Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря

Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря проводиться на основі показника базової ставки відшкодування збитків у частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (далі - НМД) з урахуванням відносної небезпечності забруднюючої речовини та інтенсивності її викиду або загальної маси викинутої речовини відповідно до Тимчасової методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Мінекобезпеки, за такою формулою:

 

В ф = ∑ З нс.пв, (3.37)

Збитки від наднормативного скидання забруднених стоків, викликаних НС, розраховуються за такою формулою:

, (3.38)

де V - витрати зворотних вод, куб. метрів/годину;

Т - тривалість наднормативного скидання, годин;

С _с.ф. - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, грам/куб. метр;

С _д - дозволена для скидання концентрація забруднюючих речовин, визначена при затвердженні ГДС (ТУС), грам/куб. метр. У разі скидання речовин, не включених до переліку речовин допустимих для скидання, фактична концентрація яких перевищує ГДК для водного об'єкта, що приймає зворотні води, для розрахунку Сд береться таким, що дорівнює ГДК;

0,003 - базова ставка відшкодування збитків у частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, НМД/кілограм (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин у частках неоподатковуваного мінімуму доходів за одиницю маси речовини);

А _i - показник відносної небезпечності речовин. Визначається як співвідношення 1/ С _гдк, де С _гдк - гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з Санітарними правилами і нормами №4630-88 або узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм.

У разі скидання речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або орієнтовно-безпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності береться таким, що дорівнює 100, а при ГДК - "відсутність" - 100000.

Для завислих речовин показник відносної небезпечності береться таким, що дорівнює 0,3, а для підприємств, які експлуатують комунальні системи каналізації, - 0,1;

n - величина неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у національній валюті;

h - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта;

10^-3 - коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

Збитки від аварійних залпових скидань забруднених стоків розраховуються за такою формулою:

, (3.39)

де позначення аналогічні тим, що використані у формулі (3.38).

Збитки від скидання сировини та речовин у чистому вигляді розраховуються за такою формулою:

З а = М ∙ 0,003 ∙ А i ∙ n ∙ h, (3.40)

де М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів.

Інші показники аналогічні тим, що використані у формулі (3.38).

Розрахунок збитків від забруднення водного об'єкта сміттям провадиться за такою формулою:

З с = (М ∙ К х ∙ 0,17) ∙ А i + Т ∙ 0,1, (3.41)

де З _с - збитки від забруднення вод сміттям;

К _х - коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям;

0,17 - вартість перевезення та утилізації сміття в НМД, одиниць;

А _i - показник небезпечності сміття. Визначається як співвідношення 1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття;

Т - термін роботи спецсуден (судна) під час збирання сміття, годин;

0,1 - вартість 1 години роботи спецсудна в НМД, одиниць;

М - маса сміття (в центнерах), зібраного судном-сміттєзбірником, визначена як добуток множення забрудненої площі S на середню масу Wср сміття з 1 кв. метра (зібраного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центру - W1, W2, W3), розраховується за такою формулою:

М = S ∙ W ср, де W ср = (W 1 + W 2 + W 3)/3, (3.42)

де S - площа водної поверхні, забрудненої сміттям, кв. метрів.

Загальна сума збитків у разі забруднення водного об'єкта кількома забруднюючими речовинами розраховується шляхом додавання до найбільшої з усіх розрахованих величин суми збитків для інших забруднюючих речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15.

Розраховану суму збитків необхідно помножити на коефіцієнт 10 у разі залпового скидання, що призвело до забруднення водного об'єкта в контрольному створі 50 і більше ГДК.

Збитки від забруднення підземних вод розраховуються на базі питомого показника збитків у частках НМД з урахуванням відносної екологічної небезпечності забруднюючої речовини та природної захищеності підземних вод.

Фактом забруднення підземних вод є виявлення експертним шляхом за допомогою хіміко-аналітичних методів нафти чи інших забруднюючих речовин у пробах підземних вод та в місцях їх виходів на поверхню землі.

Експертний висновок про забруднення підземних вод можна зробити при виявленні забруднення на поверхні землі, а також при виявленні втрат нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин з місткостей для зберігання чи акумуляції, з продуктопроводів, інших об'єктів.

