Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Філософські ідеї в духовній культурі XІV-XV cт.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Становище українських земель було дуже складним. В результаті спустошливої ординської навали 40-х pp. ХІІІ ст. Київська земля, Волинь, Поділля були інтегровані у Велике Литовське князівство. Галицько-Волинське князівство, знекровлене героїчною боротьбою з татарськими завойовниками та угорськими феодалами, у другій пол. XIV ст. опинилося під владою королівської Польщі. Усе це негативно позначилося на розвиткові духовної культури наших предків, але не могло загальмувати культурної консолідації українського народу. У XIII - першій пол. XIV ст. в українській культурі продовжувалися традиції Київської Русі. Серед сторонніх джерел використовувалися головним чином болгарські та візантійські культурні зразки. На нашому ґрунті продовжує розвиватися агіографічна ("житійна") література, перекладаються твори отців церкви (Іоан Дамаскін, Григорій Богослов, Василій Кесарійський, Григорій Ниський та ін.). Поширюється південнослов'янська апокрифічна література. У другій половині XIV ст. на Україну проникає пізньовізантійський ісихазм – релігійно-філософське вчення богословів Григорія Синаїта та Григорія Палами. Ісихазм охоплював різні соціальні, політичні й філософські ідеї. Деякими освіченими представниками тогочасної України засвоювався таким чином неоплатонізм – переважно у визнанні еманації (витікання) матеріального світу з духовного першопочатку. Це, зокрема, черпають наші мислителі із творів теоретика неоплатонізму Псевдо-Діонісія Ареопагіта. Його твори після перекладу на церковнослов'янську мову (1371) одразу ж стають активним чинником розвитку в Україні духовної культури. У другій половині XV ст. сталися відчутні зрушення в економічному житті, внаслідок чого зростає роль міст Києва, Львова, Дрогобича, Луцька, Кам'янця-Подільського, Перемишля та ін., що стають центрами господарського і культурного життя. Специфічною їх ознакою був багатонаціональний склад населення. Крім у країнців, тут проживали євреї, поляки, німці, вірмени, італійці. Це сприяло тому,що українські міста практично завжди були відкритими для проникнення різних культурно-ідеологічних віянь часу. Усе це, а також піднесення національно-культурного руху в Україні, сприяло зростанню духовності народу. Філософська думка цього періоду розвивається за слідуючими напрямками. По-перше, формується інтерес до дослідження історичної свідомості. Це знайшло своє відображення в літописанні, а також у житійних творах. Продовжуючи і розвиваючи історіософські традиції попереднього періоду, літописи XIІІ-XV ст. внаслідок історичних катаклізмів сповнені ідей провіденціалізму, есхатології, песимізму та катастрофізму. По-друге - засвідчені певні світоглядні зрушення в колективній народній творчості. Пам'ятки народної епічної творчості (билини, історичні пісні й думи, казки) проголошували віру в людину, закликали до боротьби за перемогу народних ідеалів, протистоячи, тим самим, ідеям феодально-церковної ідеології про нікчемність людського буття. Саме під впливом "народного світогляду" у тлумаченнях патристичних творів цього періоду підкреслюється кілька основних принципів поведінки – совість, справедливість, любов, праця. Головна думка цих тлумачень полягає в тому, що етичний ідеал можна реалізувати в цьому світі. Людина проголошується вільною у визначенні своєї мети, вибору долі і поведінки. По-третє, саме в цей час на Україну проникають ідеї єресей і вільнодумства. Це було наслідком відповідних змін, що відображали реальні процеси в матеріальному житті суспільства того часу. Частково нагадують про себе дохристиянські звичаї – поклоніння землі, моління просто неба. Формується досить багата апокрифічна література, яку згодом зібрав, прокоментував і опублікував Іван Франко. Проникали єретичні ідеї і від південних слов'ян (наприклад, богомільство з Болгарії). Поволі поширюються ідеї антитринітаріїв. Знаходить ґрунт і вчення російського єретика Феодосія Косого, який, рятуючись втечею за свої переконання, здобув притулок в українських землях, зокрема в маєтку князів Шпанівських. Усі ці раціоналістично-єретичні вчення розчищали ґрунт для своєрідної реформаційної ідеології, про що йтиметься далі. Протягом XVI - першої половини XVII ст. на Україні поширюються гуманістичні і реформаційні ідеї, які становлять ідеологію передбуржуазних рухів. В числі найвидатніших вітчизняних гуманістів