Модуль І. Поняття науки. Формування гносеологічної та методологічної проблематики науки в історії філософії.

Модуль І. Поняття науки. Формування гносеологічної та методологічної проблематики науки в історії філософії.

Модуль ІІ. Проблеми методу, методології та методики наукового дослідження.

 

Модуль ІІІ. Методологічні та організаційні засади наукового дослідження.

Міжпредметні зв’язки: дисципліна “Методика та організація наукових досліджень” має тісний зв’язок з курсами: “Філософія”, “Логіка”, “Методологія и методи психологічних досліджень”

Тематичний план – графік вивчення курсу (рівень «Бакалавр»);

05.11.11

07.11.11

07.11.11

08.11.11

Екзамен/Залік

№ п/п	Назва змістового модуля та теми, розподіл практичних занять за темами, форма проведення заняття	термін виконання (тижні)
І	Змістовний модуль І. Поняття науки. Формування гносеологічної та методологічної проблематики науки в історії філософії.	I-V
1.	ка Наука як форма пізнання світу та як соціокультурний феномен.	І
Практичне заняття 1.Сутність науки. Етапи її розвитку.	ІI
2.	Генезис гносеологічної та методологічної проблематики в історії філософії.	III
Самостійна робота над текстом №1: М.Вебер про призначення наукових досліджень та позицію науковця у культурі ХХ ст. (за доповіддю М.Вебера «Наука як покликання і професія»).	IV
	Філософсько ­- методологічні проблеми науки у ХІХ – ХХ ст.	V
Практичне заняття 2. Концепція розвитку наукового знання у постпозитивізмі.
ІІ	Змістовий модуль ІІ. Проблеми методу, методології та методики наукового дослідження.	VI-IX
5.	Сутність пізнавального процесу. Проблема істини у пізнанні.	VI
Практичне заняття 3. Методологічна культура науки.	VII
6.	Логіка процесу наукового дослідження.	VIII
Самостійна робота над джерелом №2: К.Поппер про логіку наукового дослідження та зростання наукового знання (за працею К.Поппера «Логіка та рост наукового знання»).	IX
ІІІ 7.	Змістовий модуль ІІІ. Методологічні та організаційні засади наукового дослідження.	X-XVI
Рівні та методи наукового дослідження.	X
	Практичне заняття 4.Методика вивчення наукової, навчальної, навчально – методичної літератури. Характеристика науково- дослідної та навчально – методичної продукції.	XI
8.	Специфіка методологічних проблем соціально-гуманітарних наук	ХII
Пратичне заняття 5: Послідовність етапів наукового дослідження.	ХIII
Самостійна робота над джерелом №3: У.Еко про методику виконання дипломної роботи (за книгою У.Еко «Як написати дипломну роботу»).	ХIV
	Організація наукового дослідження. Створення інформаційної бази наукового пошуку.	ХV
Курсова/Контрольна робота	ХVІ

 

РОБОЧА ЧАСТИНА

 

 

Плани практичних занять

Змістовий модуль І.

Тема 1. Сутність науки. Етапи її розвитку.

1. Специфіка наукового пізнання. Наука та інші форми пізнання.

2. Етапи розвитку науки (класична, некласична, постнекласична наука).

3. Структура та функції наукової теорії.

4. Класифікація наук.

Питання до семінару:

· Що відрізняє науку від інших способів пізнання світу?

· Яким чином відбувається процес створення нових наукових дисциплін?

· Які функції виконує наука у житті суспільства?

· Які риси характеризують класичну науку?

· Які зміни у структурі й засадах науки відбувалися протягом її класичного періоду?

· Які зміни у ставленні до методів дослідження відбулися у період некласичної науки?

· Як М.Вебер характеризує мету і завдання некласичної науки порівняно з класичною?

· Як і чому змінилось ставлення до соціогуманітарних наук у постнекласичну епоху?

Література [осн: 1, 2,7, 8,14,19,26,29; дод:12]

 

Тема 2. Концепція розвитку наукового знання у постпозитивізмі.

1. Криза позитивістської методології у ХХ ст.

2. Концепція наукових революцій Т.Куна.

