МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ІНДІВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ІНДІВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ



 

Індивідуальні завдання, як форма організації навчального процесу, мають на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, розвиток творчих здібностей, актуалізацію мотивів як навчально-пізнавальної, так і наукової та інноваційної діяльності студентів.

Консультативні заняття по індивідуальним завданням проводяться у позанавчальний час за окремим графіком.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача.

Індивідуальні завдання повинні формувати уміння студентів індивідуально працювати над рекомендованим матеріалом, свідомо висловлювати і захищати власну точку зору, орієнтувати студентів на засвоєння та закріплення головного, суттєвого при вивченні тем програми, розвивати самостійне мислення, навички розумової праці. Індивідуальна робота студента є засобом оволодіння навчальним матеріалом самостійно у вільний від обов’язкових навчальних занять час.

Робота над індивідуальним науково-дослідним завданням (перший рівень складності) повинна бути завершена письмовим звітом та оформлена згідно Методичних рекомендацій по оформленню рефератів (ДДФА-2005, автор Терещенко Т.Є.). Обсяг звіту (індивідуального науково-дослідного завдання) – 15-16 сторінок комп’ютерного тексту 14 шрифту через 1,5 інтервал. В роботі обов»язково повинен бути вступ (не менше 1 ст.), основна частина та висновок (не менше 1 ст.).

З метою поглиблення вивчення дисципліни «Цивільний захист» та набуття вмінь і навичок для самостійних кваліфікованих розрахунків, аналізу та висновків у процесі вивчення дисципліни, студенти денної форми навчання виконують також розрахунково-графічну роботу (РГР), яка відноситься до другого рівня складності. Вихідні дані для оцінки інженерної, пожежної обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження розміщені в методичних рекомендаціях до семінарських занять відповідно № 3 та №4. Там також приведені форми звітності РГР.

Студенти виконують індивідуальне завдання відповідно до варіанту, який відповідає номеру студента у списку навчальної групи.

Результати індивідуальної роботи студентів перевіряються, оцінюються, можуть бути заслухані на наукових семінарах кафедри, загальноакадемічних студентських наукових конференціях, міжвузівських науково-практичних конференціях тощо.

Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється на семінарських заняттях та під час планових консультацій з дисципліни «Цивільний захист».

Таким чином, індивідуальні завдання дозволяють студентам навчатися відповідно з рівнем їхньої підготовки та сприяють розвитку у них індивідуальних здібностей.


Теми індивідуальних науково-дослідних завдань

1. Радіаційна безпека.

2. Методика оцінки радіаційної обстановки.

3. Оцінка хімічної обстановки.

4. Оцінка інженерного захисту об’єкта.

5. Оцінка хімічної обстановки при руйнуванні об’єктів, що мають сильнодіючі отруйні речовини (СДОР).

6. Забезпечення безпеки персоналу хімічно небезпечних об’єктів.

7. Планування дій по попередженню і ліквідації надзвичайних ситуацій у мирний час у режимах: повсякденної діяльності, підвищеної готовності та при режимі НС.

8. Бактеріологічна зброя і захист від неї. Сибірська виразка.

9. Способи захисту населення при радіоактивному і хімічному зараженні місцевості.

10. Забезпечення безпеки персоналу хімічно небезпечних об’єктів.

11. Методика оцінки радіаційної обстановки.

12. Медико-тактична характеристика зон радіоактивного зараження при аваріях на АЕС.

13. Забезпечення роботи підприємства в умовах радіоактивного зараження.

14. Прилади радіаційного, хімічного, радіоактивного і дозиметричного контролю.

15. Проблема радіаційного забруднення в Україні.

16. Електромагнітне забруднення навколишнього середовища. Захист населення і територій.

17. Методичні рекомендації з оцінки соціально-економічного збитку порушення здоров’я населення, обумовленого забрудненням атмосферного повітря.

18. Автоматизована оцінка техногенного ризику й оптимізація заходів для його зниження.

19. Екологічна оцінка діяльності підприємства.

20. Ризики надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

21. Промислова безпека на небезпечних виробничих об’єктах.

22. Облік і контроль радіоактивних речовин і відходів.

23. Особливості страхування техногенного ризику.

24. Забезпечення безпеки персоналу хімічно небезпечних об’єктів.

25. Сили цивільної оборони України.

26. Техногенно-екологічна обстановка в Дніпропетровській області.

