Метод контролю нескільких ознак

У випадку, якщо ознаки якості неможливо визначити кількісно, використовують метод контролю ЗА ЧАСТКОЮ БРАКУ: у поточній вибірці визначається процент дефектних виробів (ризики, подряпини, тріщини, ум'ятини, перекоси). У випадку перевищення цього процент частки браку, що допускається, дається сигнал про необхідність коректування техпроцесу.

Кожний з цих видів контролю може виконуватися 2 методами:

- часткової перевірки - перевірка відповідності деяким ТУ, наприклад, дослідження на повзучість, паралельність, соосність.

- повної перевірки - відповідність усім ТУ.

3 За місцем здійснення:

- у робочого місця;

- на стаціонарному контрольному пункті й у лабораторіях;

- на складальному стенді;

- на монтажній площадці в споживача.

4 За способом виконання контрольних операцій:

- ручний ¾ вимірювальними інструментами: циркулями, лінійками, індикаторами, шаблонами);

- механізований, за допомогою контрольних установок, стендів стаціонарних приладів.

Облік і аналіз браку

Облік браку в машинобудуванні виконується за наступними групами:

1 За винуватцями браку:

- робітники, адміністрація, наладчики, заводи-постачальники, конструктори, технологи.

2 За видами браку:

- не відповідність розмірів;

- дефекти заготівель (тріщини, раковини, пухкість);

- брак, викликаний релаксацією залишкових напруг у деталі (короблення, овальність, кривизна), до 60% у машинобудуванні;

- неякісність зварених швів.

3 Через брак:

- недбалість на робочому місці;

- неправильна конструкція виробу, неточна технологія;

- несправність устаткування.

Брак буває поправний і непоправний.

Аналіз браку має велике значення не тільки для виробничників, але і для конструкторів, технологів і науково-дослідних працівників.

На підприємстві складається класифікатор можливого браку, у якому відзначаються шляхи його усунення на етапах виробничого процесу. Проблемні питання причин браку виносяться в тематичний збірник заводу з наукових розробок, залучаються НДІ для рішення проблеми.

Структура відділу техничного контролю (ВТК) машинобудівного заводу

На підприємстві контроль якості продукції виробляється як на робочих місцях, так і спеціальною службою – ВТК (рис. 15).

                Начальник ВТК - підкоряється гол. інженеру заводу

 

Зам. по зовнішнім   Зам по хутро і зб. цехам і Зам. по допоміж. цехам,

постачанням                     і загот. цехам          засобам контролю

 

                                   Бюро ВТК (по відділах заводу)

 

Рекламацій Надійності               Тех.-ек.бюро Стат. методів контролю

 

Лабораторія іспитів і контролю якості

 

Цехові ВТК

Рисунок 15 -

 

Продукція надходить на контроль ВТК тільки після того, як виконавець переконається у відсутності дефектів і відповідності її ТУ.

Якщо ВТК знайде дефекти, виріб повертається на доробку, якщо брак поправний, або складається акт про брак, у якому вказується причина браку:

- якщо з вини робітника – останньому оплачується 2/3 час. тарифної ставки;

- якщо не з вини робітника - 100% оплата праці.

У випадку виявлення браку з вини технолога чи конструктора, ВТК виписує повідомлення про зміну техпроцессу або конструкції виробу, що документально проходить по всіх етапах (нормувальники, копіювальники, цехові технологи, архів).

На етапі технічного проекту діє служба МЕТРОЛОГА (відділ), що здійснює:

- контроль над застосуванням у техпроцесі стандартних вимірювальних інструментів, упроваджує нові методи і засоби контролю.

На етапі конструкторської підготовки виробництва контроль якості здійснюється за допомогою проходження нормоконтролю, у якому установлюють відповідність креслень вимогам ЄСКД. Крім того, на машинобудівних заводах існує система узгодження креслень із усіма підрозділами. До складу такого контролю входять конструктори, технологи, термісти, збирачі, ливарі.

Шляхи підвищення якості продукції

В останні роки у світовій економіці сформувався новий підхід, нова стратегія в керуванні якістю на підприємстві. Ця стратегія характеризується наступним:

- забезпечення якістю розуміється не як технічна функція, виконувана одним підрозділом, а як систематичний процес, що охоплює всю організаційну структуру фірми;

- новому поняттю якості повинна відповідати і нова структура підприємства;

- питання якості актуальні не тільки в рамках виробничого циклу, але й у процесі розробок, конструювання, маркетингу і післяпродажного обслуговування;

- підвищення якості продукції вимагає застосування нової технології виробництва, починаючи з автоматизації проектування і закінчуючи автоматизованим виміром показників точності і якості виготовлення.