3. Поняття «фальсифікації» та «історицизму» у К.Поппера. Критика марксизму.

4. Поняття «науково – дослідної программи» І.Лакатоса.

Література [осн: 1, 2,7, 8,14,19,26,29; дод:12]

Питання до семінару:

§ У яких напрямках відбувалася криза позитивістської методології у ХХ ст.?

§ Охарактеризуйте поняття «парадигма» у Т.Куна.

§ Які риси характеризують ситуацію наукової революції та «нормальної» науки?

§ У чому новаторство попперівського «фальсифікаціоннізму»?

§ У чому продуктивність та обмеженість критики Поппером «історицизму»?

§ Які основні риси характеристики Поппером марксизму та його світоглядних коренів?

§ З чого складається, за І.Лакатосом, науково-дослідна програма?

 

Змістовий модуль ІІ.

Тема 3. Методологічна культура науки.

§ Поняття методу, специфіка наукового методу дослідження.

§ Класифікація методів наукового дослідження. Емпіричні, теоретичні, загальнологічні методи наукового дослідження.

§ Поняття наукової парадигми.

§ Категоріальний апарат наукового дослідження.

§ Роль філософії у науковому дослідженні.

Питання до семінару:

1. Які риси визначають саме науковий метод дослідження?

2. Чим відрізнається спостереження від експерименту?

3. Чим відрізняються гіпотетико – дедуктивний та аксіоматичний методи дослідження?

4. Як пов’язані між собою загальнологічні методи дослідження (аналіз та синтез; дедукція та індукція)?

5. Наведіть приклади ситуацій, коли відбувається зміна наукової парадигми.

6. Як вплинула синергетика на методологічну культуру науки?

7. Як змінювалися погляди на роль філософії у науковому дослідженні?

8. Як співвідносяться об’єкт та предме наукового дослідження?

Література [осн: 3, 7,,8, 14, 16,37; дод -11:]

 

Змістовий модуль ІІІ.

 

Тема 4.Методика вивчення наукової, навчальної, навчально – методичної літератури. Характеристика науково- дослідної та навчально – методичної продукції.

· Навчально – методична продукція. Підручник. Навчальний посібник.Монографія. Наукова стаття.

· Доповідь, тези доповіді, науковий звіт.

· Залежність методів вивчення літератури від її типологічних особливостей.

· Психологічні труднощі у вивченні наукової літератури.

· Форми занотування прочитанних джерел.

· Підготування реферату, рецензії та анотації як підсумку вивчення наукової літератури.

Питання до семінару:

1. Чим відрізняється підручник від навчального посібника?

2. Як пов’язані такі види наукової продукції як монографія та стаття?

3. Підготуйте тези доповіді з фахової проблеми, яка вас цікавить.

4. З яких елементів складається науковий звіт?

5. Чим відрізняється курсова робота від дипломної?

6. У чому специфіка магістерської дисертації?

7. У чому полягає підготовчий етап вивчення наукової праці?

8. Чим відрізнається рецензія наукової роботи від її анотації?

Література [осн: 1, 2,7, 8,14,19,26,29і-нет - 6; дод:12]

 

Методики активізації процесу навчання

В цілях інтнесіфікації процесу навчання пропонуються роботи над текстами першоджерел. Для самостійного опрацювання дається певне першоджерело з відповідними поясненнями, переліком проблемних запитань. Студент, по – перше, закріплює навички конспектування наукового тексту, по – друге - поглиблює своє бачення вузькоспеціальних проблем за допомогою філософського підходу до методів дослідження.

Самостійна робота над текстом №1.

Тема: К.Поппер про логіку наукового дослідження та зростання наукового знання (за працею К.Поппера «Логіка та рост наукового знання»).

Використання індуктивного методу у науці як проблема логіки наукового дослідження.

Відмова від «психологізму» при аналізі наукового дослідження.

Порядок дедуктивної перевірки теорій та проблема «демаркації» між наукою та метафізикою.

Вимоги до емпірико – теоретичної системи знання.

Критика К.Поппером позитивістського підходу до теорії метода («натуралізму»).

Формулювання методологічних правил для наукового дослідження.

Та поняття «фальсифікації».