27. Організація і проведення способів по виселенню й евакуації населення з зони НС.

28. Комплексний захист населення. Способи радіаційного, інженерного, хімічного і медичного захисту населення в надзвичайних ситуаціях.

29. Матеріальна і юридична відповідальність у надзвичайних ситуаціях техногенно-екологічного характеру.

30. Аналіз можливої обстановки в разі виникнення стихійних лихий, катастроф, аварій на території АНД району міста Дніпропетровська.

31. План дій особистого складу академії при загрозі і виникнення надзвичайних ситуацій. Часткова евакуація при катастрофічному затопленні.

32. Правила поведінки та дії особистого складу при зараженні радіоактивними речовинами.

33. Можливі надзвичайні ситуації техногенного характеру на транспорті.

34. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на об’єкті господарчої діяльності.

35. Стійкість роботи об’єктів господарської діяльності в надзвичайних ситуаціях.

 


ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Формою підсумкового контролю є ПМК, який відповідно до робочої навчальної програми проводиться у письмовій формі і передбачає написання модульної контрольної роботи, яка складається з:

- 1 теоретичного питання (всього 40 питань);

- 3 тестових питань (всього 15);

- 1 практичного завдання (всього 10).

5.1. Теоретичні питання до підсумкового контролю

1. НС, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.

2. Найменування та визначення основних показників джерел природних НС та номенклатура, позначення, розмірність і порядок визначення параметрів уражальних чинників джерел техногенних НС, які контролюються і підлягають прогнозуванню.

3. Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їхніх масштабів.

4. Мережа спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації.

5. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.

6. Визначення та аналіз небезпек, пов’язаних з порушенням умов безпечної експлуатації ОГ.

7.Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.

8. Способи виявлення потенційно-небезпечних зон з імовірними джерелами НС.

9. Зонування територій за ступенем небезпеки.

10. Вимоги до складу, змісту та форми плануючої документації.

11. Методика розроблення планів з попередження НС.

12. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків НС природного характеру.

13. Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на ПНО та пом'якшення їхніх наслідків.

14. Нормативно-методичні документи із створення і управління діяльністю функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту.

15. Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ОГ до дій у НС.

16. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон.

17. Характеристика ступенів руйнування. Оцінка стійкості роботи ОГ внаслідок вибуху газоповітряної суміші.

18. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення ступеню їхньої вогнестійкості.

19. Противибуховий та протипожежний захист ОГ, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні.

20. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.

21. Планування дій персоналу підприємств та організацій при пожежах.

22. Характеристики зон радіоактивного зараження. Порядок нанесення цих зон на картографічну схему (карту).

23. Характеристики зон хімічного та біологічного зараження. Порядок нанесення цих зон забруднення на картографічну схему (карту).

24. Протирадіаційний захист (термінові, невідкладні, довгострокові контрзаходи) в умовах радіаційної аварії, критерії для прийняття рішення щодо їхнього запровадження.

25. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку.

26. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах НС, спричинених природними чинниками фізичного походження.

27. Інженерна підготовка зсувних та зсувонебезпечних територій.

28. Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховищ.

29. Визначення параметрів, характеру руху хвилі прориву при повному руйнуванні підпірних споруд водосховища. Порядок нанесення на карту ділянки затоплення місцевості.

30. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.

31. Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим.

32. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

33. Поняття державного резерву, його склад, призначення. Норми резервування та фінансування системи державного резерву на випадок НС.

34. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС.

35. Забезпечення цільових видів страхування. Порядок створення страхових і резервних фондів, запасів матеріальних засобів, а також незнижуваних ресурсів продуктів харчування та непродовольчих товарів першочергового вжитку, необхідних для реагування на надзвичайні ситуації.

36. Координація організації торгівлі продуктами харчування і товарами першочергового вжитку для постраждалого населення.

37. Економіка катастроф. Ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків НС.

38. Вибір ефективного заходу (проекту) за сукупністю економічних та екологічних показників. Структура бізнес–плану інвестиційного проекту, його фази та стадії.

39. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства). План здійснення маркетингових досліджень. Фінансовий план. Цикл інвестиційного проекту,

40. Економічний ефект від застосування заходів захисту населення і територій від НС та його розрахунок. Визначення та розрахунок терміну окупності проекту.

5.2. Тестові питання до модульного контролю

Виберіть номера правильних відповідей (або установіть правильну послідовність).

