Бухгалтерські записи по обліку операцій формування статутного фонду.

1. Реєстрація статутного капіталу: Дт 5001 – Кт 5000

2. Надходження грошових коштів: Дт 1200 – Кт 5001

Дт 2600 – Кт 5001

Дт 1001 – Кт 5001

3. Віддзеркалення внесених засобів по оголошеному, але незареєстрованому статутному капіталу:

а) внесення грошей на тимчасовий рахунок (до реєстрації): Дт 1200 – Кт 3630;

Дт 2600 – Кт 3630

Дт 1001 – Кт 3630

б) віддзеркалення реєстрації статутного капіталу в процесі внесків: Дт 5001 – Кт 5000

в) зарахування засобів внесених до реєстрації у вже зареєстрований капітал: Дт 3630 – Кт 5001

г) подальші операції внесення грошей по зареєстрованому статутному капіталу: Дт 1200 – Кт 5001

 

- 3 -

Велика частина ресурсів комерційного банку формується за рахунок привернутих і позикових засобів, а не власних.

Можливості комерційних банків залучення засобів регулюється НБУ і в даний час визначається виходячи з розмірів власного капіталу і його організаційно-правової форми. Так відповідно до показника платоспроможності банка, нормативне значення якої встановлене НБУ, привернуті і позикові засоби не повинні перевищувати розмір власного капіталу більш ніж в 12 разів.

Привернуті засоби банку – це засоби, які банк привертає на внески і депозити.

Позикові засоби банку – банка це засоби, які банк привертає шляхом випуску облігацій або міжбанківських кредитів.

Банки привертають вільні грошові кошти юридичних і фізичних осіб шляхом проведення депозитних операцій, в процесі яких використовуються різні види банківських рахунків.

Депозити (внески) – це грошові кошти в національній і іноземній валюті, які передані їх власником в наявній і безготівковій формі на його рахунок для зберігання на певних умовах.

Операції, пов'язані із залученням грошових коштів на внески називаються депозитними.

Депозитні рахунки можуть бути найрізноманітнішими.

За формою вилучення засобів депозити підрозділяються:

1. до запитання - зобов'язання, що не мають конкретного терміну

2. термінові – це зобов'язання, які мають певний термін

3. умовні – це засоби підлягають вилученню при настанні заздалегідь обумовлених умовах.

Планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків, що діє, для віддзеркалення в балансі банку депозитних операцій передбачені наступні рахунки:

26 – розділ 2 групи "засобу до запитання і термінові засоби клієнтів банку"

2601- депозитів до запитання суб'єктів господарської діяльності

2610 – короткострокові депозити суб'єктів господарської діяльності

2615 – довгострокові депозити суб'єктів господарської діяльності

До позикового капіталу комерційного банку належать засоби отримані:

- від емісії і продажу облігацій

- від кредиту отриманого у іншого банку, у тому числі і НБУ

 

Тема 3: Облік касових операцій комерційного банку

 

1. Суть касових операцій

2. Документальне оформлення касових операцій

3. Облік касових операцій

4. Прогнозування і облік касових оборотів банку

 

- 1 -

Касові операції – це операції, створення яких пов'язане з отриманням і видачі готівки. Порядок здійснення касових операцій в банці регулюється інструкцією про організацію емісійно-касової роботи в установах банку. Підприємство і установа незалежно від форми їх власності зберігати свої грошові кошти в банці, обслуговування банком клієнта по проведенню налично–денежных розрахунків називаються касовим обслуговуванням.

Принципи касового обслуговування:

1. Всі підприємства зобов'язані зберігати свої грошові кошти на рахівницях відкритих в установах банку.

2. Підприємство, не залежно від форм власності, зобов'язані здавати наявну виручку в банк на рахунки.

3. У касі підприємства до кінця кожного дня залишки готівки не повинні перевищувати ліміту каси.

4. Готівку для виплати зарплати підприємство отримує в установі банку і використовує тільки по прямому призначенню.

