Осередки ураження в разі аварій на радіаційно небезпечних об’єктах.

Радіаційно небезпечними об’єктами є АЕС, виробництва ядерного палива, переробки та поховання радіоактивних відходів та ін. Аварії на таких об’єктах з викидом радіаційних речовин (РР) в атмосферу спричиняють тривале радіаційне зараження (РЗ) повітря, місцевості, водойм, рослинності, наслідком чого може бути реальне (або потенційне) опромінення людей у дозах, що перевищують норми радіаційної безпеки. Такі аварії називають радіаційними.

За межами поширення радіоактивного забруднення і його наслідками радіаційні аварії поділяють на два класи: промислові та комунальні. До класу промислових відносять радіаційні аварії, наслідки яких не поширюються за межі об’єкта, а опромінення може отримати лише персонал. До класу комунальних – аварії, наслідки яких поширюються на прилеглі території, де проживає населення.

За масштабом (розміром території, кількістю персоналу і населення, які опинилися в зоні аварії) комунальні аварії поділяють на такі:

– локальні – у зоні аварії проживає населення загальною кількістю до 10 тис. осіб;

– регіональні – у зоні аварії опиняються території декількох населених пунктів, один чи декілька адміністративних районів і навіть областей, а кількість населення в зоні аварії перевищує 10 тис. осіб;

– глобальні – якщо в зону аварії потрапляє значна частина території країни та її населення.

До особливого типу глобальних радіаційних аварій належать трансграничні, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів.

Примітка. Зона аварії – територія, яка, залежно від масштабів аварії, вимагає планування та проведення певних заходів, пов’язаних з цією подією. Межі зони аварії визначаються державними регулюючими органами.

У разі радіаційної аварії на місцевосці утворюється слід радіоактивної хмари – зона зараження – у формі витягнутого еліпса в напрямку приземного вітру.

За ступенем небезпеки для людей на сліді хмари прийнято виділяти 5 зон зараження, що характеризуються рівнями радіації на одну годину після аварії:

– зона М – радіаційної небезпеки (Р становить 0,014–0,14 Р/год);

– зона А – помірного зараження (Р становить 0,14–1,4 Р/год);

– зона Б – сильного зараження (Р становить 1,4–4,2 Р/год);

– зона В – небезпечного зараження (Р становить 4,2–14,4 Р/год);

– зона Г – надзвичайно небезпечного зараження (Р становить понад 14,4 Р/год).

Унаслідок розпаду РР їх активність з часом знижується (див. Рис. 2) і відповідно рівень радіації (Р) знижується за законом (3.2):

, (3.2)

 

 

 

 

Рис. 2. Залежність рівня радіації від типу НС та часу після аварії

 

Ураження людей на зараженій місцевості відбувається як зовнішнім опроміненням, так і внутрішнім, якщо РР потрапляють в організм із їжею, водою, повітрям. Ступінь ураження залежить від величини поглиненої дози і часу, протягом якого отримана доза радіації (D). Величина дози опромінення пропорційна рівню радіації, тобто D = P _cept, де P _cep – середній рівень радіації за період опромінення t.

За сигналом «Радіаційна небезпека» населення і персонал об’єкта повинні виконувати термінові і невідкладні заходи щодо захисту, а семе:

– використати індивідуальні засоби (протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов’язку);

– укритись у сховищі, якщо його немає – у будинку. У приміщенні загерметизувати вікна, двері, вентиляційні люки, укрити продукти і запас води;

– провести йодну профілактику щитовидної залози (упродовж 7-ми діб по одній таблетці йодистого калію (дітям до 2-х років по 0,25 таблетки) або по 3–4 краплі йоду на склянку води (для дітей 1–2 краплі на півсклянки води);

– не вживати неперевірені продукти і воду;

– за потреби проводити евакуацію із зони зараження і санітарну обробку людей у безпечному районі.

У випадку ускладнення радіаційної обстановки на АЕС передбачені норми впровадження заходів щодо захисту населення залежно від очікуваної дози опромінення:

– укриття людей у захисних спорудах, якщо протягом перших 10 діб сукупна ефективна очікувана доза опромінення може перевищити
5 мЗв (0,5 бер);

– тимчасова евакуація людей, якщо протягом одного тижня ефективна доза опромінення може досягти 50 мЗв (5 бер);

– йодна профілактика застосовується, якщо очікувана поглинена доза опромінення щитовидної залози від накопичення в ній радіоактивного йоду може перевищити 50 мГр (5 рад).

Для забезпечення радіаційної безпеки в районі радіаційно небезпечного об’єкта (РНО) визначають відповідні зони:

1. Зона радіаційної аварії – територія, на якій у разі аварії на РНО можливе радіоактивне забруднення, що вимагає планування та проведення заходів захисту. Межі зони залежать від масштабів аварії і визначаються державними органами.

