Соціально-економічні перетворення в Радянській Україні (1929-1938 рр.)

Соціально-економічні перетворення в Радянській Україні (1929-1938 рр.)

(Цикл уроків історії України у 10 класі)

Підготувала вчитель історії та правознавства

Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Сторожинецького району

Чернівецької області

Тел..: [phone]

Ел. адреса: [e-mail]

[e-mail]

Рекомендації до вивчення теми,, Соціально-економічні перетворення в радянській Україні (1929-1938 рр.) ’’

Якщо ви плануєте на один рік – вирощуйте рис,

Якщо ви плануєте на двадцять років – вирощуйте сад,

Якщо ви плануєте на століття – вирощуйте людей.

Китайська мудрість

Свідоме людство живе у трьох вимірах: учора, сьогодні і завтра. Вчора – це наша історія, ми не знали її. А вона - бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. На жаль, страждань на долю нашого народу випало багато, адже поневолювачі прагнуть рабської покори поневолених. Багато солоної від сліз і горя води належить вичерпати з нашої історичної криниці. Це наше громадянське завдання відділити історичне зерно від терня. Бо тільки справжній народ має свою історію.

Дай Боже нам любити Україну сьогодні – маючи,

щоб не довелось гірко любити втративши.

В. Чорновіл

Будуючи на рідній землі свою домівку-державу, ми повинні пам’ятати тих, хто загинув у боротьбі за світлу долю прийдешніх поколінь, не забувати про мільйони замучених і закатованих лише за те, що вони – українці. Адже не сьогодні сказано: час народжуватися і час помирати, час розкидати каміння і час збирати його, час мовчати і час говорити… Тільки гіркі слова правди після заборон, утисків, принижень людської гідності, десятиліть безмовства здатні відродити почуття гідності і гордості народу – будівничого і господаря на своїй землі. Ми повинні зберегти для майбутніх поколінь правдиву пам’ять про минуле.

Моє заповітне бажання – передати тобі ту життєву

мудрість, яку називають умінням жити.

В. Сухомлинський

Перша половина ХХ ст. принесла великі людські, моральні і матеріальні втрати не тільки українському народу, а й всьому світовому суспільству. Дві світові війні забрали десятки мільйонів людських життів, знищили створені багатьма поколіннями матеріальні і духовні цінності. Для українців, як і для багатьох інших народів СРСР, не було щасливого періоду і в міжвоєнний період: набирала обертів сталінська репресивна машина, прикриваючи свої злодіяння фальшивими лозунгами будівництва світлого майбутнього, та тяжкі випробування не вбили прагнення людей до ідеалів правди і справедливості. Враховуючи уроки минулого, світ сьогодні прагне консолідації і розуміння.

Плани потрібно будувати з умінням, а полягає

воно в труднощам на шляху їх втілення.

Л. Вовенагр

Тема,, Соціально-економічні перетворення в Радянській Україні (1929-1938 рр.)’’ з програми 10 класу найбільш знайома учням. Літературні твори, фільми і телепередачі, статті в пресі, розповіді старших родичів чи знайомих дають можливість школярам створити своє бачення ситуації, що склалася в Україні на той час. Тому цю тему можна спланувати так, щоб максимально акумулювати вже набуті знання і зацікавити учнів самостійно підбирати потрібну інформацію. Зважаючи на те, що важливою умовою навчання є організація спільної діяльності учня і педагога, орієнтація на результат, доцільно зазделегідь спланувати і обговорити з класом форми проведення уроків з даної теми:

1. Урок – лекція,,Радянська модернізація України (1929-1938)’’.

2. У рок – семінар,,Сталінська індустріалізація України’’.

3. Урок – практикум,,Суцільна колективізація в Україні’’.

4. Усний журнал,,Голодомор 1932-1933 рр. в Україні’’.

5. Урок – конференція,,Громадсько-політичне життя’’.

6. Урок-змагання,,Стан культури в Україні у 30-ті рр..’’.

