Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 1.Економічний розвиток українських земель↑ Стр 1 из 9Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
ЗНО 10й клас Тема 1.Економічний розвиток українських земель На початку ХХ ст. Розвиток промисловості. Концентрація виробництва Конкуренція Утворення монополій-об’єднань підприємців з метою подолання конкуренції та встановлення високої ионопольної ціни Синдикат- вид монополії -об’єднання підприємців, які об’єднуються виключно для збуту продукції 1887 р.- синдикат цукрозаводчиків «Цукор» 1902 р. синдикат «Продамет» 1904р.-«Продвугілля» 1908р.-«Продвагон» -характерно збільшення питомої ваги іноземних капіталів ( в акціонерних капіталах в Україні іноземні капітали становили 80—90 %). - економічна криза 1900-1903 pp. привела до значного погіршення економічного ста- новища робітників й скорочення обсягу виробництва підприємств і зумовила зрос- тання безробіття. - у роки кризи на багатьох підприємствах номінальна заробітна плата була знижена на З0-40 %, а реальна зарплата через підвищення цін знизилася повсюдно. Зростали штрафи, побори й різні вирахування з заробітної плати робітників. - Україна була об'єктом колоніальної експлуатації з боку Росії (сировинним придат- ком) -в Наддніпрянщині сформувалося 3 регіони промислової спецілізації: Донецький-кам’яновугільний Криворізький-залізорудний Нікопольський-марганцевий -особливість-державне регулювання промисловості! Розвиток сільського господарства. - поміщицькі та селянські господарства дедалі більше втягувалися в ринкові відно- сини, все ширше застосовувалися вільнонаймана праця, сільськогосподарські машини, багатопільна система землеробства, посилювалися спеціалізація районів, зокрема, Південь України виробляв усе більшу кількість товарного хліба - але капіталістичний розвиток і взагалі суспільний прогрес гальмувався наявністю кріпосницьких залишків, насамперед, самодержавства і великого поміщицького землеволодіння -продовження процесу розшарування селянства - в руках заможного селянства зосередилася й більша частина купленої та орендова- ної землі, інвентарю, худоби. Селяни були зв'язані общиною і круговою порукою (до 1903 p.), придушені непосильними податками й викупними платежами, позбавлені політичних прав, зазнавали національного гніту. Гноблені царизмом, поміщиками й капі- талістами, селяни розорялися. На селі загострювалися класові суперечності. Переду сім стояло завданий - ліквідувати поміщицьке землеволодіння. -через малоземелля і безземелля селян +демографічний бум-аграрне перенаселення -коперативний рух-1887р.-перший кооператив-засновник М.Левитський Економічний розвиток західноукраїнських земель. Найменше уваги Відень приділяв занедбаним територіям Східної Галичини, Буко-вини та Закарпаття Промисловість. - почала розвиватися фабрично-заводська промисловість, переважно в нафтовій галузі - центральний уряд перешкоджав налагодженню переробки сировини безпосередньо в Галичині - одним з найбільших у Європі районів солевидобутку - провідна галузь промисловості -заготівля деревини - для переробки зерна, яке не знаходило збуту, було споруджено ґуральні (вироб-ництво спирту) - переважна більшість промисловості-дрібні кустарно-ремісничі закладами Сільське господарство. - малоземелля - поміщицькі маєтки занепадали з продажем земельних клаптиків селянам - еміграція, особливо до Канади, США, Бразилії та Аргентини -кооперативний рух 1883р.-В.Нагірний Революція 1905-1907рр. в Україні Причини революції: -самодержавство (абсолютна монархія) являлося суспільним ладом, який гальму- вав розвиток України; -невирішене аграрне питання (малоземелля та безземелля); -протиріччя між працею та капіталом (низький життєвий рівень робітників, жахливі умови праці та проживання) -відсутність демократичних свобод; -національне гноблення. Основні події революції Січня 1905р.-«Кривава неділя» Червня 1905р.-повстання (поблизу Одеси) на панцернику «Потьомкін»-на чолі Г.