Мал. 1. Зв'язки мовних центрів в корі головного мозку. (по Л. О. Бадаляну).

а) лобна доля; б) тім'яна доля; в)потилична доля; г) скронева доля.

Центр пропріоцептивного гнозису.

Центр читання.

Центр зорового гнозису.

Центр слухового гнозису.

Центр Брока.

Центр письма.

Центр праксиса.

Центр Верніке.

Черпаловидні хрящі рухливі, до них прикріпляються задні кінці голосових складок, в товщі яких знаходяться голосові зв'язки. Голосові складки утворюють голосову щілину. Повітряний струмінь, необхідний для утворення голосу, проходячи через гортань, приводить до коливання голосових зв'язок. В результаті цього повітря, що проходить через гортань, починає коливатись. Саме ці коливання сприймаються слуховим апаратом як звук голосу. Простір від голосових зв'язок до губ називають мовним трактом.

М'язи гортані та їх функції

Розрізняють внутрішні і зовнішні м'язи гортані. Одні м'язи піднімають гортань, інші - опускають її, треті - захищають вхід в гортань при ковтанні їжі і розмикають чи змикають голосові складки. Голосові м'язи починають формуватись з 7-річного віку. Функціональна активність м'язів голосового апарату найвища у людей віком від 20 до 40 років, а в 60-70 років спостерігається їх атрофія, голос слабшає.

Іннервація гортані забезпечується гілками блукаючого нерва. Рефлекторна дуга нервів гортані проходить через довгастий мозок. Голосоутворення контролюється центрами в корі головного мозку. Внутрішня частина гортані утворює порожнину гортані і вислана слизовою оболонкою з великою кількістю залоз, що виділяють слиз.

Голос характеризується силою, висотою та тембром. Сила голосу залежить від амплітуди коливань голосових зв'язок, що визначається силою видиху.

Висота голосу залежить від частоти коливань голосових зв'язок, яка визначається їх структурою: довжиною, товщиною та інш. Як підтвердила практика, високі голоси (тенори і сопрано) спостерігаються в осіб з короткими голосовими складками. Довгі голосові складки спостерігаються у людей, що володіють баритоном, басом і меццо-сопрано. Наприклад, у басів довжина голосових складок орієнтовно коливається від 24 до 25 мм, а ширина від 3 до 4,5 мм. У меццо-сопрано від 18 до 21 мм і від 2 до 2,5 мм. У сопрано - від 14 до 19 мм і від 1,5 до 2 мм.

Надставна труба складається з порожнини глотки, ротової і носової порожнин. Глотка розміщена над гортанню. У ній виділяють верхню частину (носоглотку), середню (ротову) й нижню (гортанну). Носоглотка відділена від ротової частини м'яким піднебінням. М'яке піднебіння, скорочуючись, піднімається вгору і закриває вхід до носової порожнини. При такому положенні м'якого піднебіння повітря виходить тільки крізь ротову порожнину. Якщо м'яке піднебіння опускається вниз і повітря проходить через носову порожнину, то утворюються носові звуки (м,н).

Носоглотка і носова порожнина з приносовими пазухами відіграють роль резонатора, що підсилює голос і надає йому своєрідного тембру. У ротовій порожнині містяться органи артикуляції: язик, губи, зуби (верхні, нижні), альвеоли, м'яке й тверде піднебіння й язичок. Язик є найдіяльнішим органом мовного апарату. На ньому виділяють кінчик, передню, середню і задню частини та корінь язика. Язик може швидко рухатись (вгору, вниз, вперед, назад) і утворювати потрібні звуки. Органи артикуляції, постійно рухаючись, весь час змінюють форму і розмір ротової порожнини. Завдяки цьому утворюються різні звуки мови. Кожний звук характеризується певним положенням органів артикуляції та голосових зв'язок. Правильна будова органів мовлення є запорукою успішного оволодіння звуковимовою.

Дайте визначення ринолалії як самостійної мовл.вади. Причини, симптоми, діагностика ринолалії.

Ринолалія - це розлад мови, обумовлене анатомічними деформаціями органів артикуляції у вигляді ущелини верхньої губи, твердого та м'якого піднебіння, характеризується назальним тембром голосу.

Причини: вроджені зустрічаються частіше, ніж придбані. Природа до кінця не вивчена, але точно встановлено, що в організмі матері під час вагітності на 8 тижні відзначається нестача білка протеїну - і ця недостатність призводить до ринолалии.
Несприятливі фактори:
• ендогенні (спадковість).
• екзогенні (зовнішній вплив - механізм до кінця не вивчений).
¾ патологія розвитку матки у матері,
¾ різні пухлини, фіброми, звуження кульшового відділу,
¾ невдалі аборти,
¾ фізичні травми матері в першу половину вагітності,
¾ серйозні інфекційні захворювання на початку вагітності,
¾ радіоактивне опромінення,
¾ хімічний вплив: наркологія, наркоманія, алкоголізм, надмірне поїдання пігулок.

Таке порушення резонансу відбувається від неправильного напрямку голосовидихувального струму внаслідок або органічних дефектів носоглотки, носової порожнини, м’якого та твердого піднебіння, або розладів функції м’якого піднебіння. Розрізняють ВІДКРИТУ, ЗАКРИТУ та ЗМІШАНУ Р.

Причини ринолалії:*мозкові крововиливи, черепно-мозкові травми;*укорочене мяке піднебіння;*відсутність маленького язичка, укорочений, абороздвоєний маленький язичок;*поліпи, аденоїди, пухлини, викривлення носової перегородки, травми піднебіння;*незрощення піднебіння та губи;*порушення прцесів дихання,опущення мякого піднебіння, наслідування гнусавого мовлення оточуючих, хвороби євстахієвої труби.