Від незнання до знань ведуть три шляхи:

- Шлях роздумів, найбільш благородний;

- Шлях наслідування, найбільш легкий; - Шлях досвіду, найбільш гіркий.

Конфуцій

Необхідно створити творчі групи для підготовки потрібних матеріалів. Окрім цього, доцільно ознайомити учнів з методами та видами роботи, які їм потрібно опанувати і застосувати. Основна увага має приділятись розвитку пізнавальної активності учнів, розвитку навичок логічного і аналітичного мислення, уміння самостійно визначати проблему та шукати шляхи її розв’язання. Дуже важливо залучити до роботи на уроках всіх учнів. В.О. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Безпосередня робота учнів має відбуватися в демократичній, творчій, емоційній обстановці.

Говорити не думаючи – все одно, що стріляти не цілячись

Сервантес

Застосування комплексу інноваційних методів і прийомів демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчається, дає можливість усвідомити різні, часом протилежні, позиції, поважати думку іншого.

Найкраща помилка та, якої допускаються в навчанні.

Г. Сковорода

Найбільш ефективними є підходи, які направлені на те, щоб залучати учнів у активне, спільне і засноване на критичному аналізі навчання. В класі має панувати атмосфера, в якій всі точки зору мають рівну вагу й увагу.

Розуміння – початок згоди.

Спіноза

Якщо на уроці виникають суперечливі думки і потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію щодо суспільної проблеми, потрібно залучити до дискусії всіх і не дозволяти комусь особисто домінувати. Бути готовим до того, що всі люди різні, навчитись приймати їх такими, якими вони є.

Знання складається з дрібних крихт

щоденного досвіду.

Д. Писарев

Вивчення теми доцільно почати уроком-лекцією, на якому акцентується увага на основних моментах та особливостях періоду, що вивчається. На наступних уроках, використовуючи різні форми і методи навчання, важливо застосувати різні види роботи з метою вироблення в учнів власних цінностей, створення атмосфери співробітництва, творчої взаємодії в навчанні. Не можна собі уявити урок історії без роботи з документами і підручником (самостійної чи колективної), картами, схемами, таблицями.

Готуючи повідомлення та реферати до уроків, учні вчаться виділяти з різних джерел інформації головне, розвивають навички аналітичного мислення, уміння будувати структурно логічні схеми. Робота в малих групах дає можливість заощадити час, формувати навики участі в дискусії. Метод,,Коло думок’’ допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі, а бліц-опитування, фронтальне опитування,,,мозковий штурм’’ всього за декілька хвилин дають повну картину обізнаності учнів з даної теми чи окремого питання. Запитання, які починаються з,,як’’,,,чому’’,,,якби’’ заохочують висловлювати свої ідеї, почуття.

Краще один раз побачити, чим сім раз почути.

Народна мудрість

Наочність на уроці історії має важливе значення. Ілюстративний матеріал сприяє пізнавальній активності учнів, допомагає розкрити зміст теми, є об’єктом запитань і завдань.,,Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття брали участь в процесі засвоєння… і тоді ви переможете найлінивішу пам’ять’’ – зауважував К. Ушинський.

Загальновідомо, що використання на уроках інформаційно-комунікаційних технологій інтенсифікує навчання, робить його цікавішим і результативнішим, адже задіяні одночасно зорові і слухові рецептори. Комп’ютер учні сприймають як універсальний інструмент в будь-якій галузі людської діяльності. Але важливе вдале поєднання з традиційними засобами навчання.

З усіх речей час найменше нам належить,

і найбільш за все його нам бракує.

Ж. Бюффон

Уроки мають сприяти вирішенню сукупності завдань освітнього, пізнавального, виховного та розвивального аспектів навчання. Слід враховувати, що учні з даної теми знають, а з якою інформацією вони зустрічаються вперше, яку кількість матеріалу розглянути на уроці, яким чином це зробити, що дати на випереджаюче завдання, а що – на домашнє. Щоб обміркувати щось нове, треба з’ясувати, які вже є думки та ідеї. Обов’язково треба враховувати можливості кожного учня і класу в цілому. В різних за підготовкою та інтересами класах неможливо провести урок за однією схемою.

