Структура, особливості виникнення, вторинний характер адм-проц. відносин.

Під змістом правовідн. взагалі, адм-проц. зокрема, розуміються правомочності та юридичні обов'язки учасників даного правовідношення.

Кожне правовідношення має свої специфічні матеріальний та юрид. змісти, що конкретизуються в залежності від багатьох факторів і неоднаково виявляються в різних правовідносинах.

Матеріальний зміст адм-проц. правовідношення є більш складним: його складають фактичні суспільні відн., що закріплюються матеріальним компетенційними адм-правовими відносинами, та фактичні дії по реалізації проц. норм.Матеріальний зміст - головний, але не єдиний критерій, що визначає юрид. зміст адм-проц. правовідносин

Адм-проц. правовідн. можна класифікувати за такими підставами; 1) за змістом, 2) за видами адм. провадження, 3) за галузевою належністю кореспондуючих матеріальних правовідносин, 4) за співвідношенням прав і обов'язків їхніх учасників.

Виникнення та розвиток відносин.

У своїй переважній більшості проц. відн. викликаються до життя появою кореспондуючих норм адм-проц. права. При впровадженні останніх суб'єкт нормотворчої діяльності часто переслідує мету формування "нових" соціальних зв'язків, необхідних для успішного вирішення завдань сучасного адм. процесу Усі суспільні відн., котрі виникли в результаті нормотворчої діяльності, мають правову "оболонку" від самого початку свого існування. Вони стають правовими з моменту зародження і не можуть існувати інакше, як у юридичній формі.

Основними передумовами виникнення правовідносин між учасниками адм. процесу є:а) юридична - наявність норми адм-проц. права. Адм-процесуальна норма є необхідною умовою існування однойменних правовідносин. У даному випадку ситуація однозначна - немає норми, немає й правовідношення.б) соціально-правова - наявність кореспондуючих матеріальних правовідносин. Матеріальні правовідн. реалізуються за допомогою проц. та, одночасно, викликають їх до життя. Якщо перші виникають у зв'язку потребою в організації "базисних" соціальних зв'язків (економічних, політичних, виробничих та ін.), то головне призначення других - забезпечити функціонування самих матеріальних правовідносин. Таким чином, проц. правовідн. завжди є похідними від матеріальних. Без них вони не матимуть жодного сенсу, оскільки неможливо забезпечувати втілення того, чого не існує.в) фактична передумова - це настання конкретних життєвих обставин (юр. фактів), за яких суб'єкти адм-проц. права вступають між собою у реальні відн.. Абстрактний опис цих обставин (умов) міститься у гіпотезах адм-проц. норм. Як тільки вказані обставини з'являються у житті, адм-процесуальна норма починає діяти, а її адресати отримують можливість для реалізації своїх прав і обов'язків.

 

Розмежування відносин за колом суб’єктів.

По колу суб'єктів адм-процесуальної діяльності можна виділити проц. норми, що регламентують діяльність суб'єктів уповноважених вести процес, і суб'єктів, що втягуються в сферу адм-процесуальної діяльності. Залежно від ролі, яку виконують, суб'єкти правовідносин можуть бути підрозділені на три групи:

суди; особи, що беруть участь у справі;особи, що є іншими учасниками цивільного процесу.

Загальні принципи адмін.. процесу

Стаття 7. Принципи адм. суд-ва
1. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах
є: 1) верховенство права;2) законність;3) рівність усіх учасників адм. процесу перед законом і судом;4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі;5) гласність і відкритість адм. процесу;6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень
адм. суду, крім випадків, установлених цим Кодексом;7) обов'язковість суд. рішень.

Систематизація принципів.

Система принципів адм. процесу. Система принципів адм. процесу включає: загальні принципи адм. процесу, що притаманні усій адм-проц.й діяльності, принципи особливого рівня, які включають, по-перше, принципи адм-процедурної діяльності, по-друге, принципи адм-юрисдикційного процесу, а також принципи окремих видів провадження.Принципи права можна класифікувати за такими підставами:

а) за формою нормативного вираження(тобто за характером нормативного джерела, у якому вони закріплені): закріплені вміжнародних та внутрішньодерж. деклараціях, конституціях і в поточному законодавстві;

б) за сферою дії (в одній чи в кількохгалузях, праві в цілому): загальноправові, міжгалузеві, галузеві та принципиправових інститутів;в) за змістом: загальносоціальні (економічні, політичні та ін.) і спеціально-юридичні принципи.Найбільш сучасну та повну класифікацію принципів, на нашу думку,наводить А. М. Колодій, який виокремлює наступні принципи: 1) правосвідомості; 2) правоутворення; 3) правотворчості, а серед них — законотворчості і нормотворчості; 4) системи права: а) загальноправові (основні); б) міжгалузеві; в) галузеві; г) інститутів права; 5) структури права: а) загальносоціального і юридичного; б) публічного і приватного; в) регулятивного і охоронного; г) матеріального і проц.; ґ) об´єктивного й суб´єктивного; 6) правореалізації, а серед них — правозастосування; 7) правоохорони, а серед них — особливо — правосуддя і юридичної відповідальності [

Принцип верховенства права

Стаття 8. Верховенство права

1. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства
права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 2. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. 3. Звернення до адм. суду для захисту прав і свобод людини і гром.на безпосередньо на підставі Конституції
Укр гарантується. 4. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні
адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відн..