Вакуленчук та А.Матюшенко 3) на поч. жовтня 1905 р. -розпочався всеросійський політичний страйк. Прагнучи придушити його, уряд 14 жовтня- запровадив військовий стан у багатьох містах Жовтня1905р- Микола II підписав маніфест, яким «дарував» народові грома- дянські свободи -недоторканність особи, свободу совісті, друку, зборів, союзів. Було зроблено рішучий крок до конституційної монархії замість самодержавства – декла- рувалося скликання законодавчої Державної Думи, тобто російського парламенту, надання більшої свободи в національному питанні Листопада 1905р.-повстання в Севастополі на крейсері «Очаків» під команду- ванням лейтенанта П.Шмідта Листопада 1905р.-збройнийи виступ солдатів саперної роти на чолі з підпоручиком Б.Жаданівським 7) грудень 1905р.-збройні повстання в Донбасі (Голівка). Олександрівську, Катери- нославі (перша рада робітничих депутатів) Грудень 1905р.-повстання в с.Великі Сорочинці (Г.Безвіконний) З серпня 1906р.-почали діяти військово-польові суди. Національний рух в період революції. Маніфест 17 жовтня усував обмеження щодо української мови-перша газета-листопад 1905р.-газета «Хлібороб» (Лубни), 1906р.-газета «Рада» в Києві –Є.Чика- ленко Жовтня 1905р.-перша «Просвіта» в Одесі Спроби запровадження української мови в початкову освіту. Українці в І і ІІ Державних Думах І Дума-1906р Шраг. Громада вимагала: - надати Україні в її етнографічних межах політичну автономію, -запровадити українську мову в школах, судових і адміністративних органах -вирішити аграрне питання. Для висвітлення своєї діяльності в Думі громада заснувала друкований орган — журнал «Украинский вестник» У липні 1906 р. царський уряд, скориставшись тим, що революційна хвиля почала спадати, вирішив розпустити парламент В лютому 1907р.почала формуватися ІІ Дума. Українська громада нового складу налічувала в Думі 47 членів-Трудова громада. Вона видавала україномовний журнал «Рідна справа (Вісті з Думи)» II Державну Думу було розігнано 3червня 1907 р.-Третьочервневий переворот Третьочервнева монархія-Столипінська реакція -царизм широко застосовував репресивний апарат, щоб придушувати революційні виступи (військово-політичні суди –масові страти революціонерів- столипінські кра- ватки) -придушення національного руху: -1908р.-клуб російських націоналістів (за сприяння П.Столипіна) -20 січня 1910р.-Столипінський циркуляр-заборона національних «інородчеських» товариств 1908 р.- багато діячів національного руху об'єдналися незалежно від партійних програм у міжпартійний блок ТУП (Товариство українських поступовців). -1911р.-справа Бейліса 12 березня 1911 р. у Києві був убитий 12 -літній хлопчик Андрій Ющинський. Для поліції незабаром стало ясно, що це справа рук злочинницької зграї. Однак власті оголосили це вбивство «ритуальним», здійсненим начебто євреями з метою виконання релігійних обрядів. У вбивстві було обвинувачено прикажчика цегель- ного заводу М. Бейліса. На захист Бейліса виступила передова громадськість (Горький, Короленко та ін.), демократична преса, робітники влаштували в Петербурзі, Юзівці, Києві, Одесі та інших містах страйки протесту проти суду над Бейлісом, У 1913 р. присяжні виправдали Бейліса. Як писав чиновник Департаменту поліції, процес Бейліса став «поліцейською поразкою» царизму. Тема 2. Україна і Перша світова війна. На 1914 р. склалися два великі угруповання держав: Троїстий союз, до якого входи- ли Німеччина, Австро-Угорщина та Італія і Антанта, або Троїста згода, - Англія, Франція й Росія. Плани сторін щодо України: Німеччина-претендувала на серединну Україну з регіонами –виробниками цукру(частина Правобережжя), металу (Донбас) і зерна (Південь) Австро-Угорщина- претендувала на Правобережжя Росія-на західноукраїнські землі (Галичину, Буковину й Закарпатську Україну) Туреччина-на північне Причорномор’я і Крим Хід бойових дій в Україні: 1) 23 серпня -26 вересня 1914 р- Галицька битва.
