Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці



 

Наука- це соціально значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і систематизація об'єктивних знань про довкілля, людину чи будь-яку діяльність. Наука - це система дослідницької діяльності, спрямованої на вироблення нових знань про природу, людину, суспільство, мову і мислення.

Науковий метод- це спосіб пізнання явищ дійсності у їх взаємозв'язку і розвитку. Методи дослідження і наука невіддільні одне від одного. Будь-яку науку утворюють як результати пізнання дійсності, так і методи пізнання досліджуваних об'єктів, тобто методи дослідження. Метод розглядають і як сукупність прийомів практичного або теоретичного засвоєння дійсності.

У лінгводидактичних дослідженнях використовують не один метод, а їх систему, яка має забезпечити в кінцевому підсумку репрезентативність і валідність первинної інформації, а також формування наукових висновків як доповнення до вже відомих наукових теорій або системи наукового знання.

Усі методи поділяють на кілька груп: теоретичні, емпіричні, експе­риментальні, статистичні.

Теоретичні методи спрямовані на створення теоретичних узагальнень і виведення закономірностей досліджуваних явищ: це вивчення літературних джерел, навчальних посібників, документів, методичної спадщини, програм та продуктів мовленнєвої діяльності дітей (записи дитячих розповідей, словник, образне мовлення та ін.). Так, студентам для написання перших наукових робіт (курсова чи дипломна) пропонується зробити письмовий аналіз варіативних програм (наприклад, розділу «Розвиток мовлення») для дошкільних навчальних закладів за табл. 1. Або проаналізувати наявність методичних і дидактичних посібників із розвитку мовлення у віковій групі чи педагогічному кабінеті за табл. 2-5.

Таблиця 1

Назва програми, автор, рік видання Назва розділу Підрозділи Вікова група Позитивні сторони Критичні зауваження
Загальні висновки          

 

Таблиця 2

Назва дидактичного матеріалу Місце зберігання Наявність картотеки Наявність
      анотацій методичних розроблень
         

 

Таблиця З

Назва, кількість ТЗН Місце зберігання Наявність картотеки Наявність
      анотацій методичних розроблень
         

 

Таблиця 4

Назва словника, довідника Автор Кількість примірників Де зберігається

Таблиця 5

Назва художнього твору Автор Для вихователя Для дітей Наявність картотеки Наявність анотацій Наявність методичних розроблень
             

 

До емпіричних методів належать також спостереження, бесіда, анке­тування, опитування, узагальнення передового педагогічного досвіду.

Найлегшим і найпоширенішим методом зібрання об'єктивних даних про стан і характер розвитку мовлення дітей і вихователя є спостереження і запис спонтанного мовлення. Спостереження вчені класифікують за різними ознаками (див. схеми 1-7):

 

Спостереження за поінформованістю респондента

Відкрите Вихователь і діти усвідомлюють факт спостереження
Приховане Діти не знають, що за ними спостерігають

Схема 1

Спостереження за способом фіксації інформації

Безпосереднє Дослідник фіксує усе почуте та побачене
Інструментальне Інформація фіксується за допомогою аудіо -, кіно -, телезапису та ін.

Схема 2

Спостереження за метою дослідження

Інспекторське Розкриває структуру педагогічного процесу, особливості діяльності педагога в конкретних умовах
Педагогічне Безпосереднє сприймання поведінки дітей і вихователя у різноманітних ситуаціях
Навчальне Дає уявлення про предмети, процеси, закономірності, характеристики матеріалу, що вивчається
Наукове Цілеспрямоване сприйняття конкретних педагогічних явищ для отримання фактичного матеріалу

Схема 3

Спостереження за частотою проведення занять

Постійне Охоплює заняття (наприклад, з розвитку мовлення) неперервно протягом тривалого часу (навчального року, кварталу)
Періодичне Проводиться через певні проміжки часу (один раз на квартал, тиждень, тощо)
Одноразове Фіксує результати та хід лише одного заняття