Чітке і конкретне визначення й усвідомлення учнями результатів їхньої пізнавальної діяльності, формування очікуваних результатів, дотримання регламенту під час роботи, вибір оптимального темпу уроку приведуть до формування позитивних ділових якостей: уміння встановлювати особисті контакти і обмінюватися інформацією, переконливо викладати свої думки, переборювати протидію оточуючих, цінувати час.

Забуяй віщим і вічним Словом,

від лісів до моря, від гір – до степів.

Освіти від мороку і освяти святоруську землю,

Русь-Україну возвелич, порятуй її на віки!

Катерина Мотрич

Досвід розвитку незалежної України показує, що для того, щоб визначити її перспективи, необхідно виявити та засвоїти уроки минулого, зробити висновки, зрозуміти і попередити небажані наслідки в наш час. Тому сьогодні перед школою стоїть невідкладне завдання: навчити і виховати нове покоління людей – будівничих достойного і гідного майбутнього України.

Х і д у р о к у

Організаційний момент.

Робота з документами.

,,…У Погребищі, як і в кожному районі, була розкішна їдальня для партійно-радянського активу, так звана,,двадцятка’’ Вдень і вночі її охороняли міліціонери, щоб до приміщення їдальні не підходили голодні селяни або їх діти й своїм страшним виглядом не псували апетит,,ідейним будівникам соціалізму’’. Тут за сміхотворну ціну подавали районній верхівці все що завгодно: білий хліб, м’ясо, курей, різносортні маринади і делікатеси, вина, шоколад. Крім того, кожний, хто був прикріплений до їдальні, одержував додому ще окремий,,мікоянівський’’ (Мікоян - тодішній нарком харчової промисловості СРСР) пайок, до якого входило понад 20 найменувань …Обіди були дешеві і ситні за казкову для радянськиї умов ціну – 1 – 1 крб. 20 коп… (з книги Г. Костюка,,Сталінізм в Україні(Генеза і наслідки)’’.

,,…Організувати розподільники – для постачання членів ЦК ЦКК, наркомів, уповноважених союзних наркоматів і заступників уповноважених союзних наркоматів, робочої частини членів президії ВУРПС, союзних керівних працівників ЦК, РНК, штабу УВО, для членів колегії наркоматів, керівників союзних і республіканських господарських об’єднань, завідуючих видавництвами, редакторів газет… встановити підвищені норми продуктів, промтоварів, організувавши порядок попередніх замовлень і доставку додому… передати у відання розподільника один з приміських радгоспів для забезпечення м’ясом і м’ясопродуктами, птицею, овочами … залишити на спеціальному централізованому постачанні їдальні для керівних радянських, партійних і господарських працівників та їдальню ЦК КП(б)У…(Із постанови політбюро ЦК КП(б)У,,Про упорядкування справи постачання керівних працівників центральних і обласних установ’’ від 30 грудня 1932 р.)

Чому саме в 1930-ті роки було утворено систему розподільників для працівників партійного і державного апарату?

 

Висновки.

Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підготувати реферативні повідомлення та запитання для обговорення до уроку-семінару,,Сталінська індустріалізація України’’.

П і д г о т о в ч и й е т а п

Учні заздалегідь ознайомлюються з планом проведення уроку-семінару. Розподіляються ролі ведучого семінару, доповідачів, опонентів, рецензентів. Учасники семінару знайомляться з пам’ятками.

Пам’ятка опоненту

Ø Бути тактовним, поважати думку іншого.

Ø Запитання доповідачеві мають бути чіткими і зрозумілими.

Пам’ятка рецензенту

1. Даючи характеристику повідомлення слід врахувати:

Ø науковість викладу матеріалу;

Ø повноту;

Ø послідовність;

Ø систематичність;

Ø стислість;

Ø правильність мови;

Ø вміння аналізувати факти.