Російські війська зайняли частину Західної і Східну Галичину, і Буковину
Горлицький прорив (02.05-23.06 1915) Під керівництвом командуючого Південно-Західним фронтом генерала Брусилова була проведена ретельна й добре замаскована підготовка прориву по всьому фронту Жук, В. Дорошенко Д.Донцов
- широка видавнича і пропагандистська діяльність-прагнули поразки Росії в війні -звернення «До громадської думки Європи», в якій Союз намагався довести, що самостійна Україна стане твердинею для Європи проти експансії Росії - найбільше уваги Союз приділяв роботі серед військовополонених українців- орга- нізовували там школи грамоти, бібліотеки, читальні, хори, оркестри, освітні курси- пробуджували в полонених національну свідомість УСДРП: С Петлюра -опублікував статтю «Війна і українці- висловлювалась впевненість, що українці «виконають свій обов'язок громадян Росії в цей тяжкий час до кінця»., після чого вони мають право розраховувати на надання їм автономію. Рада ТУП -стояли на нейтральних позиціях. «Ми, українські поступовці, стоїмо на основі автономного устрою тих держав, з якими нас поєднала була історична доля; державу ми розуміємо як вільну спілку рівноправних та рівноцінних націй, серед яких не повинно бути ні гнобителів ні гноблених. Отже, боролись ми й боротимемось за демократичну автономію України» Українські січові стрільці. Бойовий шлях УСС: - 1914р.-бойове хрещення-бій за Ужоцький і Верецький перевали -1915р.-бій за гору Маківка -1916р.-бій за гору Лисоня Липня 1917р.-ІІ Універсал · ЦР зобов’язувалася не проголошувати автономію до Всеросійських Установчих зборів · Генеральний секретаріат, що буде представ лений на затвердження Тимча совому урядові - носій вищої крайової влади. · Поповнення ЦР представниками національних меншин · Дозволена українізація армії Уряду · повноваження ГС поширювалася лише на 5 із 9 українських губерній, Прихід до влади УЦР В.Антонов-Овсієнко
Січня 1918р-ІV Універсал § УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою україн- ського народу; § Уряд- замість Генерального Секретаріату-Рада народних міністрів; § З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді; § Влада в Україні належить наро- ду України, від імені якого до скликання установчих зборів буде правити ЦР; § УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Ні- меччиною; § УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян; § Держава має встановити конт роль над торгівлею та банками . У лютому 1918р.-на територію України вступили німецькі та австро-угорські війська.Щоб запобігти німецькому наступу-створені 3«незалежні»радянські республіки:Одеська, Донецько-Криворізька радянські республіки, В січні 1918 р. УЦР прийняла земельний закон, в основу якого був закладений принцип соціалізації землі. Цей закон не сприяв стабілізації політичної ситуації в країні, бо не тільки розпалював революційні пристрасті серед найбіднішого селянства, підштовхуючи його до погромів маєтків поміщиків, а й налаштовував проти влади великих землевласників і заможних селян. Командування німецьких та австро-угорських військ хоч і декларувало своє невтручання у внутрішні справи УНР, було роздратоване неспроможністю уряду забезпечити вивезення продовольства до Німеччини. Масові селянські повстання Верховним воєначальником, · мав право оголошувати амністію, воєнний чи особливий стан. Листопада в умовах, коли німецькі війська повинні були повернутися на батьківщину, П.