Структура, особливості виникнення, вторинний характер адм-проц. відносин.

Під змістом правовідн. взагалі, адм-проц. зокрема, розуміються правомочності та юридичні обов'язки учасників даного правовідношення.

Кожне правовідношення має свої специфічні матеріальний та юрид. змісти, що конкретизуються в залежності від багатьох факторів і неоднаково виявляються в різних правовідносинах.

Матеріальний зміст адм-проц. правовідношення є більш складним: його складають фактичні суспільні відн., що закріплюються матеріальним компетенційними адм-правовими відносинами, та фактичні дії по реалізації проц. норм.Матеріальний зміст - головний, але не єдиний критерій, що визначає юрид. зміст адм-проц. правовідносин

Адм-проц. правовідн. можна класифікувати за такими підставами; 1) за змістом, 2) за видами адм. провадження, 3) за галузевою належністю кореспондуючих матеріальних правовідносин, 4) за співвідношенням прав і обов'язків їхніх учасників.

Виникнення та розвиток відносин.

У своїй переважній більшості проц. відн. викликаються до життя появою кореспондуючих норм адм-проц. права. При впровадженні останніх суб'єкт нормотворчої діяльності часто переслідує мету формування "нових" соціальних зв'язків, необхідних для успішного вирішення завдань сучасного адм. процесу Усі суспільні відн., котрі виникли в результаті нормотворчої діяльності, мають правову "оболонку" від самого початку свого існування. Вони стають правовими з моменту зародження і не можуть існувати інакше, як у юридичній формі.

Основними передумовами виникнення правовідносин між учасниками адм. процесу є:а) юридична - наявність норми адм-проц. права. Адм-процесуальна норма є необхідною умовою існування однойменних правовідносин. У даному випадку ситуація однозначна - немає норми, немає й правовідношення.б) соціально-правова - наявність кореспондуючих матеріальних правовідносин. Матеріальні правовідн. реалізуються за допомогою проц. та, одночасно, викликають їх до життя. Якщо перші виникають у зв'язку потребою в організації "базисних" соціальних зв'язків (економічних, політичних, виробничих та ін.), то головне призначення других - забезпечити функціонування самих матеріальних правовідносин. Таким чином, проц. правовідн. завжди є похідними від матеріальних. Без них вони не матимуть жодного сенсу, оскільки неможливо забезпечувати втілення того, чого не існує.в) фактична передумова - це настання конкретних життєвих обставин (юр. фактів), за яких суб'єкти адм-проц. права вступають між собою у реальні відн.. Абстрактний опис цих обставин (умов) міститься у гіпотезах адм-проц. норм. Як тільки вказані обставини з'являються у житті, адм-процесуальна норма починає діяти, а її адресати отримують можливість для реалізації своїх прав і обов'язків.

 

Розмежування відносин за колом суб’єктів.

По колу суб'єктів адм-процесуальної діяльності можна виділити проц. норми, що регламентують діяльність суб'єктів уповноважених вести процес, і суб'єктів, що втягуються в сферу адм-процесуальної діяльності. Залежно від ролі, яку виконують, суб'єкти правовідносин можуть бути підрозділені на три групи:

суди; особи, що беруть участь у справі;особи, що є іншими учасниками цивільного процесу.

Загальні принципи адмін.. процесу

Стаття 7. Принципи адм. суд-ва
1. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах
є: 1) верховенство права;2) законність;3) рівність усіх учасників адм. процесу перед законом і судом;4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі;5) гласність і відкритість адм. процесу;6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень
адм. суду, крім випадків, установлених цим Кодексом;7) обов'язковість суд. рішень.

Систематизація принципів.

Система принципів адм. процесу. Система принципів адм. процесу включає: загальні принципи адм. процесу, що притаманні усій адм-проц.й діяльності, принципи особливого рівня, які включають, по-перше, принципи адм-процедурної діяльності, по-друге, принципи адм-юрисдикційного процесу, а також принципи окремих видів провадження.Принципи права можна класифікувати за такими підставами:

а) за формою нормативного вираження(тобто за характером нормативного джерела, у якому вони закріплені): закріплені вміжнародних та внутрішньодерж. деклараціях, конституціях і в поточному законодавстві;

б) за сферою дії (в одній чи в кількохгалузях, праві в цілому): загальноправові, міжгалузеві, галузеві та принципиправових інститутів;в) за змістом: загальносоціальні (економічні, політичні та ін.) і спеціально-юридичні принципи.Найбільш сучасну та повну класифікацію принципів, на нашу думку,наводить А. М. Колодій, який виокремлює наступні принципи: 1) правосвідомості; 2) правоутворення; 3) правотворчості, а серед них — законотворчості і нормотворчості; 4) системи права: а) загальноправові (основні); б) міжгалузеві; в) галузеві; г) інститутів права; 5) структури права: а) загальносоціального і юридичного; б) публічного і приватного; в) регулятивного і охоронного; г) матеріального і проц.; ґ) об´єктивного й суб´єктивного; 6) правореалізації, а серед них — правозастосування; 7) правоохорони, а серед них — особливо — правосуддя і юридичної відповідальності [

Принцип верховенства права

Стаття 8. Верховенство права