2. Санітарно-захисна зона – (СЗЗ) – територія навколо РНО, де рівень опромінення людей в умовах нормальної експлуатації об’єкта може перевищити допустимі норми доз.

У СЗЗ забороняється проживання населення (категорії В), обмежується виробнича діяльність, що не відноситься до РНО.

3. Зона спостереження – територія, на якій можливий уплив радіоактивних скидів та викидів РНО та де здійснюється моніторинг технологічних процесів з метою забезпечення радіаційної безпеки.

4. Контрольована зона – територія, на якій передбачено посилений дозиметричний контроль.

26 квітня 1986 р. сталася радіаційна аварія на Чорнобильській АЕС – катастрофа планетарного масштабу. Із зруйнованого реактора до 6 травня вибухом було викинуто 63 кг радіонуклідів (3,5 % від кількості на момент аварії). Активність викинутих РР становила майже 500 млн Ki, що еквівалентно вибуху 330 двадцятикілотонних атомних бомб (аналогічних скинутим у 1945 р. на міста Хіросіма і Нагасакі). Під час аварії і невдовзі після неї від радіаційного ураження загинуло 29 осіб, із 30-кілометрової зони евакуйовано 115 тис. осіб.

Площа зон радіоактивного забруднення становить 50,5 тис. км² (зокрема зона відчуження – 2,19 тис. км²) поширилась на територію 12 областей України, охопила 2213 населених пунктів (без зони відчуження) з населенням понад 2,4 млн осіб.

Тривалість і мінлива інтенсивність викидання РР із зруйнованого реактора, метеорологічні умови та інші фактори зумовили нерівномірність (плямистість) радіоактивного забруднення місцевості. Зони формувались, переважно, у західному, південно-західному і північно-східному напрямках.

У складі РР більшу частку (50–70 %) становив радіоактивний йод -131 (період напіврозпаду 8,04 доби), який негативно впливає на щитовидну залозу.

Питання для обговорення

1. Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій.

2. Перелік об’єктів і територій які відносяться до потенційно небезпечних об’єктів.

3. Способи виявлення потенційно-небезпечних зон.

4. Дайте визначення надзвичайної ситуації природного характеру.

5. Дайте визначення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

6. Стандартизація у сфері цивільного захисту

7. Державна експертиза у сфері цивільного захисту

8. Ліцензування у сфері цивільного захисту

9. Найбільш ймовірні надзвичайнії ситуації техногенного характеру в Дніпропетровській області.

10. Яка мета, завдання та організація і функціонування системи моніторингу.

11. Які підприємства відносять до потенційно небезпечних виробництв?

12. Які взаємовідносини суб'єктів моніторінгу.

13. етоди ідентифікації ПНО.

14. Способи виявлення потенційно-небезпечних зон.

 

Тести

 

Виберіть номера правильних відповідей (або установіть правильну послідовність).

1. Ви знаходитесь на краю скелястого обриву. Единий шлях зберегти життя - піднятись на верх по мокрим вкритим мохом слизьким скелям. Яким із способів ви спробуєте це зробити:

а) босоніж;

б) у взутті;

в) в шкарпетках.

2. Перебуваючи у лісі взимку, ви, здається, відморозили руку. Що ви будете робити:

а) розтирати її снігом;

б) грітися біля багаття;

в) зігрівати її власним теплом.

3. Вам необхідно перейти річку зі швидкою течією. Яким із способів ви будете переходити її у вибраному вами місці:

а) вниз за течією;

б) перпендикулярно течії річки;

в) проти течії;

г) під кутом 45 градусів до неї.

Що ви зробите з рюкзаком, який знаходиться у вас за плечима?

4. Вам дуже хочеться їсти, а продуктів харчування немає. Що ви зробите, не знаючи придатності рослин та ягід для вживання в їжу:

а) спробуєте їсти те, що їдять птахи;

б) будете їсти всі ягоди, що тряпляються вам на шляху, за виключенням яскраво-червоних;

в) візьмете в рот невелику кількість ягід або невідомих вам рослин і трохи розжувавши їх, зачекаєте 5-10 хвилин.

5. На протязі декількох днів ви рухаєтесь по вкритій снігом долині. Яскраве сонячне світло, яке відбивається від нього, сильно дратує очі. Що ви будете робити:

а) продовжувати рух, не хвилюючись про очі;

б) помажите навколо очей древесним вугіллям, пеплом спаленого паперу, шоколадом або іншим;

в) зробите з підручних матеріалів тонку маску (окуляри) з двома отворами по розміру очей.

6. Просовуючись по тонкій кризі озера, ви несподівано потрапили в холодну воду. Що ви будете робити, потрапивши на берег:

а) звільнившись від мокрого одягу стрибати, доки не зігрієтесь;

б) деякий час кататись по снігу в мокрому одязі;

в) стрибати в мокрому одязі.

