Стаття 145-1. Зберігання речових доказів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 145-1. Зберігання речових доказів



1. Речові докази до набрання судовим рішенням законної сили зберігаються у справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.

2. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду. При цьому вони мають бути докладно описані та опечатані, а в разі необхідності - сфотографовані.3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.

Стаття 146. Дослідження звуко- і відеозаписів

1. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі суд. засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі суд. засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.

2. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.

3. З метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста або призначено експертизу.

4. Заяву про фальшивість звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку, встановленому для розгляду заяв про фальшивість письмових доказів.

5. Під час дослідження звуко- чи відеозапису особистого характеру застосовуються правила цього Кодексу щодо дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції.

Стаття 147. Огляд доказів на місці

1. Письмові та речові докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їхнім місцезнаходженням. Про проведення огляду доказів на місці суд постановляє ухвалу.2. Огляд доказів на місці проводиться судом з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - з викликом експертів, спеціалістів, перекладачів і свідків.3. При огляді доказів на місці складається протокол у порядку, встановленому статтями 45, 46 цього Кодексу.Стаття 148. Дослідження висновку експерта1. Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерта особи, які беруть участь у справі, а також суд можуть задати експерту питання. Першими задають питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першими задають питання експертові позивач і його представник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати експертові питання в будь-який час дослідження висновку експерта.3. Викладені письмово і підписані пояснення експерта приєднуються до справи.

Стаття 149. Консультації та роз'яснення спеціаліста

1. Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста.

2. Спеціалісту можуть бути задані питання щодо суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першими задають питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін, першими задають питання спеціалісту позивач і його представник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати спеціалістові питання в будь-який час дослідження доказів.

3. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до справи.

Судові дебати

1. Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в судовому засіданні.

2. У дебатах першим надається слово позивачеві, його представнику, а потім - відповідачеві, його представнику.

3. Третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, її представник виступають після сторін у справі.

4. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, їхні представники виступають у дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.

5. За клопотанням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть виступати лише їхні представники.

6. Суд може встановити регламент промов осіб, які беруть участь у справі, який визначає їх тривалість. Головуючий у судовому засіданні може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається. З дозволу суду після закінчення суд. дебатів промовці можуть обмінятися репліками.

7. Якщо під час суд. дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться у загальному порядку.

1.4. Ухвали адміністративних судів Укр.: поняття, структура та особливості постановлення

У разі якщо постановляється судове рішення, яким провадження у справі зупиняється чи закривається, позовна заява залишається без розгляду або приймається рішення щодо інших проц. дій, клопотань, воно викладається у формі ухвали(акт застосування норм проц. права, спрямований на вирішення окремих питань, що виникли у процесі розгляду адміністративної справи).

Як вже зазначалося раніше, ухвала – це рішення суду, яким суд вирішує питання, що виникають у зв'язку і з приводу розгляду і вирішення матеріально-правового спору, який є предметом адм. розгляду.

На відміну від постанови адм. суду, якою вирішується подальша доля об'єкта адм. процесу, ухвали стосуються питань,які виникають у зв'язку та з приводу розгляду справи і не вирішують справу по суті, відтак їх може бути декілька по одній і тій самій Адм.й справі, на відміну від постанови, яка, як правило, у справі постановляється одна. Види суд. ухвал різноманітні і їх можна класифікувати за такими критеріями За суб'єктним критерієм (хто виносить):одноособові: виносяться суддею, який одноособово розглядає справу [40, ст. 23];колегіальні: виносяться судом при колегіальному розгляді справи [40, ст. 24].За формою, в якій виражаються ухвали:усні або протокольні: заносяться в протокол суд. засідання (наприклад, про відкладення розгляду справи);у вигляді окремого проц. документа (наприклад, про залишення позовної заяви без руху).За змістом: підготовчі ухвали: вирішуються окремі питання підготовки справи до суд. розгляду (прийняття рішення про витребування документів та інших матеріалів; призначення експертизи; вирішення питання про залучення третіх осіб);ухвали з поточних питань, які виникають під час розгляду справи (наприклад, заміна неналежної сторони, повернення до з'ясування обставин у справі);припинювальні ухвали (наприклад, про залишення позовної заяви без руху);заключні ухвали (наприклад, про закриття провадження у справі, про зупинення провадження у справі);ухвали, прийняті з приводу винесеної постанови (наприклад, щодо виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовій постанові);окремі ухвали.Залежно від судової інстанції, що постановляє ухвалу:ухвали окружних (місц.) адміністративних судів;ухвали апеляційних адміністративних судів;ухвали Вищого адм. суду Укр..Ухвали викладаються окремим документом з питань, які безпосередньо закріплені у КАС Укр. [40, ст. 160]: 1) залишення позовної заяви без руху; 2) повернення позовної заяви; 3) відкриття провадження в Адм.й справі; 4) об'єднання та роз’єднання справ; 5) забезпечення доказів; 6) визначення розміру суд. витрат; 7) продовження та поновлення проц. строків; 8) передачі адміністративної справи до іншого адм. суду; 9) забезпечення адм. позову; 10) призначення експертизи; 11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок; 12) відмови в ухваленні додаткового суд. рішення; 13) роз'яснення постанови; 14) зупинення провадження у справі; 15) закриття провадження у справі; 16) залишення позовної заяви без розгляду; 17) інших питань, які вирішуються поза судовим розглядом. Наприклад у разі підстав передбачених КАС Укр. виноситься окрема ухвала про відвід (самовідвід) судді [40, ст. 27].

Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час суд. розгляду.

Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.

Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем суд. засідання у протокол суд. засідання.

Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановлення.

Ухвала,що викладається окремим документом, складається з таких частин [40, ст. 165]:

вступна частинаіз зазначенням: дати і місця її постановлення; найменування адм. суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

описова частинаіз зазначенням: суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;

мотивувальна частинаіз зазначенням: мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

резолютивна частина із зазначенням: висновків суду, строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Якщо ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, тоді заносяться секретарем суд. засідання у протокол суд. засідання.

Слід зазначити, що в ухвалі, яку суд постановляє без виходи до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановлення.

Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалута направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону [40, ст. 166]. Про вжиті заходи суд повідомляє не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.

Отже, окремі ухвали – один із способів усунути причини правопорушень. Вони стосуються питань, які виходять за межі основного спору, але пов'язаних із ними, і спрямовані на усунення виявлених судом у процесі розгляду справи порушень закону, недоліків у роботі, протизаконних вчинків окремих СВП.

Окремо у КАС Укр. визначено також зміст ухвали судуапеляційної інстанції та випадкиїхпостановлення [40, ст. 205, 206].

Так, розглянувши апеляційну скаргу, адм. суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі:

залишення апеляційної скарги без задоволення, а суд. рішення – без змін;

зміни ухвали суду першої інстанції;

скасування суд. рішення і постановлення нової ухвали;

скасування суд. рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі;

визнання суд. рішення нечинним і закриття провадження у справі;

скасування ухвали суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала адм.апеляційного суду складається з таких частин:

вступна частиніз зазначенням: дати й місця їїпостановлення; найменування адм. суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря суд. засідання; імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі.

описова частинаіз зазначенням: короткого змісту вимог апеляційної скарги і суд. рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин.

мотивувальна частинаіз зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

резолютивна частинаіз зазначенням: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; розподілу суд. витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами права спростовуються доводи, що містяться у скарзі.

У разі скасування або зміни суд. рішення суду першої інстанції в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість цього рішення. Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Крім того, судом апеляційної інстанції може бути постановлена окрема ухвала[40, ст. 208] у випадках і в порядку, встановлених КАС Укр. [40, ст. 166]. Зокрема, суд апеляційної інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального чи проц. права, які не є підставою для зміни або скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до КАС Укр. суд кас. інстанції (Вищий адм. суд Укр., Верховний Суд Укр.), розглянувши касаційну скаргу, постановляє ухвалуабо постанову[40, ст. 230, 232].

Суд кас. інстанції постановляє ухвалув разі:

залишення кас. скарги без задоволення, а суд. рішень – без змін;

скасування суд. рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд;

зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції;

скасування суд. рішень судів першої та апеляційної інстанцій і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження;

визнання суд. рішень судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу і закриття провадження;

скасування суд. рішень і постановлення нової ухвали.

Тобто з усіх проц. питань суд кас. інстанції постановляє ухвали.

Судові рішення суду кас. інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому КАС [40, ст. 160, 167].

Ухвала суду кас. інстанціїскладається з таких частин:

вступна частинаіз зазначенням: дати і місця постановлення; найменування адм. суду, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря суд. засідання; імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі.

описова частина із зазначенням: короткого змісту вимог кас. скарги та оскаржених суд. рішень; узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин.

мотивувальна частинаіз зазначенням: мотивів, з яких суд кас. інстанції виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

резолютивна частинаіз зазначенням: висновку суду кас. інстанції по суті вимог кас. скарги; розподілу суд. витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

У разі коли кас. скарга залишається без задоволення, в ухвалі зазначається, якими нормами права спростовуються доводи, що в ній містяться. У разі скасування або зміні суд. рішень судів першої та апеляційної інстанцій в ухвалі зазначається, у чому полягала їхня незаконність.

В разі допущення судом першої чи кас. інстанцій порушень норм матеріального чи проц. права, які не є підставою для зміни або скасування суд. рішень, суд кас. інстанції може постановити окрему ухвалу.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.230.144.31 (0.018 с.)