Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Міністерство ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

			Дніпропетровська державна фінансова академія

 

 

Цивільний захист

Навчально-методичний посібник

 

 

Дніпропетровськ – 2012

 

Міністерство ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

Дніпропетровська державна фінансова академія

ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ЕКОНОМІКИ ПРАЦІ

КАФЕДРА гуманітарних дисциплін

 

 

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Навчально-методичний посібник

для студентів, які навчаються за галуззю знань

0305 «Економіка та підприємництво»

за спеціальностями 7.03050801, 8. 03050801 «Фінанси і кредит», 7.03050401, 8.03050401 «Економіка підприємства»,

7.03050501, 8. 03050501 «Управління персоналом та

економіка праці», 7.03050803, 8. 03050803 «оподаткування»

 

 

Дніпропетровськ – 2012

ББК 68.9

Чернета В.М.

Ч 49

Цивільний захист: Навчально-методичний посібник для студентів денної форми навчання, які навчаються за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» за спеціальностями 7.03050801, 8.03050801 «Фінанси і кредит», 7.03050401, 8.03050401 «Економіка підприємства», 7.03050501, 8.03050501 «Управління персоналом та економіка праці», 7.03050803, 8. 03050803 «оподаткування» 2012. – 187 с.

Посібник повинен допомогти студентам отримати необхідну систему знань з цивільного захисту та оволодіти вмінням застосовувати набуті знання у безпосередній практичній діяльності.

Навчально-методичний посібник містить вступ, програму навчальної дисципліни, методичні рекомендації до самостійної роботи, методичні рекомендації до семінарських занять, до виконання індивідуальних завдань, підсумковий контроль, список рекомендованої літератури.

 

Автор:

В.М. Чернета -

старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін Дніпропетровської державної фінансової академії

 

Рецензенти:	О.В.Шаповалов -     В.П. Капітон -	к.т.н., доцент кафедри товарознавства та митної експертизи Академії митної служби України   д.філос.н., професор кафедри гуманітарних дисциплін Дніпропетровської державної фінансової академії
Відповідальний за випуск:	В.П. Капітон -	д.філос.н., професор, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін Дніпропетровської державної фінансової академії

 

Обговорено та схвалено на засіданні Вченої ради факультету управління персоналом та економіки праці

Протокол № 6 від 22.06.2012 р.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри

гуманітарних дисциплін

Протокол № 13 від 11.06.2012р.

Зміст

 

Вступ
1. Програма навчальної дисципліни.
2. Методичні рекомендації до самостійної роботи
3. Методичні рекомендації до семінарських занять
4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
5. Підсумковий контроль
6. Список рекомендованої літератури
Додатки

ВСТУП

 

У посібнику розглядаються основні завдання та організаційна побудова цивільного захисту в Україні відповідно до Законів України "Про Цивільну оборону України", "Про правові засади цивільного захисту " та ін. Наводяться класифікація і найважливіші характеристики надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження. Показується вплив уражаючих факторів на людей, об'єкти господарювання, сільськогосподарських тварин, рослини, воду, продукти харчування. Висвітлюється організація захисту населення, тварин, продуктів харчування, основи планування заходів цивільного захисту, організації і здійснення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях. За змістом посібник відповідає законодавчим документам, що стосуються захисту населення і територій, та програмі навчальної дисципліни " Цивільний захист" для вищих навчальних закладів.

Метою навчально-методичного посібника є формування у студентів творчого мислення, здатності приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту, що сприятимуть досягненню науково-технічного прогресу.

Завдання навчально-методичного посібника – сприяти формуванню знань, вмінь та навичок вирішувати професійні завдання з обов'язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях, збиранню та аналітичному опрацюванню інформації про надзвичайні ситуації; здійснювати прогнозування соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, нагляду та контролю у сфері цивільного захисту; надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій.

Дана дисципліна поєднана міжпредметними зв’язками з дисциплінами «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі».