2. Визначити позитивне і вказати на недоліки.

3. Подати загальну характеристику реферативному повідомленню.

П і с у м к о в и й е т а п

В ході обговорення реферативних повідомлень учні мають прийти до такого висновку. Індустріалізація поклала початок інтенсивному розвитку промисловості. Україна перетворилася на промислову країну, переважно аграрний характер економіки відійшов в історію. З’явилися нові промислові центри, зросла частка міського населення. Але історична ціна радянської модернізації України була надзвичайно високою: вона коштувала їй мільйонів людських життів. Подібну ціну за створення сучасної економіки у світі не платив ніхто.

Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника. Заповнити таблицю,,Індустріалізація УСРР’’

Успіхи індустріалізації	Негативні наслідки індустріалізації

 

Хід уроку

І. Організаційний момент. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

Таблиця,,Колективізація в УСРР’’

Мета
Терміни
Основні заходи
Результати

 

Визначте зміст поняття:

,, ножиці цін’’ –

хлібозаготівельна криза –

колективізація –

колгосп –

розкуркулення –

депортація –

Про важке життя українського селянства свідчили листи до влади. Доповідні чиновників також рясніли тривожними фактами.

,,Коли я робив у колгоспі рік на тракторі і мав 250 трудоднів, я отримав 12 пудів хліба і більш нічого. Як жити? Я обірваний, голодний, мені навіть соромно про це Вам писати, бо я людина молода, маю 19 р.’’

(з анонімного листа Сталіну)

,,Тов. Сталіну, тепер злидні, біднота гонить із села в місто на роботу – ради того, щоб прохарчуватися. А наша Україна найбагатша у світі країна, а дає врожаї передвоєнного рівня. … Дорогий товаришу Сталіну… люд піде проти Радянської влади…’’ (З листа колгоспника Тетіївського району Київської області)

,,Повстання на Чернігівщині 1930 року… охопило Городянський, Тупичівський, частину Сновського райони… проти повстанців вислано полкову школу 21-го Чернігівського територіального полку… та школа перейшла на бік повстанців. Тоді для придушення повстання Політбюро ЦК ВКП(б) надсилає в Україну,,Пролетарську дивізію’’ під командуванням сина Г.Петровського, голови ВУЦВК. …Повстанці коло трьох тижнів витримували боротьбу…’’ (Д.Соловей.,,Голгофа України’’)

Запитання.

1. Яку інформацію про життя селян містять ці листи?

2. Чи згідні ви з думкою, що,,влада перетворила селян на кріпаків’’?

3. Чому селяни зверталися з листами до Сталіна? На що вони надіялися?

 

Завдання.

1. Хто вони – заможні селяни: жорстокі експлуататори чи ощадливі, хазяйновиті люди?

2. В чому проявилися,,перегини’’ в здійсненні колективізації?

3. Чи могли селяни реально вийти з колгоспу?

На жаль,,,приклали руку’’ до здійснення колективізації і місцеві чиновники. Вони зі шкури лізли, щоб догодити можновладцям з Кремля.

,,У деяких селах обговорення списків проводилось на вузькому активі або лише на зборах бідноти. Так, у селі Мовчанівці питання розкуркулення обговорювалось на закритих зборах комітету незаможних селян, де були присутні 30 чол. Тих, що запізнились, на збори не пустили, а коло дверей було поставлено варту із комсомольців. У результаті до списків потрапили і бідні селяни. На загальних зборах села ці списки не обговорювались. Коли голова КНС (комітету незаможних селян) висловив думку, що списки складено невірно, то уповноважений РВК т. Юдковська звинуватила його в захисті куркулів… У багатьох селах проведене фактичне розкуркулення середняків… У с. Березні Володарського району діяла бригада з розкуркулення. Ця бригада робила буквальний погром у дворах. Били меблі, палили старі речі… у бригаду полізли особи, які зводили особисті рахунки. У селі Мазепинці та Михайлівні у розкуркулених було забрано все – аж до брудної білизни… у с. Вільшанська Новоселиця ходили по коморах, насильно забирали зерно й інші продукти, як-от: кури, яйця, масло… забирали забитих кабанів… у розкуркуленні брав участь гурт селян, унаслідок чого багато речей було розкрадено…’’ (із повідомлення Білоцерківської окружної комісії до ЦВК КП(б)У від квітня 1930 р.)