1. Метою планування евакуаційних заходів є:

а) зменшення можливих втрат населення; створення спеціалізованих професійних і невоєнізованих формувань; збір і аналітична обробка інформації про НС;

б) забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки, проведення гуманітарних акцій і заходів щодо соціального захисту населення,створення матеріальних засобів;

в) зменшення можливих втрат населення; збереження кваліфікованих кадрів; забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки;

г) правильних відповідей немає.

2. Єдина Державна система попередження і реагування на НС природного і техногенного характеру може функціонувати:

а) у 3-х режимах: режим повсякденної діяльності; режим підвищеної

готовності і режим діяльності в умовах НС;

б) у 4-х режимах: режим повсякденної діяльності; режим підвищеної

готовності; режим діяльності в умовах НС; режим надзвичайного стану;

в) у одному режимі - режимі постійної готовності;

г) правильних відповідей немає.

3. Демеркуризація - це:

а) комплекс заходів щодо ліквідації зараження людей радіоактивними, отруйливими і бактерійними засобами;

б) знищення в зовнішньому середовищі збудників заразливих хвороб;

в) знищення комах і кліщів;

г) знищення гризунів;

д) правильних відповідей немає.

4. Як прийнято називати зони хімічного зараження, що утворюються на місцевості в результаті аварій на ХНО, при розливі або викиді СДОР в атмосферу:

а) зонами жорсткого і помірного дозиметричного контролю з рівнем радіації від 0,1 до 0,5 мР/год.;

б) зонами відселення і відчуження з рівнями радіації від 0,5 до 10 мР/год.;

в) зонами можливого радіаційного зараження;

г) правильних відповідей немає.

5. Початковими даними для прогнозування пожежної обстановки є:

а) свідчення про найбільш вірогідні стихійні лиха, техногенні аварії і катастрофи, ОМЗ вірогідного супротивника;

б) дані про пожежо- і вибухонебезпеку об'єкта і його окремих елементів, про навколишнє середовище (особливо лісів і населених пунктів);

в) дані про метеорологічні умови і рельєф місцевості, наявність різних перешкод на шляху проходження пожежних команд, наявність водо-джерел;

г) правильних відповідей немає.

6. Які заходи і способи захисту населення, можуть бути застосовані при загрозі радіоактивного зараження:

а) оповіщення, відселення, евакуація;

б) оповіщення і укриття в захисних спорудах;

в) застосування спеціальних засобів захисту і дезактивація;

г) правильних відповідей немає.

7. На загальнодержавному рівні керівництво ЦО України у разі виникнення НС здійснюють:

а) галузеві міністерства і відомства, МНС, обл. держ. адміністрації;

б) керівники підприємств, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обл. держ. адміністрації;

в) Кабінет Міністрів, галузеві міністерства, МНС;

г) правильних відповідей немає.

8. Дезінсекція - це:

а) комплекс заходів щодо ліквідації зараження людей радіоактивними, отруйними і бактеріальними засобами;

б) знищення в зовнішньому середовищі збудників особливо заразних хвороб;

в) знищення комах і кліщів;

г) знищення гризунів;

д) правильних відповідей немає.

9. Порядок виготовлення і використання ВМП наступний береться шматок марлі:

а) довжиною 85 див і шириною 48 см;

б) довжиною 90 см і шириною 45 см;

в) довжиною 100 см і шириною 50 см.

2. В середині частки шматка на площі 30*20 см кладуть рівний шар вати товщиною:

а) 1 см;

б) 2 см;

в) 4 см.

3. Вільні від вати кінці марлі по всій довжині шматка по обидва боки:

а) закручують, закриваючи вату;

б) складають дрібними складками;

в) загортають, закриваючи вату.

4. Кінці марлі:

а) близько 10-15 см;

б) близько 25-30 см;

в) близько 30-35 см.

г) по обидва боки посередині розріжуть ножицями, образуя дві пари зав'язок.

5. Зав'язки закріплюють:

а) склеюванням;

б) обшиванням;

в) прошиванням.

6. Розрізані кінці пов'язки зав'язуються:

а) нижні - на потилиці, верхні - на тімені;

б) нижні - на тімені, верхні - на потилиці;

в) нижн і верхні перекручуються й зав'язуються на потилиці.