В навчально-методичному посібнику представлені матеріали, які викладаються на лекційних заняттях та які відводяться на самостійне опрацювання. Тематика теоретичного курсу та самостійної роботи визначається навчальною програмою дисципліни. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах з використанням можливостей мережі Інтернет, а також в домашніх умовах.

Мета семінарських занять – допомогти опанувати курс дисципліни й засвоїти її предмет.

Мета самостійної роботи полягає у формуванні вмінь студентів самостійно працювати над рекомендованим матеріалом, орієнтуванні їх на засвоєння, закріплення головного, суттєвого при вивченні тем програми, розвитку самостійного мислення, навичок розумової праці.

Мета індивідуальної науково-дослідної роботи: поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, розвиток їх творчих здібностей, актуалізація мотивів як навчально-пізнавальної, так і наукової та інноваційної діяльності.

В організації начального процесу з курсу «Цивільний захист» застосовується поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять та модульної контрольної роботи і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з тем навчальної дисципліни. Ця форма контролю проводиться за результатами роботи студентів на семінарському занятті та виконанні індивідуальної роботи.

Підсумковий контроль знань з дисципліни здійснюється у формі підсумкового модульного контролю.

 

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ дисципліни

Модуль I. Цивільний захист

Модуль 2

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІйНОЇ РОБОТИ

Модуль I. Цивільний захист

Тема 2. Планування з питань цивільного захисту

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- класифікацію надзвичайних ситуацій;

- планування заходів ЦО на ОГД у випадку надзвичайних ситуацій;

- основні принципи і способи захисту населення і навколишньої території;

- структуру і зміст плану для забезпечення життєдіяльності в НС.

 

План вивчення теми

1. Планування дій персоналу щодо ліквідації аварійних ситуацій і аварій на ПНО.

2. Методика планування заходів захисту персоналу, а також ліквідації наслідків НС, на основі прогнозу варіантів (сценаріїв) розвитку обстановки, аналізу власних та ресурсів третіх сторін щодо реагування на НС та ліквідації їхніх наслідків з урахуванням режиму функціонування системи.

 

Методичні рекомендації до самостійноі роботи

Планування цивільного захисту об'єкта - це розроблення сукупності документів, у яких визначені сили і засоби, порядок і послідовність дій з метою забезпечення захисту населення, виробництва, а також виконання завдань вищих органів, пов'язаних із поданням допомоги населенню інших об'єктів і міст.

Ці документи, розроблені з урахуванням реальних можливостей і умов об'єкта, є настановою для організованих дій як з метою підготовки об'єкта до захисту в надзвичайних умовах, так із метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (стихійних лих, виробничих аварій і вогнищ воєнних конфліктів). На об'єкті мають бути розроблені два плани: на воєнний та мирний час.

План цивільного захисту на воєнний час - це документи, які визначають організацію і порядок переведення об'єкта з мирного на воєнний час і ведення цивільного захисту в початковий період війни.

План цивільного захисту на мирний час - це документи, які визначають організацію і порядок виконання заходів цивільного захисту з метою запобігання або зменшення можливих втрат від важких виробничих аварій, катастроф, і стихійних лих, а також ведення рятувальних та інших невідкладних робіт при їх виникненні.

Як вихідні документи, що будуть використані при розробці документів плану цивільного захисту об'єкта, необхідні: директивні до­кументи Президента, Верховної Ради, Уряду України та МНС; витяг із рішення керівника цивільного захисту району про організацію і ведення цивільного захисту на території району, дані про кількість формувань, їх особовий склад, які потрібно створити на даному об'єкті; витяг із плану прийому і розміщення евакуйованого населення; ви тяг із наряду райвійськкомату на постачання техніки у збройні сили у зв'язку з мобілізацією; окремі розпорядження керівника цивільного захисту району (наряд для виконання спеціальних завдань та ін.); документи, які характеризують господарство і населений пункт.

Реальність розроблених планів ЦЗ буде залежати від повноти вихідних даних, наявності сил і засобів, правильного обліку всіх можливостей об'єкта. Плани ЦЗ об'єкта розробляють його керівники, спеціалісти і орган управління ЦЗ. Розробляючи заходи служб (формувань) ЦЗ об'єкта, ряд питань необхідно узгоджувати з відповідними районними службами ЦЗ, районним відділом з питань НС та цивільного захисту населення.