Характеризує передусім

а) античну науку;

б) постнекласичну науку:

в) класичну науку;

г) некласичну науку.

Варіант 9.

1.Засновником експериментальної науки є:

а) Аристотель;

б) Д.Бруно;

в) Ф.Бекон;

г) Г.Галілей.

2. „ Ідолами площі” Ф.Бекон називає:

а) пізнавальні помилки, що виникають у спілкуванні між людьми внаслідок некритичного й неадекватного застосування слів;

б) хибні загальновизнані авторитети;

в) вплив натовпу на вченого;

г) вплив повсякденного життя на науку.

Варіант 10.

5. Гіпотеза це:

а) науково обгрунтоване припущення, яке висувається для пояснення будь – якого процесу у первинному формулюванні, але після перевірки може виявитися істинним або хибним;

б) будь – яке припущення, яке висувається у процесі пізнання дійсності пізнаючим суб’єктом;

в) наукове припущення, яке після його перевірки виявилося хибним;

г) наукове припущення, яке після його перевірки виявилося істинним.

2. На якій мові, за твердженням Галілея, написана книга Природи?

а) математики;

б) одкровення;

в). философії;

г). фізики;

Варіант 11.

8. Головна мета та вища цінність наукового пізнання, це:

а) відкриття об’єктивної істини;

б) досягнення правди;

в) встановлення обгрунтованих фактів;

г) формування сміливих гіпотез.

2. Метод, який потребує, щоб розвиток об’єкта відтворювався у всій його багатогранності, з врахуванням усіх зигзагів та випадковостей, це:

а) історичний метод;

б) логічний метод;

в) системний метод;

г) синергетичний метод.

Варіант 12.

1. Житєєвий сенс наукових пошуків може бути висловлений такою формулою:

а) „знати, щоб передбачати, передбачати, щоб діяти практично”;

б) „знання є цінністю саме по собі”;

в) „ знання – це сила”;

г) „невігластво не є аргументом”.

2. Метод теоретичного відтворення історичного об’єкта в усіх його суттєвих власивостях, закономірних зв’язках, відносинах, це:

а) історичний метод;

б) логічний метод;

в) діалектичний метод;

г) системно – структурний метод.

Варіант 13.

Варіант 1.

§ Що таке наукова комунікація?

а) будь – яка комунікація, розглянута з наукової точки зору;

б) обмін науковою інформацією;

в) обмін науковою інфрмацією між вченими і спеціалістами;

г) обладнання для передання інформації.

 

2. Дисертація має бути виконана:

а) особисто, у вигляді спеціально підготованого рукопису чи монографії;

б) особисто чи колективно, у вигляді рукопису чи монографії;

в) колективно, у вигляді спеціально підготованого рукопису;

г) у вигляді колективної монографії.

Варіант 2.

1. Одним з основних показників значення наукового результату у сфері наукової комунікації є:

а) коефіцієнт інтелектуальності вченого;

б) індекс цитування;

в) кількість опублікованих матеріалів;

г) якість опублікованих матеріалів.

2. Буквально відтворені фрагменти чужої промови для підтвердження власного погляду або полеміки з даним автором, це:

а) цитата;

б) плагіат;

в) компіляція;

г) конкретизація.

Варіант 3.

1. Найбільш складний та ефективний метод емпіричного пізнання – це:

а) спостереження;

б) вимірювання;

в) порівняння;

г) експеримент.

2. У якій формі може бути зафіксований науковий результат?

а) на носіях наукової інформації у формі звіту;

б) у формі наукової праці та доповіді;

в) у формі повідомлення про науково – дослідну роботу;

г) все, зазначене вище.

Варіант 4.

1. Наукова ідея є:

а) ідеологічна конструкція;

б) якісний стрибок, думки що є новим поясненням;

г) ідеальне відображення світу

д) будь-яка оригінальна думка.

 

2. Науковим результатом називається нове знання, яке отримане:

а) у процесі фундаментальних наукових досліджень;

б) у процесі прикладних наукових досліджень;

в) у процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень;

г) у процесі природничних або гуманітарних наукових досліджень.

 

Варіант 5.