Скоропадський видав грамоту «До всіх українських громадян», в якій говорилося про федерацію Української держави з небільшовицькою Росією, що прискорило вибух антигетьманського повстання Злука ЗУНР і УНР. Заходи Директорії: 26 грудня 1918р. в Декларації - було проголошено відновлення УНР і призначено перший уряд на чолі з В. Чехівським - Раду Народних Міністрів. В.Чехівський вища державна влада передавалася Директорії УНР; законодавча - Трудовому конгресу (обраному без участі нетрудових класів - поміщиків і капіталістів); · виконавча - уряду (Раді Народних Міністрів), а на місцях - трудовим радам селян, робітничому класу, трудовій інтелігенції; · запроваджувався державний контроль над виробництвом, відновлювався 8-годиний робочий день; · запровадження демократичних свобод; · Директорії не вдалося налагодити управління економікою · українська гривня була визнана єдиним законним засобом оплати на території УНР · постанова про негайне звільнення всіх призначених при гетьмані чиновників · намір конфіскувати державні, церковні та великі приватні землеволодіння (обіцяно компенсацію) для перерозподілу їх серед селян-більшість селян розцінили ці заходи як пропоміщицькі, і це у свою чергу розширювало прос- тори для більшовицької агітації. · до поглиблення конфлікту дав земельний закон Директорії-земля залишалася у власності держави-під вивласнення підпадали селянські господарства-біль- ше 15 десятин. · серед керівництва Директорії не було єдності-нарада 16 січня 1919р. -майбутня УНР М.Порш В.Винниченко + Чехівський С.Петлюра+Є.Коновалець Парламент- Республіка Рад-без більшо- +А. Мельник ська респуб- виків+союз з Радянською військова диктатура у ліка Росією вигляді тріумвірату + союз з Антантою · 23 січня 1919 р. в Києві -Трудовий конгрес (400 делегатів), який висловив довіру Директорії-тимчасово передав всю повноту влади Директорії УНР · в Директорії зростав вплив С. Петлюри. Замість обіцяних реформ встановлю- вались жорстокі диктаторські порядки · реальна влада на місцях - у виборних отаманів партизанських загонів, з яких складалися збройні сили УНР · почалося «збільшовичення» окремих загонів: на бік більшовиків перейшла «повстанські армії» отамана М Григор'єва, Н. Махна, які діяли на території від Гуляйполя до Катеринослава · реквізиції (пограбування) населення · єврейські погроми · насильницька українізація ЗУНР
18 жовтня 1918р. -збори західноукраїнських діячів обрали Українську Національну Раду на чолі з адвокатом Євгеном Петрушевичем. Є.Петрушевич Січня 1919р.- більшовицький Тимчасовий робітничо-селянський уряд України переїхав з РСФРР до Харкова. 6 січня 1919 року своїм декретом він проголосив Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР).
