Особливості захисту населення та територій в зонах катастрофічного затоплення

З метою зниження втрат у випадку повені та затоплення завчасно планується комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів, що направлені на попередження катастрофічних наслідків.

Найбільш ефективною є розчистка русел річок від льоду, посилення насипів та захисних дамб (земляних, а при мінусових температурах – снігових та льодових), оперативна ліквідація можливих заторів та зажорів.

У загрозливий період передбачені форсовані спрацювання водосховищ, що зменшить збитки на 30 – 40 %. Але треба звернути увагу на те, що цей процес тривалий від 5 до 12 діб, і обстановка в регіонах буде складнішою ніж при повені.

В зонах катастрофічного затоплення обмежено будівництво господарських об’єктів, інженерно-технічних комунікацій, плануються та всебічно готуються евакуаційні заходи для населення та тварин.

При цьому в зонах, де час добігання проривної хвилі після руйнування напірного фронту складає до 4 годин, евакуація проводиться терміново, а в особливий період одночасно з евакуацією населення категорованих міст, а на іншій території – по загрозі виникнення затоплення. Систематичне проведення занять, тренувань та навчань.

Основні дії при загрозі затоплення та ліквідації їх наслідків:

- оперативне оповіщення керівного складу та населення (1-5 хв.);

- екстрена, безаварійна зупинка виробництва, відключення мережі енерго-, водо-, газо-, теплопостачання та інших систем (до 20 хв.);

- запобігання паніці, евакуація населення та тварин в безпечні райони (до підходу хвилі прориву);

- нейтралізація СДОР та інших шкідливих речовин;

- здійснення невідкладних заходів по захисту унікального обладнання, зберігання архівних та секретних документів; грошових та матеріальних цінностей (демонтаж, та вивіз, використання захисних плівок для упаковки, завчасна змазка та консервація);

- вивід громадського, державного та особистого транспорту, плавзасобів з загрозливих районів (20 –40 хв.);

- оточення та організація контрольно-пропускного режиму на межі зон катастрофічного затоплення, охорона окремих важливих об’єктів;

- по можливості, вивіз (захист) медикаментів, продовольства, пально-мастильних матеріалів та інше;

- зміна режимів праці та відпочинку в зонах затоплення;

Першочерговими заходами в ході рятувальних робіт є:

- розвідка районів затоплення;

- пошук потерпілих людей, тварин та матеріальних цінностей, рятування та транспортування в безпечні зони;

- доставка потерпілим питної води, продовольства, одягу, рішення всього комплексу завдань по життєзабезпеченню;

- оперативне зведення водозахисних дамб; насипів; спорудження водовідвідних каналів;

- відбудова (по тимчасовим схемам) порушених комунікацій;

- укріплення конструкцій житлових та громадських будівель, мостів та мостових переходів, інших споруд по необхідності;

- ремонт транспортних комунікацій.

Типова задача

Визначити стійкість заданого об'єкту до дії хвилі прориву внаслідок аварії на ГДНО та час підходу хвилі прориву і її тривалість в районі заданого об'єкту якщо:

Об'єм водосховища (W) - 50 млн. м³.

Глибина води перед прораном (висота греблі) (Н) -5 м.

Ширина прорану (В) - 75 м.

Швидкість течії (V) - 3 м/с.

Відстань до заданого об'єкту (L) - 25 км.

Об'єкт - наземний резервуар для хімічних речовин.

Рішення:

1. Визначити висоту хвилі прориву в районі заданого об'єкту. Формула (2.28):

h _х.в.= K x H, (2.28)

де К - коефіцієнт висоти хвилі прориву (0.2),

Н - висота греблі (глибина перед прораном).

Отже h _х.в. = 0,2 x 5 = 1 м.

Перший висновок: хвиля прориву має такі параметри:

h _х.в. = 1 м, V _х.в. = 3 м/с.

Визначити межу стійкості заданого об'єкту.

Другий висновок: межа стійкості заданого об’єкту має такі параметри: h м.с.=1м, V м.с.=1м/с.

Основний висновок: наземні резервуари для хімічних речовин до дії хвилі прориву не стійкі, оскільки швидкість хвилі прориву значно перевищує межу стійкості об’єкту.

Необхідно намітити і виконати певні роботи по забезпеченню захисту об’єкту від дії хвилі прориву.

3. Визначити час підходу хвилі прориву до заданого об’єкту. Формула (2.29):

(2.29)

Отже: t = 25 / (3,6 3) = 2,3 години (2 год. 18 хв.).

4. Визначити час, протягом якого хвиля прориву буде проходити в районі заданого об’єкту

а. визначити час звільнення водосховища від води. Формула (2.30):

(2.30)

де Т – час звільнення водосховища, годин;

N - максимальна витрата води на 1 м ширини прорану (10м³/с).

Отже: Т = 50 000 000/(3600x10x75) = 18,5 год. (18 год. 30 хв.).

б. визначити заданий параметр - Т. Формула (2.31):

Т ’ = Т х К _в, (2.31)

де К_в - коефіцієнт відстані (1.7).

Отже: Т ’ = 18,5 x 1,7 = 31,45 год. (31 год. 27 хв.).

Висновок: Для проведення захисних заходів в розпорядженні відповідних органів 2 год.Заходи по забезпеченню життєдіяльності людей, що будуть охоплені надзвичайною ситуацією, мають бути спланованими мінімум на півтори доби.

Завдання до самостійної роботи щодо вичення навчальних матеріалів

1. На прикладі типової задачі зробити відповідні розрахунки при затопленні території від руйнування водосховища, яке найблище розташовано від місця проживання студента.