Оцінка захисних споруд за своєчасним заповненням.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оцінка захисних споруд за своєчасним заповненням.



При визначенні часу укриття людей у сховищах вираховують відстань від місця роботи до сховища (ПРУ). Для сховищ ця відстань залежить від часу початку радіоактивного зараження tn (момент ядерного вибуху покладають рівним нулю) (3.13):

, (3.13)

де L – відстань від місця аварії (ядерного вибуху);

Vсв – швидкість середнього вітру;

tвип – час випадання радіоактивних речовин (у середньому, дорівнює 1 год).

Під час визначення часу, який потрібен, щоб дійти до сховища, враховується, що 100 м людина проходить за 2 хв. Щоб зайти у сховище і зайняти в ньому місце, потрібно ще 2 хв. Визначається коефіцієнт своєчасного укриття людей (3.14):

, (3.14)

 

де Nсв – кількість людей, які своєчасно прибули до сховища.

Електропостачання сховищ здійснюється від електромережі підприємства і захищених дизельних електростанцій.

У кожному сховищі повинен бути телефон для зв’язку з пунктом управління ЦО підприємства і гучномовець, включений у міську радіотрансляційну мережу.

Після проведення оцінки інженерного захисту робляться висновки і пропозиції, а також намічаються роботи з усунення недоліків.

Приклад виконання розрахункової роботи «Оцінка захисних споруд»

Навчальною метою заняття є надання студентам практики з оцінки надійного захисту людей у захисних спорудах під час аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об’єктах та визначення заходів підвищення надійності захисту.

Умова розрахункової роботи:

На промисловому об’єкті робітники і службовці працюють в одну зміну. Під час аварії на цьому чи сусідніх підприємствах об’єкт може опинитися в зоні хімічного чи радіаційного забруднення. Для захисту виробничого персоналу на об’єкті побудоване сховище. Сховище вбудоване в будівлю, де працюють люди.

1. Кількість людей у зміні N0 = 490 чоловік (380 чоловіків та 110 жінок).

2. Характеристики сховища:

а) площа приміщень для тих, що укриваються: Sn = 250 м2;

б) площа допоміжних приміщень: Sд = 55 м2;

в) висота приміщень (середня): h = 3,15 м.

3. Кількість h1 ФВК–2 – 4 шт.

Кількість h2 ЕРВ–72–2 – 1 шт.

4. Існує загроза забруднення об’єкта аміаком та проникаючою радіацією.

5. Аварійний запас води V0 = 2590 л.

6. Максимальна запланована тривалість укриття людей: Т= 2,5 доби.

7. Сховище має два шари захисних матеріалів:

а) ґрунтовий, товщина h1 = 60 см;

б) бетонний, товщина h2 =115 см.

8. Середній рівень радіації Рм на відкритій місцевості складає 1600 Р/год.

9. Сховище обладнане трьох’ярусними шарами.

10. Чисельність найбільшої зміни N = 615 чол. (480 чоловіків та 135 жінок).

11. Місткість сховища із захисними властивостями не нижче потрібних – 630 чол.

12. Сховище розташоване у ІІ кліматичній зоні.

13. Кількість працівників сховища N*= 40 чол.

14. У сховищі функціонує 5 унітазів та 4 пісуари.

15. Середня відстань від робочих місць в цеху до сховища l = 1 км 250 м.

16. Швидкість середнього вітру Vс.в.= 5 м/с.

17. Відстань від епіцентру вибуху L= 10 км 200 м.

Завдання:

1. Оцінити надійність захисту виробничого персоналу в сховищі під час аварії з можливим хімічним та (або) радіаційним забрудненням території.

2. Зробити оцінку місткості, повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічного забезпечення та своєчасного заповнення сховища.

3. Зробити загальні висновки про забезпечення чи незабезпечення захисною спорудою надійного захисту виробничого персоналу. Подати рекомендації щодо підвищення надійності захисту виробничого персоналу у захисній споруді.

Пропонуються такі варіанти рекомендацій:

а) Якщо не вистачає місця в існуючому сховищі, то можна:

· ущільнити людей в існуючому сховищі (в межах до 10% від розрахункової чисельності);

· побудувати додаткове сховище.

