Тема 1. Сучасний стан комбікормової промисловості

ВСТУП

Використання комбікормів у тваринництві дозволяє:

- збільшити середньодобовий приріст живої маси тварин на відгодівлі в 1,5...2,0 рази;

- зменшити витрата кормів на виробництво тваринницької продукції на 20...30%;

- скоротити час відгодівлі худоби на 30...35%.

 

ТЕМА 1. СУЧАСНИЙ СТАН КОМБІКОРМОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Аналіз роботи комбікормової промисловості.

Комбікормова промисловість України починає свою історію з 1928 року, коли у м. Харкові був побудований перший комбікормовий завод, потужність якого становила 80 тонн кормових сумішей за добу. В подальшому будували цеха по виробництву кормових сумішей, а з 1965 року почалося будівництво комбікормових підприємств різної продуктивності, які виробляли повнораціонну продукцію для усіх видів сільськогосподарських тварин, птиці, риби.

Аналіз стану комбікормової промисловості показав, що в різні роки в Україні було побудовано за типовим проектом 64 підприємства різної потужності: 130 т комбікормів на добу, 150, 180, 200, 250, 315, 500, 600, 630, 735, 1000, 1050 т/добу.

В 2005 році в Україні було вироблено 4,2 млн. тонн комбікормової продукції, в порівнянні з 2004 роком приріст об’ємів виробництва склав 27 %, а з 2003 роком – 40 %, а з 2000 роком виробництво виросло в 3,7 рази. В 2006 році дана тенденція зростання об’ємів виробництва також збереглась, і даний показник вище аналогічного на 16 %.

При цьому основну долю в загальному об’ємі комбікормової продукції займають корми для птиці (25 %), що пов’язано з високою рентабельністю її вирощування і сприяє досить активному розвитку птахівництва і як наслідок щорічний приріст об’ємів виробництва концентрованих кормів для птиці.

Друге місце по об’ємам виробництва займають корми для свиней (18 %) а третє – ВРХ – (14%) – слабка ланка, причина такого стану полягає в скорочені поголів’я малорентабельного і кропіткого вирощування ВРХ.

Аналіз технічного стану комбікормових підприємств ДАК „Хліб України” показав, що на теперішній час 6 заводів відповідають сучасному рівню, 5 – потребують технічного переоснащення, а два морально та фізично застаріли і тому потребують списання.

Основними споживачами комбікормів на теперішній час є

Комбікормові підприємства ДАК „Хліб України” у 2003 році із загальної кількості вироблених комбікормів реалізували для птиці – 75 %, для свиней – 10 %, для ВРХ – 5 %, для риби – 10 % кормів, а у 2005 р.

 

Асортимент продукції комбікормових підприємств.

В теперішній час підприємства комбікормової промисловості виробляють готову продукції в асортименті наведеному на рис. 1.

 

Готова продукція

Комбікорми концентрати

Повнораціонні комбікорм

Кормові суміші

БВД

Премікси

Зерно лущене, плющене, екструдоване

 

Рис. 1.1. Асортимент продукції, що виробляють комбікормові підприємства.

 

Комбікорми концентрати – суміш високопоживних концентрованих кормів, збагачена мінеральними та біологічно активними речовинами, що вводяться в раціон тварин для збалансування його за основними елементами живлення.

Повнораціонні комбікорм – комбікорм, який повністю забезпечує потребу тварин у поживних, мінеральних та біологічно активних речовинах і може бути єдиним кормом у раціоні.

Кормові суміші – продукт комбікормового виробництва з показниками якості нижче від вимог стандарту на комбікорм, не збалансований за поживними речовинами.

БВД – однорідна суміш подрібнених до необхідної крупності високобілкових і мінеральних продуктів та біологічно активних речовин, що використовуються для виробництва комбікормів.

Премікси – однорідна суміш подрібнених до необхідної крупності біологічно активних речовин і наповнювача виготовлена за науково обґрунтованими рецептами і використовується для збагачення комбікормів.