Об'єкт, що знаходиться на території одного або кількох населених пунктів, є основним об'єктом, який складає єдиний план разом з адміністрацією населеного пункту.

Розробка плану відбувається у три етапи в певній послідовності.

Перший етап - підготовчий, протягом якого визначається склад виконавців і затвердження їх, підготовка виконавців до роботи, доведення до них директив, рекомендацій та інших документів, узагальнення й аналіз вихідних даних, необхідних для розробки плану ЦЗ, визначення обсягу робіт і розподіл обов'язків між виконавцями та закріплення відповідальних за розділами плану.

Для планування, підготовки і проведення заходів евакуації має бути інформація, щоб забезпечити відповіді на такі запитання: чисельність працюючих відвідувачів, обслуговуючого персоналу - на даному об'єкті, всього населення в населеному пункті; час доби, коли буває найбільше скупчення людей у приміщеннях; розміщення людей у приміщеннях; стан входів, аварійних виходів; наявність і стан входів для пожежників, міліції, поліції, внесення технічних засобів; труднощі, які треба враховувати під час евакуації людей (вузькі проходи, сходи, непрацюючі ліфти та ін.); забезпеченість будівельними матеріалами, матеріалами для огороджування небезпечних місць, захищення аварійної або цінної апаратури; забезпеченість тимчасовими робочими місцями та ін.; устаткування, прилади, апаратура, документи, які необхідно евакуювати і перелік тих, що можна залишити; можливість переведення виробництва, переведення установ на скорочений режим роботи; вирішення питань зупинення виробництва, установ на скорочений режим роботи; вирішення питань зупинення роботи технологічних ліній, припинення чи скорочення виробництва продукції; забезпечення засобами індивідуального захисту, оповіщення і зв'язку; підготовленість пунктів збору, транспорту для перевезення людей і цінностей, наявність поблизу загрозливих об'єктів (пожежо- і вибухонебезпечні будівлі й матеріали, столярні цехи, приміщення складів, комор, трансформаторні приміщення, хімічні підприємства чи склади).

Планування евакуації має передбачати виникнення найбільш несприятливих ситуацій під час підготовки і проведення евакуації: відсутність відповідних керівників, транспорту, електрозабезпечення, погані погодні умови, аварія на дорозі, паніка серед людей та ін.

Другий етап - практична розробка, оформлення документів. Заходи, які плануються в документах плану, мають бути спрямовані на виконання завдань ЦЗ в надзвичайних ситуаціях.

У документах плану визначають заходи, які потрібно виконати в мирний час, при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій, несподіваному нападі противника, стихійних лихах, виробничих аваріях, катастрофах і при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт, а також характер і порядок дій формувань, зміст і обсяг робіт, строки виконання заходів з урахуванням конкретних умов і можливостей даного об'єкта.

Заходи, які потребують капітальних затрат і матеріально-технічних засобів, також мають бути висвітлені в цих планах.

До них належать: будівництво протирадіаційних укриттів, пункту управління, забійних площадок і пунктів, площадок ветобробки сільськогосподарських тварин; придбання засобів для герметизації тваринницьких ферм, складських приміщень і колодязів; систем зв'язку і оповіщення; придбання майна для формувань, спеціальної техніки, необхідної формуванням для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, автономних джерел електроенергії.

Оскільки заходи потребують матеріальних затрат, вони повинні здійснюватися у комплексі з іншими економічними заходами, через що їх необхідно включити в поточний і перспективний план об'єкта, де вони будуть забезпечені коштами.

За даними оцінки можливої обстановки, що може скластися на об'єкті, керівники об'єкта планують заходи підвищення стійкості роботи об'єкта. Всі пропозиції, пов'язані із затратами, необхідно документально обґрунтувати з поданням відповідних заявок із кошторисами в місцеві, районні, обласні органи управління ЦЗ, а якщо необхідно то у відповідні міністерства, відомства.

