Складові частини проекту внутрішньогосподарського землеустрою

Складові частини	Елементи
1	2
Розміщення виробничих підрозділів і господарських центрів.	Встановлення розмірів і кількості виробничих підрозділів; розміщення господарських центрів; розміщення земельних масивів виробничих підрозділів.
Розміщення магістральної мережі доріг	складання схеми дорожної мережі с.г підприємства; розміщення магістральних доріг
Організація угідь і сівозмін	встановлення складу та площ окремих видів угідь; трансформація і поліпшення угідь; розміщення площ окремих видів угідь; встановлення типів і видів сівозмін розміщення типів і видів сівозмін
Впорядкування території сівозмін	розміщення полів сівозмін та робочих ділянок; розміщення польових доріг; розміщення захисних лісосмуг; розміщення польових станів і водних джерел
Впорядкування території пасовищ	розміщення гуртових і отарних ділянок; розміщення загонів чергового випасання; розміщення літніх таборів; розміщення водних джерел; розміщення скотопрогонів для худоби.
Впорядкування території сінокосів	розміщення сінокосозмінних ділянок; розміщення дорожної мережі; розміщення водних джерел.
Впорядкування території багаторічних насаджень (садів, ягідників, виноградників)	розміщення порід і сортів; розміщення кварталів; розміщення захисних лісосмуг; розміщення дорожної мережі; розміщення господарських центрів; розміщення водних джерел.

Внутрішньогосподарський землеустрій проводиться окремими частинами, які прийнято називати стадіями.

Внутрішньогосподарський землеустрій проводиться шляхом послідовного виконання наступних стадій:

· підготовчі роботи;

· складання проекту;

·  розгляд і затвердження проекту;

· перенесення проекту в натуру;

·  оформлення і видача проектної документації;

· складання плану здійснення проекту, авторський нагляд.

Матеріали внутрішньогосподарського землевпорядкування є техніко-економічною основою для розробки проектів планування і забудови господарських центрів, меліорації земель та ін.

В проектах внутрішньогосподарського землевпорядкування, при визначенні ступеня детальності розробки складових частин проекту виходять з того, що розміщення господарських центрів, організація території всіх сільськогосподарських угідь і сівозмін вирішуються на рівні проекту, а планування і забудова населених пунктів та господарських центрів здійснюється на рівні схем.

Розробка проекту внутрішньогосподарського землевпорядкування завершується складанням плану його здійснення по складових частинах та елементах.

Контрольні питання

1. Завдання внутрішньогосподарського землеустрою.

2. Зміст внутрішньогосподарського землевпорядкування.

3. Стадії (етапи) внутрішньогосподарського землевпорядкування.

4. Складові частини та елементи проекту внутрішньогосподарського землеустрою.

5. Порядок проведення внутрішньогосподарського землеустрою.

Тема 2. Підготовчі та обстежувальні роботи при внутрішньогосподарському землеустрої

План

1. Камеральна землевпорядна підготовка

2. Польові підготовчі роботи.

3. Поняття і зміст завдання для розробки проекту.

Література: Н.А. Гендельман и др. Землестроит. проектиров. с. 106...117, под ред. В.Д. Кирюхина Землеустроит. проектиров.-М.:Колос,1976,с. 131...140.,., Одарюк Т. С., Русіна Н. Г., Басенюк Т. І. Землевпорядне проектування: Навчальний посібник – К.: Аграрна освіта, 2010.- с. 72…79.

 

1. Підготовчі роботи є першим етапом розроблення проекту землеустрою.

Для складання проекту внутрішньогосподарського землеустро: необхідні планово-картографічні матеріали, земельно-облікові, економічні матеріали, які характеризують землекористування або землеволодіння господарства та сучасний стан і перспективи розвитку господарства.

Збір, групування та аналіз цих матеріалів і розробка рекомендацій передбачає проведення підготовчих і обстежувальних робіт.

В процесі підготовчих робіт повинні бути зібрані, перевірені, систематизовані та вивчені всі матеріали, що характеризують природні, економічні та організаційно-господарські умови господарства:

· проект останнього внутрішньогосподарського землеустрою та стан його освоєння;

· матеріали нової зйомки або коректування зйомок минулих років, топографічні карти тощо;

· агровиробниче групування ґрунтових відмін, (видів) картограмою агровиробничих груп ґрунтів; рекомендації по поліпшенню використання земель, текстові і графічні матеріали геоботанічного обстеження кормових угідь, меліоративного та інших обслідувань, що проведені на території господарства;

· дані про кількість населених пунктів та склад населення, матеріали районного планування в частині розміщення перспективних населених пунктів і шляхової мережі, матеріали забудови виробничих центрів;

· матеріали районної схеми землеустрою;

· бізнес-плани даного господарства;

· дані про клімат (температурні умови; умови зволоження; напрям, сила та повторюваність вітрів по періодах року; опади; рельєф; гідрографія (якщо присутня));

· дані про наявність та розташування на території господарства зрошуваних та осушених земель, а також дані про перспективу розширення існуючих або будівництво нових зрошувальних та осушувальних систем;

· дані, що характеризують сучасний економічний стан господарства (якісна економічна грошова оцінка земель, розміри та розташування виробничих підрозділів, стан с.-г. виробництва, структура посівних площ, поголів'я худоби та інші);

· матеріали, схеми протиерозійних заходів, дані про стан вико­нання протиерозійних заходів та про наявність в господарстві протиерозійної техніки;

· проектні матеріали, які передбачають зміни у використанні земель та організації території;

· дані про розміщення сільськогосподарських культур за два попередні роки.

