Чи змінилося б рішення задачі, якби затримка відбулася через відсутність палива або технічної несправності літака.

 

Завдання № 5

Підприємець Вострокнутов, що супроводжував вагони з овечими шкірами з Дагестану до Києва, при прямуванні поїзда територією Чечні був тяжко поранений бандитами, що напали на поїзд. Його було знято з поїзду і поміщено до лікарні. Там він проходив лікування кілька місяців. Його представник Косигін виявив значну нестачу шкір при їхньому прийманні в Києві та висунув претензії до залізниці і вимагав відшкодувати вартість шкір, що зникли внаслідок бандитського нападу на поїзд.

Адміністрація залізниці відмовилася платити, посилаючись на те, що при проходженні залізничних составів через Чечню вантажі зникають постійно і вона не в змозі надавати озброєну охорону для кожного поїзда.

Вострокнутов виписався з лікарні через 14 місяців та звернувся до суду з позовом до залізниці про відшкодування вартості викрадених овечих шкір.

Чи підлягають задоволенню вимоги підприємця Вострокнутова чи його представника?

Який строк позовної давності встановлений для даних вимог?

 

Завдання № 6

Приватний підприємець Паніковський зафрахтував у Чорноморського морського пароплавства (ЧМП) в м. Одесі вантажне судно на один рейс з Одеси до Стамбулу для перевезення вантажу яблук. За договором перед навантаженням трюми судна повинні були бути чисті і вільні від стороннього вантажу. Однак капітан судна до прийняття вантажу Паніковського в один із трюмів завантажив власну тонну слив для їх реалізації у Стамбулі. У зв' язку з цим він не зміг взяти на борт весь вантаж яблук. Паніковський був змушений повернути одну тонну яблук їх продавцеві за зниженою ціною і зазнав збитків.

Після повернення до Одеси Паніковський звернувся до суду з позовом до Чорноморського морського пароплавства про відшкодування збитків, яких він зазнав через некваліфіковане розміщення вантажу. До позовної заяви Паніковський додав розрахунки, згідно з якими весь його вантаж яблук повинен був вільно поміститися в трюмах судна.

Чи повинен суд задовольнити позов фрахтувальника в зазначеній ситуації?

Тема: Договір зберігання. Спеціальні види зберігання

Контрольні питання

1. Договір зберігання: поняття, юридична природа, місце серед інших договірних зобов'язань.

2. Сторони, предмет (матеріальний об'єкт), форма та строк договору зберігання.

3. Права та обов'язки сторін за договором зберігання.

4. Особливості договору зберігання родових речей (іррегулярне зберігання).

5. Особливості зберігання на товарному складі.

6. Загальна характеристика спеціальних видів зберігання.

 

Завдання

Завдання № 1

Бродецький та Корифанов у серпні домовилися про те, що Бродецький протягом двох місяців буде зберігати у своєму гаражі п'ять ящиків пива загальною вартістю 357 гривень (21 неоподат­ковуваний мінімум доходів громадян), за що Корифанов обіцяв заплатити йому 50 гривень. У вересні місяці Корифанов передав пиво Бродецькому, а через два місяці звернувся до нього з проханням повернути йому пиво. Бродецький відмовився повертати ящики з пивом і взагалі заперечував, що Корифанов що-небудь передавав йому на зберігання і між ними існувала яка-небудь домовленість щодо цього.

Корифанов звернувся до суду, який задовольнив його вимоги. Рішення суду ґрунтувалося виключно на свідченнях Бурдюка, який був присутній під час того, як Бродецький та Корифанов домовля­лися про зберігання пива. При цьому суд зазначив, що договір зберігання був укладений між сторонами в усній формі і що письмова форма для такого договору не є обов'язковою, оскільки сума договору не перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і дорівнює 50 гривень (розмір плати за зберіган­ня).

Бродецький оскаржив рішення місцевого суду в апеляційному порядку, зазначивши, що суд першої інстанції не міг обґрунтову­вати своє рішення свідченнями Бурдюка, оскільки сума договору зберігання (навіть, якщо такий і був би укладений ним із Корифановим) дорівнює 21 неоподатковуваному мінімуму доходів громадян (вартість пива, яка була підтверджена Бурдюком), а, отже, такий договір повинен укладатися у письмовій формі.