Фінансування капітальних вкладень на будівництво захисних споруд, складів, пункту управління та інших об'єктів ЦЗ відбувається за рахунок об'єкта з коштів, які виділяються міністерствами в межах загальних обсягів капітальних вкладень.

Планування таких заходів, як підготовка і забезпечення майном формувань, навчання керівного особового складу формувань, працюючих, організація зв'язку і оповіщення, створення навчально-матеріальної бази та ін., проводиться за рахунок коштів об'єкта.

Планування забезпечення особового складу формувань ЦЗ засобами індивідуального захисту та іншими матеріально-технічними засобами провадиться за нормами9 затвердженими Начальником ЦЗ України, узгодженими з Кабінетом Міністрів, відповідним міністерством, відомством.

Третій етап - узгодження розроблених планів із відділом ЦЗ району, з районним агропромисловим управлінням, адміністрацією населеного пункту, службами ЦЗ району, після цього затвердження документів плану ЦЗ. Документи плану ЦЗ підписує керівник - ЦЗ об'єкта, деякі (план евакуації, прийому і розміщення евакуйованого) підписує і начальник ЦЗ голова адміністрації населеного пункту. Зміст плану ЦЗ об'єкту узгоджується з вимогами плану ЦЗ району, що підтверджує начальник відділу з питань цивільного захисту населення району, після чого план ЦЗ затверджує керівник ЦЗ об'єкта.

Після затвердження плану об'єкта організується вивчення документів усім керівним складом об'єкта.

У зв'язку зі зміною вихідних даних, покладених в основу розробки плану об'єкта, таких як: розвиток господарства, технічне забезпечення, кількість і структура населення, рівень розвитку ЦЗ, установлених вимог і завдань та ін., необхідно періодично уточнювати і переробляти розроблені раніше документи плану даного об'єкта. Уточнення і коригування документів плану проводять на тренуваннях і комплексних об'єктових навчаннях ЦЗ.

Зміни і доповнення, які не мають принципових змін, вносять у документи після узгодження з керівництвом об'єкта. Доповнення і зміни принципового характеру узгоджують із відділом цивільного захисту населення району.

На одному з пронумерованих листків позначають, коли, де і ким внесені зміни у план. Це засвідчується підписом керівника ЦЗ і підтверджується печаткою об'єкта.

Структура і зміст плану для забезпечення життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях такі.

А. План цивільного захисту на особливий період

План на воєнний час складається з текстової частини і додатків. Текстова частина складається з трьох розділів.

Розділ 1. Оцінка обстановки, що може скластися на об'єкті в результаті дій противника.

У цьому розділі висвітлюються: коротка характеристика і оцінка обстановки, що може скластися на території об'єкта після несподіваного нападу і при плановому переведенні ЦЗ на воєнний стан; можливий ступінь руйнування виробничих дільниць і житлових будинків; ступінь радіоактивного забруднення тварин території; можливість виникнення і характер впливу осередків сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР), лісових, торфових пожеж, зон затоплення; можливе зниження виробництва; можлива радіаційна, пожежна і хімічна обстановка; стан транспортних артерій, систем енерго-, газо-, водо-, теплозабезпечення, матеріально-технічної бази, оповіщення, зв'язку і управління; втрати сил і засобів ЦЗ і людей об'єкта та населеного пункту; втрати від повторних факторів ураження; обставини, які можуть скластися на території об'єкта і населеного пункту при використанні противником звичайних засобів ураження.

Висновки з оцінки можливої обстановки і стан сил для рятувальних робіт, вплив на вирішення завдань об'єкта при переведенні на воєнний стан і в період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Розділ 2. Виконання заходів на об'єкті при планомірному переведенні на особливий період.

