Недоліки можна усунути такими основними способами:

1)обміном рівновеликими і рівноцінними ділянками землі між
землеволодіннями і землекористуваннями;

2)обміном нерівновеликими і нерівноцінними ділянками;

3)передачею земель від одного землеволодіння і землекористу­вання до іншого без компенсації або з компенсацією;

4) реорганізацією землеволодінь і землекористувань.

  Обмінюючи ділянки необхідно використовувати дані економічного оцінювання. Співвідношення обмінюваних ділянок при рівноцінному обміні має такий вигляд:

                           Р1Б1=Р2Б2, де

Р1,Р2 – площі ділянок, га;

Б1, Б2 – оцінка земель відповідних господарств, бал.

 

Контрольні питання

1. В чому сутність упорядкування вдосконалення існуючих землеволодінь та землекористувань.

2. Види недоліків землеволодінь та землекористувань.

3. Способи усунення недоліків.

 

Тема 6.  Формування землеволодінь і землекористувань несільськогосподарського призначення

План

1. Завдання і зміст проектів відведення земель для несільськогосподарських потреб.

2. Землі несільськогосподарського призначення.

3. Складові частини проекту.

Література: А. М. Третяк Землевпорядне проектування: теоретичні основи і територіальний землеустрій.- К.:Вища освіта,2006, с. 474.. 48 8,    Одарюк Т. С., Русіна Н. Г., Басенюк Т. І. Землевпорядне проектування: Навчальний посібник – К.: Аграрна освіта, 2010.- с. 57…66.

1. Відведення земельної ділянки охоплює поняття надання, вилучення, викупу, зміни цільового призначення земель. Громадяни та юридичні особи як суб'єкти права згідно із Земельним кодексом України можуть набувати земельні ділянки у приватну власність або постійне користування чи оренду.

Підставою набуття права на землю є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень, установлених Земельним кодексом України.

Відведення земельних ділянок - це рішення уповноваженого органу виконавчої влади або місцевою самоврядування відповідно до земельного законодавства про надання землі у власність, користування і оренду підприємствам, організаціям, закладам або окремим громадянам з урахуванням цільового призначення в розмірах, які визначаються проектами землеустрою, а в окремих випадках нормативними документами.

Відведення земель — це землевпорядна робота зі встановлення в натурі меж наданої земельної ділянки: для потреб сільськогоспо­дарського виробництва, промисловості, транспорту, зв’язку, оборони; для лісогосподарських і водогосподарських підприємств; для розширення міст, селищ і сіл, а також для потреб природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного і історико-культурного призначення

При проведенні робіт по відведенню земель спеціалісти землевпорядники повинні володіти не тільки технічними прийомами визначення меж і площ земельної ділянки, перенесення її в натуру, але і дати правильне економічне обгрунтування доцільності відведення ділянки дня тих чи інших потреб, а також добре знати і правильно діяти відповідно до діючого Земельного законодавства.

Цільове призначення земельної ділянки - використання земельної дшнки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Під час відведення земельних ділянок розроблюється проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який включає пояснювальну записку, графічні матеріали та висновки-погодження.

 

2. Створення землеволодінь і землекористувань підприємств, організацій і установ несільськогослодарського призначення має свої особливості у змісті та методах і, як правило, супроводжується перерозподілом земель між їх категоріями і галузями народного господарювання, а інколи і відведенням продуктивних земель. Водночас земельне законодавство України не допускає:

• вилучення особливо цінних земель для і несільськогосподарських потреб крім випадків, визначених Земельним кодексом України;

• необгрунтоване вилучення земель, придатних для потреб сільського господарства.

Земельні ділянки несільськогосподарськмх об’єктів досить різні за площею, розміщенням, конфігурацією і характером впливу на довкілля.

Об'єктами землеустрою для несільськогосподарських потреб можуть бути земельні ділянки для розміщення:

• промислових підприємств;

• транспортних магістралей;

• ліній зв'язку, електропостачання тощо;

• підприємств добувної та іншої промисловості;

• підприємств водогосподарського, будівельного та іншого при­значення;

• установ і організацій органів влади, науки, освіти, охорони здоров'я та ін.

За характером використання земель, розміщення і впливу на вколишнє природне середовище всі об'єкти землеустрою несільськ^- господарського призначення можна поділити на такі основні види:

1. Площове землекористування підприємств, яке поділяють на:

• невеликі за площею земельної ділянки, які не порушують галізацію території;

• великі за площею земельні масиви, на яких розміщуються велі промислові підприємства і які можуть істотно змінювати як оргакіза території, так і розселення;

• значні за площею земельні масиви або ділянки, зайняті під­приємствами добувної промисловості, водосховищами і спорудами ГЕС, ТЕС, АЕС.

