Прогресивні форми організації виробництва

Поділ і усуспільнення праці знаходять безпосереднє вираження у виробничих процесах у виді диференціації і концентрації операцій по виготовленню продукції, а на рівні суспільного виробництва в цілому ¾ у галузевій диференціації і концентрації виробництва.

За ступенем диференціації знарядь праці диференціюються і ті галузі виробництва, у яких ці знаряддя виготовляються.

Галузева диференціація виражається в рості числа галузей виробництва, а концентрація - у зосередженні виробництва на великих підприємствах, як у рамках кожної галузі, так і в більш широких границях, що включають виробничі процеси різних галузей.

КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА має чотири форми: укрупнення підприємств; спеціалізація; кооперування і комбінування.

УКРУПНЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ - зосередження виробництва на великих підприємствах. Визначається науково-технічним прогресом знарядь праці (ростом продуктивності одиничних потужностей машин, агрегатів, удосконалюванням техніки керування і т.п.) і ростом обсягів продукції, що випускається.

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ - зосередження (концентрація) однорідного виробництва, що за своїм типом є масовим чи багатосерійним.

КООПЕРУВАННЯ - прямі виробничі зв'язки між підприємствами (об'єднаннями), що беруть участь у спільному виготовленні визначеної продукції.

КОМБІНУВАННЯ - з'єднання різних виробництв, що представляють собою послідовні ступені обробки сировини чи використання відходів виробництва в одному підприємстві (комбінаті);

- технологічне й організаційне з'єднання на одному підприємстві виробництв, що відносяться до різних галузей промисловості на базі єдиної сировини.

При плануванні розвитку форм організації промислового виробництва передбачається:

- укрупнення підприємств відповідно до росту одиничної потужності агрегатів і машин;

- формування нових і розвиток діючих спеціалізованих потужностей;

- зосередження виробництва продукції у відповідних спеціалізованих галузях промисловості;

- ліквідація невиправданої розосереджуванності виробництва конструктивно і технологічно однорідної продукції на підприємствах різних галузей;

- звільнення підприємств від виготовлення продукції, що не відповідає профілю;

- створення і розвиток спеціалізованих підприємств з централізованого виробництва заготівель і виробів загальгалузевого застосування;

- встановлення економічно вигідних зв'язків по кооперації.

ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

Концентрація виробництва створює можливості для більш ефективного використання сучасної високопродуктивної техніки і неухильного росту продуктивності суспільної праці.

При розгляді проблем концентрації виробництва в практиці, як правило, використовується поняття «розміри підприємства».

Розмір підприємства ¾ кількість живої й упредметненої праці на підприємстві (обумовлене чисельністю працюючих) і вартість виробничих фондів.

Розмір виробництва ¾ кількість продукції, що випускається підприємством, у натуральних, трудових чи вартісних вимірниках.

Мінімально допустимий розмір виробництва повинний забезпечувати:

- застосування прогресивної техніки, передових технологій, організації виробництва і праці;

- ефективне використання високопродуктивної техніки;

- комплексну механізацію й автоматизацію виробництва;

- високий рівень спеціалізації і кооперування виробництва.

Таке тлумачення мінімальне припустимого розміру спеціалізованого виробництва полегшує вибір його оптимального розміру, тому щовсі економічні показники уже визначені для мінімального розміру.

Оптимальний розмір визначається за допомогою збільшення в кратне число раз мінімального розміру. При цьому досягаються оптимальні техніко-економічні показники не тільки на даному підприємстві, але й у народному господарстві (мінімальні народно-господарські витрати на виробництво, транспортування, звертання продукції).

Найбільше точно рівень концентрації виробництва характеризується абсолютними показниками обсягу продукції, що випускається.

Основним критерієм ефективності концентрації виробництва в промисловості є максимальне використання факторів виробництва.

ВИДИ КОНЦЕНТРАЦІЇ:

- абсолютна - збільшення розмірів самих підприємств і їхніх виробництв;

- відносна - збільшення питомої ваги великих підприємств у загальному обсязі випуску однорідної продукції.

НАПРЯМКИ КОНЦЕНТРАЦІЇ:

- універсалізм - зосередження різнорідних виробництв на одному підприємстві;

- на базі спеціалізації - зосередження виробництва однорідної продукції на одному підприємстві;

- на базі кооперування - зосередження взаємозалежних виробництв на підприємстві.

ФОРМИ КОНЦЕНТРАЦІЇ:

- агрегатна - збільшення одиничної виробничої потужності устаткування, машин, агрегатів, потокових та автоматичних ліній;

- виробничо-технічна - збільшення кількості верстатів, агрегатів і ліній у конкретному виробництві;

- технологічна - одночасне збільшення кількості одиниць устаткування при підвищенні його одиничної потужності.

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ КОНЦЕНТРАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

1 Обсяг продукції - питома вага виробництва продукції великих підприємств Q_кр у загальному обсязі випуску однорідної продукції Q_заг:

 

ДО = Q_кр / Q_заг.

