Структура та діяльність единої державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру.

З серпня 1998 року Постановою Кабінету № 1198 затверджене Положення про Єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру /ЄДС НС/.

Основною метою створення ЄДС є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на НС та ЦЗН. Це завдання підвищено до рівня державної політики і має загальнонаціональне значення.

Для розвитку ідеології ЦЗН і території розроблена концепція /система поглядів/, яка визначає стратегічні напрями та засоби реального створення територіальних і функціональних підсистем ЄДС.

В загальній частині Положення про ЄДС наведені основні визначення:

ЄДС - це центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи Рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення робіт із запобігання і реагування на НС з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Сили і засоби - це військові спеціальні і спеціалізовані цивільні підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази підсистем, призначені або залучені для виконання завдань ЄДС_.

НС - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело / може призвести/ до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

Запобігання виникненню НС - це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організацтйно-технічних, санітарно-гігієничних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних спостережень, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у НС або пом’якшення її можливих наслідків.

Реагування на НС - це скоординовані дії підрозділів ЄДС щодо реалізації планів дій /аварійних планів/ з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров’ю людей.

Цивільний захист населення і територій /ЦЗНТ/ - є системою загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними та місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, їхніми уповноваженими органами управління з питань НС та ЦЗ_, підпорядкованими їм силами та засобами підприємства, закладів, організацій /незалежно від форм власності/, добровільними формуваннями, що забезпечують виконання заходів у сфері запобігання та ліквідації наслідків НС.

Сьогодні концепція прогресу поступається місцем концепції безпеки. Тобто, спочатку - безпека, а потім – прогрес.

1. Принцип ненульового /прийнятного/ ризику.

Неможливо гарантувати „абсолютну” безпеку.

Тому, необхідно намагатися досягнути такого рівня ризику на підприємствах, який можна було б розглянути як прийнятний. Але такий ризик повинен бути обґрунтованим.

2. Принцип плати за ризик.

Розмір плати від потенції небезпеки, техногенних об'єктів. Він пропорційний величині можливого збитку. Наприклад, підвищення оплати за працю на атомних реакторах, шахтах і інших потенційно-небезпечних об’єктах, а також проведення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки.

3. Принцип добровільності_.

Ніхто не має права примушувати людину йти на ризик без її згоди. Свобода ризикувати власним життям і здоров’ям є невід’ємною частиною особистої свободи.

4. Принцип невід’ємного права на здорове довкілля.

Кожна людина має право на здорове довкілля. Це право має бути гарантованим та захищеним законом. Але крім права є і обов’язок проводити свою діяльність, так, щоб не задавати шкоди довкіллю.

5. Принцип правової забезпеченості_.

Всі аспекти функціонування ЦЗНТ регламентуються Законами та іншими нормативно-правовими актами.

6. Принцип свободи інформації щодо безпеки_.

Необхідно брати до уваги громадську думку при вирішенні питань щодо будівництва небезпечних підприємств на тій чи іншій території.

Сприйняття людиною небезпеки залежить не тільки від очікуваних наслідків, а й від міри її обізнаності про реальний стан справ і довіри до отриманої інформації.

7, Принцип превентивної безпеки.

Передбачає максимально можливе значення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій. Крім того_, необхідно планувати і проводити завчасні заходи щодо захисту людей від НС, ймовірність яких дуже мала, але наслідки від яких можуть бути дуже тяжкими /позапроектна аварія на АЕС/.

8. Принцип необхідної достатності і максимально можливого використання наявних сил і засобів.

Розумна достатність досягається вибором оптимальних варіантів захисту населення на підставі правильних розрахунків і виходячи з наявних сил і їх можливостей.

9. Принцип загальності захисту населення.

Обов’язковому захисту від НС підлягає все населення України незалежно від місця проживання, ідейних, релігійних переконань, віку або інших цензів.

10. Принцип диференційності.

Обсяг та характер захисних заходів визначається особливостями районів чи об’єктів, обстановки при НС.

11, Принцип комплексного захисту населення.

Захист досягається шляхом комплексного використання різних способів захисту в залежності від виду НС та обстановки, що склалася.

12. Принцип „захисти себе”.

Кожний громадянин зобов’язаний проявляти особисту відповідність і піклування про власну безпеку, безпеку своїх дітей і близьких, знати свої обов’язки стосовно ЦО_, вміло використовувати засоби захисту.

Ці принципи покладені в основу цивільного захисту населення і території від НС, реалізація якого покладена на ЄДС_.