Підприємства, що мають грошову виручку, зобов'язані здавати касу щодня на кінець дня, підприємство може залишити суму готівки в прибудовах ліміту каси. Ліміт залишку готівки в касі встановлюється банком щокварталу. Для встановлення лімітів установу банків отримують заявку – розрахунок від торгового підприємства. У разі не надання таких розрахунків ліміт банків встановлюється самостійно. При встановленні ліміту банк враховує конкретні умови робіт і потреби кожного підприємства.

 

- 2 -

Банк виконує касові операції по обслуговуванню клієнтів на основі єдиних правил, встановлених НБУ. Для прийому і видачі готівки в банках організовуються відповідно прибуткові і витратні каси. В даний час для активізації роботи з клієнтами і для зручності банки відкривають ощадні каси, які обслуговують клієнтів протягом всього робочого дня.

Каси, які функціонують протягом часу відведеного для обслуговування клієнтів, називаються денними. Каси, які займаються обслуговуванням клієнтів, – операційні.

Денні прибуткові каси приймають від клієнтів готівку по наступних документах:

1) Коли приймають від підприємств і організацій - оголошення на внесення готівки.

2) Коли приймаються від населення різні платежі – повідомлення з видачі квитанції.

3) Внески від громадян – оголошення на внесок готівки

4) Всі інші надходження, у тому числі і від працівників банку по прибутковому касовому ордеру.

У всіх цих документах, як правило, указується характер внеску, сума, як цифрами, так і прописом, реквізити банку, номер рахунку, на який вносяться гроші, ставиться підпис касира. Якщо здаються в касу банку грошові кошти по декількох прибуткових документах, то касир зобов'язаний приймати гроші по кожному документу окремо. В кінці операційного дня касир на підставі прийнятих документів складає довідку "Довідка касира прибуткової каси про суму прийнятих грошей і кількість документів, які поступили в касу". Прийняті гроші разом з довідкою і прибутковими документами передаються завідуючою касою під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей. Вся готівка до закінчення операційного дня зараховується на відповідні рахунки в той же робочий день.

В даний час банки відкривають вечірні каси, які приймають готівку після закінчення операційного дня. Гроші, що поступили в ці каси, зараховуються на рахунки клієнтів наступного дня. Витратних операцій вечірні каси не проводять.

У установах банку, які приймають гроші від інкасаторів організовуються каси переліку. Гроші в інкасаторських сумках спочатку поступлять в прибуткову касу, де перевіряється цілісність сумок, правильність пломбування і заповнення супровідних документів. Потім сумки передаються в каси перерахунку, на рахунок клієнта зараховуються гроші, що фактично опинилися в інкасаторській сумці.

Видача грошей з каси здійснюється витратними касами по наступних документах:

1. Підприємствам і організаціям виключно по грошових чеках встановленої форми.

2. У решті всіх випадків по витратних ордерах або ж витратними касовими ордерами.

В кінці операційного дня касир звіряє суму прийнятих грошей в підзвітну суму (це сума, видана завідувачем касою для здійснення витратних операцій), з сумою витратних документів і залишком грошей і після цього складає "Довідку касира прибуткової каси, про суму виданих грошей і суми отриманою в під звіт". Для здійснення операцій з наявною іноземною валютою в банках організовують операційні каси по роботі з іноземною валютою. Працівники валютних кас приймають і видають цінності на основі прибуткових і витратних валютних ордерів. В кінці операційного дня, завідувач касою, на основі прийнятих довідок складає " Довідку про касові обороти за день".

Банки надають в регіональне управління НБУ місячні звіти про касові обороти. НБУ використовує дані звіти для управління грошовим зверненням і регулюванням емісійних операцій.

 

- 3 -

Облік готівки банків, що знаходяться в операційних касах, ведеться на рахунку 1001 "Банкноти і монети в касі банку" – активний, грошовий, призначений для обліку наявних грошових коштів в операційній касі.

Рахунок 1005 "Банкноти і монети, інкасовані для зарахування", – активний, призначений для обліку інкасованої грошової виручки, яка підлягає зарахуванню на рахунки клієнтів. Рахунок використовується як транзитний.