1. Системний метод слід відносити до

а) загальнонаукової методології;

б) до філософської методології;

в) до методів конкретних наук;

г) до методів природничних наук.

2. Форма наукової студентської роботи, що передбачає короткийписьмовий виклад змісту книги, статті, лекції це:

а) реферат;

б) конспект;

в) аннотація;

г) рецензія.

 

Варіант 6.

1. Орієнтація у суспільній свідомості ХХ ст., яка вважає науку культурно –світоглядним зразком, закликає орієнуватися на методи природничних і технічних наук, це:

а) сцієнтизм;

б) антісциєнтизм;

в).матеріалізм;

г) ідеалізм

2. Чим більше понять вміщує назва наукової роботи (магістерської, кандидатської та ін), тим тема її є

а) вужчою й конкретнішою, бо охоплює більш вузьке коло питань;

б) ширшою, бо охоплює більш широке коло питань;

в) від кількості понять у назві роботи не залежить коло питань;

г) незрозумілішою, бо за словами не видно суті проблеми.

Варіант 7.

1. Розподіл наук на „науки про природу” та „науки про культуру” було здійснено:

а) неокантіанцями В.Віндельбандом та Г.Ріккертом.

б) марксистами К.Марксом та Ф.Енгельсом;

в) атомістами Демокритом та Епікуром.

г) позитивістами О.Контом та Г. Спенсером.

 

2. Поняття, що увійшло до наукового обігу, це:

а) термін;

б) феномен;

в) абстракція;

г) ідеалізація.

 

 

Варіант 8.

5. Науковий принцип це:

а)вихідний пункт теорії;

б) найповніше й найконкретніше відображення дійсності;

в) емпіричний рівень пізнання;

г) все, зазначене вище.

 

2. Положення, які виносяться на захист наукової роботи, спочатку викладаються:

а) у вступі до роботи;

б) у першому розділі роботи;

в) у висновках;

г) у доповіді дисертанта.

 

Варіант 9.

§ Чи може запровадження нових методів дослідження означати наукову революцію?

а) так, бо це може призвести до зміни проблем, стандартів праці;

б) ні, це не призведе до появи нових областей знань;

в) ні, лише зміна методів дослідження не робить наукової революції;

г) ні, бо наукова революція передбачає більш широке коло змін.

Варіант 10.

§ Конкретнонаукова методологія це:

а) сукупність ідей або специфічних методів конкретної науки;

б) конкретні, а не абстрактні методи науки;

в) методи, що ведуть до наукової конкретності;

г) конкретність у використанні наукових методів.

 

2. Авторство тих чи інших проблем у дослідженні фіксується.:

а) за допомогою посилань; наведення фамілії дослідника;

б) за допомогою цитування певної праці;

в) за допомогою наведення певних принципів праці дослідника

г) за допомогою спирання на певні ідеї дослідника.

 

Варіант 11.

1. Біфуркація – це термін, що стосується методу:

а)діалектики;

б) синергетики;

в) метафізики;

г) герменевтики

2. Дослідженість наукою обраної для роботи дисертаційної теми викладається:

а) у вступі, після розкриття актуальності теми;

б) у вступі, перед розкриттям актуальності теми;

в) наприкінці вступу;

г) у першому розділі роботи.

 

Варіант 12.

Варіант 13.

· «Ідолами роду» у науці свого часу Ф.Бекон називав:

а) ідолослужіння,

б)поклоніння авторитетам;

в) надмірне шанування предків;

г) здатність людського розуму підганяти реальність під поняття, яке здається вірним.

 

2. До обов’язків вченого під час здійснення наукової, науково – технічної та науково – педагогічної діяльності належать:

а) не завдавати шкоди здоров’ю людини, її життю та довкіллю; поважати право на інтелектуальну власність

б) отримувати наукову інформацію,

в) об’єднуватися з іншими вченими у постійні та тимчасові наукові колективи;

г) передавати та поширювати наукову інформацію.

 

Варіант 14.

9. Поняття, що увійшло до наукового обігу, це:

а) термін;

б) феномен;

в) абстракція;

г) ідеалізація.

 

2. Бажаний кінцевий результат дослідження, те, що ми хочемо отримати, певний образ майбутнього, це:

а) предмет дослідження;

б) мета дослідження;

в) об’єкт дослідження;

г) проблема дослідження.