Зерно лущене – зерно вівса та ячменю, з якого знято плівки з метою зменшення вмісту клітковини.

Зерно плющене – зерно бобових та злакових культур, оброблене парою та плющене на гладеньких вальцях з метою підвищення перетравлюваності поживних речовин, поліпшення смакових якостей і знезараження продукту.

Зерно екструдоване – зерно оброблене в екструдері з метою підвищення перетравлюваності поживних речовин, покращання смакових якостей і знезараження.

Сировина для виробництва комбікормів.

Для виробництва комбікормової продукції використовують такі види сировини:

- зернові культури – кукурудза, ячмінь, овес, пшениця, жито, просо, сорго та їх суміш;

- зернобобові культури – горох, кормова соя, боби, чина, люпин безалкалоїдний;

- зернову суміш від первинної обробки з вмістом від 50 до 85 % продовольчих, фуражних і бобових культур, які належать за стандартами до основного зерна чи зернової домішки;

- побічні кормові продукти борошномельного і круп'яного виробництва висівки і мучка кормова, дрібка кормова – просяна і вівсяна, січка горохова, мучка кукурудзяна, а також подрібнена кукурудза, що проходить крізь сито з отворами Ø 2,5 мм, зародок (зародковий продукт), який відбирається при переробці зерна на борошно і крупи;

- борошно кормове – ячмінне і вівсяне;

- побічні кормові продукти олійних заводів – макуха і шрот (соняшникові, лляні, соєві, бавовняні, арахісові, конопляні, кунжутні, коріандрові, ріпакові, свиріпові, рицинові), концентрати фосфатидні;

- кормові продукти підприємств цукрової промисловості – цукор, жом буряковий висушений і меляса (кормова патока);

- кормові продукти підприємств крохмале-патокової промисловості – кукурудзяні та пшеничні корми з екстрактом і без нього, гідрол;

- кормові продукти бродильних виробництв – кормові дріжджі, пивна дробина в сухому вигляді, барда після спиртова випарена;

- кормові продукти мікробіологічних підприємств – кормові дріжджі, лізинопротеїнова кормова добавка (ліпрот);

- побічні кормові продукти м'ясо-молочної промисловості – борошно кормове тваринного походження: м'ясо-кісткове, м'ясне, кісткове, кров'яне, з гідролізованого пір'я, кормова білкова добавка, жир тваринний кормовий, сухе знежирене молоко, суха сироватка, замінник незбираного молока, борошно білкове тваринно-рослинне тощо;

- кормові продукти рибної промисловості – борошно кормове з риби, морських ссавців і ракоподібних, креветкове, крабове, крілеве; борошно і крупка кормова водоростева;

- сировину рослинного походження – корми трав'яні штучно висушені, борошно вітамінне здеревної зелені, тапіока;

- сировину мінерального походження – крейда і вапняк, борошно вапнякове кормове, крупка черепашкова кормова, сіль кухонна, кальцій фосфат кормовий, монокальційфосфат кормовий, преципітат кормовий, дикальційфосфат, бентонітовий порошок, цеоліти, трепел, мергель;

- біологічно активні речовини – солі мікроелементів, вітаміни, антибіотики, амінокислоти, ферменти тощо;

- нові кормові продукти, рекомендовані для використання в комбікормовій промисловості і затверджені нормативно-технічною документацією.

 

ТЕМА 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

ВИРОБНИЦТВА КОМБІКОРМІВ

 

Норми виходу продукції

В актах-звітах використання сировини і виготовлення продукції, які оформляють після зачистки зазначають:

а) витрати сировини (Q_с) і вихід продукції (Q_пр), які визначають за фактичною масою;

б) фактичну усушку в %, яку визначають за формулою:

в) фактичне зволожування в %, яке визначають за формулою:

де W_с – середньозважена вологість витраченої сировини, %; W_пр – середньозважена вологість виробленої продукції, %;

г) некормові відходи (Q_нв) – за фактичною масою, вказаною в актах на списання і вивезення з території підприємства, кг.