Усе це можливо, коли на підприємстві діє чітко організована система керування якістю, спрямована на інтереси споживача і виконувана всім персоналом фірми.

ЗАГАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ на провідних фірмах США, Японії і західної Європи припускає три обов’язкових умови:

1 Якість - є основна стратегічна мета фірми. Оскільки вимоги до якості пред'являє споживач, не може існувати такого поняття, як постійний рівень якості.

Якість - постійна мінлива мета, тому рівень якості повинний постійно зростати.

2 Заходи щодо підвищення якості повинні торкатися всіх підрозділів фірми. Особливу увагу до якості необхідно приділяти на етапах НДОКР, що забезпечить скорочення термінів створення нових виробів.

3 Безупинний процес навчання персоналу і підвищення матеріального стимулювання якості продукції.

Інститут Геллапа (США) провів опитування близько 700 фірм, що працюють у промисловості і сфері обслуговування: 57% керівників відповіли, що питання якості актуальніше питань витрат і прибутку, 32% поставили прибуток на перше місце. Тобто більш половини опитаних переконані, що якість - один з найефективніших і надійних способів зменшити витрати.

В умовах гострої конкурентної боротьби фірми зможуть успішно розвиватися, упроваджуючи системне керування якістю продукції, а це значить:

- якість треба розглядати нарівні з усіма технічними нововведеннями із самого початку розробки виробу;

- планування НДОКР треба організовувати таким чином, щоб не обмежувати варіанти виробів з високими якісними характеристиками, нехай навіть і більш дорогі.

Документом, що підтверджує якість виробу є сертифікат.

Визначення «Сертифікація продукції» було розроблено міжнародною організацією по сертифікації - це дія третьої сторони, що доводить, що належним образом ідентифікована продукція, процес чи послуга відповідають конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.

Сертифікат дозволяє в момент покупки перевірити відповідність товару вимогам стандартів.

Сертифікація заснована на проведенні іспитів і оцінці умов виробництва продукції, контролі за виконанням даних процедур і нагляді за якістю продукції з боку незалежного органа - комісії із сертифікації. При позитивних результатах сертифікації, виріб повинний мати підтверджуючий доказ - клеймо, спец. знак, етикетку, супровідний документ чи сертифікат.

Сертифікація може бути:

- обов'язковою - для параметрів якості продукції, що характеризують охорону навколишнього середовища, безпеку користування продукцією;

- факультативною - для параметрів, що можуть поліпшити клімат довіри між постачальниками і споживачами продукції, підвищити її конкурентноспроможність.

В даний час використовується кілька схем сертифікації. У кожну з них входять наступні етапи:

1 Атестація підприємства (сертифікація підприємства – оцінка виробничого потенціалу, основних виробничих фондів з позицій можливості випуску даної продукції).

2 Оцінка організації контрольних процесів на підприємстві.

3 Організація іспиту типових зразків продукції на підприємстві.

4 Наступний контроль якості продукції:

- іспит зразків з торгівлі,

- іспит зразків з виробництв (у споживача).

Питання сертифікації продукції спрямовані на захист прав споживачів, що у розвитих країнах захищені законами. В Україні зроблені кроки (заходи) у даному напрямку і прийнятий ряд законів:

- про стандартизацію;

- про захист прав споживачів;

- про сертифікацію продукції і послуг;

- про забезпечення єдності вимірів.

Заходи:

1 Впровадження систем керування якістю продукції, що забезпечила б високий рівень контролю на всіх етапах виробничого процесу.

2 Удосконалювання самих методів контролю: використання сучасних автоматизованих засобів і інструментів контролю.

3 Організація системи бездефектного виготовлення продукції і здачі її з першого пред'явлення. Система базується на безупинному технічному удосконалюванні виробничого процесу. ВТК здають тільки якісну продукцію, після ретельної перевірки її робітниками і майстрами. Задача працівників ВТК - попереджувальний контроль і аналіз усіх факторів виробничого процесу, що впливають на якість продукції і профілактика браку. Це заслін для браку і підвищення конкурентного іміджу фірми.

4 Впровадження системи морального і матеріального стимулювання не тільки для робітників, але і для ІТП, конструкторів, технологів (відсутність повідомлень про брак – основа для преміального заохочення).