Тема 4. Відведення земель для сільськогосподарських підприємств, організацій, установ і громадян у власність, користування

План

1. Склад і зміст проектів (схем) землевпорядкування території сільських і селищних рад.

2. Складання проектів створення сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

3. Особливості проектів відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського та фермерських господарств, садівницьких товариств, городництва та для сінокосу й випасання худоби, тим, що ці землі громадяни отримують безоплатно

Література: А. М. Третяк Землевпорядне проектування: теоретичні основи і територіальний землеустрій.- К.:Вища освіта,2006, с.246..258,    Одарюк Т. С., Русіна Н. Г., Басенюк Т. І. Землевпорядне проектування: Навчальний посібник – К.: Аграрна освіта, 2010.- с. 42…50.

 

1. Формування території сільських селищних рад і встановлення їх меж є необхідністю, що регулюється Земельним Кодексом України і проводиться з

метою створення територіальних умов для самостійного вирішення сільськими, селищними радами та їх органами усіх питань місцевого життя, виходячи з інтересів населення, що проживає на цих територіях на підставі законодавства України та повної економічної самостійності.

Межі території сільських, селищних і міських рад устано­влюються одночасно в межах усієї області або адміністративного райо­ну, у адміністративному підпорядкуванні яких є рада.

Межування району на території сільських, селищних і міських рад проводиться, як правило, по межах землеволодінь і землекористувань та чітко виражених контурах або існуючих урочищах. Межа території сільської, селищної або міської ради визначається з  використанням техніко-економічного обгрунтування розвитку сіл, селиш, міст. Територія сільської, селищної або міської ради формується із земель усіх без винятку землеволодінь і землекористувань. До її складу входять землі всіх категорій, незалежно від їх цільового призначення (рис. 2.1.).

 

Опис меж:

Від А до Б територія Новопетликівської  сільської ради;

Від Б до В територія Бариської сільської ради;

Від В до Г територія Теребовлянського району;

Від Г до А територія Заривинської сільської ради.

 

Рис. 2.1. Проект формування території Добропільської сільської ради

Проекти формування меж міст погоджують обласні ради, обласні державні адміністрації і затверджує Верховна Рада України. Проект формування меж території сільських і селищних рад по­годжують районні державні адміністрації, районні ради і затверджує обласна рада.

Роботи, пов'язані з формуванням меж території сільських, сели­щних і міських рад, виконують у такому порядку:

· підготовчі роботи;

· розроблення схем формування території сільських, селищних і міських рад у межах адміністративних районів;

· розроблення проектів формування меж території сільських,   се­лищних і міських рад;

· погодження та затвердження проектів формування меж;

· виготовлення проектної документації;

· перенесення проектів у натуру (на місцевість).

 

2. Землеволодіння і землекористування сільськогосподарських підприємств (організацій) перебувають у постійному русі. Змінюються їхні межі, кількість, площі, місце розташування, форми власності й господарювання. Підприємства створюються нові або реорганізу­ються, у результаті земельного обігу їхні розміри збільшуються або зменшутоться. Будь-які зміни, пов'язані зі створенням нових або впорядкуванням існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств, проводять на основі проектів територіального землеустрою. Нові землеволодіння і землекористу­вання сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств створювалися на використовуваних і наданих у процесі ринкового обігу землях.

До земельних масивів, на яких організовують землеволодіння і землекористування нових господарств, висувають такі вимоги:

· вони мають бути добре вивченими й обстеженими;

· не повинні спричинювати спорів при вилученні й наданні або здійсненні інших ринкових операцій;

· мають бути досить великими за площею, правильної конфігу­рації, з необхідним складом земельних угідь;

· придатними для виробництва сільськогосподарської продукції і розміщення населених пунктів, садиб, проживання селянських родин (за будівельно-планувальними, санітарно-гігієнічними вимогами, умовами водопостачання, транспортної доступності);

· зручними за місцем розташування - мати зручний зв'язок з населеними пунктами, садибами, дорогами загального користування і, будучи задіяними в обіг, мати найменші витрати на створення інфраструктури (доріг, ліній електропередач, зв'язку та ін.).