Виконання заходів при загрозі нападу противника:

1. Захист працюючих і членів їх сімей:

а) організація і порядок укриття їх у захисних спорудах: підготовка захисних споруд; організація будівництва ПРУ; будівництво найпростіших укриттів; використання підвалів, погребів та інших заглиблених приміщень для укриття населення і формувань; управління людьми, які знаходяться в захисних спорудах;

б) організація прийому і розміщення евакуйованого населення; порядок оповіщення про початок евакуації населення; загальна кількість населення, що прибуває, організація розміщення їх у населеному пункті; порядок, способи і строки доставки людей від пунктів вивантаження, приймальних евакопунктів до місць розселення; організація розміщення евакуйованих для проживання; організація працевлаштування, матеріального, медичного та іншого забезпечення.

Евакуюючи населення із зон катастрофічного затоплення і приміських господарств, розміщених у зоні можливих руйнувань, необхідно визначити: кількість населення, матеріальних цінностей, техніки, які підлягають евакуації, та її організацію (час евакуації, район евакуації тощо);

в) протирадіаційний і протихімічний захист: порядок роботи об'єкта в умовах радіоактивного забруднення. Режим протирадіаційного захисту населення; організація дозиметричного контролю; порядок видачі засобів індивідуального захисту; організація санітарної обробки людей і знезаражування техніки;

г) медичний захист: порядок забезпечення медичними засобами індивідуального захисту формувань, працюючих змін, населення в місцях проживання; проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних, лікувальних і протиепідемічних заходів; організація медичного забезпечення під час ліквідації на об'єкті наслідків нападу противника.

2. Заходи забезпечення стійкої роботи у воєнний час.

А. Захист сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва:

а) протирадіаційний і протихімічний захист: порядок доведення сигналів ЦЗ до тваринницьких-бригад під час випасу; строки переведення тварин на стійлове утримання; герметизація тваринницьких приміщень; режими протирадіаційного захисту й утримання тварин в умовах радіоактивного забруднення луків і пасовищ. Організація дозиметричного контролю; порядок проведення санітарно-ветеринарних профілактичних заходів; поповнення запасів медичних і ветеринарних засобів; створення запасів фуражу, засобів знезаражування, матеріалів для герметизації; порядок - проведення ветеринарної обробки тварин, підготовка забійних пунктів. Організація забою уражених тварин, консервація і зберігання продукції тваринництва;

б) організація і проведення евакуації тварин: назва (номер ферми, приміщень), населених пунктів, у яких вони розміщені і які потрібно евакуювати в безпечні зони, кількість тварин кожної ферми; способи евакуації; розміщення тварин, організація життєзабезпечення тварин на пунктах евакуації.

Для господарств, які. приймають евакуйованих тварин, вказати кількість евакуйованих тварин за видами, порядок їх розміщення і життєзабезпечення.

Б. Захист сільськогосподарських рослин і продукції рослинництва: організація спостереження за радіаційним забрудненням, хімічним ураженням посівів сільськогосподарських культур; порядок доставки проб ґрунту і рослин з осередків ураження в районну станцію захисту рослин і агрохімічну лабораторію; способи виклику підрозділів фітопатологічної розвідки в місця зараження; герметизація сховищ насіннєвого фонду, складів мінеральних добрив, овочесховищ; порядок поповнення запасів пестицидів, мінеральних добрив; організація переробки і тимчасового зберігання продукції рослинництва.

Заходи підготовки господарств до стійкої роботи в умовах війни розробляються в повному обсязі заходів згідно з додатком № 5 "План - графік нарощування заходів підвищення стійкості роботи сільськогосподарського об'єкта у воєнний час".

В. Захист і знезаражування продуктів харчування, урожаю, кормів, води і джерел води: захист продовольства і зерна в складах і сховищах; захист кормів і урожаю в польових умовах; захист урожаю і фуражу при перевезеннях; захист продовольства, води в домашніх умовах; захист колодязів від ОР, РР і БР; знезаражування урожаю, кормів і води в господарстві.

3. Заходи і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт: порядок приведення в готовність формувань ЦЗ; сили і засоби, ви­ділені до територіальних формувань ЦЗ; організація висування сил, виділених для надання допомоги іншим об'єктам; порядок подання медичної допомоги населенню і ветеринарної допомоги тварин; по­рядок використання техніки об'єкта для знезаражування.

4. Організація забезпечення заходів ЦЗ.

