Музичне мистецтво 30-х років.

Для творчості композиторів цього періоду характерним є звернення до радянської тематики в усіх творах. Радянській дійсності присвячували симфонічні твори К.Ф. Данькевич, Г.І. Майборода, Л.С. Гуров. Були створені опери,,Трагедійна ніч’’ К.Ф. Данькевича,,,Перекоп’’ Ю.С. Мейтуса,,,Щорс’’ Б.М. Лятошинського.

Діяли хорові колективи, симфонічні оркестри, відкривалися музично-драматичні театри, театри опери та балету.

Інформаційна розминка.

У ЦК КП(б)У в 1934 році було висловлено думку, що кобза і бандура,,класово ворожі’’ інструменти, бо,,орієнтують музичний фронт на часи гетьманів і козацької романтики’’. Тому учасників з’їзду (близько 300 осіб) заарештували і розстріляли. Так радянська влада розправилася з тими, хто оспівував визвольну боротьбу українського народу і не хотів наслідувати метод соціалістичного реалізму в мистецтві.

 

Повідомлення учня.

Архітектура у 30-ті роки тяжіла до конструктивізму, суть якого полягала в граничному прагматизмі. Характерними ознаками цього стилю були доцільність, економність, функціональність, лаконізм в засобах вираження. Націлений на органічне поєднання мистецької творчості з масовим виробництвом, конструктивізм уникав невмотивованої декоративності, спрощував та схематизував мову мистецтва. Його утилітарність була підтримана партійним керівництвом. Інколи авангардні ідеї конструктивізму архітекторам необхідно було маскувати під панівні ідеологічні канони. Зокрема, автори приміщень Держпрому, щоб отримати дозвіл на будівництво, змушені були переконувати, що контури майбутнього архітектурного ансамблю повторюють форму перших нот пролетарського гімну,,Інтернаціонал’’.

Сталінізм згубно вплинув і на розвиток українського образотворчого мистецтва. У своєму прагненні встановити тотальний контроль над творчістю митців ідеологічна репресивна сталінська машина,,нав’язувала’’ жанри та теми сюжетів для їх полотен. Ті ж з новаторів, що не могли пристосуватись до системи адміністративно-директивного керівництва мистецтвом, ставали жертвами репресій. Був репресований, зокрема, талановитий художник М. Бойчук, представник українського авангардизму. Переслідувань зазнали і його учі та послідовники – О. Бірюков, О. Павленко, М. Шехман та ін..

Повідомлення учня.

Іван Петрович Кавалерідзе (1887-1978) прожив велике життя і залишив помітний слід в українській культурі як видатний скульптор (скульптури,,Святослав у бою’’,,,Хокеїст’’,,,Борис Годунов’’), художник (портрети О. Пушкіна, М. Гоголя, М. Мусоргського), талановитий режисер кіно і театру (,,Наталка Полтавка’’,,,Запорожець за Дунаєм’’,,,Повія’’,,,Григорій Сковорода’’.

У 1966 р. відбулася прим’єра п’єси І. Кавалерідзе,,Вотанів меч’’ у Тернопільському музично-драматичному театрі ім.. Т. Шевченка.

1969 року І. Кавалерідзе присвоєно звання народного артиста України.

В останні роки життя він створив пам’ятники Лесі Українці, Ярославу Мудрому, горельєф,,Богдан Хмельницький’’.

Український Мікеланджело ХХ ст.., митець-мислитель відійшов у вічність 3 грудня 1978 року.

Повідомлення учня.

1930 роки – це епоха сталінського пропагандистського кіномистецтва. Типовими стали стандартні кіно мелодрами з неймовірно щасливим кінцем, де особисте щастя невіддільне від загальнолюдського.

Перший ігровий фільм,,Іван’’ створив у 1932 році О. Довженко, який народився 10 вересня 1894 року у козацько-селянській родині сіяча, рибалки, перевізника на Десні Петра Семеновича та доньки ткалі, художника,,,народженої для співу’’ Одарки Єрмолаївни.

Закінчивши Глухівський вчительський інститут у 1914 р., Олександр вчителює в Житомирі. Восени 1917 року вступає вільним слухачем на економічний факультет Київського комерційного інституту, а наступного року починає відвідувати лекції в Українській академії мистецтв. А потім…

,,Довженко знайшов те, чого шукав і чого не дали йому берлінська наука та перо журналіста. Він знайшов полотно, на якому постаті і образи, покладені пензлем, рухаються, живуть, ненавидять і кохають…’’ – писав Ю. Яновський.

Світову славу приніс йому фільм,,Земля’’(1930 р.). Та сталінська система не оминула і цього Титана Творчого Духу. Його кіноповість,,Україна в огні’’ була визнана антирадянською, яскраво націоналістичною.

,,Мене було привезено в Кремль…порубано на шмаття й скривавлені частини моєї душі розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Все, що було злого, недоброго і мстивого, топтало і поганило мене… Я народився і жив для добра і любові… Мене вбила ненависть великих образ у момент їхньої малості…’’ (О. Довженко. Щоденник).

І навіть мертвого не пустили до України… Поховали в Москві. А помер Митець-романтик 25 листопада 1956 року.

Завдання учням. Порівняйте розвиток культури в 20-х і 30-х роках.

Поміркуємо. Чому держава активно нав’язувала митцям метод соціалістичного реалізму?