б) Якщо не вистачає повітря, то треба передбачити встановлення додаткових комплектів ФВК.

в) Якщо не вистачає аварійного запасу води, то проблему вирішують облаштуванням в сховищі додаткової ємності на потрібну кількість води.

Розв’язок

1. Оцінюємо захисні властивості сховища від проникаючої радіації.

За формулою (3.15):

(3.15)

у нашому випадку знаходимо:

 

Обчислимо еквівалентну дозу радіації, яку отримають люди у сховищі за час перебування в ньому:

(врахували, що 2,5 доби – це 60 годин).

Висновок: сховище забезпечує захист від проникаючої радіації всіх робітників зміни.

2. Оцінюємо місткість захисної споруди.

За площею.

Для трьох’ярусних нар маємо:

(чол.).

Оскільки отримане значення М (625 чол.) перевищує кількість N чоловік, які переховуються у сховищі, то наша захисна споруда відповідає встановленим нормам місткості за площею.

За об’ємом.

· Об’єм всіх приміщень (без врахування об’єму допоміжних приміщень): м3.

· Об’єм, що припадає на одну людину, яка знаходиться у сховищі: м3/чол.

Оскільки у даному випадку м3/чол, то наше сховище не відповідає нормам місткості за об’ємом. Якщо ж провести ущільнення (до 10% від загальної кількості людей, яких може прийняти сховище ‑ М) і використати додаткові приміщення, то: м3/чол.

Бачимо, що м3/чол.

· Обчислюємо коефіцієнт місткості сховища:

Висновок: сховище здатне укрити зміну яка працює, – 490 чол; найбільшу за чисельністю зміну сховище здатне укрити за умови ущільнення розташування людей, які прибули до сховища.

3. Оцінюємо можливості системи повітропостачання.

Відповідно до вихідних даних система повітропостачання повинна забезпечити усі три режими роботи:

У режимі І повітрям можуть бути забезпечені: чол.

Врахували, що у нас є чотири ФВК–2, кожний із яких у режимі І забезпечує подачу 1200 м3/год та один ЕРВ–72–2, який у режимі І забезпечує подачу повітря в обсязі 900 м3/год. Врахована також норма подачі повітря з розрахунку на одну людину, яка перебуває у ІІ кліматичній зоні – 10 м3/(люд.год).

У режимі ІІ повітрям можуть бути забезпечені: чол. (без урахування техперсоналу сховища).

Врахували, що потужність повітропостачання одного комплексу ФВК складає в режимі ІІ 300 м3/год, а норма повітропостачання на одну людину в цьому режимі складає 2 м3/год. Можливості забезпечення повітрям в режимі ІІ всіх людей, які перебувають у сховищі (з урахуванням робітників сховища, для яких норма повітропостачання у режимі ІІ складає 5 м3/год):

м3/год.

Можливості фільтровентиляційної системи в режимі ІІ:

м3/год.

Необхідний об’єм повітропостачання в режимі ІІ для зміни, яка укрилась у сховищі та робітників сховища:

м3/год.

У режимі ІІІ повітрям можуть бути забезпечені:

чол.,

У режимі ІІІ повітропостачання один комплект ФВК забезпечує 150 чоловік.

Висновок: 1) У режимі І повітропостачання за нормою не забезпечено: чол., тому необхідно встановити у сховищі додатковий ЕРВ–72–2. У той же час у цьому режимі забезпечені повітрям усі люди зміни, яка укрилась, разом із робітниками сховища:

.

У режимі ІІ повітропостачання згідно з нормою не забезпечена потужність:

м3/год, тому необхідно встановити у сховищі додатковий ФВК-2. У той же час працівники сховища разом із зміною, яка укрилася у сховищі, повітрям в режимі ІІ повністю забезпечені, оскільки: .

У режимі ІІІ повітропостачання згідно з нормою не забезпечено:

чол.

У той же час усі працівники сховища разом зі зміною, яка укрилась у сховищі забезпечені повітрям у режимі ІІ, оскільки:

.

Таким чином, для виконання норм повітропостачання у сховищі необхідно в ньому встановити по додатковому комплекту ФВК-2 та ЕРВ-72-2.

4. Оцінюємо можливості системи водопостачання.

Визначаємо, скільки людей може бути забезпечено наявним аварійним запасом води: чол.