д) механічні втрати (розпил) Q_мех***, що визначають за різницею між масою переробленої сировини і сумарною масою готової продукції, некормових відходів, усушки, кг

Q_мех = Q_с – (Q_пр + Q_нв + Q_ус).

Таблиця 2.1.

Норми виходу комбікормової продукції

 

Вид готової продукції	Норма виходу готової продукції, % від маси сировини, не менше	Розмір усушки, зволоження, некормових відходів і механічних втрат, % від маси сировини, не більше
некормові відходи	усушка	зволожування	механічні втрати
Розсипні комбікорми і кормові концентрати	99,0	0,40	0,30	-	0,30
Гранульовані комбікорми і кормові концентрати*	99,6	0,40	-	0,50	0,50
БВД	99,4	0,10	0,25	-	0,25
Премікси:
з сушінням наповнювача**	94,0
без сушіння наповнювача	99,0
Екструдоване зерно	95,0	0,4	4,3	-	0,3

 

* При гранулюванні комбікормів, кормових концентратів і БВД, які надходять із складу готової продукції, вихід гранул орієнтовано становить 100,58 %, механічні втрати – 0,2 %, зволожування – 0,8 %, некормові відходи – 0,02 %.

** Для спеціалізованих цехів по виготовленню преміксів окремі обсяги усушки, кількість некормових відходів і механічних втрат не встановлюють.

 

Розміщення сировини

Розміщення сировини у сховищах та елеваторах повинно забезпечувати її зберігання з мінімальним переміщенням, можливість подачі у виробництво будь-якого виду сировини для виготовлення комбікормів, БВД, преміксів тощо. Здатність сировини до зберігання визначають, передусім, за її фізико-механічними властивостями.

Макуху і шрот зберігають відповідно до "Інструкції по прийманню, розміщенню та зберіганню шротів і макухи на комбікормових підприємствах"

Розсипні корми трав'яні штучно висушені, борошно вітамінне з деревної зелені зберігають у тарі в" складах підлогового типу, а в гранульованому вигляді – у силосних місткостях.

Премікси зберігають затарованими до подачі у виробництво в складах підлогового типу. Формують штабелі за рецептами, терміном зберігання. Премікси, які перевозять спеціальним автотранспортом, розвантажують і зберігають у силосах висотою не більше 5 м.

Бентоніти і цеоліти зберігають у тарі до подачі у виробництво. Допускається розпакування їх під час приймання і зберігання в бункерах.

Цукор, метіонін зберігають у мішках, формуючи штабелі у складах підлогового типу. Дозволяється перевантаження їх у контейнери і зберігання в них до подачі у виробництво.

Мелясу, гідрол розвантажують із залізничних цистерн і зберігають у вертикальних та горизонтальних сталевих резервуарах біля насосної станції.

Жир кормовий, фосфатидний концентрат зберігають у тарі, в якій вони надійшли на підприємство (бочки, обігрівальні контейнери) до подачі у виробництво. При поставках жиру в ізотермічних цистернах передбачають місткості для зливання і зберігання, пристрої для підігрівання і подачі у виробництво.

 

3.3. Зберігання важкосипкої сировини, комбікормів і БВД

Особливу увагу приділяють технології зберігання важкосипких видів сировини, яка становить приблизно 35 % від загальної кількості, а також готової продукції у вигляді розсипного комбікорму. Однією з основних ознак важкосипких розсипних видів сировини і готової продукції є здатність їх до самоущільнення з різними періодами за тривалістю. За цією ознакою вони класифікуються на сім груп:

I – корми трав'яні штучно висушені, борошно із деревної зелені, жом буряковий сушений (розсипний);

II – висівки, мучки, комбікорми розсипні, БВД, премікси;

ІІІ – борошно з риби, морських ссавців і ракоподібних; креветкове, крабове, крілеве, м'ясо-кісткове, м'ясне; дріжджі кормові;

ІV – комбікорми розсипні з введенням жиру, меляси тощо;

V – макуха, шроти;

VI – комбікорми гранульовані, БВД, гранульована сировина;

VII – мінеральна сировина – борошно вапнякове, знефторений фосфат, цеоліти, бентоніт.

