Р-курс на суцільну колективізацію

5 січня 1930 р. «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву»-Україну було віднесено до регіонів, де колективізацію планувалося завершити восени 1931 р. або навесні 1932 р. -сільськогосподарську артіль як найпоширенішу, але перехідну до комуни форму колгоспів

Січень 1930р.-кампанія суцільної колективізації, закриття сільських церков

В лютому 1930р.-Примірний статут сільськогосподарської артілі

Селяни стали різати домашню худобу не бажаючи віддавати її в колгосп

в березні 1930р.: стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів» - давав партійним активістам зрозуміти, що слід на деякий час послабити темпи колективізації, -звинувачуючи дрібних службовців Сталін намагався відме- жуватися від наслідків насильницької колективізації

Селяни почали цілими натовпами виходити з колгоспів

Відступ Сталіна-стабілізація стано технічне обслуговування колгоспів вища на селі – тимчасовий маневр

Новий підхід - економічно унеможливити індивідуальне господарювання(селянам не віддавали їхній реманент і худобу, вони отримували убогі наділи, оподаткування індивідуальних господарів збільшили у два-три рази

Р.-створення МТС- технічне обслуговування колгоспів -перша-

У радгоспі ім. Т. Шевченка Березівського району Одеської округи

наприкінці січня 1930р.- постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи поліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації»- найпоширенішою його формою стала депортація

у вересні 1930 р- в листі ЦК ВКП(б)«Про колективізацію» -новий наступ на селянство

Соцілістичне змагання

В 1935 році, на 2-му Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників, взяла зобов'язання виростити високий на той час урожай цукрових буряків — по 500 ц/га (з кожного гектара закріпленої за ланкою Демченко ділянки було зібрано по 523,7 ц коренів). Її почин перетворився на масове соціалістичне змагання п'ятисотенниць.

на початкуколективізації Паша Ангеліна, як любовно називали її в народі, однією з перших серед жінок оволоділа новою технікою і протягом 26 років очолювала тракторну бригаду. Бригада Ангеліної була ініціатором соціаліс- тичного змагання механізаторів за високі врожаї, високопродуктивне вико- ристання техніки, зниження собівартості тракторних робіт.

Наслідки колективізації:

q колективізація віддалила селян від засобів виробництва і результатів їхньої праці (розселянювання)

q склалася командно-адміністративна системауправління колгоспами

q 1932р.- впроваджено паспортну систему- колгоспники не мали паспортів, що виключало можливість вільного переміщення, юридично прив'язувало до колгоспу, надавало їх праці примусовий характер

q хронічна криза в сільському господарстві

q голодомор 1932-1933 р.р.

Голодомор 1932-1933 р.р.

Причини:

§ цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва

§ насильницька колективізація-селяни стали менше сіяти-держава систематично конфісковувала більшу частину їхньої продукції

§ нереальний план хлібозаготівель

§ експорт хліба за кордон для отримання коштів на індустріалізацію

§ несприятливі погодні умови

§ план Й.Сталіна-зламати селянський опір колективізації

Хід голодомору:

ü в серпні 1932р.- партійні активісти отримали юридичне право конфіскації зерна в колгоспах

ü 7 серпня 1932-закон про охорону соціалістичної власності «про п’ять колос- ків»- передбачав смертну кару за розкрадання «соціалістичної власності». За пом'якшуючих обставин такі «антидержавні злочини» каралися 10 роками виснажливої праці

ü 22 жовтня 1932 р. - створені надзвичайні хлібозаготівельні комісії (НХК). В Україні комісію очолив голова Раднаркому В. Молотов

ü в листопаді 1932 р.- комісією Молотова запроваджено систему спеціальних бригад з видобуття зерна («червоних валок»).

ü 18 листопада 1932 р. -окремі господарства за невиконання планів хлібозаго- тівель каралися натуральними штрафами- практично по всій Україні караль- ні органи конфісковували все продовольство

ü 6 грудня 1932р.- села почали заноситися на «чорні дошки» «харчова» блокада України була організована силами внутрішніх військ і міліції