 

 

Варіант 15.

21. Яка з цих функцій не є функцією науки?

а) описова;

б) прогностична;

в) проективно- конструкторська;

г) компенсативна.

 

2. Вивчаючи певну наукову працю, слід, перш за все:

а) з’ясувати погляди, ідеї особистостей, про які пише автор;

б) засвоїти нові поняття й терміни;

в) визначити причини, час і умови створення наукової праці;

г) проаналізувати ідеї, які були творчо розвинуті.

 

Варіант 16.

Варіант 17.

Варіант 18.

1. Kонцепцію революцій у науці створив:

а) Т.Кун;

б) О.Конт;

в) Е.Кассірер;

г) Гегель.

2.Захист магістерської роботи відбувається:

а) на засіданні кафедри, із спеціальності, з якої захищаються;

б) на засіданні Державної екзаменаційної комісії;

в) на засіданні Ради факультету;

г) на засіданні Ректорату вищого навчального закладу.

 

Варіант 19.

· Здатність осягати істини, не звертаючись до розгорнутого логічного міркування, це:

а) інтуїція;

б) воля;

в) талант;

г) уява.

 

2. З’ясування поглядів, ідей особистостей, про які пише автор праці, яку ви вивчаєте, необхідно зробити після:

а) визначення причин, часу і умов створення наукової праці;

б) аналізу ідей, які творчо розвинув автор;

в) засвоєння нових понять та термінів;

г) систематизації знань, що є у тексті.

 

Варіант 20.

1. „ Ідолами печери” Ф.Бекон називає:

а) упередження, які беруть початок з особої природи душі й тіла індивіда, його виховання та інших випадковостей;

б) свідомість людей первіснообщинного ладу;

в) відлюдництво, намагання усамітнитися;

г) невігластво й фанатизм.

 

2. Захист кандидатської дисертації відбувається:

а) на засіданні кафедри, де працює дисертант;

б) на засіданні спеціалізованою вченої ради;

в) на засіданні колегії ВАК;

г) на засіданні ректорату вищого навчального закладу, де працює дисертант.

 

Варіант 21.

1. Генералізація (побудова загальних понять), на думку лідерів Баденської школи неокантіанства, передусім характеризує:

а) науки про культуру;

б) науки про природу;

в) науки про мислення;

г) усі науки.

 

2. Питання, яке стоїть на межі відомого та невідомого, це:

а) мета дослідження;

б)завдання дослідження;

в) проблема дослідження;

г) предмет дослідження.

 

Варіант 22.

9. Декарт закликав на початку процесу пізнання:

а) спиратися на очевидні істини;

б) спиратися на миттєві враження;

в) спиратися на експеримент;

г) спиратися на внутрішні відчуття.

 

2. Наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, це:

а) монографія;

б) книга;

в) ессе;

г) звіт.

 

Варіант 23.

1. Процедура перенесення і поширення властивостей, відношень і закономірностей з однієї предметної галузі на іншу, це:

а) екстраполяція;

б) припущення;

в) гіпотеза;

г) кореляція.

2. Що із зазначенного нижче не є завданням конспектування?

а) засвоєння основних положень праці у їх логічній послідовності;

б) швидке, глибоке запам’ятовування прочитанного;

в) можливість відтворення прочитанного;

г) фіксування всієї інформації, вміщеної у тексті

 

Варіант 24

Варіант 25.

Характеризує передусім

а) античну науку;

б) постнекласичну науку:

в) класичну науку;

г) некласичну науку.

2. Актуальність теми дослідження означає:

а) її важливість, злободенність на даний момент;

б) її політичну кон’юнктурність;

в) її практичну значущість;

г) можливість бути використаною у відповідній сфері економічного, соціального та ін. буття.

 

Варіант 26.

1. Засновником експериментальної науки є:

а) Аристотель;

б) Д.Бруно;

в) Ф.Бекон;

г) Г.Галілей.

2. Остаточно захист кандидатської та докторської дисертації затверджується

а) вищою атестаційною комісією (ВАК);

б) кафедрою, на який працює дисертант;

в) науковим керівником дисертанта;

г) спеціалізованою вченою радою.