Кожне землеволодіння і землекористування сільськогосподар­ського призначення характеризується показниками (параметрами):

· загальною площею;

· місцем розташування (розміщенням на визначеній території);

· складом, площею і якістю земельних угідь різних видів;

режимом і умовами користування землею;

· конфігурацією і ступенем компактності, розчленованістю і роз'єднаністю земельних масивів, що входять до складу господарства;

· розташуванням щодо населених пунктів, виробничих центрів, водних джерел, доріг;

· розміщенням меж.

Створення землеволодінь і землекористувань сільськогоспо­дарських підприємств — це землевпорядні дії, що передбачають складання, розгляд, затвердження проекту і перенесення його в натуру, у результаті яких створюються нові земельні ділянки й оформляються на них правоустановчі документи.

 

Проект створення землеволодіння або землекористування сільськогосподарського підприємства складається з таких частин:

• установлення площі землеволодіння або землекористування;

• розміщення і формування його земельного масиву;

• розміщення садиби нового господарства;

• установлення видів і площ угідь у складі землеволодіння або землекористування;

• розміщення меж землеволодіння або землекористування;

• визначення режиму й умов (обмежень) у використанні земель;

• складання схеми внутрішньогосподарської організації території господарства;

• розроблення вихідних даних для визначення розмірів земельного податку, грошового оцінювання землі та інших економічних показників.

Ці частини розробляють одночасно, спільно і взаємозалежно як єдине проектне завдання, яке розв'язують від загального до часткового. Проект складають на основі “завдання на проектування”, вико­ристовуючи матеріал підготовчих робіт, схеми землеустрою району, інших проектних і передпроектних матеріалів і документів.

Проектні пропозиції і розрахунки виконуються в межах сільсь­ких рад на одне підприємство або на групу територіально взаємозалежних сільськогосподарських підприємств, що зачіпаються територіальним землеустроєм. При цьому в процесі проектування враховують не тільки земельну площу господарства, а і його виробничі показники (обґрунтовують доцільність такої спеціалізації, визначають можливі обсяги виробництва продукції, умови водо-, енерго­забезпечення, зв'язку тощо).

Складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових здійснюється з метою формування територіальних умов для розвитку різних форм господарювання на землі, формування раціональної і стійкої системи землеволодінь та землекористувань, консолідації земельних ділянок і земельних часток, поліпшення використання і охорони земель.

Проекти впорядкування існуючих землеволодінь і земле­користувань та створення нових можуть складатися у разі:

• реорганізації сільськогосподарських підприємств і фермер­ських господарств;

• виходу власників земельних часток (наїв) із сільськогосподарських підприємств і створення фермерських або селянських господарств;      

• ліквідації недоліків у землекористуванні.  ;

При складанні проекту створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань з метою і реорганізації сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств засто­совують варіанти перерозподілу земель:

• реорганізація сільськогосподарських підприємств, земле­користування яких сформоване на різному праві;

• власники земельних часток (паїв) формують нові самостійні структури;

• здійснення економіко-землевпорядної оптимізації земле­користування в процесі ринкового обігу земель.

При будь-якому із цих варіантів перерозподілу земель складання проекту землеустрою передбачає:

• уточнення складу і площ сільськогосподарських угідь, які під­лягають перерозподілу, а за потреби проведення їх інвентаризації;

• встановлення площ і розміщення сільськогосподарських угідь, які передані в спільну власність, і їх перерозподіл;

• встановлення складу, площ і місця розміщення сільськогоспо­дарських угідь, які передаються в оренду, сільськогосподарських підприємств або новостворюваних агроструктур;

• встановлення складу, площ і місця розміщення несільськогосподарських утідь, які передаються в спільну власність;

• встановлення меж і площ земельних ділянок, занятих будів­лями і спорудами, які передаються новостворюваним агроструктурам;

• встановлення режиму і умов використання земель при виході власників земельних часток (паїв), визначення меж і площ земельних ділянок, обмежених у використанні або обмежених правами інших осіб.

При складанні проекту формування нових землеволодінь і землекористувань на основі виходу власників земельних часток (паїв) встановлюють:

• кількість земельних часток, на основі яких формуватимуться нові фермерські й селянські господарства або сільськогосподарські підприємства;

• місця розміщення земельних ділянок, які виділяються для ор­ганізації селянських, фермерських господарств або сільськогоспо­дарських підприємств, фактичний склад і площі виділених сільсь­когосподарських угідь;

• межі і площі земельних ділянок, зайнятих будівлями і спору­дами, що виділяються новостворюваним фермерським господарствам або сільськогосподарським підприємствам;

• межі і площі несільськогосподарських угідь, що виділяються новоствореним агроструктурам;

• межі і площі земельних ділянок з особливим режимом викори­стання і обмежених правами інших осіб.

