Чи можливо відкриття нових явищ шляхом теоретичних досліджень.

а) ні, неможливо, за теоретичними дослідженнями маєть бути прикладні;.

б) ні, неможливо, необхідні практичні підтвердження теоретичних висновків.

в) так, можливо, наука має прогностичну функцію, на основі того, що пізнане, вона відкриває непізнане.

г) ні, неможливо, теорія, це теорія, а практика – це практика.

 

Чи можливо побудувати логіку наукового відкриття?

а) так, можливо, тому що наука – раціональне пізнання;

б) ні, неможливо, тому що відкриття вміщує велику долю інтуїції, є унікальним;

в) так, можливо, шлях будь – якого відкриття може бути пізнаним;

 

Варіант 29.

1. Декарт закликав на початку процесу пізнання спиратися:

а) на очевидні істини;

б) на миттєві враження;

в) на експеримент;

г) на внутрішні відчуття.

2. Антиномії чистого розуму, за І.Кантом:

а) свідчать про необмежені можливості людського пізнання;

б) свідчать про певні межі теоретичного пізнання світу;

в) свідчать про безсилля людського розуму у пізнанні світу;

г) свідчать про некритичний підхід дослідника до проблем пізнання.

 

Варіант 30.

1. Результатом діяльності науки є:

а) теорія;

б) закони;

в) факти;

г) спостереження.

2. Некласична наука характеризується:

а) залежністю наукової картини об’єкта від методів його дослідження,

б) механістичним редукціонізмом у розумінні природних процесів,

в) пануванням механіки у створенні картини світу;

г) незалежністю наукової картини об’єкта від методів його дослідження.

 

 

Друге модульне тестування.

Варіант 1.

§ Що таке наукова комунікація?

а) будь – яка комунікація, розглянута з наукової точки зору;

б) обмін науковою інформацією;

в) обмін науковою інфрмацією між вченими і спеціалістами;

г) обладнання для передання інформації.

 

2. Дисертація має бути виконана:

а) особисто, у вигляді спеціально підготованого рукопису чи монографії;

б) особисто чи колективно, у вигляді рукопису чи монографії;

в) колективно, у вигляді спеціально підготованого рукопису;

г) у вигляді колективної монографії.

Варіант 2.

1. Одним з основних показників значення наукового результату у сфері наукової комунікації є:

а) коефіцієнт інтелектуальності вченого;

б) індекс цитування;

в) кількість опублікованих матеріалів;

г) якість опублікованих матеріалів.

2. Буквально відтворені фрагменти чужої промови для підтвердження власного погляду або полеміки з даним автором, це:

а) цитата;

б) плагіат;

в) компіляція;

г) конкретизація.

Варіант 3.

1. Найбільш складний та ефективний метод емпіричного пізнання – це:

а) спостереження;

б) вимірювання;

в) порівняння;

г) експеримент.

2. У якій формі може бути зафіксований науковий результат?

а) на носіях наукової інформації у формі звіту;

б) у формі наукової праці та доповіді;

в) у формі повідомлення про науково – дослідну роботу;

г) все, зазначене вище.

Варіант 4.

1. Наукова ідея є:

а) ідеологічна конструкція;

б) якісний стрибок, думки що є новим поясненням;

г) ідеальне відображення світу

д) будь-яка оригінальна думка.

 

2. Науковим результатом називається нове знання, яке отримане:

а) у процесі фундаментальних наукових досліджень;

б) у процесі прикладних наукових досліджень;

в) у процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень;

г) у процесі природничних або гуманітарних наукових досліджень.

 

Варіант 5.

1. Системний метод слід відносити до

а) загальнонаукової методології;

б) до філософської методології;

в) до методів конкретних наук;

г) до методів природничних наук.

2. Форма наукової студентської роботи, що передбачає короткийписьмовий виклад змісту книги, статті, лекції це:

а) реферат;

б) конспект;

в) аннотація;

г) рецензія.

 

Варіант 6.

1. Орієнтація у суспільній свідомості ХХ ст., яка вважає науку культурно –світоглядним зразком, закликає орієнуватися на методи природничних і технічних наук, це:

а) сцієнтизм;

б) антісциєнтизм;

в).матеріалізм;

г) ідеалізм

2. Чим більше понять вміщує назва наукової роботи (магістерської, кандидатської та ін), тим тема її є

а) вужчою й конкретнішою, бо охоплює більш вузьке коло питань;

б) ширшою, бо охоплює більш широке коло питань;

в) від кількості понять у назві роботи не залежить коло питань;

г) незрозумілішою, бо за словами не видно суті проблеми.