З метою запобігання самоущільненню та збереження первинної якості сировини та готової продукції рекомендують такі строки безперервного зберігання їх в силосних місткостях табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Строки безперервного зберігання сировини в силосних місткостях

№ групи	Перелік продуктів	Строки безперервного зберігання, діб
І	Корми трав'яні штучно висушені, борошно із деревної зелені, жом буряковий сушений розсипний і гранульований (діаметром гранул понад 12,7 мм), сіль, крейда	Зберігати в силосах не рекомендується
II	Висівки, мучки	12-15
	Білково-вітамінні добавки розсипні	12-15
	Комбікорми розсипні, премікси	17-20
III	Борошно м'ясо-кісткове, м'ясне, кров'яне, з риб, морських ссавців і ракоподібних, дріжджі кормові	8-10
IV	Комбікорми розсипні з введенням меляси або жиру до 3 %	до 1
V	Макуха, шроти (крім соняшникового)	8-11
	Шрот соняшниковий	10-17
VI	Комбікорми, БВД, сировина гранульовані	Згідно з нормативною документацією
VII	Борошно вапнякове, знефторений фосфат, цеоліти, бентоніти	17-20

 

Наведені в табл. 3.1. мінімальні строки зберігання встановлено для продуктів з максимальною вологістю (за діючими стандартами і технічними умовами), максимальні – для продуктів з вологістю на 2 – 3 % нижче від стандартної. Якщо вологість продуктів перевищує на 2 – 3 % стандартні показники, максимальні строки безперервного їх зберігання скорочують в два рази.

Розсипні корми трав'яні штучно висушені, борошно з деревної зелені, жом буряковий сушений розсипний і гранульований (діаметр гранул понад 12,7 мм), сіль кухонну та крейду зберігати в силосних місткостях не рекомендується з причин недостатньої сипкості через їх гігроскопічність (здатність поглинати вологу), самоущільнення тощо.

Дно і стінки силосів і бункерів повинні мати гладеньку поверхню. Кут нахилу площин днищ має бути: для зернової сировини не менше 45°, для борошнистих і кормових продуктів – 60-70°.

Силоси для важкосипкої сировини і продукції комбікормового виробництва обладнують спеціальними механічними випускними пристроями (розвантажувачі гвинтові АІ-ДРВ, АІ-ДР-2В або вібророзвантажувачі РЗ-БВА).

Склади підлогового типу, передбачені для зберігання важкосипкої сировини насипом, необхідно розділити на окремі, ізольовані одна від одної секції (засіки).

КОМБІКОРМОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

ЗЕРНОВОЇ СИРОВИНИ

 

5.1. Технологія подвійного гранулювання зернової сировини

До складу лінії входить обладнання для дозування і гранулювання не подрібненої зернової сировини. Для дозування використовують як багатокомпонентні вагові, так і об'ємні дозатори.

Для гранулювання зернової суміші застосовують вітчизняні прес-гранулятори типу ДГ-І, Б6-ДГВ/1 або зарубіжні типу "Матадор" тощо. На прес-грануляторах встановлюють матриці з отворами діаметром не більше 4,7 мм.

В процесі гранулювання зерно під впливом тиску, тертя і температури пари нагрівається до 55–60 °С і руйнується.

Рис. 5.1. Принципова технологічна схема спеціальної обробки зернової сировини способом подвійного гранулювання: 1 – ваговий дозатор; 2 – об’ємні дозатори; 3 – змішувач періодичної дії; 4 – змішувач безперервної дії; 5 – прес-гранулятор; 6 – охолоджувальна колонка.

При цьому відбувається часткове розщеплення крохмалю на прості вуглеводи (мальтозу, декстрини, глюкозу).