 

Варіант 27.

1. Гіпотеза це:

а) науково обгрунтоване припущення, яке висувається для пояснення будь – якого процесу у первинному формулюванні, але після перевірки може виявитися істинним або хибним;

б) будь – яке припущення, яке висувається у процесі пізнання дійсності пізнаючим суб’єктом;

в) наукове припущення, яке після його перевірки виявилося хибним;

г) наукове припущення, яке після його перевірки виявилося істинним.

2. Стисле викладення змісту дисертації у процесі підготовки до захисту робиться у

а) авторефераті дисертації;

б) опублікованих статтях;

в) доповідях на конференціях;

г) об’яві про захист у Бюлетені ВАК.

 

Варіант 28.

· Що є головним джерелом розвитку науки?
а) взаємодія теорії та эмпіричних даних;
б) конкуренція теорій та дослідницьких програм окремих наукових шкіл;

в) боротьба різних наукових напрямків;

г) конфлікт суспільно – економічних інтересів

 

2. Яка характеристика вченого, за Законом України про наукову та науково – технічну діяльність, не є обов’язковою?

а) фізична особа;

б) повна вища освіта;

в) отримання наукових та науково-технічних результатів;

г) наявність кандидатського ступеню.

Варіант 29.

5. Метод, який потребує, щоб розвиток об’єкта відтворювався у всій його багатогранності, з врахуванням усіх зигзагів та випадковостей, це:

а) історичний метод;

б) логічний метод;

в) системний метод;

г) синергетичний метод.

 

2. Оприлюднення результатів наукового дослідження за допомогою преси, радіо та телебачення, це

а) публікація;

б) трансляція;

в) тиражування;

г) апробація.

 

Варіант 30.

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА

Змістовий модуль І. Поняття науки. Формування гносеологічної та методологічної проблематики науки в історії філософії.

Список літератури

Основна

 

2. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования: Учебное пособие. К.: МАУП, 2002. – 216 с.

3. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. – К.: АБУ, 2002. – 480 с.

4. Бацвиг Ф. „Сім гріхів”, або за що філософи критикують природну мову //Філософська думка. – 2006. - №1.– С.110 -127.

5. Білокобильський О. Раціональність як межа метафізичного дискурсу //Філософська думка. – 2006. – №5. – С.143 – 157.

6. Возняк В. Розсудок, розум, повсякденність //Філософська думка. – 2006 - №5.

7. Воронкова В.Г. Філософія. Навчальний посібник. – К.: ВД „Професіонал” 2004. – 464 с.

8. Головатий М.Ф. Навчи себе сам. – К.: МАУП, 2002. – 120 с.

9. Гайденко П.П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой. – М.: 2000.

10. Гайденко П.П. Герменевтика //Философский энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1983.

11. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 212 с.

12. Ивин А.А. Философия науки. – М.: ЛКИ, 2007.

13. Корнилова Т.В., Смирнов С.Д. Методологические основы психологии. – М., Спб.: Питер, 2008. – 320 с.

14. Кохановский В.П. Философия и методология науки: Учебн. для высш. уч. завед. – Ростов н/Д: “Феникс”, 1999. – 576 с.

15. Лой А. Ситуація розуму та „ситуйований розум” //Філософська думка. ­– 2006.­ ­– ­ №3. ­– С. 26 – 46.

16. Лук’янець В. Фундаментальна наука: науковий світогляд у перспективі ХХІ століття //Філософська думка. ­– 2006. ­ – №3. – С.3 – 26.

17. Огурцов А.П.Парадигма // Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – С. 466-477.

18. Павленок П.Д. О понятийно-категориальном аппарате социологии // Социологические исследования. – 2003. – № 4. – С. 19–24.

19. Попович М. Що таке філософія //Філософська думка. – 2006. - №1. – С.3-25.

20. Порус В.Н. Кун Т.С. // Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – С. 296-297.

21. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія. – К.: Академвидав, 2007.

22. Проблема знания в истории науки и культуры /Под ред. Е.Н.Молодцова. СПб, 2001.

