Тема: Суцільна колективізація в Україні

Мета: охарактеризувати особливості проведення політики колективізації в Україні, визначити наслідки цієї політики для подальшого розвитку республіки; формувати вміння аналізувати та узагальнювати інформацію, оперувати історичними поняттями і термінами; виховувати толерантність, шанобливе ставлення до праці селянина.

Тип уроку: комбінований.

Вид заняття: урок-практикум.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування:

1. Якими методами здійснювалася політика індустріалізації в УССР?

2. В чому відмінність радянської індустріалізації від західноєвропейської?

3. Чим можна пояснити трудовий ентузіазм трудящих в роки індустріалізації?

4. Чому соціально-економічні перетворення не сприяли підвищенню життєвого рівня населення?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

При вивченні попередньої теми ми з’ясували, що для здійснення індустріалізації такими темпами потрібні великі кошти. Більшовицькому керівництву необхідно було збільшити експорт зерна щоб отримати необхідну кількість промислового устаткування. Ці кошти влада вирішила викачати із села.

Перехід до прискореної колективізації. Доля приватних сільських господарств та їх господарів.

Спробуємо показати якими методами здійснювалася колективізація в Україні, що зумовило перехід радянського керівництва до форсованої колективізації, чим позначився цей період.

Таблиця,,Колективізація в УСРР’’

Мета
Терміни
Основні заходи
Результати

 

Визначте зміст поняття:

,, ножиці цін’’ –

хлібозаготівельна криза –

колективізація –

колгосп –

розкуркулення –

депортація –

Про важке життя українського селянства свідчили листи до влади. Доповідні чиновників також рясніли тривожними фактами.

,,Коли я робив у колгоспі рік на тракторі і мав 250 трудоднів, я отримав 12 пудів хліба і більш нічого. Як жити? Я обірваний, голодний, мені навіть соромно про це Вам писати, бо я людина молода, маю 19 р.’’

(з анонімного листа Сталіну)

,,Тов. Сталіну, тепер злидні, біднота гонить із села в місто на роботу – ради того, щоб прохарчуватися. А наша Україна найбагатша у світі країна, а дає врожаї передвоєнного рівня. … Дорогий товаришу Сталіну… люд піде проти Радянської влади…’’ (З листа колгоспника Тетіївського району Київської області)

,,Повстання на Чернігівщині 1930 року… охопило Городянський, Тупичівський, частину Сновського райони… проти повстанців вислано полкову школу 21-го Чернігівського територіального полку… та школа перейшла на бік повстанців. Тоді для придушення повстання Політбюро ЦК ВКП(б) надсилає в Україну,,Пролетарську дивізію’’ під командуванням сина Г.Петровського, голови ВУЦВК. …Повстанці коло трьох тижнів витримували боротьбу…’’ (Д.Соловей.,,Голгофа України’’)

Запитання.

1. Яку інформацію про життя селян містять ці листи?

2. Чи згідні ви з думкою, що,,влада перетворила селян на кріпаків’’?

3. Чому селяни зверталися з листами до Сталіна? На що вони надіялися?

 

Зміна ставлення радянської влади до заможного селянства.,,Ліквідація куркульства як класу’’.

Самостійна робота з документами (за підручником)

Завдання.

1. Хто вони – заможні селяни: жорстокі експлуататори чи ощадливі, хазяйновиті люди?

2. В чому проявилися,,перегини’’ в здійсненні колективізації?

3. Чи могли селяни реально вийти з колгоспу?

На жаль,,,приклали руку’’ до здійснення колективізації і місцеві чиновники. Вони зі шкури лізли, щоб догодити можновладцям з Кремля.

,,У деяких селах обговорення списків проводилось на вузькому активі або лише на зборах бідноти. Так, у селі Мовчанівці питання розкуркулення обговорювалось на закритих зборах комітету незаможних селян, де були присутні 30 чол. Тих, що запізнились, на збори не пустили, а коло дверей було поставлено варту із комсомольців. У результаті до списків потрапили і бідні селяни. На загальних зборах села ці списки не обговорювались. Коли голова КНС (комітету незаможних селян) висловив думку, що списки складено невірно, то уповноважений РВК т. Юдковська звинуватила його в захисті куркулів… У багатьох селах проведене фактичне розкуркулення середняків… У с. Березні Володарського району діяла бригада з розкуркулення. Ця бригада робила буквальний погром у дворах. Били меблі, палили старі речі… у бригаду полізли особи, які зводили особисті рахунки. У селі Мазепинці та Михайлівні у розкуркулених було забрано все – аж до брудної білизни… у с. Вільшанська Новоселиця ходили по коморах, насильно забирали зерно й інші продукти, як-от: кури, яйця, масло… забирали забитих кабанів… у розкуркуленні брав участь гурт селян, унаслідок чого багато речей було розкрадено…’’ (із повідомлення Білоцерківської окружної комісії до ЦВК КП(б)У від квітня 1930 р.)

,,У відповідності з Вашим наказом №00147 про операцію щодо куркулів, кримінальних злочинців та інших кримінальних елементів для України був встановлений ліміт по 1 категорії – 8 тис. осіб, по 2 категорії – 20800 осіб був вами збільшений на 4200 осіб.

Із початку операції до 27 вересня ц.р. обласними трійками по Україні, в цілому, вже засуджено 23158 осіб.

На 28 вересня в Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких ще не розглянуті трійками, крім того в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб. Прошу затвердити додатково ліміти для України по 1 категорії – 4500 осіб, по 2 категорії – 15200 осіб.’’ (Доповідна записка І. Леплевського М. Єжову про операції щодо куркулів у вересні 1937 р.)

Запитання.

1. Якими методами здійснювати ліквідації заможного селянства?

2. Як ви гадаєте, яка доля чекала голову КНС?

3. Чому влада фактично,,закривала очі’’ на,,перегини’’ розкуркулення селянства?

4. Які повноваження мали трійки НКВС?

5. З радянських часів в українців залишився стереотип негативно негативного ставлення до багатих людей. Які ваші міркування з цього приводу?

6. Яку мету переслідував Леплевський просьбою про збільшення ліміту(!) для покарання?

7. Влада вважала заможних селян найбільш небезпечною для себе частиною населення. Чому?

8. У березні 1930 року у газеті,,Правда’’ була надрукована стаття Й. Сталіна,,Запаморочення від успіхів’’, в якій засуджувались,,перегини’’ у проведенні колективізації, але відповідальність за ці помилки покладались на місцеві партійні органи. Як ви гадаєте, хто насправді винен у цій ситуації?