З метою підвищення ступеня розщеплення крохмалю зернову суміш піддають подвійному або двохетапному гранулюванню, тобто за два проходи. При першому етапі гранулювання застосовують матрицю з отворами діаметром 4,7 мм. Гранули охолоджують. На другому етапі гранулюють з використанням матриці з отворами діаметром 4,7 або 3,5 мм.

Параметри обробки зернової суміші на прес-грануляторах:

тиск пари – 0,2–0,5 МПа (2–5 кГ/см²);

температура гранул – 55–65 °С.

Гранулювання зернових сумішей на прес-грануляторах зарубіжного виробництва можна здійснювати без застосування пари.

Охолоджують гранули на вертикальних охолоджувачах типу ДГ-ІІ, Б6-ДГВ/2, які комплектуються установками для гранулювання, або горизонтальних – типу Б6-ДОБ та інші. Температура продукту після охолодження не повинна перевищувати температур навколишнього повітря більше, ніж на 10 °С.

Гранульований зерновий продукт поглибленої обробки направляють у виробничий корпус для подальшої переробки на комбікорми.

 

5.2. Технологія екструдування зернової сировини

Підготовка зерна для екструдування передбачає очищення його від смітних, мінеральних і металомагнітних домішок, подрібнення. Зерно подрібнюють на дробарках із пробивними ситами з отворами діаметром 3,0–4,0 мм.

Екструдують зернові компоненти та їх суміші на екструдерах КМЗ-2У, КМЗ-2М, ПЕК-125×8, КМЗ-2 з пропарником, ЕК-160×8, АСК-160, Е8-500W, Bronto^TM Е-250, Е-500, Е-1000 (універсальних) тощо.

Для поліпшення роботи екструдерів, підвищення стабільності процесу перед екструдуванням зернові продукти зволожують водою або парою до вологості 17–18 %.

Екструдування на КМЗ-2У і КМЗ-2М виконують за таких режимів: температура продукту на виході – 120–130 °С;

навантаження основного двигуна – 60–65 А;

напруга в мережі двигуна живильника – 100–150 В.

 

Рис. 5.2. Принципова технологічна схема виробництва екструдованих зернових компонентів: 1 – просіювач для зерна; 2 – магнітний захист; 3 – дробарка; 4 – багатокомпонентний ваговий дозатор; 5 – змішувач періодичної дії; 6 – екструдер; 7 – охолоджувальна колонка; 8 – просіювач; 9 – ваги.

Режим роботи пропарника:

тиск пари – 0,1–0,3 МПа (1–3 кг/см²);

витрати пари – 50–75 кг/т;

температура пропареної суміші на виході з пропарника – 70–80 °С;

вологість пропареної суміші – 17–18 %.

Охолоджують екструдований продукт (гранули) в горизонтальних охолоджувачах типу Б6-ДОБ або інших. Регулюють температуру продукту, який виходить з охолоджувача, тривалістю його знаходження завдяки зміні швидкості руху перфорованої металевої стрічки транспортера.

Подрібнюють охолоджені гранули на молоткових дробарках із застосуванням сит, які забезпечують передбачену стандартом крупність.

Екструдовані зернові компоненти використовують при виробництві комбікормів для молодняку тварин.

 

5.3. Технологія волого-теплової обробки і плющення зернової сировини

На заводах, які виробляють комбікорми для молодняку сільськогосподарських тварин і високопродуктивних корів, установлюють лінію для виробництва пластівців із зерна.

На лінію подають зерно (лущені овес, ячмінь, кукурудзу та ін.), очищене від сторонніх, металомагнітних і мінеральних домішок.

Зволожують зерно водою на 4–5 % в машині типу АІ-БШУ-2. Зволожене зерно відволожують у бункерах впродовж 3–4 годин.

Після відволожування зерно пропарюють у спеціальних апаратах (пропарниках) під тиском пари 0,2–0,4 МПа (2–4 кГ/см²). Вологість зерна має становити 20–25 %, температура – 80-100 °С.

Плющать зерно на плющильній машині, із зазором між вальцями 0,2–0,5 мм.