Висновок: водою не забезпечено.

чол., тому необхідно запаси питної води збільшити на л.

5. Оцінюємо санітарно-технічну систему сховища.

Згідно з нормами маємо:

а) необхідна кількість унітазів у сховищі для максимальної зміни: шт.,

б) необхідна кількість пісуарів: .

Тобто пісуарів потрібно не менш як 4 шт.

Порівнюючи n1, n2 із вихідними даними, робимо висновок: сховище забезпечене необхідною кількістю унітазів та пісуарів.

6. Оцінюємо сховище за своєчасним його заповненням.

а) Знаходимо час, необхідний для того, щоб працівники зміни дійшли від робочих місць до сховища та розмістились у ньому (3.16):

, (3.16)

де – час, необхідний на евакуацію до сховища;

– середня швидкість руху пішохода ( 30 м/хв);

– час, необхідний на зайняття місця у сховищі, герметизацію сховища ( = 2 хв).

Маємо: хв.

б) знаходимо час, необхідний для принесення радіоактивних частинок «середнім» вітром: с = 34 хв.

Бачимо, що , тобто робимо висновок: працівники зміни встигнуть евакуюватися у сховище.

 

7. Складаємо підсумкову таблицю.

  Кількість людей у працюючій зміні, чол. Місткість сховища Оцінка системи повітропостачання  
  За площею, чол. Дефіцит місць, чол. За V,чол. Дефіцит місць, чол. І режим, чол. Дефіцит, чол. ІІ режим, чол. Дефіцит чол. І режим, чол. Дефіцит чол.  
  Відсут-ній за умов ущіль-нення місць Відсут-ній за умов ущіль-нення місць 23 з ураху-ванням робітників сховища  
     
Оцінка системи водопостачання Коефіцієнт послаблення від радіації Оцінка санітарно-технічної системи Оцінка сховища за своєч. його заповн.
Забезпечені водою, чол. Дефіцит, чол. пісуари унітази Дефіцит пісуарів Дефіцит унітазів Сховище забезпечує своєчасне укриття
                                       

 

8. Загальні висновки

1. Сховище не забезпечує надійного захисту виробничого персоналу під час можливої аварії, оскільки в режимах І, ІІ, та ІІІ не дотримуються норми повітропостачання; також недостатній об’єм питної води у сховищі.

2. Для підвищення надійності захисту потрібно:

а) додатково встановити комплекти ФВК-2 та ЕРВ-72-2;

б) додатково підвезти до сховища питну воду в об’ємі не менш ніж 2325 л.

Варіанти вихідних даних для вирішення задач з оцінки захисних споруд:

1. Чисельність N найбільшої зміни (чол/жін): 490/120; 510/200; 620/180; 850/600; 340/300; 445/800; 1070/1050; 40/40; 190/100; 220/15; 700/400; 400/500.

2. Кліматична зона, в якій розташоване сховище: І, ІІ, ІІІ, IV.

3. Кількість Nc працівників сховища: 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70, 75, 80, 85, 90, 95, 100.

4. Кількість сантехніки (пісуари/унітази): 1/2, 2/3, 3/4, 4/5, 5/6, 6/7, 7/9, 8/10, 9/12, 10/14, 1/1, 2/2, 3/4, 4/4, 10/11.

5. Чисельність зміни, яка працює No (чол./жін.): 450/300, 610/200, 710/350, 820/400, 920/100, 1000/440, 40/10, 100/55, 60/15, 550/190, 200/200, 440/490, 380/509, 190/50, 800/290.

6. Відстань від вхідних дверей цеху до вхідних дверей сховища l (м): 500; 1100; 1500; 2000; 2500; 3000; 3500; 100; 800; 900.

7. Швидкість uс.в. середнього вітру (м/с):1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20.

8. Відстань від епіцентра ядерного (хімічного) вибуху до сховища L (м): 5000; 5500; 6000; 6500; 7000; 7500; 8000; 8500; 9000; 9500; 10000; 11000; 15000.

9. Площа приміщень, які можуть бути використані під укриття Sп2): 100; 150; 200; 250; 300; 350; 400; 450; 500; 550; 600; 650; 700; 750; 800; 850; 900; 950; 1000.