2. Лінійне землекористування споруд, що характеризується розтягнутими земельними ділянками (залізничні і автомобільні дороги, лінії зв'язку, електропередач, лісосмуги, різні трубопроводи тощо).

Створення землекористування підприємств несільськогосподарського призначення відбувається через такі стадії:

• попереднє погодження і вибір місця розташування об'єкта;

• надання земельної ділянки з урахуванням попереднього пого­дження й на основі затвердженого проекту підприємства;

• перенесення проекту в натуру (відведення земель);

• оформлення й видача документів на право власності або кори­стування земельною ділянкою.

При створенні землекористування підприємств несільськогоспо- дарського призначення використовують такий порядок землевпорядних дій:

1. Підготовчі роботи, вибір і погодження місця розташування

об'єкта.

2. Складання й обґрунтування проекту.

3. Затвердження проектної документації й ухвалення рішення про надання земельної ділянки.

4. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості).

5. Оформлення землевпорядної документації й документів, що засвідчують право на землю.

ГІри створенні землекористування несільськогосподарських під­приємств потрібно дотримуватися вимог:

• земельна ділянка має розмішуватися з урахуванням інтересів усіх галузей і категорій підприємств;

• розташування ділянки має створювати територіальні умови для нормального функціонування підприємства;

• відповідність природних умов, площі й конфігурації вимогам створюваного землекористування підприємства;

• забезпечення раціонального використання земель, що зали­шаються у користуванні існуючих землекористувачів, і зниження витрат на поліпшення угідь;

• забезпечення збереження цінних сільськогосподарських угідь;

• порушення внутрішньогосподарської організації території, а також компактності й цілісності сільськогосподарського землекори­стування мають бути найменшими;

• недопущення порушень в охороні навколишнього природного середовища.

На цій основі при проектуванні можна сформулювали такі прин­ципи:

1. Незаперечний пріоритет сільськогосподарського виробництва.

2. Абсолютна економія земель від нераціональної їх витрати.

3. Повне врахування впливу несільськогосподарських підприємств на використання землі й охорону навколишнього середовища.

При розміщенні землекористування великих промислових під­приємств, АЕС, ТЕС, ГЕС ефективним способом економії земель є створення великих промислових вузлів або агломерацій з розміщенням у них загальних об’єктів допоміжних виробництв.

При розміщенні великих промислових підприємств відмінними ознаками є:

• надання земель не тільки дня безпосередньо промислового підприємства, а й для розміщення майданчиків з метою створення поселень;

• розміщення великих промислових підприємств має повною мірою забезпечити захист землі і навколишнього природнопо середовища, що потребує додаткових капітальних вкладень на природоохоронні заходи.

При організації землекористування великих водойм виділяють зони:

• затоплення;

• підтоплення;

• переформування берегів;

• мілководну;

• погіршення організаційно-територіальних умов для використан окремих земельних ділянок.

Особливості утворення водойм полягають у тому, що при цьому сільськогосподарські землекористування можуть виявилися в таком стані:

• сільськогосподарські угіддя повністю затоплюються;

• земельні угіддя затоплюються частково й для нормального                     функціонування водойми потрібно доповнити частину земель замість вилучених або змінити спеціалізацію господарства;

• створення водойм впливає на розташування землекористувань господарств і на виникнення в них недоліків землекористуування.

Певні особливості має створення підприємств гірничорудної промисловості. Земельна ділянка, потрібна для організації гірничих робіт, надається в порядку так званого “гірничого відводу”.

Сутність гірничого відводу полягає у виділенні частини надр для промислової розробки покладів корисних копалин, що є в них. При цьому земельна ділянка надається в установленому порядку після проведення гірничого відводу. Розмір і конфігурація земельної ділянки визначаються структурою гірничодобувного підприємства й парамет­рами гірничого відводу. Особливість землеустрою зумовлюється характером гірничодобувних підприємств, яким властиві:

• динамічність землекористування в часі й просторі (у потребі нових земель, у гірничому відводі і звільненні земель у порушеному стані);

• обмеженість терміну користування наданими земельними ді­лянками;

Особливості землеустрою при розміщенні лінійних споруд (заліничних і шосейних доріг, ліній зв'язку, трубопроводів тощо) полягають в тому, що для них:

• розробляють проекти відведення земельних ділянок у постійні користування, оренду або власність;

• окремо надають землі в оренду на період будівництва;

• створюються сприятливі умови їх територіального розмі­щення, які впливають на ефективність виробництва й використання землі;

• ділянки, надані в оренду, підлягають поверненню після відновлення їх первинної родючості.

 

3. Перед розробленням проектів землеустрою обов'язково вибирають земельні ділянки відповідно до процедури, визначеної Земельним кодексом України. Відповідно до Земельного кодексу України та Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 427, для розміщення будь-яких об’єктів юридичними особами, зацікавленими у відведенні земельних ділянок, їх вибирають до початку проектування об'єктів.