23. Проблемы методологии системного исследования. Ред. коллегия И.В.Блауберг и др. – М., “Мысль”, 1970. – 455 с.

24. Розов М.А. Научная абстракция и ее виды. – Новосибирск, изд-во “Наука”, 1965. – 137 с.

25. Рузавин Г.И. Методология научного познания. – М.:Юнити, 2005. – 286 с.

26. Свердан М.Н., Свердан М.М.. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. Чернівці, Рута, 2006. -352 с.

27. Современная философия науки: Знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей Запада:Учеб. хрестоматия / Институт "Открытое общество"/А.А. Печенкин (сост.). — 2.изд., — М.: Логос, 1996. — 400с.

28. Социология: Энциклопедия / Сост. А.А.Грицанов, В.Л.Абушенко, Г.М.Евельнин. – Мн.: Книжный Дом, 2003. – 1312 с.

29. Табачковський В. Життєвий світ людини і пізнання: персоналістська інтерпретація //Філософська думка. – 2006–№1. – С35 -46.

30. Табачковський В. У пошуках невтраченого часу. Нариси про творчу спадщину українських філософів – шістдесятників. – К.: ПАРАПАН, 2002. – 298 с.

31. Тощенко Ж.Т. О понятийном аппарате социологии // СОЦИС. – 2002. – № 9. – С. 3–16.

32. Філософія в українській культурі. – К.: „Центр практичної філософії”, 2001. – 240 с.

33. Філософський енциклопедичний словник / Гол. ред. Шинкарук В.І. – К.: “Абрис”, 2002. – 742 с.

34. Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова. – М.: Республика, 2001. – 719 с.

35. Філіппенко А.С. Основи наукових досліджень. Конспекти лекцій: Посібник. - К., 2004.

36. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень. – К.: Вид. Дім „Слово”, 2003. – 240 с.

37. Цофнас А.Ю. Гносеологія. – К.: Алерта, 2005. – 232 с.

38. Шаповалов В.Ф. О специфике гуманитарного знания //Общественные науки и современность. – 1994. - №1.

39. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. Курс лекцій.- Київ: Генеза, 2005.

40. Вебер М. Наука как призвание и профессия (Інтернет)

41. Гадамер Ганс Георг Истина и метод http://www.koob.ru/books/istina_i_metod.rar

42. Ионин Л. Г. Парадигма // Культурология ХХ век. Энциклопедия (Интернет)

43. Кун Т. Структура научных революций. – М.: 2001. - Интернет

44. Лоренц К. Восемь смертных грехов современного человечества (Интернет)

45. Малахов В.С. Гадамер. Герменевтика. Дильтей // Культурология ХХ век. Энциклопедия (Интернет)

46. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология (Інтернет)

47. Огурцов А.П. Парадигма // Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – С. 466-477. - Интернет.

48. Поппер К. Логика научного исследования // Поппер К. Логика и рост научного знания. М., Прогресс, 1983. С.61-72. (Інтернет)

49. Рассел Б. Історія західної філософії – К., 1995. – Интернет.

50. Рациональность как предмет философского исследования –РАН. – М., 1995. - 225 с. (Інтернет)

51. Реале Дж, Антисери. Д. Западная философия от истоков до наших дней. Том 4. От романтизма до наших дней. - ТОО ТК "Петрополис", Санкт-Петербург, 1997. – Интернет

52. Риккерт Генрих. Философия жизни. К., 1998. - С.269-447, 488-489– Интернет

53. Рубинштейн Л. Основы общей психодогии. СПб: Издательство "Питер", 2000 (Глава II Методы психологии) Интернет

54. Степин В.С. Теоретическое знание. – М.:2000. (Интернет)

55. Тоффлер Э. Метаморфозы власти: Знание, богатство и сила на пороге XXI века. – М., 2003.(Интернет)

56. Эко У. Как написать дипломную работу / Пер. с ит.— М.: Кн. дом «Университет», 2003. — 2 изд. — 240 с. - Интернет

 

Додаткова:

1. Автономова Н.С. Философские проблемы структурного анализа в гуманитарных науках. – М.: 1977.

2. Блауберг В.Г., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. – М., 1973. -270 с.