10. Висота приміщень h у сховищі (м) 2; 2,1; 2,2; 2,3; 2,4; 2,5; 2,6; 2,7; 2,8; 2,9; 3,0; 3,1; 3,2; 3,3; 3,4; 3,5; 3,6; 3,7; 3,8; 3,9; 4,0.

11. Кількість n1 комплектів ФВК-2 (шт.): 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.

12. Кількість n2 комплектів ЕРВ-72-2 (шт.): 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.

13. Аварійний запас води у сховищі (1): 1000; 1500; 2000; 2500; 3000; 3500; 4000; 4500; 5000; 5500; 6000; 6500; 7000; 7500; 8000; 8500; 9000; 9500; 10000.

14. Запланований час Т укриття людей у сховищі (діб): 1; 1,5; 2; 2,5; 3; 3,5; 4;4,5; 5; 5,5; 6; 6,5; 7; 7,5; 8; 8,5; 9; 9,5; 10.

15. Рівень радіації на місцевості через 1 год після початку випадання радіоактивних частинок (Р/год): 200; 250; 300; 350; 400; 450; 500; 550; 600; 650; 700; 800; 900; 1000; 1200; 1400; 1600; 1800; 2000.

16. Товщина ґрунтового шару перекриття сховища h1 (см): 20; 25; 30; 35; 40; 45; 50; 55; 60; 65; 70; 75; 80; 85; 90; 95; 100.

17. Товщина бетонного шару перекриття сховища h2 (см): 20; 25; 30; 35; 40; 45; 50; 55; 60; 65; 70; 75; 80; 85; 90; 95; 100.

18. Товщина цегляного шару перекриття сховища h3 (см): 10; 15; 20; 25; 30; 35; 40; 45; 50; 55; 60; 65; 70; 75; 80; 85; 90; 95; 100.

19. Товщина стального шару перекриття сховища h4 (см): 5; 10; 15; 20; 25.

20. Товщина глиняного шару перекриття сховища h5 (см): 5; 10; 15; 20; 25; 30; 35; 40; 45; 50.

 

Протокол виконаної роботи

Викладачу надається звіт за такою формою:

Розрахункова робота

з теми: Оцінка захисних споруд

Група_________________

ПіБ___________________

номер варіанта_________

 

 

Зміст

1. Умова.

2. Вихідні дані.

3. Алгоритм усіх розрахунків за пунктами 1–6.

4. Підсумкова таблиця (за наведеним зразком).

 

Кількість людей у зміні, яка працює, max, чол. Кількість людей у зміні, яка переховується у сховищі, чол. Кількість робітників сховища, чол. Місткість сховища
За площею, чол. Дефіцит місць, чол. За об’ємом, чол. Дефіцит місць, чол.
             

 

Оцінка системи повітропостачання
І режим, чол. Дефіцит забезпечення, чол. ІІ режим, чол. Дефіцит забезпечення, чол. ІІІ режим, чол. Дефіцит забезпечення, чол.
           

 

Оцінка Коефі-цієнт послабле-ння від Х променів Оцінка санітарно-технічної системи Оцінка сховища за своєчасним його заповнен-ням
Забезпечені водою, чол. Не забезпечені водою, чол. Пісуари, шт. Дефіцит пісуарів, шт. Унітази, шт. Дефіцит унітазів, шт.
               

 

5. Висновки:

1) (за коефіцієнтом послаблення рівня радіації).

2) (за повітропостачанням).

3) (за водопостачанням).

4) (за площею та об’ємом приміщень).

5) (за санітарно-технічними нормами).

6) (за своєчасністю укриття у сховищі).

6. Рекомендації щодо усунення недоліків.

7. Рекомендації по зменшенню дії проникної радіації чи обмеження зони хімічного забруднення (взалежності від виду аварії яку оприділяє самостійно сам студент).

Проблемні питання

1. Наведіть приклади аварій з витоком сильнодіючих отруйних речовин, які їх наслідки?

2. Які особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах?

3. Які особливості проведення РіНР при аваріях на ХНО з викидом СДОР?

4. Як організовується РіНР в осередку бактеорологічного ураження?

5. Коли вважають, що захисні функції захисних споруд у цілому відповідають нормам?

