Особливості мануфактурного періоду в розвитку промисловості у Західній Європі,США.

Мануфактур а-це стадія промисловості,що історично передувала великому машинному іипобництва,підприємство,засноване на реміснчй техніці,поділі праці,вільнонайманій робочій силі.

Голандія-батьківщина мануфактурного виробництва(міжнародного значення набули текстильна промисловість та кораблебудування)переважали централізовані мануфактури.у другій половині 17 ст голандські мануфактури відстають від англійських,наприкінці 17 за темпами і масштабами англійська промисловість займає перше місце у світі.

Мануфактури у франції виготовляли здебільшого предмети розкоші,переважалт розсіяні мануфактури.Німеччина відставала від Голандії,Англії та Франції(обумовлено політичною роздробленісю та існуванням кріпосних порядків)співіснували розсіяні,централізовані та вотчині мануфактури.

передумови:

-розвиток товарного господарства

-посилння майнової та соц. Диференціації

-перетворення феодальної земльної власності на об’єкт купівлі продажу

-використання найманої робочої сили

Напрями зародження:

-торговий капітал підпорядковував виробництво

-виробник сам став і підприємцем і купцем

Особливості:

- європейські феодальні країни були вилучені із світового ринку і перетворились на країн-продавців продукції своїх економік

-мануфактурну стадію у розгорнутій формі пройшли Нідерланди,Англія і Франція.-

Панівну роль відіграли Голандія і Англія

Мануфактурний період української промисловості

Мануфактури виникли у першій половині 16 ст,18ст-період розквіту мануфактурного виробництва.

Технічні передумови:

-використання вітряних млинів

-використання водяного колеса.

Економічні передумови

-розвиток товарно-грошових відносин

-поглиблення спеціалізації виробництва

-диференціація міського населення

-концентрація вільнонайманих робітників

Особливості мануфактурного виробництва:

-нерівномірний розвиток на Правобережній та лівобережній Україні

Не всі мануфактури набували капіталістичного х-ру-використання не лише вільнонайманої праці,а й кріпаків.

-дві стадії-нижчу(розвиток початкових форм) та вищу(панування великих централізованих)

 

Аграрні відносини в Україні xvi-xviicт.

Економічний розвиток обумовлений:

-статусом бездержавності

-аграрними відносинами,які визначалися наближеністю укр.. земель до країн Зх та Цр Європи,розвиток аграрних відносин литово-польської доби(устав на волоки)-створив умови для розповсюдження фільваркових господарств(багатогалузеве господарство, засноване на праці кріпосних селян і орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж. За панщини у фільварках застосовувалася дармова праця, пізніше — наймана)

Особливості аграрних відносин:

-фактичним власником землі були магнати та шляхта

-утвердження фільварково-ванщиного господарства

-значна частина земель була державною або королівською і об’єднувалась у староства-великі господарські комплекси,які складалися із адміністративно сполучених фільварків і окремих груп поселень.

-існувала оренда

-формується козацьке землеволодіння

-інтенсивно зростає феодальне землеволодіння.що супроводжується перерозподілом земель на користь магнатів внаслідок скорочення землеволодіння середньої та дрібної шляхти.

Форми землекористування-

-оренда(маєток і селян віддавали на певний строк за величезну плату

-застава(маєток давали під заставу кредитору за позичену суму)

Внаслідок розширення внутрішього та зовнішнього ринків на укр.. землях ускладнились аграрні відносини:

-почала формуватися і утверджуватися фільваркова система,росло магнатсько-шляхетське землеволодіння

-завершелося юридичне оформлення закріпачення селян(3 литовський стату)

-зросла експлуатація селян

 

Формування та розвиток внутрішніх національних і світових ринків(політики протекціонізму і меркантилізму)

. Передумови:

-відокремлення с.г. від промисловості

-розвиток ТПП

-розвиток і міського населення

-відміна внутрішнього мита

-удосоналення шлахів сполучення

-розвиток податкової системи

-акумуляція значних грошових коштів,які спрямовувались у промисловість

16-18 ст-заходи уряду щодо регулювання промисловості знайшли своє вираження в економічній політиці меркантилізму,основним принципом якої був торговий баланс.

Політика меркантилізму- це політика,яка захищала вітчизняних товаровиробників від іноземних конкурентів та була спрямована на нагромадження золота та срібла у країні шляхом обмеження вивозу їх та збільшення вивозу товарів(франція та Англія)

Політика протекціонізму -економічна політика держави,метою якої є обмеження національного внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом запровадження високих мит,обмеження або заборона ввозу на продукцію,яка завозиться в країну.широке розповсюдження набула у Франції в 17 ст.

Форммування:

-у мануфактурний період торговий капітал переважав над промисловим(у голанлії та Вб були зовнішня торгівля та морські перевезення)

-розвиток банківської справи та кредиту

-змістилися світові торговельні шляхи

-визначальною стала океанська торгівля

Розвиток світового ринку

Торгівля розвивалася швидкими темпами у тих крахнах,де цьому сприяли географічне положення та можливість колоніального пограбування	Створення монопольних торговельних компаній	Склався міжнародний грошовий рринок
На початку 16 ст такими країнами були іспанія та португалія	Левантийська Віргійська Гвінейська Вест-індійська Ост-Індійська Російська	У 17 ст міжнародним фінансовим центром був амстердам
На поч. 17 столицею світової торгівлі став Антверпен	18 ст. у діловому світі почав панувати англійський фінансовий капітал
Наприкінці 17 ст. столицею було місто Амстердам

 

Торгівля та становлення загальноукраїнського ринку.

за розвитком товарного виробництва в Україні активізувалися економічні зв’язки між населеними пунктами,регіонами та країнами.

Передумови становлення:ринку

-активізація товарно-грошових відносин

-запровадження єдиної метрологічної системи

-виникнення різних соц. І професійних груп населення

-поглиблення поділу праці між містом та селом,елементи спеціалізації у промисловості ча частково у землеробстві.

Прошарки,які займались торгівлею:

-купецтво

-чумацтво

Основні форми торгівлі

-ярмарки,торги,базари

-постійна торгівля через стаціонарні заклади,магазини,рундуки,корчми,шинки,ларки

-аукціонна торгівля

Густа мережа базарів.торгів,ярмарків сприяла зміцненню торгових зв’язків між містами і селами,окремими господарськими районами і стало основою злиття місцевих ринків і подальшою економічною консолідацією лівобережних,слобожанських,правобережних,прикарпатських.закарпатських земель:торгові ярмарки між українськими землями значно зміцнли.Ярмарки набули загальноукраїнського ха-ру.

Насліди становлення загальноукраїнського ринку:

-поглибленняя господарської спеціалізації районів

-поява нових і розвито старих центрів торгівлі

-збільшення кількості міських торгів та базарів,ярмарків

-збільшення асортименту товарів

-будівництво шосейних доріг.розвиток річових шляхів,розвиток мостобудування

-пожвавлення старих і поява нових торговельних шляхів

-поява фінансово-грошової системи

-зміни у фінансово –податковій системі

Упродовж другої полови 17-18ст.українська гетьманська держава,Слобожанські та запорізькі землі поступово залучаються до процесу формування всеросійського ринку

Висновок: внутрішня торгівля стимулювала господарське піднесення,сприяла розвику товарного виробництва та спеціалізації окремих регів,об’єднувала в економічне ціле міста та села.У продовж 16-18 ст відбувається форування та становлення нац.. ринку..