Структура земельного фонду України

Категорія земель	Тис. га	%
1. землі сільськогосподарського призначення	42337,6	70,1
2. землі житлової та громадської забудови	3007,8	5,0
3. землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення	370,9	0,6
4. землі оздоровчого призначення	8,6	0,01
5. землі рекреаційного призначення	113,2	0,2
6. землі історико-культурного призначення	7,1	0,01
7. землі лісогосподарського призначення	9923,8	16,4
8. землі водного фонду	2706,9	4,5
9. землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та ін.  призначення	1878,9	3,1
Всього	60354,8	100,0

У всіх категоріях земель можуть бути землі запасу.

ЗКУ (ст. 78) встановлює, що земля може перебувати у таких формах власності:

· державна;

· комунальна;

· приватна.

4.Землеустрій – це сукупність соціально-економічних, екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання, що здійснюється під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

    Діяльність у сфері землеустрою – наукова, технічна, виробнича діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, уповноважених органів з управління земельними ресурсами, юридичних осіб і громадян, складовими якої є такі види землевпорядних робіт.

           

Види робіт із  землеустрою

 

 

1. Обстежувальні

2. Вишукувальні

3. Топографо-геодезичні

4. Картографічні

5. Проектні

6. Проектно-вишукувальні роботи

 

 

Суб'єкти землеустрою	Об'єкти
землевласники і землекористувачі	землеволодіння або землекористування
державні органи влади і органи місцевого самоврядування	Землі адміністративно-територіальних утворень або їх частини
юридичні особи і громадяни,

Принципи  землеустро ю

                              

1. Здійснення землеустрою на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях проводиться відповідно до положень Конституції

2. Забезпечення науково-обгрунтованого розподілу земельних ресурсів між галузями економіки України, з метою раціонального розміщення продуктивних сил

3. Організація систем використання і охорони земель, що базується на вирахуванні конкретних зональних умов узгодженості екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства

4. Створення територіальних умов для реалізації суб’єктами господарювання своїх прав власності на землю

5. Забезпечення пріоритету сільськогосподарського землекористування

6. Забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки

Завдання землеустрою

 

· реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи земельних володінь і землекористувань.

· Інформаційне забезпечення правового, еко

3. Організація систем використання і охорони земель, що базується на вирахуванні конкретних зональних умов узгодженості екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства

4. Створення територіальних умов для реалізації суб’єктами господарювання своїх прав власності на землю

5. Забезпечення пріоритету сільськогосподарського землекористування

6. Забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки

 

Стаття 184 ЗКУ зміст землеустрою.

а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно - територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;

б) розробка загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;

в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земельних ресурсів відповідних адміністративно-тери­торіальних утворень;

г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими при­ро­доохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

г) складання проектів створення нових і впорядкування існуючих зем­ле­володінь і землекористувань;      

д) складання проектів відведення земельних ділянок;

е) встановлення в натурі меж земельних діля­нок;

є) підготовка документів, що посвідчують право власності або право кори­сту­ван­ня землею;

ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-еко­но­міч­не обґрунтування впроваджених сівозмін, упорядкування угідь, а також роз­роб­лен­ня заходів щодо охорони земель;

з) розроблення проектів та іншої землевпорядної документації, пов’язаної з використанням і охороною земель;

и) здійснення авторського нагляду за виконанням проектів;

і) проведення топографо-геодезичних, картогра­фіч­них, ґрунтових, геобо­та­нічних та інших обстежень і розві­дувань земель.

Сучасне землевпорядкування виконує наступні функції:

· Землемірно-технічні: визначення місцеположення, меж і розмірів землеволодінь і землекористувань; підготовка вихідних даних для встановлення податку на землю, визначення стартової ціни на землю, орендної плати; інвентаризація земельного фонду; зонування території;

· Технологічні: пристосування організації території до умов виробництва;

· Екологічні: створення сприятливих умов для життя рослинного і тваринного світу; охорона ґрунтів, водних джерел; рекультивація порушених земель; консервація деградованих угідь; встановлення обмежень з використання земель та ін.;

· Організаційно - правові: перерозподіл земель за формами власності; формування землеволодінь; відведення земельних ділянок; встановлення та зміна меж землеволодінь та землекористувань; засвідчення права власності та користування землею;

· Соціально - економічні: розвиток поселенської мережі, транспортної інфраструктури, встановлення оптимального складу і співвідношення земельних угідь, обґрунтування раціональних розмірів землеволодінь та землекористувань, поліпшення земель;

· Естетичні: формування культурних ландшафтів; організація рекреаційних зон.