    Юридична особа, зацікавлена у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної або міської районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень,  яких належить вирішення питання про вибір земельної ділянки.

 У клопотанні зазначають:

· обгрунтування необхідності відведення земельної ділянки;

· орієнтовний розмір земельної ділянки;

· бажане  місце розташування об'єктів із зазначенням їх на відповідному планово-картографічному матеріалі (за наявності);

· умови вилучення (викупу) земельної ділянки.

До клопотання додають копії установчого документа та свідоцтва про державну  реєстрацію юридичної особи, а також, якщо є, - копії матеріалів проектів будівництва об’єктів (типових проектів або проектів повторного застосування), містобудівного обгрунтування розташування об’єкта на території кварталу існуючої забудови, інших проектних матеріалів щодо умов забудови земельної ділянки.

Клопотання реєструється  в день його подання з    присвоєнням реєстраційного номера, розглядається клопотання і в п’ятиденний  термін після реєстрації надсилається  постійно діючій комісії  з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, утвореній відповідною радою або держадміністрацією. Комісія складається із заступника голови сільської, селищної чи міської ради або заступника голови місцевої держадміністрації (голова комісії), а також представників районного (міського) органу земельних ресурсів, природоохоронного органу. санітарно-епідеміологічної служби, органів містобудування й архітектури  та охорони культурної спадщини.

До роботи в комісії залучаються також власники та користувачі земельних ділянок, які пропонуються до вибору, представник заявника та проектної організації.

У разі відведення земельної ділянки для розроблення корисних копалин або забудови території на площах їх залягання комісія може залучати до роботи в ній представників органів державного геологічного контролю та органів державного гірничого нагляду.

У разі неможливості вибору земельної ділянки в акті зазначають мотивоване обгрунтування відмови. Акт вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів підписують голова і члени комісії, скріплюють печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передають юридичній особі для подання до сільської, селищної або міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою ухвалення відповідного рішення.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, як і будь-який інший землевпорядний проект, охоплює правові, економічні та тех­нічні документи, які містять розрахунки, опис, проектні плани, в яких                      об­грунтовуються і відображаються в графічній та текстовій формах заходи, реалізація яких передбачається при створенні нових і впорядкуванні існуючих земельних ділянок. При створенні нових і впорядкуванні існу­ючих земельних ділянок проекти землеустрою складають у вигляді про­ектних меж земельних ділянок під конкретні об'єкти виробництва, нерухомого майна.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок перед­бачає:

· підготовчі роботи;

· складання проекту;

· затвердження проекту;

· оформлення та виготовлення проектної документації;

· здача проекту замовнику.

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення зе­мельних ділянок, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 677, визначає механізм розроблення таких проектів.

Проект створення землекористування підприємств несільськогосподарського призначення складається з таких частин:

1. Установлення й обгрунтування площі попередньо погодженої земельної ділянки.

2. Впорядкування розташування ділянки на території землекористування, з якого вилучається земельна ділянка.

3. Визначення складу й цінності земель у межах створеного землекористування несільськогосподарського підприємства.

4. Виявлення негативних наслідків вилучення й розроблені заходів щодо їх запобігання.

5. Визначення розміру втрат сільськогосподарського виробництва.

6. Визначення видів і розмірів збитків землекористувачів, ураховуючи упущену вигоду.

7. Підготовка технічних умов для зняття, зберігання й використання родючого шару ґрунту з ділянки, що відводиться.

8. Проведення рекультивації порушених земель.

9. Підготовка пропозицій за умовами надання земельної ділянки.

10. Розроблення пропозицій щодо реорганізації (впорядкуваї існуючих землекористувань.

Розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону (далі - виконавець).

Проект відведення земельної ділянки розроблюють на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт.

Виконавець у встановлений договором термін розробляє проект землеустрою, який містить текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані  потрібні для розв'язання питання щодо відведення земельної ділянки.

Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведеної земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою.

Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, орга­ном містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

У разі відведення земельної ділянки для розроблення корисних копалин або забудови територій на площах їх залягання проект по­годжується також з органами державного геологічного контролю та державного гірничого нагляду.

Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає дер­жавній експертизі, яку проводить орган земельних ресурсів відповідно до законодавства.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядають сільська, селищна чи міська рада, районна Київська та Севастопольська міська держ­адміністрації, які затверджують його або в установленому порядку подають до інших органів, що мають повноваження надавати у користування або передавати у власність земельні ділянки.

 

Контрольні питання

1. В чому сутність відведення земель?

2. Назвіть об’єкти землеустрою для несільськогосподарських потреб та їх види.

3. Назвіть складові частини проекту створення землекористувань не сільськогосподарського призначення.

4. Назвіть етапи погодження проектів відведення земель.