Гарячі пластівці товщиною 0,3–0,5 мм підсушують у сушарці-охолоджувачі до вологості не більше 14 % і охолоджують до температури, вищої не більш, як на 10 °С порівняно з температурою навколишнього повітря.

Висушені пластівці подрібнюють на дробарці при виготовленні комбікормів для молодняку тварин або високопродуктивних корів.

ДОБАВОК (БВД)

Види і склад преміксів

Класифікувати види преміксів можна по складу вхідних у них компонентів або по їх призначенню.

У першому випадку розрізняють премікси:

- комплексні або універсальні,

- мінеральні,

- амінокислотні,

- вітамінні,

- вітамінно-амінокислотні (ВАП).

В другому випадку - премікси профілактичні і лікувальні.

Одержують поширення так звані біокомплекси, особливий вид преміксів, призначених для використання при годівлі в першу чергу великої рогатої худоби кормовими сумішами, до складу яких входить підвищена кількість грубих компонентів та мікроелементів і вітамінів. Як правило, універсальні премікси виготовляють певної концентрації, і вводять до складу комбікорму в кількості 1 %.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Правила організації і ведення технологічного процесу виробництва комбікормової продукції. –К., 1998.-220с.

2.Черняев Н.П. Производство комбикормов. М.: Агропромиздат, 1989. - 224 с.

2. Черняев Н.П. Технология комбикормового производства.-М.: Агропромиздат, 1985.-255 с.

3. Кожарова Л.С. Основы комбикормового производства. -М.: ВО Агропромиздат, 1987.-134 с.

4. Егоров Г.А., Мартыненко Я.Ф., Петренко Т.П. Технология и оборудование мукомольной, крупяной и комбикормовой промышленности. -М. Издательский комплекс МГАПП, 1996. - 210с.

5. Вайстих Г.Я., Дарманьян П.М. Гранулирование комбикормов. - М.: Колос, 1978. -192с.

6. Мартыненко Я. Ф. Промышленное производство комбикормов. -М.: Колос, 1975. -215с.

7. Бутковский В.А., Мельников Е.М. Технология- мукомольного, крупяного и комбикормового производства с основами экологии: Учебник. -М.:ВО Агропромиздат, 1989.-464 с.

8. Копейкина Т.К., Мельников Е.М. Практикум по мукомольно-крупяному и комбикормовому производству: Учебник. -М.: Колос, 1980.- 199 с.

9. Мазник А.П., Хазина 3. Справочник по комбикормам.- М.: Колос, 1982. - 192 с.

10.Практикум по технологии муки, крупы и комбикормов: Учебник./Г. А. Егоров, В. Т. Ливниченко, Е. М. Мельников, Т. П. Петренко. - 2-е изд. Доп. и перераб. -М.: Агропромиздат, 1991.-208 с.

11.Технология переработки зерна. Учебник. Под ред. Г. А. Егорова, изд. 2-е, доп. и перераб. -М.: Колос, 1977.- 376 с.

12.Трисвятский Л.А., Шатилов И. Товароведение зерна и продуктов его переработки: Учебник, -4-е изд., перераб и доп. -М.: Колос, 1992. 434 с.

13.Золотарев С.М. Проектирование мукомольных, крупяных и комбикормовых заводов: Учебник. Изд.2-е, доп. и перераб. - М.: Колос, 1976. - 287 с.

14.Егоров Б. В., Шаповаленко О. И., Шерстобитов В. В. Технология производства премиксов. -О.: ВО Агропромиздат, 2001.-134 с.

 

ВСТУП

Використання комбікормів у тваринництві дозволяє:

- збільшити середньодобовий приріст живої маси тварин на відгодівлі в 1,5...2,0 рази;

- зменшити витрата кормів на виробництво тваринницької продукції на 20...30%;

- скоротити час відгодівлі худоби на 30...35%.

 

ТЕМА 1. СУЧАСНИЙ СТАН КОМБІКОРМОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