,,У відповідності з Вашим наказом №00147 про операцію щодо куркулів, кримінальних злочинців та інших кримінальних елементів для України був встановлений ліміт по 1 категорії – 8 тис. осіб, по 2 категорії – 20800 осіб був вами збільшений на 4200 осіб.

Із початку операції до 27 вересня ц.р. обласними трійками по Україні, в цілому, вже засуджено 23158 осіб.

На 28 вересня в Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких ще не розглянуті трійками, крім того в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб. Прошу затвердити додатково ліміти для України по 1 категорії – 4500 осіб, по 2 категорії – 15200 осіб.’’ (Доповідна записка І. Леплевського М. Єжову про операції щодо куркулів у вересні 1937 р.)

Запитання.

1. Якими методами здійснювати ліквідації заможного селянства?

2. Як ви гадаєте, яка доля чекала голову КНС?

3. Чому влада фактично,,закривала очі’’ на,,перегини’’ розкуркулення селянства?

4. Які повноваження мали трійки НКВС?

5. З радянських часів в українців залишився стереотип негативно негативного ставлення до багатих людей. Які ваші міркування з цього приводу?

6. Яку мету переслідував Леплевський просьбою про збільшення ліміту(!) для покарання?

7. Влада вважала заможних селян найбільш небезпечною для себе частиною населення. Чому?

8. У березні 1930 року у газеті,,Правда’’ була надрукована стаття Й. Сталіна,,Запаморочення від успіхів’’, в якій засуджувались,,перегини’’ у проведенні колективізації, але відповідальність за ці помилки покладались на місцеві партійні органи. Як ви гадаєте, хто насправді винен у цій ситуації?

Повідомлення учня.

Радянська соціалістична революція була найвидатнішою авантюрою сучасності, яка для мільйонів одних означала прихід соціалізму, а для мільйонів інших – терор тоталітаризму. Для всіх це був експеримент, і ніхто не вберігся від його принадності. Апогеєм радянського експерименту стали сталінські п’ятирічки 30-х років. Колективізація - істотна складова у планах побудови могутньої держави.

Ідея створення сільськогосподарських виробничих кооперативів сама по собі була позитивною. Дрібні індивідуальні господарства не могли бути ефективними. Однак проблема полягала не в тому, щоб механічно об’єднати дрібні господарства в великі, а в тому, щоб зацікавити широкі маси селян можливістю виробляти в колективних господарствах більше продукції і отримати більший прибуток, ніж в індивідуальних. На практиці ж комуністичне керівництво зробило все можливе для того щоб відбити в селян бажання сумлінно працювати позбавити їх двох основних стимулів високоякісної праці - засобів виробництва і права розпоряджатися урожаєм. Держава обманювала селян, запевняючи, що в колгоспах ім. житиметься краще. Але в результаті, обманюючи селян, влада обдурила себе. Сталінське керівництво не врахувало, що вирішальним фактором ефективного виробництва є не форма його організації і навіть не техніка, а людина: якщо в людини буде бажання працювати з повною віддачею, то буде рости продуктивність праці, а якщо її гнати на роботу палицею, як раба, то працювати вона буде абияк і лише тоді, коли над нею свистітиме батіг наглядача. Уся історія людської цивілізації свідчить про те, що примусова праця ніколи не була ефективною.