 

 

Зміст операції	Дебіт	Кредит
1. Поступило в касу банку виручка від клієнта 2. Внесений до каси залишок не використаної підзвітної суми 3. Видані грошові кошти підприємству клієнтові банку для виплати зарплати 4. Виплачена зарплата працівникам банку

 

- 4 -

Для того, щоб забезпечити безперебійне касове обслуговування своїх клієнтів і мати можливість укріпити своєю касовою готівкою, банки повинні прогнозувати наявно-грошовий оборот, що проходить через їх каси і здійснювати повсякденний контроль за цим оборотом.

Прогнозування касових оборотів, банки здійснюють відповідно до інструкції № 4 "О організації роботи по грошовому зверненню". Прогнози касових оборотів банки складають щокварталу. У них визначаються джерела і розміри надходжень і видач готівки з каси. Прогнозний звіт складається з прибуткової і витратної частини. Перевищення витратної частини над прибутковою означає, що в каси комерційного банку поступить більше грошей, чим потрібний для забезпечення потреб в готівці. Перевищення витратної частини над прибутковою означає, що в каси банку поступили менше грошей, чим потрібно видати запланований квартал. Для того, щоб забезпечити прогнозовану потребу в готівці, банку доведеться використовувати гроші, наявні в касі на початок кварталу, а якщо їх буде недостатньо, то виникає потреба в підкріпленні каси. Для складання прогнозного розрахунку касових оборотів банки щокварталу отримують від клієнтів касові заявки. Термін і порядок надання заявок визначається банками за домовленістю з клієнтами, але, як правило, 50 – 60 днів до початку планованого кварталу. У касовій заявці клієнт указує, скільки грошей поступить в його касу, яка частина буде здана в банк і скільки грошових коштів клієнт планує отримати з банку. На підставі інформації переданої клієнтами, банк визначає суми надходжень в каси банку і суми видачі в розрізі окремих статей.

 

Тема 4: Облік розрахунково-платіжних операцій банку

1. Суть і принципи розрахункового обслуговування

2. Види і порядок оформлення

3. Форми безготівкових розрахунків і способи платежів

 

- 1 -

Своєчасна і повна оплата продукції виконаних робіт і послуг і інших боргових зобов'язань, що поступила, є одній з головних передумов ефективного функціонування економіки в цілому і кожного його суб'єкта окремо. У зв'язку з цим у всіх країнах велика увага приділяється організації грошових розрахунків. Створюються розрахунково-платіжні системи, в центрі яких знаходяться банки. Залежно від форми використовуваних грошових коштів всі розрахунки підрозділяються на 2 сфери: наявні і безготівкові.

Безготівкові розрахунки це грошові розрахунки шляхом запису по рахунках в банках, коли гроші списуються з рахунку платника і зараховується на рахунок одержувача. Основним документом, регулюючим організацію безготівкових розрахунків в Україні є Інструкція №22 «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2004 року, з подальшими змінами і доповненнями.

Організація безготівкових розрахунків заснована на ряду принципів:

1. Підприємства всіх форм власності повинні зберігати свої грошові кошти на рахівницях в банці і використовувати їх для безготівкових розрахунків.

2. Момент виробництва платежу повинен бути максимально наближений до відпустки товарів.

3. Платежі з рахунку підприємства проводяться банком з відома власника рахунку і в черговості встановленою керівництвом підприємства, без згоди платника списання засобів з його рахунку допускається лише у випадку встановленому законодавством.

4. Підприємство має право вибору форми розрахунків і способу платежу з числа передбачених законодавством.

5. Підприємство має право вибору банку для відкриття рахунку.

 

- 2 -

У сучасній практиці розрахунки застосовуються документи різного призначення.

Розрахунковими називаються документи, які представлених в банці юридичними і фізичними особами з дорученням або вимогою перерахувати або зарахувати на їх рахунки певну суму грошей.

Такими документами в Україні є платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, чеки, акредитиви.