були: Павло Русин із Кросна (помер в 1517 p.), Юрій Дрогобич (1450 - 1492), Лукаш з Нового Міста біля Самбора (помер в 1542 p.), Станіслав Оріховський-Роксолан (1513 - 1566), Шимон Шимонович (1558 - 1629) та ін. Їх діяльність сприяла виробленню нового світогляду пройнятого критицизмом, раціоналізмом, світськістю. В своїх пошуках ідей вони зверталися до неспотворених середньовічними інтерпретаторами античних творів з найрізноманітнішої тематики й використовували це в боротьбі проти схоластики та догматики. Славну сторінку в національно-культурне відродження України вписав Острозький літературно-освітній центр, з діяльністю якого пов'язане становлення нового етапу української духовності. Центр у Острозі був заснований князем Костянтином Костянтиновичем Острозьким у 1576 р. і проіснував до 1636 р. Ідейні принципи і життєву позицію цього центру визначала по суті реформаційна ідеологія. Але вона мала свою специфіку: це був протест проти католицизму з позицій православ’я. У творах острозьких книжників знаходимо чимало ідей, співзвучних з ідеями західної Реформації, зокрема, осуд авторитаризму церкви, ієрархії, неприйняття схоластики, апеляція до розуму в тлумаченні Біблії. Основу острозького культурно-освітнього центру становили колегія, що була спробою створення першого в Україні навчального закладу вищого типу, друкарня і літературний гурток. Видними діячами цього центру були Герасим Смотрицький, його син Максим (в чернецтві Мелетій), Даміан Наливайко (брат Северина), Христофор Філалет, Клірик Острозький, Андрій Римша, Василь Суразький та ін. Велику роль в діяльності центру відіграв першодрукар Іван Федоров, під керівництвом якого в Острозькій та Дерманській друкарнях вийшло багато видань, й серед них знаменита Острозька Біблія (1581 р.). Києво-Могилянська академія була заснована 1632 р. в результаті об'єднання шкіл Київського братства і гімназії при Києво-Печерській лаврі. Академія стала першим вищим навчальним закладом на території східних і південних слов'ян. Її професори значною мірою спиралися на ідейні позиції братств та Острозького літературно-освітнього центру. В їх лекційних курсах розроблялася ідеологія національно-визвольної боротьби, містилися реформаційні ідеї, переосмислені в контексті вітчизняної духовної культури. На вітчизняному ґрунті утворюються цілісні філософські концепції. За порівняно короткий період філософія змушена була пройти тут усі етапи, які західноєвропейська філософія пройшла протягом багатьох віків. У філософських курсах цього періоду спостерігається поглиблення критики авторитаризму, властивого середньовічній схоластиці, та наповнення логіки гносеологічним змістом. Акцентується увага на ролі відчуттів, розуму й мови у пізнанні, на значущості практичного використання знання про людину, спостерігаються спроби повернення до осягнення її сутнісних сил, що були обожнені та абстраговані в добу середньовіччя. У гносеології поступово утверджується примат спостереження, дослідного знання. Пробуджується інтерес до математики та застосування останньої до пояснення природних феноменів, до раціоналістичної та експериментальної методології. Проглядається прагнення підтримати натуралістичні погляди, згідно з якими природа як така повинна бути самостійним предметом наукових досліджень. З другої половини XVІІІ ст. більшість діячів академії почала усвідомлювати необхідність її реорганізації у світський навчальний заклад, де б студенти могли отримати належні гуманітарні й технічні знання. За майже двохсотлітню свою історію в стінах академії працювали багато вітчизняних філософів – Інокентій Гізель, Йосип Кононович-Горбацький, Стефан Яворський, Мануїл Козачинський, Феофан Прокопович, Йоасаф Кроковський, Георгій Кониський, Лазар Баранович та багато ін. Філософські курси, прочитані у Києво-Могилянській академії, а також написані її вченими твори, мали вирішальне значення для розвитку вітчизняної духовної культури протягом XVII і майже всього XVІІІ ст. Ідеї й концепції, висловлені ними, руйнували усталені системи середньовічного світогляду. Вони зробили великий вклад у створення вітчизняної наукової традиції й бази, на яких змогли розвиватися філософія Просвітництва та дослідне природознавство. Кращі традиції Києво-Могилянської академії згодом були продовжені в Київському університеті, який було відкрито в 1834 р.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-20; просмотров: 235; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.15.91 (0.008 с.) |