Денікінський режим Радянсько-польська війна Насильницькі реквізиції, що проводили більшовики у селах, оподаткування госпо- дарств за національною ознакою, терор агентів ЧК викликали обурення серед насе- лення, що значно ускладнило ситуацію для наступаючих радянських частин план Тухачевського - форсування Вісли і атака на Варшаву з заходу, а далі-на Німеччину-ідея світової революції Розгром Врангеля Ю.Тютюник НЕП економічна політика-прийнята весною 1921року X з'їздом РКП(б)-змінивши полі- тику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни-мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП: · заміна продрозкладки продподатком в селі, · використання ринку і різних форм власності, · залучення іноземного капіталу у формі концесій, · проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою. Голод 1921-1923р.р. Причини голоду: ü політика воєнного комунізму (продрозкладка)-небажання селян вирощувати більше хліба ü післявоєнна розруха ü несприятливі погодні умови (посуха) ü перша спроба експорту зерна за кордон Особливості: § голод охопив лише піденні регіони України § інформаційна блокада голоду (ізоляція військами районів охоплених голодом) § укладення угоди УСРР з АРА (Американська адміністрація допомоги) § надання допомоги голодуючим у вигляді посівного матеріалу і техніки Наслідки голоду: · померло від голоду 1,5-2 млн. чоловік · спад селянського повстанського руху · пограбування церкви під приводом збору коштів для подолання голоду · затримання впровадження непу в Україні · зміцнення влади більшовиків Сутність непу
Наслідки непу: ü Успіхи відбудови дали змогу реалізувати планДЕЕЛРО (рос. ГОЭЛРО)- елетрифікація країни- 1920 р. -рішення про початок будівництва Дніпрогесу, найбільшої гідроелектро- станції в Європі. А загалом в Україні було споруджено 50 електростанцій. ü Поступове пожвавлення господарського життя, розши- рення товарного виробництва дрібними підприємцями або Створення СРСР і Україна Етапи створення СРСР: Ø 1 червня1919 р. -військово-політичний союз радянських республік (об,єднання армії, органів безпеки, управління економікою, залізниці, грошова одиниця) Ø 28 грудня 1920 р. між РСФРР і УСРР –«Договірна федерація»-за ним об,єдна- нимизалишалися лише 7 наркоматів-усі інші передавалися у республікан- ське підпорядкування 11 серпня 1922 р. -створено комісію для підготовки питання про взаємозв'яз- ки республік (В. Куйбишев –голова) Жовтня 1922 р. постанова «Про взаємовідносини РРФСР з незалежними радян- ськими соціалістичними республіками»- вищий орган Союзу - Всесоюзний з'їзд Рад, який мав утворювати відповідні союзні органи влади і управління Січня 1924 р. ІІ з'їзд Рад СРСР остаточно затвердив Конституцію СРСР.За Конституцією СРСР 1924 р. Україна мала формальне право на вихід із союзу.Запроваджувалася діяльність наркоматів 3 типів – злитих, об’єднаних і автономних. До останніх потрапляли всього 6 наркоматів: юстиції, внутрішніх справ, землеробства, освіти, охорони здоров’я і соцзабезпечення. Українізація (1923-1930) 1923р-ХІІ з'їзд ВКП(б)-політика «коренізації» Причини: · різка невідповідність між загальною кількістю представників корінної нації в тій чи іншій національній республіці до їх частки в партійно-державному апараті · намагаючись розширити національну та соціальну базу свого режиму, біль- шовики зробили спробу залучити до управління в республіках представників неросійських (корінних) національностей. Хід українізації: Ø дерусифікація політичного і громадського життя(українська мова - мова публічних виступів, державного і партійного діловодства) Ø обов'язкове вживання української мови в установах, особливо в контактах із сільським населенням, Ø переведення судочинства на українську мову, Ø зміцнення позицій української школи, культури, науки (українська мова - мова початкової, середньої і вищої школи, театрів, кіно, концертів, інших видовищ, періодичної преси, книжок, зокрема наукових та підручників) Напрями українізації Індустріалізація. Індустріаліза́ція в СРСР — це комплекс заходів з прискореного розвитку промисло- вості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років. Проголошена XIV з'їздом ВКП(б) (1925 р.). Основні причини індустріалізації: · необхідність забезпечення економічної незалежності СРСР, ліквідації відсталості країни; · Потреби зміцнення обороноздатності країни, створення військово-промислового комплексу; · Розширення соціальної бази для диктатури пролетаріату Хід індустріалізації: Ø не маючи змоги одержати іноземні позики Сталін і його оточення почали швидкими темпами розвивати важкупромисловість за рахунок перекачуван- ня в неї коштів, що нагромадилися в сільському господарстві, легкій промис- ловості, торгівлі (за рахунок «ножиць цін») Ø індустріалізація здійснювалася на протязі двох перших п'ятирічок: І-1928/29—1932/33 pp. ІІ-1933-1937 р.