Платіжними називаються складені по встановленій формі і пред'явлена однією особою іншому зобов'язання з вказівкою сплатити певну суму грошей пред'явникові документів.

Платіжне доручення це письмове розпорядження платника банку, який його обслуговує, про списання з його рахунку певної суми грошей на рахунок одержувача вказаного в дорученні.

Платіжна вимога-доручення це документ, який містить дві дії:

1) вимога постачальника до покупця сплатити вартість продукції, що поставляється йому, товарів і послуг;

2) доручення покупця своєму банку сплатити вказану суму постачальникові.

Чек це письмове розпорядження власника рахунку банку, в якому відкритий рахунок, про виплату певної суми грошей пред'явникові грошей.

Акредитив це письмове доручення платникові банку забронювати за його рахунок або за рахунок банку певну суму грошей для оплати документів конкретного постачальника на певних умовах.

Вексель це безумовне письмове боргове зобов'язання, строго встановленої форми, що дає його власникові безперечне право по настанню терміну вимагати від боржника сплати позначеної у векселі грошової суми.

Розрахункові і платіжні документи строго уніфіковані, мають стандартну форму і певний набір реквізитів. Значна частина реквізитів є загальною для всіх розрахункових документів.

До обов'язкових реквізитів відносяться:

-

- назва документа

- номер документа

- число, місяць і рік виписки

- назву платникові і одержувача грошей

- номери їх рахунків

- найменування

- код

- місце знаходження банків платника і одержувача

- сума платежу

- призначення платежу

- підстава для отримання або перерахування грошей

- відтиснення друку і підпису платника і одержувача.

 

У разі сплати платежів до бюджету призначення платежу заповнюється таким чином: *;101;12345678;11020100;Налог на прибуток за вересень місяць;По терміну 20.10.2000, де

* - службовий код

12345678 – це ідентифікаційний код відправника платежу ОКПО

11020100 – код платника у відповідності і класифікацією платежу бюджету

101 – код виду оплати

Податок на.. – текст призначення платежу

Оформленню розрахункових документів банку приділяється велика увага, Положенням, що діє, про безготівкові розрахунки визначені основні вимоги до оформлення документів:

1. Повинні бути заповнені всі реквізити розрахункового документа

2. Повинні бути виконані під копірку у необхідній кількості екземплярів з використанням технічних засобів.

3. Розрахункові документи повинні підписувати осіб, яким призначено таке право і підписи, яких є в картці зразків представлених банку.

 

- 3 -

Форма безготівкових розрахунків розрізняються між собою видом вживаних розрахункових документів і порядком їх обороту. В даний час безготівкові розрахунки можуть проводитися платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, векселями.

Розрахунки платіжними дорученнями це одна з найбільш поширених форм розрахунків в сучасній практиці. По засобах платіжних доручень клієнти банку можуть розраховуватися за придбані товари, послуги, по зобов'язаннях переданих фізичним особам, по зобов'язаннях переданих фінансовим і органам соцстрах.

Платіжне доручення виписується платником, дотримуючи встановлені правила оформлення розрахункових документів.

Доручення приймається до виконання банками протягом 10 календарных днів з дня його виписки, день заповнення не враховується.

Банк приймає до використання доручень від платника, в прибудовах наявних засобів на його рахунку за винятком перерахованих податків і обов'язкових платежів до бюджету і цільові не бюджетні фонди.

Бухгалтерські записи:

1. Проведена оплата на підставі платіжного доручення

Банк платника Дт 2600 – Кт 1200

Банк одержувача Дт 1200 – Кт 2600

2. Проведена часткова оплата на суму оплати

У банці платника Дт 2600 – Кт 1200

Дт 9803 – Кт 9910

Тема 5: Облік кредитних операцій банків

1. Суть і класифікація банківських кредитів

2. Організація процесу кредитування, документальне оформлення кредитних операцій

3. Облік кредитів в банці

4. Процентні ставки: нарахування і облік

 

- 1 -

Кредитування суб'єктів є одній з основних операцій здійснюваних банком. Згідно положенню про кредитування.