7. Вам необхідно здійснити тривалий перехід. Далеко від кінцевого пункту шляху ви виявили потертість на ногах. Ваші дії:

а) протрете підошви взуття бензином;

б) намочити шкарпетки водою і одягнете взуття;

в) час від часу будете перевдягати шкарпетки з однієї ноги на іншу, одягнете шкарпетки навиворіт;

г) одягнете взуття на босу ногу.

8. Поряд з вашим табором - струмок сумнівної чистоти і болото. Воду для приготування їжі ви будете брати:

а) зі струмка;

б) з болота;

в) із спеціально викопаної ями поряд з болотом.

9. Ви сховались в облаштованій вами сніговій печері.У вас є пальник, який освітлює притулок. При якому кольорі полум”я пальника вам не слід хвилюватися:

а) при жовтому;

б) при блакитному;

в) при червоному.

10. В спекотний день, прямуючи через пустелю, ви відчуваєте, що язик починає розпухати через недостачу води. Що вам необхідно зробити:

а) скинути одяг і продовжувати рух, несучи його в руках;

б) не роздягатись, а щільно запнутися і не припиняти рух;

в) скинутиверхній одяг, зробити із нього тінь і сховатись там до вечора;

г) не роздягатись, щільно запнутися, знайти будь-яку тінь і дочекатись вечора.

11. Несподівано здійнялась гроза. Ви бачите, що зона інтенсивних блискавок наближається до вас. Ваші дії:

а) сховатись під великим деревом;

б) сховатись під скалою;

в) залишитись на відкритій місцевості, продовжуючи рух і не звертаючи уваги на загрозу.

12. Через дим лісної пожежі ви починаєте задихатися, він засліплює вас. Як слід вчинити:

а) продовжувати рух, не звертаючи уваги на дим, хоча обставини дозволяють перечекати;

б) вилізти на високе дерево;

в) бігти у пошуках безпечного місця;

г) плазувати у безпечне місце, притискаючись до землі.

13. Здійснюючи перехід, ви потрапили в район, в якому багато отруйних змій. Що ви будете робити під час руху:

а) створювати як можна більше шуму;

б) йти тихо і спокійно, щоб не привертати уваги змій;

в) рухатись повільно, із зупинками через кожні 5-10 кроків, уважно оглядати зарості попереду.

14. Знаходячись в районі, в якому, за вашими даними, є отруйні змії, ви раптово відчули опік на щиколотці і виявили сліди укусу. Який вид укусу небезпечний:

а) дві точкові смужки від зубів, у верхній частині яких праворуч і ліворуч від них на відстані приблизно 2 мм видно по дві більші точки укусів;

б) чотири дугоподібні точкові смужки, до того ж усі точки від укусів однакового розміру.

15. Ви знаходитесь у лісі і кличете на допомогу товариша. Як ви повинні кричати або кликати, щоб вас почули з великої відстані:

а) голосно, але низьким тоном;

б) пронизливо;

в) свистіти за допомогою пальців.

16. Просуваючись у горах, ви потрапили в сніжний обвал. Не маючи можливості уникнути його, що ви будете робити:

а) спробуєте пливти на спині разом з снігом який рухається;

б) намагатись заритись у сніг і рухатись разом з лавиною;

в) “пливти” на поверхні снігу, здійснюючи сильні рухи руками.

17. Ви просуваєтесь позасушливій місцевості, дуже хочете пити. У вас повна фляга води. Як потрібно вчинити:

а) берегти воду і пити приблизно по чашці в день;

б) угамувати спрагу, випивши половину наявної води;

в) пити часто, але по одному ковтку;

г) пити тільки при сильній спразі, промочивши рот і випивши один – два ковтки.

18. Ви підійшли до річки, вкритої тонким льодом. В якому місці ви будете переходити її по льоду:

а) де є під снігом вода;

б) в районі обривистого берега;

в) в районі пологого берега;

г) біля гирла приток;

д) подалі від них;

є) на найбільш порожистих відрізках річки;

ж) у місцях, де є більш темні плями на снігу.

19. Відомо, що для збереження взуття і захисту ніг від вологи у негоду її необхідно 2-3 рази в тиждень змазувати маззю для чобіт. За відсутності мазі для чобіт чим ви будете змазувати взуття:

а) бензином (гасом);

б) солоною водою;

в) несолоним салом або жиром водних птахів (риб’ячим жиром, милом);

г) нічим не будете змазувати, але щоденно будете її просушувати і провітрювати.

20. Як ви вчините із рюкзаком (вантажем), який знаходиться у вас за плечима, при переході річки з швидкою течією:

а) залишите рюкзак на березі;

б) будете нести його в руках;

в) будете нести його за плечима;

г) будете тягти його за собою по воді.

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Історія підписання Женевських конвенцій та додаткових до них угод.

2. Цивільна оборона зарубіжних країн.

3. Техногенно-екологічна обстановка в Дніпропетровській області.