р. З двох варіантів плану(відправного і оптимального) за основу було взято оптималь- ний. Крім того, за вказівкою Сталіна, оптимальний варіант був скоригований в бік збільшення за окремими пунктами. Ø поява нового господарського механізму-3 складові Директивне планування Висока централізація Система главкізму Ø переважний розвиток промисловості групи «А» Ø щоб піднести активність трудящих при мінімальному матеріальному заохо- Колективізація. Колективіза́ція-створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Причини колективізації: ü хлібозаготівельна криза 1928\29років (щоб цього не повторилося необхідно сворити механізм відбору ув селян хліба за безцінь) ü крупні селянські господарства більш рентабельні ü необхідність посилення обороноздатності країни ü за рахунок пролетарізації селянства збільшити соціальну базу для диктатури пролетаріата Фактично, метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне пану- вання на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалі- зувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення Види колективних господарств: · товариства спільного обробітку землі (ТСОЗи) - колективізувалися лише посіви; · артілі - колективізувалися посіви та майно, але залишалася присадибна ділянка та необхідний для її обробітку живий і неживий реманент; · комуни - селянські господарства повністю розчинялися в колективному. Хід колективізації: 1927р-ХV з’їзд ВКП(б)-курс на колективізацію Новий підхід - економічно унеможливити індивідуальне господарювання(селянам не віддавали їхній реманент і худобу, вони отримували убогі наділи, оподаткування індивідуальних господарів збільшили у два-три рази Соцілістичне змагання В 1935 році, на 2-му Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників, взяла зобов'язання виростити високий на той час урожай цукрових буряків — по 500 ц/га (з кожного гектара закріпленої за ланкою Демченко ділянки було зібрано по 523,7 ц коренів). Її почин перетворився на масове соціалістичне змагання п'ятисотенниць. на початкуколективізації Паша Ангеліна, як любовно називали її в народі, однією з перших серед жінок оволоділа новою технікою і протягом 26 років очолювала тракторну бригаду. Бригада Ангеліної була ініціатором соціаліс- тичного змагання механізаторів за високі врожаї, високопродуктивне вико- ристання техніки, зниження собівартості тракторних робіт. Наслідки колективізації: q колективізація віддалила селян від засобів виробництва і результатів їхньої праці (розселянювання) q склалася командно-адміністративна системауправління колгоспами q 1932р.- впроваджено паспортну систему- колгоспники не мали паспортів, що виключало можливість вільного переміщення, юридично прив'язувало до колгоспу, надавало їх праці примусовий характер q хронічна криза в сільському господарстві q голодомор 1932-1933 р.р. Голодомор 1932-1933 р.р. Причини: § цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва § насильницька колективізація-селяни стали менше сіяти-держава систематично конфісковувала більшу частину їхньої продукції § нереальний план хлібозаготівель § експорт хліба за кордон для отримання коштів на індустріалізацію § несприятливі погодні умови § план Й.Сталіна-зламати селянський опір колективізації Хід голодомору: ü в серпні 1932р.- партійні активісти отримали юридичне право конфіскації зерна в колгоспах ü 7 серпня 1932-закон про охорону соціалістичної власності «про п’ять колос- ків»- передбачав смертну кару за розкрадання «соціалістичної власності». За пом'якшуючих обставин такі «антидержавні злочини» каралися 10 роками виснажливої праці ü 22 жовтня 1932 р. - створені надзвичайні хлібозаготівельні комісії (НХК). В Україні комісію очолив голова Раднаркому В. Молотов ü в листопаді 1932 р.