Схема 4

Спостереження за обсягом охоплення об'єкта

Суцільне Охоплює всі досліджувані об'єкти (наприклад, усіх дітей і вихователя)
Не суцільне (дискретне) Охоплює лише частину об'єкта. Розрізняють спостереження: Монографічне - за якомога більшою частиною взаємозв'язаних предметів, явищ тощо. Порівняльно-монографічне - за кількома частинами об'єкта, що найбільше відрізняються. Вибіркове - за порівняно малою, але репрезентативною частиною об'єкта, тобто із загального масиву виокремлюють так звану «вибіркову», обсяг якої потрібний для отримання результатів, що характеризують увесь об'єкт головного масиву - охоплює основний склад (не менш як 80 %) об'єкта

Схема 5

 

Спостереження за способом отримання інформації

Пряме Реєструються факти, побачені дослідником під час спостереження
Опосередковане (непряме) Спостерігають не за процесом чи об'єктом, а, наприклад, за кінцевим результатом

Схема 6

 

Спостереження за ставленням до об'єкта

Об'єктивне Проводиться стороннім спостерігачем
Суб'єктивне Проводиться учасником процесу

Схема 7

Під час спостереження дослідник може записати мовлення вихователя чи дітей, а потім проаналізувати його (табл. 6):

Таблиця 6. Письмовий аналіз мовлення вихователя (чи дитини)

Ім'я та прізвище дитини (вихователя) Помилки
    фонетичні граматичні лексичні стилістичні русизми діалектизми
Загальні висновки            
             

 

Анкетування й опитування в галузі вивчення об'єктів і суб'єктів дошкільної лінгводидактики проводиться тільки з дорослими (вихователі, методисти, керівний склад, батьки).

Бесіди проводять безпосередньо з дітьми. Дослідник напередодні складає план бесіди, результати якої обов'язково фіксує. Наприклад, він поставив перед собою завдання: з'ясувати особливості словника дітей різного дошкільного віку; задля цього слід запропонувати такі запитання:

1. Розкажіть, що ви знаєте про осінь, осінні явища (тема «Пори року») або про сім'ю, дошкільний заклад (теми «Сім'я», «Дошкільний заклад»);

2. Які ви знаєте прислів'я? Назвіть їх.

Бесіда проводиться індивідуально, з кожної вікової групи відбирають трьох дітей. Результати бесіди заносять у таблицю відповідно до теми (табл.7).

Таблиця 7. Тема «Осінь»

Прізвище, ім'я дитини Вікова група   Загальна кількість слів   Імен­ники Дієслова Прикмет­ники При­слівники Інші частини мови Прислів'я
                 

 

Педагогічний досвід з методики розвитку мовлення вивчають за такими напрямами: а) кінцевий результат роботи вихователя; б) рівень творчості (раціоналізаторський, новаторський); в) кількість авторів (індивідуальний, колективний, груповий); г) спосіб виникнення (стихійний, організований).

Приступаючи до вивчення педагогічного досвіду з дошкільної лінгво­дидактики, дослідник складає план, за яким можна визначити мету і завдання вивчення досвіду; підготовчу роботу; надання допомоги вихователю, чий досвід вивчається; вивчення досвіду роботи; узагальнення та поширення досвіду роботи.

Передовий педагогічний досвід передбачає такі критерії вивчення: актуальність і перспективність, новизну, наукову вірогідність результатів.

Педагогічний експеримент охоплює констатувальний, формувальний і прикінцевий (контролювальний) етапи. Метою констатувального етапу експерименту є вивчення і опис розвитку мовлення чи навчально-мовленнєвої діяльності того аспекту, що вивчається; визначення вихідних рівнів розвитку мовлення. Формувальний експеримент передбачає створення спеціальних педагогічних умов для проведення дослідження, розроблення експериментальної методики та її апробацію. Прикінцевий етап визначає рівень знань, мовленнєвих умінь і навичок за результатами формувального експерименту (схема 8).

Визначення проблеми

Попереднє вивчення стану проблеми в науці та шкільній практиці

Визначення теми та її обґрунтування

Робоча гіпотеза. Об'єкт і дослідження предмета

Організація констатувального експерименту

Організація експериментально-дослідної роботи

Науково-методичне забезпечення

Проведення основного експерименту

Статистичне опрацювання даних, їх аналіз, пояснення та формулювання висновків

Опис результатів експерименту

Впровадження позитивних результатів експерименту в практику


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.132.225 (0.019 с.)