Для досягнення своїх цілей режим в 1929-30 роках відправив на село тисячі робітників. Вони очолювали колгоспи: вели боротьбу з куркулями, виконуючи сталінську ініціативу політики розкуркулення -,,ліквідації куркульства як класу’’. В результаті, підприємства не дорахувались кваліфікованих робітників, а село отримало цілу армію чиновників, які абсолютно не розумілись в землеробстві. Виконуючи директиви,,зверху’’, не враховуючи кліматичні особливості, ці чиновники вносили дезорганізацію у веденні польових робіт, що привело до значного зменшення валового збору зерна. В такій ситуації селяни або байдуже і безвідповідально ставились до виконання своєї роботи, або організовували спротив, захищаючи свої інтереси зі зброєю в руках.

Вчитель. Політика,,ліквідації куркульства як класу’’ була, без сумніву, одним з ефективних методів політичного тиску режиму на все селянство, тому що до розряду куркулів або підкуркульників міг потрапити кожен, хто не хотів добровільно вступати до колгоспу. Слід відзначити, що жодної загрози з боку куркулів радянській владі не було і не могло бути, тому що за офіційними даними того часу питома вага куркульських господарств 1929 року становила лише 1,4 – 2,5 %. Під час тільки першої хвилі розкуркулення (січень-березень 1930 р.) було експропрійовано 2,5 % господарств, а в цілому ця цифра становила 8 – 9 % (понад 1 млн. чол..). Цим людям судилося пройти страшні випробування в виправно-трудових таборах, трудових поселеннях і місцях ув’язнення (ГУТАБ, рос.- ГУЛАГ). Безневинні люди своєю працею створювали канали, шляхи, промислові і військові об’єкти на Крайній Півночі, Далекому Сході та в інших регіонах. Від голоду, холоду, хвороб і непосильної праці тисячі і тисячі людей померло.

V. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підібрати матеріали для усного журналу,,Голодомор 1932-1933 рр. в Україні’’.

 

ІІ. О с н о в н и й е т а п

Сторінка перша

Сторінка третя

ІІІ. Підсумковий етап.

ІV. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника. Скласти твір-роздум,,Трагедія України’’.

 

 

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання: О працювати відповідний матеріал підручника. Підготувати повідомлення про діячів української культури 30-х рр.

 

 

Становище в галузі освіти.

У 1930-х роках культурне будівництво розглядалося як один із фронтів соціалістичного будівництва, на якому потрібно було здійснити,,революцію в умах трудящих’’. Та для цього потрібно було ліквідувати неписьменність. У 1930 році вийшла постанова ЦК ВКП(б),,Про введення обов’язкового загального навчання в Україні’’ яка закріпила принцип обов’язковості навчання. Перебудовувалася вже існуюча шкільна мережа: початкові школи переводилися на семирічне навчання, деякі семирічки – на десятирічне.

Школа розглядалася державою як один із вагоміших ідеологічних інститутів. У 1931 році ЦК ВКП(б) прийняв постанову про те, що,,початкова і середня школа повинна виховати покоління, здатне остаточно встановити комунізм’’. Особливо контролювалося вивчення історії. Практично, це була історія Росії з деякими відомостями про минуле інших національних республік.

Самостійна робота з підручником

	Позитивне	Негативне
Лікнеп дорослих
Шкільна освіта
Кадрове забезпечення

Визначення термінів:

Всеобуч –

Уніфікація –

Коренізація –

Русифікація –

Повідомлення учня.

Повідомлення учня.

Іван Петрович Кавалерідзе (1887-1978) прожив велике життя і залишив помітний слід в українській культурі як видатний скульптор (скульптури,,Святослав у бою’’,,,Хокеїст’’,,,Борис Годунов’’), художник (портрети О. Пушкіна, М. Гоголя, М. Мусоргського), талановитий режисер кіно і театру (,,Наталка Полтавка’’,,,Запорожець за Дунаєм’’,,,Повія’’,,,Григорій Сковорода’’.

У 1966 р. відбулася прим’єра п’єси І. Кавалерідзе,,Вотанів меч’’ у Тернопільському музично-драматичному театрі ім.. Т. Шевченка.

1969 року І. Кавалерідзе присвоєно звання народного артиста України.

В останні роки життя він створив пам’ятники Лесі Українці, Ярославу Мудрому, горельєф,,Богдан Хмельницький’’.