Обсяг збитків внаслідок забруднення підземних вод нафтопродуктами визначається в розрахунку на 1 куб. метр забруднених вод за такою формулою:

З п.в. = Y n ∙ n ∙ V з ∙ L, (3.43)

де З _{п.в .} - обсяг збитків від забруднення підземних вод, гривень;

Y _n - питома величина збитків, завданих навколишньому природному середовищу, в НМД;

n - розмір НМД;

V _з - об'єм забруднених підземних вод, куб. метрів;

L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:

для грунтових - 1,

для міжпластових безнапірних - 1,3,

для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

Об'єм V _з забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) розраховується за такою формулою:

V з = F ∙ m ∙ nа, (3.44)

де F - площа забруднення, кв. метрів;

m - середня потужність забрудненої частини водоносного горизонту, метрів;

nа - активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці (таблиця 8).

У разі коли обчислюються збитки в розрахунку на 1 тонну, застосовується така формула:

З п.в. = V з ∙ n ∙ M ∙ L, (3.45)

де V _з - об'єм забруднених підземних вод, куб. метрів;

n - розмір НМД;

М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів;

L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:

для грунтових - 1,

для міжпластових безнапірних - 1,3,

для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

Питома величина екологічних збитків Y_n розраховується відповідно до таблиці 3.6 за наявності інформації про об'єм забруднених підземних вод або до таблиці 3.8, якщо маса нафтопродуктів відома.

Розрахунок величини збитків внаслідок забруднення підземних вод іншими речовинами (крім нафтопродуктів) здійснюється за такою формулою:

K i = 0,05/ГДКi, (3.46)

де ГДК_i - величини гранично допустимої концентрації або безпечного рівня впливу i-ої забруднюючої речовини.

Таблиця 3.5

Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід
Назва породи	Активна пористість
Гравелисто-галечні відклади	0,28-0,3
Крупнозернисті піски	0,24-0,26
Різнозернисті піски	0,20-0,24
Дрібнозернисті піски	0,18-0,22
Тонкозернисті піски	0,15-0,19
Пилуваті та глинисті піски	0,05-0,15
Супіски	0,08-0,1
Суглинки	0,05-0,08
Тріщинуваті породи (крейда, вапняк, пісковик)	0,04-0,07

Примітка. У разі відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруться середні значення наведених інтервалів.

Таблиця 3.6

Питомі величини збитків, спричинених забрудненням підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1 куб. метр підземних вод
Регіон	Питома величина екологічних збитків*	Регіон	Питома величина екологіч-них збитків*
АР Крим	0,0015	Області:
Області:		Львівська	0,0007
Вінницька	0,0024	Миколаївська	0,0043
Волинська	0,0009	Одеська	0,0047
Дніпропетровська	0,0051	Полтавська	0,0009
Донецька	0,0027	Рівненська	0,0006
Житомирська	0,0047	Сумська	0,0007
Закарпатська	0,0024	Тернопільська	0,0010
Запорізька	0,0036	Харківська	0,0013
Івано-Франківська	0,0051	Херсонська	0,0012
Київська	0,0006	Хмельницька	0,0012
Кіровоградська	0,0069	Чернігівська	0,0003
Луганська	0,0009	Чернівецька	0,0047

 

Таблиця 3.7

Питомі величини збитків, спричинених забрудненням підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1 тонну забруднюючої речовини

 

Регіон	Питома величина екологічних збитків*	Регіон	Питома величина екологічних збитків*
АР Крим	31,84	Області:
Області:		Львівська	16,03
Вінницька	50,36	Миколаївська	90,39
Волинська	17,91	Одеська	103,12
Дніпропетровська	109,59	Полтавська	17,74
Донецька	57,73	Рівненська	14,31
Житомирська	102,43	Сумська	15,34
Закарпатська	51,77	Тернопільська	21,77
Запорізька	79,97	Харківська	26,91
Івано-Франківська	107,36	Херсонська	24,43
Київська	11,057	Хмельницька	27,30
Кіровоградська	142,46	Чернігівська	6,69
Луганська	19,89	Чернівецька	100,89
Таблиця 3.8 Визначення маси нафти на 1 м^2 водної поверхні за результатами експертизи (середні дані)

 