При складанні проектів створення нових та впорядкування іс­нуючих землеволодінь і землекористувань потрібно керуватися основними принципами і вимогами:

• створення однакових умов для розвитку всіх форм землеволодіння і землекористування та господарювання на різних за якістю і місцем розміщення землях,

• добровільне волевиявлення власників земельних часток (паїв) щодо їх об'єднання в нові виробничі структури і розпорядження своїми частками на умовах визначених проектом землеустрою;

• урахування інтересів усіх землевласників і землекористувачів, які зачіпаються;

• максимальне збереження елементів організації території, що склалися в існуючих сільськогосподарських підприємствах;

• створення організаційно-територіальних умов, які забез­печують економіко-землевпорядну раціоналізацію землекористування, неухильне зростання родючості грунтів, збереження і поліпшення Довкілля і ландшафтів;

• межі земельних масивів новостворюваних землеволодінь і землекористувань слід установлювати з урахуванням інвестиційної привабливості типів землекористування, їх компактного розміщення, стабільності ландшафтів;

• виділення зрошуваних земель має здійснюватися сівозмінними полями або масивами, або площами, кратними сезонній продуктивності дощувальних машин і установок, та забезпечувати ефективне використання земель і поливного обладнання в проектному режимі;

• виділення осушених земель здійснюється на умовах, які забезпечують збереження осушувальної мережі в проектному режимі;

• несільськогосподарські угіддя передаються у власність з урахуванням розміщення земельних ділянок, які виділяються в рахунок земельних часток (паїв), існуючих і новостворюваних агроструктур, напрямів їх діяльності та вимог раціонального використання і охорони земель.                   

Вкраплені ділянки (контури) несільськогосподарських угідь по­вністю передаються до складу землекористувань, всередині яких вони розміщуються.

Орендовані землі розподіляються між новими агроструктурами з урахуванням доцільних типів землекористування.

 

3. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадя­нами вказано в ст. 118 ЗК України.

Передача земельних ділянок у власність громадян - працівників державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерів з їх числа, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому ст. 1 86 ЗК України.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для цілей, зазначених у п. 1 цієї статті, подають заяву до районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, а із земель комунальної власності - до відповідної сільської, селищної, міської ради. У заяві зазначаються бажані розміри земельної ділянки та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або орган місцевого самоврядування розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. При передачі земельної ділянки фермерському господарству, крім заяви, розглядається також висновок конкурсної комісії, яка утворюється органом, якому подана заява.

За новим ЗК України правовий статус фермерського і особистого селянського господарства розмежований. Однією з ознак такого розмежування є те, що при вирішенні питання про передачу земельної ділянки для ведення фермерського господарства згідно з п. 7 цієї статті ЗК України вимагається проходження конкурсної комісії, тоді як для особистого селянського господарства проходження конкурсної комісії не вимагається. Другою відмінною ознакою є те, що особисте селянське господарство за своїм статусом наблизилося до особистого підсобного господарства, яке передбачалося ЗК України від 13 березня 1992 р. Однією з ознак особистого селянського господарства є те, що йому може надаватись у власність земельна ділянка у більшому розмірі (до двох гектарів), ніж це передбачалося раніше для особистого підсобного господарства. Важливою відмінністю особистого селянського господарства від фермерського є те, що воно не реєструється як юридична особа.

Проект відведення земельної ділянки розробляється спе­ціальними організаціями на замовлення громадян, який погоджується з органами по земельних ресурсах, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органом архітектури, розглядається відповідною місцевою державною адміністрацією або органом місцевого самоврядування. У місячний строк ці органи приймають відповідне рішення. У разі відмови цих органів у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання за заявою зацікавленої особи вирішується у судовому порядку.

 

Контрольні питання

1. Вкажіть, відповідно до чого встановлюються межі територій с ільських, селищних і міських рад.

2. Назвіть види власності на землю.

3. В чому суть створення землеволодінь і землекористуван ь сільсь когосподарських підприємств?