Український Мікеланджело ХХ ст.., митець-мислитель відійшов у вічність 3 грудня 1978 року.

Повідомлення учня.

1930 роки – це епоха сталінського пропагандистського кіномистецтва. Типовими стали стандартні кіно мелодрами з неймовірно щасливим кінцем, де особисте щастя невіддільне від загальнолюдського.

Перший ігровий фільм,,Іван’’ створив у 1932 році О. Довженко, який народився 10 вересня 1894 року у козацько-селянській родині сіяча, рибалки, перевізника на Десні Петра Семеновича та доньки ткалі, художника,,,народженої для співу’’ Одарки Єрмолаївни.

Закінчивши Глухівський вчительський інститут у 1914 р., Олександр вчителює в Житомирі. Восени 1917 року вступає вільним слухачем на економічний факультет Київського комерційного інституту, а наступного року починає відвідувати лекції в Українській академії мистецтв. А потім…

,,Довженко знайшов те, чого шукав і чого не дали йому берлінська наука та перо журналіста. Він знайшов полотно, на якому постаті і образи, покладені пензлем, рухаються, живуть, ненавидять і кохають…’’ – писав Ю. Яновський.

Світову славу приніс йому фільм,,Земля’’(1930 р.). Та сталінська система не оминула і цього Титана Творчого Духу. Його кіноповість,,Україна в огні’’ була визнана антирадянською, яскраво націоналістичною.

,,Мене було привезено в Кремль…порубано на шмаття й скривавлені частини моєї душі розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Все, що було злого, недоброго і мстивого, топтало і поганило мене… Я народився і жив для добра і любові… Мене вбила ненависть великих образ у момент їхньої малості…’’ (О. Довженко. Щоденник).

І навіть мертвого не пустили до України… Поховали в Москві. А помер Митець-романтик 25 листопада 1956 року.

Завдання учням. Порівняйте розвиток культури в 20-х і 30-х роках.

Поміркуємо. Чому держава активно нав’язувала митцям метод соціалістичного реалізму?

 

ІV. Закріплення вивченого.

Вивчаючи тему,, Соціально-економічні перетворення в радянській Україні (1929-1938 рр.) ’’ ми з’ясували, що наприкінці 1920-х рр. існувала необхідність здійснювати індустріалізацію СРСР, в планах якої УСРР відводилась одна з основних ролей. Україна дійсно потребувала корінних змін в багатьох галузях промисловості, створення машинобудівного комплексу. На жаль, створення нового господарського механізму проводилось силовими методами, не прислухаючись до слушних пропозицій спеціалістів і господарників. Сталінська система прагнула встановити цілковитий контроль над усіма сферами життя суспільства. Голодом і репресіями у генетичній пам’яті українців було приглушено почуття гідності і індивідуалізму та прищеплено пасивність і страх. Наслідки цього відчуваються донині. Історики вважають, що найбільшим досягненням українців у те десятиліття було те, що вони пережили його.

Бліц-опитування.

- Які завдання мала вирішити політика модернізації в УСРР?

- Яке явище називають процесом,,розселянювання’’?

- Які наслідки голодомору в Україні?

- Яку мету переслідувало сталінське керівництво проводячи чистку в лавах КП(б)У?

- Чому радянська влада вела боротьбу з неписьменністю дорослого населення?

- У чому полягала особиста трагедія багатьох українських діячів культури?

- Чи можна назвати нищення пам’яток церковної архітектури вандалізмом влади?

- Чому,,бандура та кобза’’ стали ворогами сталінського режиму?

- Чому вчительство найбільше постраждало від репресій?

V. Підсумок уроку-змагання: оголошення і нагородженняпереможців.

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника. Скласти тестові завдання до теми,,Соціально-економічні перетворення в Радянській Україні (1929-1938 рр.)’’

 

Соціально-економічні перетворення в Радянській Україні (1929-1938 рр.)

(Цикл уроків історії України у 10 класі)