З метою забезпечення дії сил ЦЗ розробляються заходи у вигляді завдань спеціалістам, начальникам служб об'єкта.

Основні види забезпечення заходів: розвідка; транспортне, матеріальне і технічне забезпечення; гідрометеорологічна інформація; пожежне забезпечення та забезпечення громадського порядку.

5. Організація управління.

Управління об'єкта включає: організацію повідомлення керівного складу формувань, населення в місцях проживання; час розгортання ПУ, склад обслуги, організація чергувань; організація зв'язку, у тому числі й рухомими засобами з виробничими дільницями, формуваннями, взаємодіючими організаціями; порядок подання донесень.

Розділ 3. Виконання заходів ЦЗ на об'єкті в умовах несподіваного нападу противника.

1.Дії за сигналом "Повітряна тривога" (ПТ): порядок і строки повідомлення працюючих і населення за сигналом "ПТ"; порядок видачі засобів індивідуального захисту (313), приладів розвідки і дозиметричного контролю, які знаходяться біля робочих місць і в ПРУ; організація безаварійної зупинки виробництва; укриття населення; управління населенням, яке знаходиться в укриттях.

2. Дії після нападу противника: заходи відновлення порушеного управління; приведення в готовність формувань ЦЗ; введення режимів захисту; організація прийому і розміщення евакуйованого населення; порядок розгортання і приведення до готовності сил і засобів ЦЗ; організація прискореного відновлення і будівництва ЗС; організація і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт на території об'єкта; порядок відновлення боєздатності об'єктових сил і засобів, що потерпіли.

Додатки:

1. Календарний план основних заходів ЦЗ об'єкта.

2. План заходів захисту працюючих та членів їхніх сімей і орга­нізація рятувальних та інших невідкладних робіт.

3. Розрахунок укриття працюючих у ПРУ.

4. Розрахунок проведення прийому і розміщення еваконаселення.

5. План-графік нарощування заходів підвищення стійкості робо­ти об'єкта у воєнний час.

6. Склад сил і засобів ЦЗ об'єкта.

7. Розрахунок забезпечення працюючих та членів їхніх сімей ЗІЗ.

8. Схема управління, зв'язку і оповіщення об'єкта.

Б. План цивільного захисту на мирний час

План складається з текстової частини і додатків. Текстова частина плану складається з двох розділів.

Розділ 1. Висновки з оцінки можливої-обстановки на об'єкті при виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих

Зміст: перелік можливих великих аварій, катастроф і стихійних лих на даному об'єкті; висновки з оцінки обстановки, яка може скластися на об'єкті при виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих.

Розділ 2. Здійснення заходів при загрозі і виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих на об'єкті.

1. Заходи при загрозі виникнення великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих: оповіщення керівного складу формувань ЦЗ, працюючих і населення; доведення інформації вищих органів; порядок приведення в готовність сил і засобів для рятувальних робіт; організація прискореного проведення інженерно-технічних заходів, пов'язаних зі зміцненням існуючих або будівництвом нових інженерних споруд, захистом населення, виробничих фондів, матеріальних цінностей.

2. Заходи при виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих: порядок повідомлення керівного складу формувань, працюючих про аварію, яка трапилася, і доведення інформації до вищих органів ЦЗ; організація розвідки і спостереження на об'єкті, де виникла аварія; організація дозиметричного і хімічного контролю; порядок приведення в готовність сил і засобів, призначених для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт; організація медичного забезпечення; вжиття заходів для безаварійної зупинки виробництва; приведення в готовність ПРУ, організація укриття населення; організація видачі засобів індивідуального засобу (ЗІЗ); організація евакозаходів; організація забезпечення дії рятувальних сил (вид забезпечення); організація взаємодії з надзвичайною комісією, місцевим територіальним штабом ЦЗ, формуваннями і військовими частинами.

3. Організація управління: порядок переходу керівництва ЦЗ в пункти управління (ПУ) строки підготовки ПУ до роботи; організація зв'язку з підрозділами. вищими органами управління; порядок подання донесень у вищі територіальні й галузеві органи.