10. До найпростіших засобів захисту шкіри, ніг і рук належать:

а) комплект ізолюючий хімічний КІХ-4;

б) виробничий одяг;

в) загальновійськовий захисний комплект;

г) плащі й накидки із прогумованої тканини;

д) спортивні костюми, куртки, джинсовий одяг;

є) гумові чоботи, боти, калоші;

ж) взуття зі шкіри;

з) трикотажні рукавички;

і) гумові, шкіряні рукавички;

к) брезентові рукавиці;

л) джинсовий одяг, спортивні костюми після відповідної обробки.

11. Порядок готування мильно-масляної емульсії:

Господарське мило в кількості:

а) 150-200 гр;

б) 250-300 гр;

в) 200-250 гр

г) дрібно подрібнюється.

2. Розчиняють його в:

а) 1 л води;

б) 1,5 л води;

в) 2 л води.

3. Підігрітої до:

а) кипіння;

б) температури 50-60 град. цел.;

в) температури 60-70 град. цел.

4. Після розчинення мила в гарячий розчин наливають мінеральне або рослинне масло в кількості:

а) 1л;

б) 0,5 л;

в) 0,8 л.

5. Суміш перемішують протягом:

а) 10 хв;

б) 15 хв;

в) 5 хв.

і знову підігрівають, перемішуючи до одержання однорідної емульсії.

12. Вид евакуаційних заходів:

а) евакуація;

б) розосередження;

в) екстрена евакуація.

1. Зміст евакуаційних заходів:

а) організований вивіз транспортом і висновок пішим порядком робітників та службовців підприємств й організацій, що продовжують роботу в умовах надзвичайних ситуацій, зміст і прилягаючих до них населених пунктів, що перебувають у зонах можливих сильних руйнувань із розміщенням їх для проживання й відпочинку в заміській зоні;

б) проводиться по спеціальній вказівці органа ЦОНС для організованого вивозу студентів вузів, учнів ПТУ, технікумів, шкіл, інтернатів, спеціальних дитячих установ, пенсіонерів й інвалідів у випадку виникнення надзвичайних ситуацій;

в) організований висновок і вивіз робітників та службовців об'єктів, діяльність яких переноситься в заміську зону або припиняється на час надзвичайних ситуацій, а також усього непрацездатного населення з великих міст й інших населених пунктів, що перебувають у зонах можливих сильних руйнувань і катастрофічного затоплення;

г) викликається звичайно якимись швидкоплинними надзвичайними ситуаціями, наприклад, навесні пожежа підбирається до населеного пункту, аварія на ХНО й т.п.;

д) висновок (вивів) населення з населених пунктів, вільної від роботи зміною робітників та службовців об'єктів, що продовжують роботу й розміщення його в заміській зоні, а також у висновку (вивозі) населення із зон можливого катастрофічного затоплення.

13. Установіть відповідність аміачнохімічної отруйної речовини (АХОВ):

а) хлор;

б) аміак;

в) сірчистий ангідрид.

1. Ознаки поразки (установіть правильну послідовність):

а) міоз, світлобоязнь, утруднення подиху, біль у грудях;

б) гіркота й присмак металу в роті, нудота, головний біль, задишка, судороги; смерть наступає від паралічу серцевого м'яза;

в) збуджує центральну нервову систему, викликає судороги, опіки шкіри; смерть наступає від набряку легенів;

г) дратує дихальні шляхи й викликає набряк легенів; при високих концентраціях смерть наступає від 1-2 вдихів;

д) дратує дихальні шляхи, викликає помутніння роговиці; смерть наступає при раптовій зупинці кровообігу в легенях;

є) печіння, біль в очах і грудях, сльозотеча, кашель, нежить; особливість - острах повторної поразки.

14. Надання першої медичної допомоги при відкритому переломі у зоні хімічного зараження:

а) евакуація потерпілого;

б) проведення їм мобілізації табельними або підручними засобами;

в) надягання протигаза на потерпілого;

г) зупинка артеріальної кровотечі;

д) накладення стерильної пов'язки на рану;

є) попередження травматичного шоку.

15. Завивання сирен, переривчасті гудки підприємств означають сигнал:

а) «Повітряна тривога!»;

б) «Увага всім!»;

в) «Радіаційна небезпека!»;

г) «Хімічна тривога!»;

д) «Штормове попередження!».

5.3. Практичне завдання:



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.170.64.36 (0.03 с.)