Тема 11. Облік доходів, витрат і фінансових результатів

1. Об'єкти обліку у складі доходів і витрат банку

2. Облік доходів і витрат банку

3. Облік фінансового результату і розподілу прибули

 

1.

Основна відмінність між фінансовим обліком в банках і в інших об'єктах господарської діяльності полягає в джерелі доходів і структурі витрат. Склад доходів і витрат обумовлений фінансовою природою банківської справи, яка і визначає об'єкти обліку.

При класифікації доходів і витрат банку виходять із загальноприйнятих критеріїв:

- доходи групують за джерелами отримання і впливом на фінансовий результат;

- витрати за елементами і характером витрат.

У складі доходів і витрат перш за все виділяють групу доходів і витрат від виконання банками своїх функцій як посередників на фінансових ринках. У нормативних документах Національного банку України для позначення таких доходів і витрат використовується термін операційні доходи і витрати. Інакше кажучи, це доходи і витрати, отримані банками від операцій, на виконання яких видані ліцензії Національним банком України і які передбачені законодавством з банківської справи.

Згадані доходи і витрати підрозділяються на наступні підгрупи:

— процентні доходи і витрати;

— комісійні доходи і витрати;

— результат від торгових операцій банку;

— інші операційні доходи і витрати від надання банківських послуг.

До процентних доходів належат: відсотки, отримані від розміщення депозитів в інших банках і небанківських фінансових інститутах; від надання кредитів за державними цінними паперами і іншими інвестиціями.

До процентних витрат належат відсотки, які виплачені за депозитами, привернутими кредитами, облігаціями, емітованими банком.

При визначенні суми процентних платежів в банківській практиці можуть використовуватися три методи визначення кількості днів, які враховуються при нарахуванні відсотків:

1) метод «факт/факт» — при нарахуванні відсотків виходять з фактичної кількості днів в році і місяці;

2) метод «факт/360» — при розрахунку виходять з фактичної кількості днів в місяці, а кількість днів в році приймають умовно за 360;

3) метод «30/360» — при розрахунку суми відсотків умовно приймають кількість днів в місяці за 30, а в році — за 360.

Незалежно від методу розрахунку суми відсотків при розрахунку кількості днів враховують перший день і не зараховують останній день за контрактом. Дата почала і закінчення комерційної угоди за контрактом при цьому визначається як дата валютування.

Розглянемо на прикладі визначення кількості днів при використанні різних методів і суми відсотків до виплати.

Приклад. Визначити суму процентних платежів за терміновим депозитом в сумі 200 ігор., що розміщений на термін з 21 серпня до 10 жовтня під процентну ставку 12 % річних.

Розрахунок суми процентних платежів (доходів) за різними методами приведемо нижче:

№ з/п	Методи розрахунків	Кількість днів розміщення депозиту	Кількість днів в році	Розрахунок суми платежу за відсотками, грн.
1.	Факт/факт	11+30+9=50	365
2.	Факт/360	11+30+9=50	360
3.	30/360	10+30+9=49	360

Під процентними доходами і витратами розуміють такі доходи і витрати, які розраховуються пропорційно часу і сумі активу або зобов'язання. До процентного доходу за борговими цінними паперами в портфелі банку належат тільки відсотки, які нараховані за цими паперами після їх придбання.

Чистий процентний дохід розраховується як відмінність між процентними доходами і процентними витратами.

Комісійні доходи і витрати — це такі грошові засіб, який встановлюються фіксований у вигляді тарифів за надання банківських послуг або розраховуються пропорційно сумі активу або зобов'язань незалежно від часу.

До комісійних доходів і витрат належать: суми грошових коштів, які отримані у виплачених банками за розрахунково-касове обслуговування; за послуги кредитного характеру, а саме: видача і отримання гарантій, поручительств, відкриття кредитних ліній, акцептні операції; комісії, отримані і сплачені за операції по конвертації-обслуговуванню валютних рахунків, купівлі-продажу інвалюти, виконання трастових операцій і деякі інші.

До торгових операцій комерційного банку належать: операції по купівлі-продажу цінних паперів, придбаних на строк до одного календарного року з метою перепродажу; операції по купівлі-продажу іноземної валюти, яка є власністю банку, а також торгові операції з іншими фінансовими інструментами.

Так, наприклад, при продажі облігацій за ціною, яка перевищує їх балансову вартість, банк отримує прибуток. І навпаки, якщо ціна продажу нижче балансової вартості, в банка виходить збиток. Сума збитку зменшується на суму резерву під знецінення цінних паперів, якщо такий резерв нарахований за конкретним видом цінних паперів. Отриманий результат від торгової операції у вигляді прибутку збільшує суму доходів банку, а у вигляді збиток - зараховується на зменшення доходів від торгових операцій. Аналогічно визначається результат від інших торгових операцій банку.

При купівлі-продажу цінних паперів об'єктом обліку є дохід, отриманий у вигляді дисконту. Дисконт — це відмінність між номінальною вартістю цінного паперу і його ринковою вартістю (вартістю придбання) без обчислення нарахованих на момент купівлі відсотків.

До витрат відносять також премію. Премія - це перевищення ринкової вартості (вартості придбання) цінного паперу над її номінальною вартістю без обчислення нарахованих на момент придбання відсотків (купона).

До інших операційних доходів і витрат відносять: доходи від діяльності інкасаторської служби, проданих платіжних засобів, консультаційних послуг, а також витрати на утримання служби інкасації, на аудит, витрати на службові відрядження і тому подібне.

Особливе місце у складі операційних витрат належить адміністративним витратам. Адміністративні витрати — це витрати, які пов'язані із забезпеченням діяльності банківської установи. До них відносять: витрати на утримання персоналу; на утримання основних засобів і нематеріальних активів; на обслуговування телекомунікацій; амортизаційні відрахування; експлуатаційні і господарські витрати; витрати на маркетинг і рекламу, орендні платежі і деякі інші.

Сума чистої операційної прибутку розраховується як відмінність між операційними доходами за відніманням операційних витрат.

До особливої групи витрат належать витрати на формування резервів па покриття збитків від активних операцій. Це резерви під знецінення цінних паперів, на покриття кредитних рисок, покриття збитків за сумнівною дебіторською заборгованістю. Особливість цієї групи витрат полягає в тому, що це не грошові витрати. Максимальна межа таких витрат регламентується податковим законодавством. Суми резервів відображають оцінку якості активів з боку керівництва банку.

До цієї групи відносять також прямі відрахування на покриття збитків від сумнівних активів, наприклад: списання з балансу сумнівної заборгованості за кредитами.

Оцінка чистої операційної прибутку повинна проводитися з урахуванням витрат на сумнівними активами.

До наступної групи відносять непередбачені доходи і витрати. Вони носять випадковий, разовий характер і тому мають особливий вплив на фінансовий результат, отриманий банком. Отже, вони є результатом подій, які можуть істотним чином вплинути на дохід банку, але не мають відношення до звичайної його діяльності. До непередбачених належать, наприклад, доходи, отримані від разового продажу приміщень філій банку, або доходи, поява яких пов'язана із змінами правил бухгалтерського обліку.

Сума чистого прибутку комерційного банку до оподаткування розраховується як:

Сума чистого прибутку до сплати податків

=

Чистий операційний прибуток

–

Відрахування за сумнівними активами

Доходи або витрати від непередбачених обставин

З чистого прибутку сплачується податок на прибуток. Чистий прибуток після сплати податку на прибуток розподіляється на виплату дивідендів власниками і на капіталізацію банку. Суму чистого прибутку, який залишається для розвитку банківського бізнесу, називають нерозподіленим прибутком.