Варіант 7.

1. Розподіл наук на „науки про природу” та „науки про культуру” було здійснено:

а) неокантіанцями В.Віндельбандом та Г.Ріккертом.

б) марксистами К.Марксом та Ф.Енгельсом;

в) атомістами Демокритом та Епікуром.

г) позитивістами О.Контом та Г. Спенсером.

 

2. Поняття, що увійшло до наукового обігу, це:

а) термін;

б) феномен;

в) абстракція;

г) ідеалізація.

 

 

Варіант 8.

5. Науковий принцип це:

а)вихідний пункт теорії;

б) найповніше й найконкретніше відображення дійсності;

в) емпіричний рівень пізнання;

г) все, зазначене вище.

 

2. Положення, які виносяться на захист наукової роботи, спочатку викладаються:

а) у вступі до роботи;

б) у першому розділі роботи;

в) у висновках;

г) у доповіді дисертанта.

 

Варіант 9.

§ Чи може запровадження нових методів дослідження означати наукову революцію?

а) так, бо це може призвести до зміни проблем, стандартів праці;

б) ні, це не призведе до появи нових областей знань;

в) ні, лише зміна методів дослідження не робить наукової революції;

г) ні, бо наукова революція передбачає більш широке коло змін.

Викладення актуальності обраної теми в роботі

а) обмежується обсягом однієї – двох сторінок на початку вступу;

б) охоплює більшу частину вступу;

в) викладається у першому розділі дослідження;

г) викладається у висновках до роботи.

 

Варіант 10.

§ Конкретнонаукова методологія це:

а) сукупність ідей або специфічних методів конкретної науки;

б) конкретні, а не абстрактні методи науки;

в) методи, що ведуть до наукової конкретності;

г) конкретність у використанні наукових методів.

 

2. Авторство тих чи інших проблем у дослідженні фіксується.:

а) за допомогою посилань; наведення фамілії дослідника;

б) за допомогою цитування певної праці;

в) за допомогою наведення певних принципів праці дослідника

г) за допомогою спирання на певні ідеї дослідника.

 

Варіант 11.

1. Біфуркація – це термін, що стосується методу:

а)діалектики;

б) синергетики;

в) метафізики;

г) герменевтики

2. Дослідженість наукою обраної для роботи дисертаційної теми викладається:

а) у вступі, після розкриття актуальності теми;

б) у вступі, перед розкриттям актуальності теми;

в) наприкінці вступу;

г) у першому розділі роботи.

 

Варіант 12.

Метод, який дає можливість досліднику ініціювати ті процеси та явища, до яких він має науковий інтерес, це

а) експеримент;

б) спостереження;

в) вимірювання;

г) абстрагування;

 

2. Яка установа вважається науково – дослідною?

а) установа, весь обсяг робіт якої повинен бути науково – дослідною діяльністю;

б) установа, 50% обсягу робіт якої складає наукова діяльність;

в) 70% обсягу робіт цієї організації складає наукова діяльність;

г) головне для визначення установи як науково-дослідної – не кількість, а якість наукових робіт.

 

Варіант 13.

· «Ідолами роду» у науці свого часу Ф.Бекон називав:

а) ідолослужіння,

б)поклоніння авторитетам;

в) надмірне шанування предків;

г) здатність людського розуму підганяти реальність під поняття, яке здається вірним.

 

2. До обов’язків вченого під час здійснення наукової, науково – технічної та науково – педагогічної діяльності належать:

а) не завдавати шкоди здоров’ю людини, її життю та довкіллю; поважати право на інтелектуальну власність

б) отримувати наукову інформацію,

в) об’єднуватися з іншими вченими у постійні та тимчасові наукові колективи;

г) передавати та поширювати наукову інформацію.

 

Варіант 14.

9. Поняття, що увійшло до наукового обігу, це:

а) термін;

б) феномен;

в) абстракція;

г) ідеалізація.

 

2. Бажаний кінцевий результат дослідження, те, що ми хочемо отримати, певний образ майбутнього, це:

а) предмет дослідження;

б) мета дослідження;

в) об’єкт дослідження;

г) проблема дослідження.

 

 

Варіант 15.

21. Яка з цих функцій не є функцією науки?

а) описова;

б) прогностична;

в) проективно- конструкторська;

г) компенсативна.

 

2. Вивчаючи певну наукову працю, слід, перш за все:

а) з’ясувати погляди, ідеї особистостей, про які пише автор;

б) засвоїти нові поняття й терміни;

в) визначити причини, час і умови створення наукової праці;

г) проаналізувати ідеї, які були творчо розвинуті.

 

Варіант 16.