.7 ч.1 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010)

- податок на доходи фізичних осіб, який складає 15% (20%) від суми нарахованої заробітної плати, зменшеної на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування та податкової соціальної пільги.

При нарахуванні заробітної плати застосовується податкова соціальна пільга.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Беручи до уваги новий Прожитковий мінімум - 2015 для працездатної особи (тобто 1218 грн.), з 01 січня 2014 p податкова соціальна пільга (ПСП) отримала такі розміри:

100 % = 1218 * 0,50 = 609,00 гpн. (тобто 50 % вищезгаданогo прожиткового мінімуму - розраховано згіднo пункту 1 рoзділу XIХ "Прикінцеві полoжeння" Податкового кодексу)

150 % ПCП = 913,50 гpн. 200 % ПCП = 1218 гpн.

Максимальний розмір доходу, при оподаткуванні якогo може бути застосована податкова соціальна пільга у 2015 рoці = 1218 * 1,4 ≈ 1710 грн.

На соціальну пільгу мають право:

1) 100% податкової соціальної пільги:

- для будь-якого платника податку;

- для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років у розрахунку на кожну таку дитину.

2) У розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми звичайної податкової соціальної пільги – для такого платника податку, який:

а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни;

3) У розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми звичайної пільги – для такого платника податку, який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку-резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати. Отже податкова знижка – це сума фактично здійснених протягом звітного податкового року витрат, на які платник має право зменшити річний оподатковуваний дохід.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки:

1. частина суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;

2. сума пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, що не перевищує 4% суми загального оподатковуваного доходу звітного року;

3. сума коштів, сплачених за здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати;

4. сума коштів, сплачених за послуги з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, крім:

- косметичного лікування або косметичної хірургії;

- протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

- операцій із зміни статі;

- лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

- придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних та ін.

5. суму витрат платника податку на сплату страхових платежів та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя,

6. суму витрат: на оплату допоміжних репродуктивних технологій; оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;

7. суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

8. суми витрат на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Обмеження права на нарахування податкової знижки:

1. податкова знижка може бути надана виключно резиденту;

2. загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку;

3. якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Умови подачі декларації та сплати податку є різні для різних платників ПДФО:

Так, податкові агенти, зобов’язані подавати звіти про суми виплаченого доходу та утриманого податку:

- щомісячно (протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця)

- щоквартально (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу).

Податковими агентами податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію з ПДФО до 1 травня року, що настає за звітним.

Платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)

Фізичними особами податкова декларація з ПДФО подається, якщо:

- платник податку хоче реалізувати право на податкову знижку з ПДФО;

- в разі отримання доходу від 2-х та більше податкових агентів (питання перерахунку податку у зв’язку з введенням прогресивної ставки);

- платник податку протягом року отримував доходи не від податкових агентів та доходи по яким не був сплачений податок;

- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Платник податку до 1 березня року, що настає за звітним періодом, має право звернутися з запитом до відповідного органу державної податкової служби з проханням надати роз’яснення щодо заповнення річної податкової декларації, а орган державної податкової служби зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок або надсилається поштовим переказом протягом 60 календарних днів після надходження декларації.

Фізичні особи – підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Сплачується ПДФО фізичними особами-підприємцями авансовими платежами, що розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік, та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).