 

Чисельність працюючих - питома вага працюючих на великих підприємствах Ч_кр у загальній чисельності працюючих на підприємствах, що випускають однорідну продукцію Ч_заг:

 

ДО = Ч_кр / Ч_заг.

 

За основними фондами - питома вага вартості основних виробничих фондів великих підприємств ОВФ_кр у загальній вартості фондів підприємств, що випускають однорідну продукцію ОВФ_заг:

 

К = ОВФ _кр / ОВФ _заг.

 

ПЕРЕВАГИ концентрації виробництва:

- краще використання ОВФ;

- створення умов для більш доцільного поділу праці усередині підприємства;

- застосування більш зробленої технології, організації виробництва і праці;

- раціональне використання сировини і матеріалів;

- відносне зниження витрат по керуванню, загальних витрат виробництва;

- можливість організації могутніх конструкторських баз, лабораторій, експериментальних баз.

НЕДОЛІКИ концентрації виробництва:

- ріст транспортних витрат;

- утруднення комплексного розвитку економічних районів;

- великі витрати засобів і тривалі терміни будівництва нових підприємств;

- ускладнення структури виробництва і керування.

Спеціалізація виробництва

Поділ праці веде до диференціації його окремих видів, а їхня концентрація на основі збільшення обсягів кожного різновиду праці до економічно раціональних розмірів забезпечує масове повторення операцій і процесів, тобто масове чи спеціалізоване виробництво. Таким чином СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ, з одного боку, є наслідком суспільного поділу праці, а з іншого ¾ результатом концентрації однорідного виробництва.

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ являє собою діалектичну єдністьдвох протилежних процесів: диференціації і концентрації.

У промисловості СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ реалізується в наступних основних формах: предметній, подетальній, технологічній, функціональній.

ПРЕДМЕТНА спеціалізація - зосередження виробництва визначених видів продукції кінцевого споживання: станко-інструментальні, автомобільні заводи.

ПОДЕТАЛЬНАЯ спеціалізація - (поагрегатна) - спеціалізація підприємств на виробництві окремих деталей, вузлів, агрегатів: шарикопідшипникові заводи, завод поршнів.

ТЕХНОЛОГІЧНА спеціалізація ¾ перетворення окремих фаз виробництва чи операцій у самостійні виробництва: ливарні виробництва, кування, штампування, зборка, зварювання.

ФУНКЦІОНАЛЬНА спеціалізація ¾ спеціалізація на виконанні визначених робіт (функцій) по обслуговуванню інших підприємств: ремонтні підприємства ¾ Домноремонт.

Основними елементами, на яких базується спеціалізація, є СТАНДАРТИЗАЦІЯ Й УНІФІКАЦІЯ.

Стандартизація й уніфікація дозволяють вирішити основне протиріччя, викликане науково-технічним прогресом, що полягає, з одного боку, у частій зміні і збільшенні номенклатури продукції, що випускається, а з іншого, - у посиленні спеціалізації, механізації й автоматизації виробництва з метою випуску більш дешевої продукції й у короткий термін.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ припускає однакові вимоги до кінцевої продукції, до сирих матеріалів, напівфабрикатах, що комплектують, методів контролю, іспитів, транспортування, збереження і споживання.

Стандартизація ґрунтується на принципах випередження і комплексності.

ПРИНЦИП ВИПЕРЕДЖЕННЯ полягає у встановленні підвищених норм, вимог до об'єктів стандартизації, що згідно з прогнозами будуть оптимальними в майбутньому.

ПРИНЦИП КОМПЛЕКСНОСТІ полягає в узгодженні показників взаємозалежних компонентів, що входять в об'єкт стандартизації. Комплексність забезпечується включенням у програму стандартизації виробів, складальних одиниць, деталей, напівфабрикатів, матеріалів, сировини, технічних засобів, методів підготовки й організації виробництва. У підсумку стандартизація забезпечує взаємозв'язок всіх сторін виготовлення і споживання продукції з метою задоволення зростаючих потреб суспільства при оптимальних витратах праці і засобів.

Основна мета УНІФІКАЦІЇ ¾ усунення невиправданого різноманіття виробів однакового призначення і різнотипності їхніх складових частин, а також приведення до можливої однаковості способів їхнього виготовлення.

При уніфікації дотримуються принципу конструктивної наступності: у виріб нової конструкції в максимальному ступені вводяться деталі і вузли, що вже застосовуються в інших конструкціях. Це забезпечує використання однакових напівфабрикатів, деталей, вузлів для виробництва готових виробів різного призначення.

Застосування загальних конструктивних рішень дозволяє створювати на одній основі різні модифікації виробів, виготовляти машини, устаткування однакового і різного призначення.

На основі уніфікації і стандартизації досягається концентрація виробництва однорідних виробів на більш великих підприємствах оптимальних розмірів, що забезпечує ріст продуктивності праці, краще використання виробничого апарата, сировинних і трудових ресурсів, підвищення якості продукції.