6. Що називається дезактівацією, дегазацією та дезінфекцією?

7. Послідовність проведення часткової санітарної обробки.

8. Які розчини використовуються для спеціальної обробки?

9. Способи профілактики інфекційних хвороб.

Питання для обговорення

1. Що називається захисними спорудами?

2. На які типи поділяють захисні споруди?

3. Які ПРУ відносять до сховищ?

4. Як визначають місткість сховищ?

5. Які типи сховищ Ви знаєте?

6. Із яких приміщень складається сховище?

7. У яких режимах може працювати повітропостачання сховищ?

8. Які типи фільтровентиляційного обладнання використовуються у сховищах?

9. Як обчислюється продуктивність фільтровентиляційних комплектів?

10. Що є джерелом електропостачання у сховищах?

11. Виходячи з яких критеріїв обчислюється мінімальний запас води у сховищах із розрахунку на одну людину?

12. Які захисні споруди називаються швидкозбудованими?

13. Які споруди називають протирадіаційними укриттями (ПРУ)?

14. За якою формулою розраховують коефіцієнт послаблення радіації в ПРУ?

15. У яких місцях обладнують ПРУ?

16. Який вид сховищ називають щілиною?

17. Розкажіть про основні заходи, спрямовані на приведення захисних споруд до прийому людей.

18. Які етапи включає в себе інженерний захист робітників і службовців?

19. Які вихідні дані необхідні для розрахунку захисних функцій захисних споруд?

20. Назвіть послідовність виконання експертних оцінок захисних функцій захисних споруд?

Ситуаційні завдання

 

Виберіть номера правильних відповідей (або установіть правильну послідовність).

1. Найбільшу небезпеку при аварії на АЕС представляє:

а) проникаюча радіація;

б) зовнішнє опромінення;

в) радіоактивне зараження атмосфери;

г) внутрішнє опромінення;

д) радіоактивне зараження продуктів харчування.

2. Однократна доза опромінення – це доза, отримана за:

а) одну доба;

б) одну годину;

в) перші три доби;

г) перші чьотири доби;

д) за місяць.

3. Ббагаторазова доза опромінення – це доза, отримана за:

а) місяць;

б) тиждень;

в) час більше трьох діб;

г) час більше десяти діб;

д) час більше чьотирьох діб.

4. Дозиметр ДП-70МП призначений для:

а) виміру рівня гамма-радіації на місцевості;

б) індивідуального контролю населенням радіаційної обстановки;

в) вимір дози гама й нейтронне опромінення в межах від 50 до 800 Р;

г) оцінки радіоактивного тіла в межах від 10 до 120 мкр/ч і більше;

д) вимір рівнів гамма-радиаций і радіоактивної зараженості різних об'єктів.

5. Назвіть заходи захисту населення при ранній фазі аварії тривалістю від декількох годин до декількох діб:

а) оповіщення;

б) медичний контроль;

в) укриття;

г) захист органів подиху й шкірних покривів;

д) евакуація;

є) переселення;

ж) йодна профілактика;

з) індивідуальна дезактивація;

і) контроль продуктів харчування й води;

к) дезактивація території.

6. 100-процентний захисний ефект йодної профілактики забезпечується при прийомі препаратів стабільного йоду:

а) через 6 годин після разового надходження радіоактивного йоду;

б) під час інгаляції;

в) через 2 години після разового надходження радіоактивного йоду;

г) відразу ж після інгаляції;

д) за 6 годин до інгаляції.

7. Захист від двоокису азоту, мітила хлористого, окису вуглецю, окису етилена забезпечує:

а) протигаз ЦП-7;

б) ДПГ-3 у комплекті із протигазом ЦП-5;

в) ДПГ-1 у комплекті із протигазом ЦП-7;

г) протигаз ПДФ-7;

д) респіратор В-2.

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Способи захисту населення при радіактивному і хімічному зараженні місцевості.

2. Комплексний захист населення. Способи інженерного та хімічного захисту в надзвичайних ситуаціях.

3. Класифікація колективних засобів захисту та правила поведінки людей у сховищах.

 

 

Бібліографічний список до семінарського заняття

Основна література:

[6]

Додаткова література:

[6]


Семінарське заняття № 5

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.219.62 (0.027 с.)