Hа випадок аварії на АЕС важливими заходами є організація управлінню силами і засобами. Крім того, в районі розміщення АЕС необхідно виконати такі заходи: забезпечити високий ступінь готовності захисних споруд (Ж), у 30-кілометровій зоні, забезпечити фонд ЗС для повного укриття на об'єкті працюючих і членів їхніх сімей; забезпечити виконання комплексу медичних заходів; створити запас засобів розвідки, дазиметричного контролю, захисту органів дихання, шкіри, знезараження. Управління ЦЗ разом з керівництвом АЕС склад ас план заходів захисту населення: оповіщення населення про можливі наслідки аварії; захист населення; заходи ліквідації наслідків аварії; ведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Із досвіду аварії на ЧАЕС заходи ЦЗ необхідно планувати у три етапи:

1-й - від початку аварії до трьох діб. У цей час необхідно терміново оцінити обстановку і масштаби проведення першочергових заходів. спрямованих на захист населення і запобігання наслідкам аварії: інформація про аварію: виклик аварійних бригад і формувань ЦЗ; проведення заходів ліквідації наслідків аварії:

2-й - понад 1 добу після аварії; уточнити радіаційну обстановку; вжити додаткові заходи для захисту населення: дозиметричний контроль:

3-й - перехідний від аварійного до нормального стану (коли вжиті всі заходи захисту): уточнюються дози опромінення, ступінь забрудненості РР урожаю, продуктів, води, сировини та ін.

Додатки:

1. Календарний план основних заходів ЦЗ при загрозі й виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих.

2. План захисту об'єкта і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт із зазначеними потенційно небезпечними місцями.

3. Розрахунок сил і засобів для виконання заходів ЦЗ при загрозі й виникненні аварій, катастроф і стихійних лих.

4. План медичного забезпечення.

5. Розрахунок евакозаходів.

6. Схема організації управління, зв'язку і оповіщення.

 

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. Приведіть приклади та техногенних аварій та терористичних актів, котрі були трапились в світі останнім часом.

2. Хто залучаеться на підприємстві до розробки документів плану?

3. Етапи розроблення плану.

3. Які розділи включає план дій органів управління та сил ЦЗ на мирний час?

4. План цивільного захисту на особливий період.

5. Розділи плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій.

6. Прогноз та комбінований захист персоналу від можливих НС.

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення аварії.

2. Ким визначаються функціональні обов’язки штатних працівників ЦЗ підприємства, установи або організації?

3. Перелічити основні законодавчі документи з питань ЦО.

4. Які додаткові заходи ЦЗ необхідно виконувати на радіаційних, хімічних і вибухонебезпечних підприємствах?

5. Хто несе відповідальність за населення, що проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих об’єктах?

6. Хто організує на об’єкті проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій?

7. Хто здійснює контроль за за дотриманням вимог законодавства з питань ЦЗ на підприємстві?

8. Які заходи необхідно проводити для підвищення захистних властивостей житла?

 

Таблиця 2.3

Водосховища

Назва моря, рік створення	Об’єм води, куб.км	Площа, кв.км	Потужність, МВт
Київське, 1966
Канівське, 1972	2,5
Кременчужське, 1961
Дніпродзержинське, 1965	2,5
Дніпровське, 1932	3,5
Каховське, 1956	18,5

 

Під катастрофічне затоплення підпадає частина території 8 областей України загальною площею до 7000 км², де проживає 2 млн.370 тис.чол. Сюди повністю або частково попадає 427 міст та інших населених пунктів, в тому числі місто Київ, 3 обласних центри та 6 категорованих міст.

В мирний час такі явища практично виключені, та й не можуть, як свідчить світова практика, носити миттєвий характер.

Для прикладу розглянемо динаміку розвитку аварії Титонської греблі на притоці річки Снейн (США) 7 червня 1976 р. Вона була побудована в кінці 1975 р. для зрошення земель, боротьби з паводками та енергетики. Повна місткість водосховища 335 млн.м³. Для порівняння об’єм Київського водосховища в 10 разів, а Цимлянського в 70 разів більший.

