Нормативні матеріали для нормування праці

До нормативних матеріалів для нормування праці відносять НОРМАТИВИ і НОРМИ.

Нормативи є вихідними даними для визначення витрат праці на кожен елемент операції (перехід) для різних варіантів організації праці.

Норми - відбивають витрати праці на виготовлення конкретного виробу чи виконання конкретної операції в цілому для заданих організаційно-технічних умов.

Норми і нормативи розробляються на базі вивчення і наукового аналізу трудових процесів і режимів роботи устаткування передових підприємств галузі.

Міжгалузеві і галузеві нормативи розробляються Центральним бюро нормативів при НДІ праці і галузевих інститутів, місцеві нормативи - нормативно-дослідницькими лабораторіями і бюро відділів організації праці підприємств.

Норми і нормативи незалежно від їхнього виду повинні відповідати наступним вимогам:

1) враховувати, з одного боку, типовий зміст трудового процесу і типові організаційно-технічні умови, а з іншого боку - особливості трудових і технологічних процесів, характерних для даного типу виробництва;

2) відповідати по точності і ступеню укрупнення типу виробництва, для якого вони призначені.

Методичними рекомендаціями встановлена наступна точність нормативних матеріалів:

- для масового виробництва 5%;

- для багатосерійного 7,5%;

- для серійного 10%;

- для дрібносерійного 15%;

- для одиничного 20%;

3) відбивати сучасні досягнення техніки, технології, організації виробництва і праці;

4) бути простими, зручними для користування, забезпечувати мінімальні витрати часу на перебування потрібних величин.

Методи нормування

Процес розробки і впровадження норм включає 6 етапів:

1) підготовча робота, під час якої вибирають конкретне підприємство і робочі місця, на базі яких будуть розроблятися нормативи, вивчають наявні методичні і нормативні матеріали, організацію робочих місць, зміст трудового і технологічного процесів і т.д;

2) збір експериментальних даних - хронометраж, фотографія робочого часу.

Хрономентраж - це метод вивчення витрат оперативного часу шляхом спостереження і вимірів тривалості окремих, повторюваних при виробництві кожного виробу елементів операції. Перевіряється тривалість кожного елемента операції, порівнюються з нормативними даними, за результатами норми або збільшують, або зменшують.

Фотографія робочого дня - це метод вивчення робочого часу шляхом спостереження і вимірів його тривалості в плині усього чи частини робочого дня: часу обслуговування робочого місця, підготовчо-заключного часу і перерв у роботі. Дані використовують для розробки заходів щодо усунення втрат часу, визначенних норми обслуговування, на маломеханізованих робочих місцях.

Розрізняють ФРД індивідуальну, бригадну, масову. При декількох спостереженнях визначають середні значення норм часу;

3) обробка й аналіз матеріалів, проведення розрахунків нормативів, складання проекту збірника нормативів;

4) перевірка проекту збірника, збір зауважень і доповнень;

5) доробка нормативів, підготовка до твердження;

6) твердження нормативів вищою організацією.

 

Продуктивність праці

- характеризує ефективність витрат праці в матеріальному виробництві. Вона визначається кількістю продукції, виробленої в одиницю робочого часу чи витратами праці на одиницю продукції.

Рівень продуктивності праці характеризується такими показниками:

1) виробленням продукції:

- в одиницю часу:

 

В= В_п / Т_вир,

 

де В_п - обсяг зробленої продукції, натур, вимірники;

Т_вир - витрати робочого часу на виробництво продукції, година;

- на 1 працюючого:

 

В=В_п / Р_роб,

 

де Р_роб - середньосписочне число працюючих, чол.;

- на 1 день:

 

В=В_п / Д_відпр,

 

де Д_відпр - число днів, відпрацьованих робітниками;

2) трудомісткістю продукції:

 

Т_пр = Т_вир / В_п.

 

Ріст продуктивності праці характеризується зіставленням фактичної трудомісткості продукції в звітному і базовому періодах.

Зіставлення нормативної і фактичної норм виробітки виражає середній коефіцієнт виконання діючих норм виробітки.