Що має постановити апеляційний суд? Вирішіть справу по суті.

У якій формі має укладатися договір зберігання? Які наслідки її недодержання сторонами?

Що слід розуміти під сумою правочину (ч. З ст. 208 ЦК) відносно договору зберігання?

У яких випадках договір зберігання є нонсенсуальним?

 

Завдання № 2

Проаналізуйте наступні життєві ситуації та дайте відповіді на запитання:

а)ТОВ «Радомир» уклало із Акціонерним банком «Лондер-інк» договір про надання банківського сейфу, причому, банк за умовами договору не ніс відповідальності за вміст сейфу.

Чи можна розглядати укладений договір як договір зберіган­ня?

Назвіть норми ЦК (за їх наявності), якими регулюються договірні відносини між ТОВ «Радомир» та АБ «Лондер-інк»;

б) Кривуленко залишила в автоматичній камері схову залізничного вокзалу клітку з живим папугою та один кілограм ковбаси. Повернувшись через місяць за своїми речами, Кривуленко виявила,що папуга помер, а ковбаса протухла.

Чи зобов'язаний був залізничний вокзал вжити усіх заходів для забезпечення схоронності речей, залишених Кривуленко у камері схову?

Чи можна передавати на зберігання тварин?

в) Стаття 974 ЦК передбачає, що перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному йому місці.

Що слід розуміти під «відведеним місцем»?

Чи зобов'язаний перевізник забезпечувати схоронність вмісту валізи (сумки) пасажира?

г) Марушко, від'їжджаючи у довготривале відрядження, залишила на зберігання у своєї подруги 1000 гривень та дозволила їй у разі потреби витрачати частину грошей (звичайно, за умови подальшого повернення).

Чи можна кваліфікувати домовленість між Марушко та її подругою як договір зберігання?

Чи можна передавати на зберігання гроші? Якщо так, то за яких умов?

д) На семінарі з цивільного права студент 3 курсу Сорока стверджував, що предметом договору зберігання може бути фізична особа. Свою позицію він обґрунтовував тим, що саме так зазначено у ст. 978 ЦК (договір охорони). Сорока вказував, що договір охорони є нічим іншим як спеціальним різновидом договору зберігання, оскільки він згадується у главі 66 ЦК (зберігання).

Чи погоджуєтеся Ви з думкою студента Сороки?

Які аргументи «за» і «проти» Ви можете навести щодо твердження, що договір охорони є спеціальним різновидом зберігання?

Що є спільного та відмінного між охороною та зберіганням?

є) Студенти ХЕПУ Іванов та Пріцкер перед початком першої пари здали до університетського гардеробу свій верхній одяг (пальто та дублянку). Гардеробниця видала Іванову номерний жетон, а Пріцкеру, замість жетона, - шматок картону, на якому був зазначений номер
вішалки.

Чи мало місце укладання договорів зберігання з Івановим та Пріцкером? Якщо так, то у якій формі?

Чи зможе Пріцкер вимагати повернення своєї дублянки, пред'явивши шматок картону, а не жетон?

Чи зможе Іванов вимагати повернення пальта, якщо він втратить жетон. Чи буде він вправі посилатися на показання свідків, якщо вартість пальта 1000 гривень?

Завдання № 3

Під час відвідування плавального басейну Іхтиандров побачив, що гардероб у басейні не працює. Оскільки в роздягальню у верхньому одязі не пропускали, Іхтиандров залишив своє пальто й шапку на вішалці в непрацюючому гардеробі, як робили й інші відвідувачі.

Вийшовши після тренування, Іхтиандров виявив, що його пальто й шапка зникли. Він звернувся до директора басейну з вимогою відшкодувати вартість викраденого майна. На думку директора Іхтиандров сам винуватий у пропажі, оскільки прийшов у дуже дорогому пальто і залишив свої речі без догляду. Що ж стосується гардероба, що не працював, то адміністрація басейну за його роботу відповідальності не несе, тому що він обслуговується працівниками комбінату «Трудпром», гардеробниця якого в день крадіжки захворіла. На підтвердження своїх слів директор пред'явив акт і телефонограму з комбінату «Трудпром» про хворобу гардеробниці.

Іхтиандров зажадав у судовому порядку стягнути з басейну та комбінату «Трудпром» вартість втраченого майна солідарно.