Кредит – це позиковий капітал банку в грошовій формі що передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, терміновості і цільового характеру.

Головними ланками кредитної системи є банки і кредитні установи, вони повинні мати ліцензію НБУ і одночасно виступати в ролі кредитора і позичальника.

Суть кредиту полягає в тому, що банківська система шляхом надання кредитів організовує і обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію і перерозподіл в ті сфери виробництва і звернення де виникає дефіцит капіталу. Комерційні банки надають своїм клієнтам різноманітні види кредитів.

Кредити можна класифікувати по різних ознаках:

1. По термінах використання:

- короткострокові

- довгострокові

до запитання

2. Забезпеченість:

- забезпечені

- незабезпечені

3. За призначенням:

- споживчі

- промислові

- сільськогосподарські

- інвестиційні

- бюджетні

 

4. По методах надання

- у разовому порядку

- кредити відкриті відповідно до кредитної лінії

- гарантовані

 

5. По формах кредитування

- комерційні

- лізингові

- іпотечні

- споживчі

контокорентні

 

- 2 -

Кредитування складається з ряду етапів, кожен з яких окремо забезпечує вирішення певних завдань, а в сукупності досягається головна мета кредитних операцій, тобто прибуток.

Початковим етапом процесу кредитування є розгляд заявки на отримання кредиту. Для цього кредиту позичальник звертається в банк з обгрунтованою заявкою для отримання кредиту. У заявці повинне бути вказане цільове призначення кредиту його сума, термін, конкретні дати погашення, коротка характеристика кредитної операції і її економічний ефект. Якщо клієнт вперше звертається за кредитом, то він надає нотаріально завірену копію засновницького договору, статуту, документи підтверджуючі його платоспроможність. Названі документи передаються відповідальному працівникові кредитного відділу, який після їх розгляду проводить бесіду з майбутнім позичальником.

На наступному етапі процесу кредитування визначається кредитоспроможність клієнта і оцінка риски по кредиту.

Наступним етапом є підготовка і укладення кредитного договору. На цьому етапі розробляються такі параметри як, сума, термін, спосіб видачі, графік повернення і вартість кредиту.

Вартість кредиту – це витрати які повинен відшкодувати позичальник банку за користування позиковими засобами і за оформлення видачі кредиту з кожним підприємством або організацією. Кредитний договір має індивідуальний характер, що відображає особливості його господарської фінансової діяльності.

 

- 3 -

Балансові рахунки для обліку кредитних операцій розміщені в 1 і 2 класах плану рахунків. У 1 класі з груповані рахунку для обліку кредитних операцій з банківськими установами; у решту 2 всіх кредитів.

Бухгалтерські записи по обліку кредитів банку:

1. Відповідно до укладеного кредитного договору АТ, рахунок якого відкритий в даному банку, виданий кредит: Дт 2062 (2065) (Кредити в поточну діяльність) – Кт 2600

2. Створений резерв на можливі втрати по кредиту: Дт 7702 (Відрахування в резерв під заборгованість по виданих кредитах) – Кт 2401 (Резерв під заборгованість по виданих кредитах)

3. Збільшується зобов'язання по кредитуванню: Дт 9129 (зобов'язання по кредитах виданим клієнтам) – Кт 9900 (корррахунок)

4. Відповідно до укладеного договору передаю ті, що знаходяться на розрахунковому обслуговуванні в іншому банку виданий кредит: Дт 2062 (2065) – Кт 1200 (теж повинен бути створений резерв і збільшені зобов'язання дивитися 2 і 3)

5. Приватному підприємцеві, рахунок якого знаходиться в даному банку, виданий кредит: Дт 2202 (2205) (Довгострокові кредити на поточні потреби) – Кт 2620

6. При настанні терміну платежу АТ перерахувало банку засобу в погашення заборгованості по кредиту: Дт 2600 – Кт 2062(2065)

7. Списаний резерв на можливі втрати по кредиту: Дт 2400 – Кт 6712