Структура ЄДС складається з постійно діючих функціональних та територіальних підсистем і має чотири рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий, об’єктовий.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами, держкомітетами та іншими центральними органами виконавчої влади В структуру цієї підсистеми входять органи з НС міністерств і відомств, регіональних і районних служб міністерств і відомств та підпорядкованих їм сил_. Структуру та порядок діяльності функціональних підсистем визначається в положеннях про них, які затверджуються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з МНС.

Територіальні підсистеми ЄДС створюються в областях та районах умежах відповідних регіонів_. В структуру цієї підсистеми входять органи управління та підпорядковані їм сили, а сама структура та порядок її діяльності визначається положенням_, яке затверджується головою облдержадміністрації.

У НС сили і засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого та об’єктового рівня підпорядковуються органами управління територіальних підсистем ЄДС.

Кожний рівень ЄДС має:

- координуючі та постійні органи управління щодо НС;

- систему повсякденного управління;

- сили і засоби;

- резерви матеріальних і фінансових ресурсів;

- системи зв’язку та інформаційного забезпечення.

Координуючими органами ЄДС є:

1. На загальнодержавному рівні:

- Державна комісія з питань ТЕБ та НС,

- Національна рада з питань БЖД населення.

В окремих випадках для ліквідації наслідків НС рішенням Кабміну утворюється спеціальна Урядова комісія.

2. На регіональному рівні:

- комісії, облдержадміністрацій з питань ТЕБ та НС(регіональні комісії).

3. На місцевому рівні - комісії райдержадміністрації і виконавчих органів Рад з питань ТЕБ та НС (місцеві комісії).

Комісії, в залежності від рівня НС, безпосередньо керують реагуванням на НС або на її загрозу.

Положення про Державну комісію і Національну Раду та їх персональний склад затверджується Постановою Кабміну.

Положення про регіональну, місцеву комісію та її персональний склад затверджується Розпорядженням відповідного органу виконавчої влади_.

Положення про об^’єктову комісію та її персональний склад затверджується рішенням керівника відповідного об’єкта.

Постійними органами управління являються:

1. На загальнодержавному рівні - Кабмін України та інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють свої функції згідно Положення про ЄДС_.

2. На регіональному рівні - облдержадміністрації та їх Управління з питань НС та ЦЗН /замість штабів ЦО та НС/, які визначені Положенням про управління з питань НС та ЦЗН.

3. На місцевому рівні - райдержадміністрації і виконавчі органи Рад та їх відділи з питань НС та ЦЗН, які також визначені відповідним положенням.

4. На об’єктовому рівні - адміністрація об’єкту та структурні підрозділи об’єкту або спеціально призначена особа з питань НС. Як ця посада буде називатись ще не визначено ніякими нормативними документами.

До системи повсякденного управління ЄДС входять:

- центри управління у надзвичайних ситуаціях;

- оперативно-чергові служби всіх рівнів;

- диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, ОГД.

Особлива роль, як органу постійного управління ЄДС на загальнодержавному рівні, відводиться МНС.

Згідно Положення про ЄДС на МНС покладається:

- координація діяльності центральних органів виконавчої влади

- повна відповідальність за своєчасну, максимально оперативну і повну реалізацію планових заходів щодо запобігання і реагування на НС;

- управління всіма силами і засобами функціональних і територіальних підсистем; залученими до ліквідації наслідків НС загальнодержавного рівня;

- державний нагляд за виконанням вимог нормативио-правових актів з ТЕБ та НС;

- прогнозування ймовірності НС загальнодержавного рівня;

- створення, підготовка і використання формувань для реагування на НС;

- забезпечення підготовки посадових осіб органів управління і сил ЦО до дій у НС.

Положенням про ЄДС визначені основні засади взаємодії органів управління функціональних і територіальних підсистем в кризових ситуаціях. Таку взаємодію організують Комісії з ТЕБ та НС в залежності від рівня НС через спеціально визначені оперативні групи.

До складу сил ЄДС входять сили функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування.

За рішеннями обласних, районних держадміністрацій і виконавчих органів Рад, за наказами керівників ОГД на базі існуючих спеціалізованих служб (будівельних, медичних, хімічних, ремонтних та інш.) створюються позаштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення конкретних видів невідкладних робіт при реагуванні на НС.

Основу сил в ЄДС складають війська ЦО і спеціалізовані формування, якими безпосередньо розпоряджається МНС.

Таким чином, структура ЄДС включає в собі постійно діючі органи державного управління і сили як територіальних так і функціональних підсистем.

Тільки такій структурі ЄДС під силу вирішувати завдання щодо запобігання та реагування на НС, цивільного захисту населення і територій.