- комісією Молотова запроваджено систему спеціальних бригад з видобуття зерна («червоних валок»). ü 18 листопада 1932 р. -окремі господарства за невиконання планів хлібозаго- тівель каралися натуральними штрафами- практично по всій Україні караль- ні органи конфісковували все продовольство ü 6 грудня 1932р.- села почали заноситися на «чорні дошки» «харчова» блокада України була організована силами внутрішніх військ і міліції С.Єфремов Ø у зв'язках з СВУ звинуватили ієрархів Української автокефальної православ- ної церкви-у січні 1930 р. УАІЩ саморозпустилася- митрополита М.Борець- кого- заслали до таборів. Ø 1931р. -справа"Українського національного центру"-значну частину інтелі- генції на чолі з М.Грушевським було звинувачено в належності до " ворожої організації" В Польщі ü 1921р.-Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина і Підляшшя -приєднані до Польської держави згідно з Ризьким мирним договором Східна Галичина - 14 березня 1923 р. Рада послів визнала Східну Галичину частиною Польщі. ü Польський уряд поділив територію країни на 2частини:Польщу"А" і Польщу "Б"- переважно західноукраїнські землі-поляки свідомо гальмували промис-лове будівництво -у пошуках кращої долі тисячі українців змушені були еміг- рувати за кордон. ü було ліквідовано всі українські кафедри Львівського університету, українцям всіляко утруднювався вступ до навчальних закладів ü молодь заснували потай від влади Український Таємний університет (УГУ) у Львові (1921-1925 pp.) Перший ректор - Василь Щурат ü греко-католицьких священиків карали ув'язненням за вживання української мови або українських форм прізвищ своїх парафіян ü 1930р.-у відповідь на дії українських екстремістських груп, які нападали на польські маєтки й спалювали їх, уряд вдався до жорстоких репресій проти всієї української спільноти, що набрали характеру державних антиукраїн- ських погромів і отримали офіційну назву пацифікація (умиротворення). ü пацифікація - засіб боротьби з політичною опозицією українц ü режим Пілсудського -скасував самоврядування в селах, перевів їх під владу польських чиновників, у 1934 р. організував концтабір у Березі Картузькій (нараховувала 12 партій, які відображали всю гаму ідеологічних переконань простежуються три основні течії: легальна, націоналістична та комуністична. ü Політичні партії: § наймасовіше та найвпливовіше серед партій "легального сектору"- Україн- ське національно-демократичне об'єднання (УНДО)-1925 р. -виступало за незалежність України та конституційну демократію, захист інтересів українців-на чолі- Д.Левицький, В.Мудрий § митрополит Андрій Шептицький - у Львові на власні кошти збудував середню школу, надавав матеріальну допомогу приватним школам. Національному музею- передав колекцію § 1923 р.- Комуністична партія Західної України (КПЗУ). її програма -боротьба проти соціальних та національних утисків, об'єднання Західної України з УСРР- очолювали Й.Крілик, Р.Кузьма (утворення в 1926 р. легального Українського селянсько-робітничого об'єднання -"Сельроб") ОУН ОУН-Б (С.Бандера) ОУН-М (А.Медьник)
В Румунії В Чехословаччині Ø у травні 1919 р.- Центральна руська народна рада під тиском закарпатської еміграції в США проголосила об'єднання Закарпаття з Чехо-Словаччиною- зобов'язувалася надати краєві широку автономію Ø представникам місцевого населення дозволялося займати адміністративні посади Ø значні успіхи -в розбудові української освіти Ø три національні орієнтації - москвофільська, русинофільська й україно- фільська- перебували в постійному протиборстві Ø москвофільська течія (старше покоління інтелігенції-греко-католицького духівництва) -розглядали русинів як частину єдиного російського народу- очолювані А.Гагатком, Г.Цуркановичем, А. Бескидо Ø русинофільська течія (І.Куртяк, А.Бродій та ін.)- слов'янське населення Закарпаття становить окрему націю русинів - "карпаторосів" (за проугор- ську орієнтацію - називали "мадяронами") ЗНО 10й клас Тема 1.Економічний розвиток українських земель На початку ХХ ст. Розвиток промисловості. Концентр |
||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 397; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.146.34.218 (0.021 с.) |