Сутність податкового контролю

Необхідність та стабілізація фінансової системи, забезпечення стійкого надходження бюджетних доходів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання фізичними і юридичними особами зобов’язань перед державою обумовили створення особливого напрямку державного фінансового контролю – податкового контролю.

Податковий контроль – специфічний вид фінансового контролю за дотриманням податкової дисципліни.

Податковий ризик – вірогідна можливість порушення податкового законодавства, в результаті чого можливі втрати бюджету. Податкові органи повинні бути поінформовані про можливі випадки порушення податкового законодавства та відповідно реагувати на них належними діями, у тому числі, передбачати та упереджувати.

Проведення податкового контролю необхідно здійснювати за наступними етапами:

1.Передперевірочний аналіз.

2.Планування контролю.

3.Контакт з об’єктом контролю.

4.Документальна перевірка.

5.Завершальний етап контролю.

6.Реалізація і контроль за виконанням матеріалів контролю.

1.Передперевірочний аналіз включає наступні роботи:

- вивчення облікової політики платника в податковому органі;

- вивчення податкових декларацій та інших звітних документів;

- порівняння динаміки даних про нарахування і сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

- аналіз розвитку підприємства;

- аналіз основних показників підприємства.

При аналізі податковий інспектор одержує необхідні загальні відомостями про підприємство і визначає основні напрямки перевірки.

2. Планування контролю.

На етапі планування контролю здійснюється вибір необхідних даних про платників податку, вибір об’єктів для проведення документальних перевірок, підготовка планів і графіків документальних перевірок, а також уточнення параметрів контролю, часу й обсягу контрольних процедур, визначення джерела інформації, методичних прийомів контролю, відповідальних осіб за проведення контролю та його результатів.

Програма перевірки складається виходячи з мети проведення контролю і визначає об’єкт оподатковування, правильність нарахування податків, стан звітності, фінансовий стан і ведення бухгалтерського та податкового обліку, сприяє виявленню фактів недонарахування і заниження сум податків платниками.

3. Контакт з об’єктом контролю.

На етапі перевірки контакт з об’єктом контролю здійснюється безпосередньо на об’єктах контролю.

При проведенні перевірки працівники державних податкових органів у перший день перевірки зобов’язані пред’явити свої службові посвідчення керівнику підприємства, що перевіряється, а також:

- ознайомити з метою перевірки і представити програму і графік перевірки;

- представити членів контрольної бригади;

- пояснити причини, з яких здійснюється перевірка;

- вирішити організаційні питання (розміщення в приміщенні членів бригади, забезпечення організаційною технікою і т.д.);

- обумовити порядок надання необхідної інформації для перевірки;

- ознайомити з попередніми результатами контролю;

- якщо перевірка проводиться за межами свого району, податкові інспектори додатково пред’являють посвідчення державного податкового органа на перевірку платника податків із вказівкою найменування району (області), де буде здійснюватися податковий контроль.

4.Документальна перевірка.

Перевіряється документи підприємства їх зіставлення з даними первинних документів, аналітичним і синтетичним обліком, податковим обліком та звітністю.

5.Завершальний етап контролю.

Після проведення виїзних перевірок складається акт податкової перевірки. Він виписується податковим інспектором, що робить перевірку, а також керівником і головним бухгалтером платника податків, зборів та інших платежів.

6.Реалізація і контроль за виконанням матеріалів контролю.

Керівник підприємства повинен усунути зауваження податкового інспектора, які визначені в акті податкової перевірки. Наступна перевірка починається із з’ясування того, чи усунуло підприємство помилки чи ні.

Види податкових перевірок

У практиці контрольно-перевірочної роботи можуть застосовуватися такіі види податкових перевірок:

2. Камеральна перевірка

4. Документальна перевірка

5. Фактична перевірка

Камеральна перевірка проводиться податковими інспекторами за місцем перебування державної податкової служби. Камеральна перевірка здійснюється на підставі бухгалтерської звітності, податкових декларацій (розрахунків) та інших документів та додатків, що надаються в податкову адміністрацію, а також даних, що є в органах державної податкової служби, документів і відомостей, не охоплює всю документацію та звітність платника податків. Перевірці підлягають такі питання:

· повнота і своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;

· дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих документів;

· узгодженість звітних даних;

· послідовність даних у формах звітності;

· відповідність даних, що використовуються для складання розрахунків, даним, відображеним у звітності;

· правильність заповнення всіх пунктів декларацій та розрахунків;

· правильність арифметичних підрахунків та визначення сум і термінів сплати або повернення з бюджету належних сум.

Документальна перевірка здійснюється виїздом на об’єкт контролю і характеризується більш високою об’єктивністю вивчення повноти і правильності податкових розрахунків. Документальна перевірка є основним методом податкового контролю, є частиною регулярної роботи і являє собою перевірку правильності нарахування і розрахунків платником податків та зборів, що здійснюються в звітному періоді безпосередньо на місці перебування платника. Документальна перевірка здійснюється на підставі первинних документів, бухгалтерського і податкового обліку, звітності, представленої підприємством.

Документальна перевірка – це другий етап контрольної роботи податкових органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів. Документальні перевірки бувають планові та позапланові, виїзні і невиїзні.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Планові документальні перевірки здійснюються за річними планами контрольно-економічної роботи та квартальними графіками перевірок по кожній ділянці роботи. До планів потрапляють насамперед такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі порушення податкового законодавства.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків:

з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки;

середнім не частіше ніж раз на два календарних роки;

високим не частіше одного разу на календарний рік.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

В процесі проведення документальної перевірки, для підтвердження факту проведення операцій, що перевіряються на підприємстві може бути проведена зустрічна звірка.

Зустрічна звірка припускає перевірку взаємин підприємства, що перевіряється з іншими суб’єктами підприємницької діяльності з питань ведення господарської діяльності, правильності нарахування і сплати податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджету, а також дотримання діючого податкового законодавства.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

2. у разі отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів;

3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

5. отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків;

6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення податкового законодавства;

7. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.