Плановою картографічною основою для складання проекту внутрішньогосподарського землеустрою є відкоректовані плани аерофотозйомки або наземної зйомки масштабу: 1:5000; 1:10000; 1:25000. Вивчення та оцінка планово-картографічного матеріалу проводиться згідно з даними: масштаб, вид, рік виконання зйомки, його повнота і детальність, наявність зображення рельєфу, наявність експлікації земель і опису суміжників.

На основі таких планів складається картограма крутизни схилів з визначенням контурів за крутизною схилів за наступною градацією: 0°-1°;     1°—3°; 3°-5°; 5°-7°; 7°-10°; 10°-12°; більше 12°. Відносно грунтових обстежень - картограма агровиробничих груп ґрунтів і карта грунтів.

Відповідно до даних камеральної землевпорядної підготовки проводиться оцінка агроекологічного стану території, де дається:

· характеристика ґрунтового покриву (характеристика за агровиробничими групами ґрунтів, вага ґрунтового покриву в розрізі сільськогосподарських угідь, основні властивості ґрунтів за механічним складом, вмістом гумусу в родючому шарі, забезпеченістю поживними речовинами, розташуванням ґрунтів щодо крутості схилів і     за ступенем еродованості, а також за придатністю для вирощування районованих, у південній природно-сільськогосподарській зоні сільськогосподарських культур.  Дається оцінка ґрунтів за природною родючістю в балах бонітету);

· якісний стан земельних угідь (розораність землі, наявність ерозійних процесів, кам’янистість, заболоченість, перезволоженість);

· характеризується якісний стан осушених і зрошених земель;

· вивчається загальна оцінка в балах сільськогосподарських угідь загалом і окремо за ріллею, багаторічними насадженнями, сінокосами і пасовищами, за валовим продуктом, окупністю затрат, диференційованим доходом і за бонітетом ґрунту.

 

2. Польові підготовчі роботи проводяться після збору і вивчення матеріалів, що були зібрані під час камеральної підготовки, з метою доповнення і уточнення відомостей про земельний фонд сільськогосподарського господарства, влаштування території та її інженере облаштування, виявлення резервів для збільшення площі с-г угідь, визначення заходів захисту ґрунтів від ерозії, збільшення продуктивності кормових угідь.

Обстеження проводиться комплексною групою спеціалістів в складі землевпорядника, агронома, лісомеліоратора, гідротехніка при необхідності ґрунтознавця з залученням спеціалістів господарства.

Польове обстеження території передбачае:

• уточнення складу угідь, їх якісний склад і фактичне використання;

• вивчення землі стороннього використання;

• обстеження дорожньої мережі господарства;

• вивчення розміщення земельних масивів виробничих під­розділів;

• обстеження існуючих господарських центрів, польових станів та літніх таборів;

• вивчення зрошувальної та осушувальної систем та їх розмі­щення;

• виявлення земель, придатних до використання ріллі та культурних пасовищ і сінокосів;

• вивчення сільськогосподарських угідь, що потребують меліоративних робіт, заходів корінного та поверхневого поліпшення;

• вибір земельних масивів, які придатні для розміщення садів, виноградників, ягідників;

• обстеження болота, заболочених ділянок і вивчення можливості їх осушення;

• вибір ділянок, що придатні до зрошення;

• обстеження засолених земль, що придатні до меліорації;

• виявлення ділянок з крутими схилами, що придатні до терасування;

• обстеження ерозійно небезпечних земель;

• виявлення місць дії лінійної водної ерозії ґрунтів;

• вивчення діючих водних джерел, що використовуються для польового та пасовищного водопостачання.

В процесі польового обслідування визначаються в натурі та схематично наносяться на креслення:

■ сівозмінні масиви з урахуванням грунтового покриву, рельєфу місцевості та організаційної структури господарства;

■ землі, придатні для освоєння в ріллю, та ділянки, що потребують осушення, зрошення (з використанням матеріалів проектних розробок спеціалізованих проектних організацій);

■ місця, де необхідно створити прияружні, прибалкові та водорегулюючі лісосмуги, провести суцільне залісення та побудувати протиерозійні гідротехнічні споруди (вали різних типів, скидні та донні споруди, вали-тераси, ставки та ін.), побудувати тераси, провести виположування га загортання ярів, з відповідними заходами, то запобігають розмиву, створити мулофільтри, мікролимани на улоговинах, (елементах мікрорельєфу);

■ ділянки, де необхідно провести корінне або поверхне поліпшення природних кормових угідь та культуртехнічні роботи;

■ ділянки, вкриті рідколіссям, чагарниками та  іншими насадженнями з метою переведення в сільськогосподарські угіддя,  якщо воніи не мають ґрунтозахисного та водоохоронного значення;

■ ділянки, порушені гірничими виробками, будівельними розвідувальними роботами з метою їх рекультивації;

■ ділянки для створення культурних пасовищ, розміщення нових або розширення існуючих багаторічних плодових насаджень і виноградників, господарських дворів, тваринницьких ферм, відловідно, до перспектив розвитку господарства.