Зовнішні ознаки	Маса нафти на 1 м^2 водної поверхні, г
Чиста водна поверхня без ознак забарвлення при різноманітних умовах освітлення
Відсутність плівки і плям, окремі райдужні смуги, які видно при найбільш сприятливих умовах і спокійному стані водної поверхні	0,1
Окремі плями та сірі плівки сріблястого кольору на поверхні води, які видно при спокійному стані водної поверхні, поява перших ознак забарвлення	0,2
Плями і плівки з яскравими кольоровими смугами, які видно при незначному хвилюванні	0,4
Нафта у вигляді плям і плівки, що вкривають значні ділянки поверхні води і не розриваються при хвилюванні	1,2
Поверхня води вкрита суцільним шаром нафти, добре видимої при хвилюванні, забарвлення темне, темно-коричневе	2,4
Таблиця 3.9 Значення коефіцієнтів, що враховують категорію водного об'єкта (h)
	Категорія водного об'єкта	h
	Морські та поверхневі водні об'єкти комунально-побутового водокористування
	Поверхневі об'єкти господарсько-питного використання	1,4
	Поверхневі та морські об'єкти рибогосподарського водокористування: II категорії I категорії	1,6

 

 

Таблиця 3.10 Значення коефіцієнтів Кх, що характеризують ступінь забруднення поверхні води сміттям

К	Дані для експертизи
	Чиста водна поверхня на відкритій акваторії площею 100 кв. метрів, є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більш як 0,01 кв. метра
	На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більш як 1 кв. метр, окремі предмети з розмірами у будь-якому напрямку не більш як 25 сантиметрів
	На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більш як 2 кв. метрів, окремі предмети з розмірами у будь-якому напрямку не більш як 60 сантиметрів
	На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є плями сміття загальною площею до 5 кв. метрів, окремі предмети розміром до1 метра, скупчення сміття в тупиках, у навітряній стороні причалу при розширенні забрудненої смуги до 0,5 метра
	На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є скупчення сміття загальною площею до 10 кв. метрів, окремі предмети розміром до 1,5 метра, скупчення сміття в кутах, тупиках і у навітряній стороні причалу при розширенні забрудненої смуги до 1 метра
	На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є скупчення сміття загальною площею понад 10 кв. метрів, великі предмети розміром понад 1,5 метра, скупчення сміття в кутах, у навітряній стороні причалу при розширенні забрудненої смуги понад 1 метр

Питання для обговорення

 

1. На кого покладається керівництво при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт?

2. Що повинен забеспечит штаб цивільної оборони при ліквідації наслідків НС?

3. Що включають рятувальні роботи в осередках ураження?

4. Які роботи можна віднести до інших невідкладних робіт?

5. Основні заходи цивільної оборони при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт?

6. Які умови повинні бути для успішного виконання рятувальних та інших невідкладних робіт?

7. Які особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках комбінованого ураження?

8. Які особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах?

9. Які особливості проведення РіНР при аваріях на ХНО з викидом СДОР?

10. Як організовується РіНР в осередку бактеорологічного ураження?

11. Які особливості проведення РіНР в осередках комбінірованного ураження?

12. Наведіть приклади аварій з витоком сильнодіючих отруйних речовин, які їх наслідки.

 

Тести

Виберіь номера правильних відповідей (або установіть правильну послідовність).

1. Після виходу з вогнища ядерної поразки на незаражену територію необхідно:

а) очистити від бруду взуття й протерти її вологою ганчіркою або дрантям;

б) зняти протигаз і продезактивувати його;

в) зняти рукавички й, обтрусивши їх, протерти змоченої в розчині ганчіркою;

г) пройти дозиметричний контроль;

д) зняти верхній одяг й, уставши спиною до вітру, обережно стряхнути пил, потім, повісивши на мотузку, обмести зверху вниз віником, щіткою й вибити залишки пилу ціпком;

є) зняти засобу індивідуального захисту шкіри;

ж) ретельно вимити руки водою з милом, обробити ноги, обмити особа, відкриті ділянки тіла, прополоскати чистою водою рот, ніс і горло й промити ока;

з) прополоскати в проточній воді одяг і білизну;

і) пройти повну санітарну обробку;

к) пройти повторний дозиметричний контроль.

2. Для успішної протидії шкідливому впливу отруйних речовин на організм людини необхідно:

а) максимально швидке видалення отрути з організму;

б) швидке видалення отрути зі шкірних покривів і слизуватих оболонок;

в) припинення подальшого надходження токсичних речовин в організм;

г) усунення або ослаблення провідних ознак поразки, викликаних токсичними речовинами;

д) знешкодження (нейтралізація) отрути або продуктів його розпаду в організмі.

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Ліквідація наслідків великих виробничих аварій і участь у ній сил цивільної оборони.

2. Принципи і способи проведення рятувальних робіт. Застосування аварійно-рятувальних машин і інструментів.

3. Організація і проведення способів по виселенню й евакуації населення з зони надзвичайних ситуацій.

Бібліографічний список

Основні законодавчі та нормативно-правові акти:

[45; 57]