3. Бевзенко Л.Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2002. – 437 с.

4. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. – М., 1995.

5. Блок М. Апология истории или ремесло историка. М.: Наука,1986. 256 с.

6. Бритков В.Б., Дубовский С.В. Информационные технологии в национальном и мировом развитии // Общественные науки и современность. – 2000. – № 1. – С. 146–150.

7. Бусова Н. А. Модернизация, рациональность и право. — Х.: Прометей-Прес, 2004. — 351с.

8. Бутенко И.А. Социальное познание и мир повседневности. – М., 1994.

9. Витгенштейн Л. О достоверности // Вопросы философии. – 1991. - №2.- с. 67-121.

10. Гайденко П.П. Проблема рациональности на исходе ХХ в. // Вопросы философии. – 1991. - №6. – с.3-15.

12. Грюнбаум А. Теория Фрейда и философия науки // В.Ф.1991. - №4. – с.90 – 107.

13. Гумбольдт В. Язык и философия культуры. – М.: 1987.

14. Декомб В. Современная французская философия. – М.: 2000.

15. Делез Жиль. Эмпиризм и субъективность: Опыт о человеческой природе по Юму; Критическая философия Канта/ Я.И. Свирский (пер.с фр.и послесл.). — М.: ПЕР СЭ, 2001. — 476с.

16. Дилигенский ГГ., Лекторский В.А. Проблемы целостного мира // Вопросы философии. – 1990. - №12. – 32-44.

17. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. – К.: Либідь, 1990. – 149 с.

19. Дубас О.П. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті: Монографія. – К.: Генеза, 2004. – 208 с.

20. Конев В.А. Трансцендентальный эмпиризм Ж.Делеза/ — Самара: Самарск. Ун-т, 2001. — 140 с.

21. Кошарний С.О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей і Е. Гуссерль). К.: Наукова думка,1992. – 124 с.

22. Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. – К., 1974.

23. Крымский С.Б., Парахонский Б.А, Мейзерский В.М. Эпистемология культуры. – К.: Наукова думка, 1993. – 216 с.

24. Кузанский Н. О мире веры // В.Ф. – 1992. - №5. – с.29-54.

25. Кузнецов В. Г. Герменевтика и гуманитарное познание. М., 1990.

26. Лайон Девід. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – К., 1996. – С. 362–380.

27. Меерович М.И., Шрагина Л.И., Технология творческого мышления: Практическое пособие. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. – 432 с.

28. Мей К. Інформаційне суспільство. Скептичний погляд / Пер. з англійської. – К.: “К.І.С.”, 2004. – XIV с., 220 с.

29. Мелков Ю.А. Факт в постнеклассической науке. – К.: ПАРАПАН, 2004. – 224.

30. Планк М. Религия и естествознание // Вопросы философии. – 1990. №8. – с. 25-36.

31. Поппер К. Нищета историцизма // В.Ф. – 1992. - №9, 10.

32. Поппер К. Логика социальных наук //ВФ. -1992. - №10. – С.65-76.

33. Принципы организации социальных систем: Теория и практика / Под ред. М.И.Сетрова. – К., Одесса: Выща шк. Головное изд-во, 1988. – 242 с.

34. Проскурин С.А. Глобализация как фактор поляризации современного мира // Социально-гуманитарное знание. – 2001 – № 4. – С. 41–65.

35. Рациональность на перепутье: В 2 кн.- Кн.1-2 / П.П. Гайденко (ред.). –М.: РОССПЭН,1999. –463с.

36. Розов М.А. Проблемы эмпирического анализа научных знаний. – Новосибирск, изд-во “Наука”, 1977. – 221 с.

37. Розова С.С. Классификационная проблема в современной науке. – Новосибирск: Наука, 1986. – 222 с.

38. Семенов В. В. Воинствующий эмпиризм в философии / РАН; Пущинский научный центр; Институт биофизики клетки — Пущино: ПНЦ РАН, 2004. — 134с.

39. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности. Методологические проблемы современной науки. – М., изд-во “Наука”, 1978. – 391 с.

 

Модуль І. Поняття науки. Формування гносеологічної та методологічної проблематики науки в історії філософії.