Перші ознаки фільтрації на низовому відкосі проявилися за 4 дні до катастрофи.

В 10 год. 15 хв. на низовому відкосі з’явилася темна мокра пляма, з якої просочувалась вода, а потім забив невеликий фонтан.

В 11.00 – 2 бульдозери намагалися ліквідувати течу, але вже об 11.57 гребля була зруйнована.

Проривна хвиля мала висоту 4,5 м. Загальна площа затоплення складала 1200 км² (120 тис. Га).

Попередження на евакуацію дали за 2 години до прориву, що врятувало життя сотень людей, вдалося евакуювати 30 тис.чол.

Було зруйновано тисячі будинків, загинуло 11 чол., більше 1000 поранено, загинуло 20 тис.голів худоби, ушкоджено 51 км залізниці.

Збиток оцінювався від 0,5 до 1 млрд доларів.

У воєнний час причинами руйнування гідровузлів можуть бути:

- ядерний удар безпосередньо по гідровузлу;

- гравітаційна хвиля, яку спричинив ядерний вибух у верхньому б’єфі греблі;

- перелив води через греблю при надводному ядерному вибуху.

При цьому слід враховувати, що при прориві Київського гідровузла проривний паводок навіть при руйнуванні Канівського гідровузла затримується в Кременчужському водосховищі, руйнування греблі Кременчужського гідровузла приведе до самих тяжких наслідків:із причини переповнення водосховища послідовно руйнуються через 20 годин Дніпродзержинський, через 26 годин Дніпро ГЕС, а потім Каховський гідровузол.

Прорив взимку буде мати більш тяжкі наслідки, тому що товщина льоду може складати від 0,5 до 0,6 метра.

З вищезгаданого витікає, що всі зони можливого катастрофічного затоплення повинні бути завчасно з великою точністю прогнозовані і по можливості зменшені, а також необхідно відпрацювати комплекс заходів по зниженню збитків та захисту населення.

Зона можливого катастрофічного затоплення – це територія, в межах якої в результаті можливого затоплення є вірогідність масової загибелі людей, руйнування споруд, пошкодження та знищення інших матеріальних цінностей.

У світі немає нічого навіть приблизно схожого на дніпровську “гідру” – за розмірами та потужністю. Над жодним багатомільйонним містом не висить така “водяна” бомба. В кінці кінців, навіть найбільш потужні споруди старіють та руйнуються під дією часу. Катастрофу може викликати неравномірне осідання греблі, неправильна експлуатація об'єкту, помилки, допущені при проектуванні та будівництві гідровузлів.

Глобальну катастрофу може викликати і інша, менша за своїми масштабами, наприклад, землетрус (по Дніпру, як відомо, проходить лінія розколу земної кори), смерч, падіння літака та інше. Слід враховувати можливі воєнні дії або диверсію.

Вибух в акваторії водосховища, ще небезпечніший, ніж безпосереднє руйнування дамби. В результаті вибуху виникне руйнівна вибухова гідрохвиля, великої швидкості, яка зруйнує на своєму шляху все, в тому числі і греблі.

Сила хвилі, що рухається до Чорного моря, невпинно зростає. Основною руйнівною силою стануть плавзасоби, уламки мостів, будівель та інше. По Дніпру будуть знесені всі мости, лінії електрозв’язку та електрокомунікації, газо-, нафто-, бензопроводи. Не виключена при цьому “палаюча” хвиля. Суміш з хімікатів, радіонуклідів, каналізаційних нечистот, трупів людей, тварин увіллється у Чорне море.

Постраждає біля 1000 населених пунктів, розташованих на Дніпрі. Серед них – Київ, Переяслав-Хмельницький, Черкаси, Світловодськ, Кременчук, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Марганець, Нікополь, Херсон, Одеса. В результаті катастрофи Україна буде розсічена мертвими болотистими полосами, шириною в кілька десятків кілометрів., що практично не підлягає реабілітації. В результаті тього епідеміологічні хвороби по всій території України та