В результаті польового обстеження складається акт землевпорядного обстеження.

Підготовчі роботи передбачають обчислення площ.

Загальну площу землекористування вираховують аналітичним способом за координатами точок поворотів меж території сільради або землекористування.

Для визначення площі кожного контуру угідь, особливо коли землекористування розташоване на одному або кількох аркушах фор­мату  А-1, а також якщо контури угідь мають неправильну конфігу­рацію, використовують механічний спосіб визначення площі за допо­могою планіметра, який дає можливість швидко і точно визначити площу земельної ділянки (контуру) будь-якої конфігурації. Вираху­вання площі за секціями і контурами проводиться на плані земле­користування, побудованому за координатами з точністю до 0,1 га.

План землекористування поділяється на секції, межа яких повинна проходити, як правило, по рубежах контурів. Нумерація секцій позначається римськими цифрами зліва направо за годинниковою стрілкою (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Схема розміщення секцій

 

 

Результати вирахування площі землекористування по секціях записуються у відомість і вносяться до загальної площі землекористування, вирахуваної за координатами.

Допустима нев'язка в сумі площі секцій, ув'язаних до загальної площі землекористування визначається за формулою:

                                  [3.1]

де Р - площа обчислення аналітичним способом, га

М -  масштаб плану.

Отримана допустима практична нев'язка із суми площі секцій землекористування розподіляється пропорційно до площі в секції.

Після вирахування площі по контурах складають поконтурну відомість, в якій контури групуються за видами угідь і підсумозуеться загальна площа кожного виду угідь (загалом по землекористуванню та в межах сільської ради.

За підсумками по контурній відомості складається експлікація земель за угіддями і землекористувачами в межах сільської ради згідно з формою         6-зем. Окремо складається експлікація земель у межах населених пунктів на осушені, зрошені землі в розрізі земельних угідь.

За картограмами крутості схилів та агровиробничих груп ґрунтів складається картограма екологічної придатності земель, підґрунтям якої є існуюча класифікація земель України та поділ земель за еколого-технологічними групами.

На картограмі та в умовних позначеннях позначаються різними кольорами ділянки земель за еколого-технологічними групами придатності.

1. Землі, придатні під ріллю, для розміщення польових сівозмін із вирощуванням усіх культур, районооаних у даній природно-сільськогосподарській зоні, на схилах 0-3° - фарбуються помаранчевим кольором.

2. Землі, придатні під ріллю, для розміщення ґрунтозахисних сівозмін, на схилах 3-7° - фарбуються гірчичним кольором;

3. Орні землі, які потребують постійного залуження, із схилами) більше 7° та сильно змиті ґрунти фарбуються салатовим кольором (всі;; класи земель).

4. Землі, придатні для розміщення багаторічних насаджень (за експозицією схилів), позначаються умовним знаком відповідних багаторічних насаджень.

5. Землі, придатні переважно під сінокоси, фарбуються світло-зеленим кольором.

6. Землі, придатні під пасовища, фарбуються кольором мокрого асфальту.

7. Землі, придатні під сільськогосподарські угіддя, після прове­дення докорінної меліорації земель фарбуються блакитним кольором.

8. Землі, не придатні під сільськогосподарські угіддя, фарбуються жовтим кольором, а також ґрунти з піщаним механічним складом.

9. Порушені землі фарбуються червоним кольором.

 

3. Завдання на складання проекту землеустрою розробляється спеціалістами господарства за участю спеціалістів проектної організації території на основі перспектив розвитку господарства, матеріалів підготовчих та обслідувальних робіт і попереднього опрацювання основних питань проекту внутрігосподарського землеустрою.

В завданні на складання проекту внутрігосподарського землеустрою визначається на перспективу.

• спеціалізація господарства;

• орг анізаційна структура;

• структура посівних площ (на розрахунковий строк);

• врожайність сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, природних кормових угідь, культурних пасовищ;

• поголів’я худоби і птиці за видами і розміщення його у підрозділах господарства;

• продуктивність тваринництва по господарству;

• план продажу сільськогосподарської продукції.

Завдання на складання проекту внутрігосподарського землеустрою перед видачею його проектній організації затверджується замовником.

 

Контрольні питання

1. Чому необхідно проводити підготовчі роботи під час внутрішньогосподарського землеустрою?

2. В чому суть землевпорядного обстеження?

3. В чому проявляється різниця між камеральною обробкою матеріалів та польовим обстеженням?

4. У чому полягає оцінювання агроекологічного стану території?

5. Де використовується поконтурна експлікація земель?

6. Вкажіть зміст завдання дня розробки.