Основи організації автоматизованого виробництва

Потокове виробництво у своєму розвитку йде шляхом автоматизації.

Автоматичні лінії, володіючи всіма перевагами потокової лінії, дозволяють безперервність виробничих процесів сполучити з автоматичністю їхнього виконання.

АВТОМАТИЧНА ЛІНІЯ ¾ це система машин-автоматів, розміщених по ходу технологічного процесу й об'єднаних автоматичними механізмами і пристроями для рішення задач транспортування, накопичування заділів, знищення відходів, зміни орієнтації. Автоматична лінія оснащена системою керування.

У залежності від використовуваного устаткування виділяють типи автоматичних ліній:

1  Автоматичні лінії з агрегатних верстатів ¾ збираються з уніфікованих налагоджених агрегатних вузлів => легко проектувати і виконувати монтаж.

2  Автоматичні лінії з універсальних верстатів ¾ автоматів і напівавтоматів ¾ проектується на базі потокових ліній з оснащенням механізмами автоматичного завантаження-вивантаження деталей.

3  Автоматичні лінії зі спеціального устаткування ¾ застосовуються в масовому виробництві.

4 Автоматичні лінії з програмувальними пристроями ¾ роблять їх ефективними в дрібносерійному виробництві.

5 Автоматичні лінії з багатоцільових верстатів (гнучкі автоматичні лінії ГАЛ) ¾ високоефективні автоматизовані гнучкі технологічні комплекси з керуванням ЕОМ.

6       Роторні і роторно-конвеєрні автоматичні лінії ¾ створюються на базі роторних машин і роторних транспортуючих пристроїв. Основна перевага: обробка деталей у часі сполучена з їхнім безупинним транспортуванням по операціях тех. процесу.

У залежності від способу забезпечення ритмічності розрізняють:

1)  синхронні (тверді) автоматичні лінії, для яких характерна твердий

міжагрегатний зв'язок і єдиний цикл роботи верстатів;

2)  несинхронні (гнучкі) автоматичні лінії ¾ із гнучким міжагрегатним зв'язком (кожен верстат постачений бункером, магазином для накопичування міжопераційних заділів).

У залежності від використовуваних пристосувань автоматичні лінії можуть бути:

 - супутникові;

 - безсупутникові.

У залежності від технологічних потоків:

- однопотокові (які не галузяться);

- багатопотокові (галузяться).

За функціональним призначенням автоматичні лінії можуть бути:

- механообробні;

- механоскладальні;

- складальні;

- заготівельні;

- контрольно-вимірювальні;

- термічні;

- пакувальні і консерваційні;

- комплексні.

До основних характеристик автоматичних ліній відносяться:

1 ТАКТ лінії:

 

r = t₀ + t_всп  + t_тр,

 

де t₀ – час обробки (основний);

t_всп   - допоміжний час на установку, закріплення, зняття деталі;

t_тр – час на транспортування.

2 ЦИКЛОВА (НОМІНАЛЬНА) ПРОДУКТИВНІСТЬ лінії за умови повної відсутності простоїв:

 

q_ц = N_ц / Т_ц,

де N_ц ¾ число виробів, що виготовляються за один цикл;

Т_ц ¾ час одного циклу:Т_ц = t₀ + t_всп.

 

3 ПОТЕНЦІЙНА ПРОДУКТИВНІСТЬ лінії з урахуванням часу на регулювання і підналагодження:

 

q_n = N_ц / (Т_ц + t _{тех.обсл}),

де t _{тех.обсл} ¾ час технічного обслуговування.

4 ФАКТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ з урахуванням утрат часу по організаційних причин:

 

q_ф = N_ц / (Т_ц + t_{тех.обсл} + t_{орг. обсл} ),

де t_{орг. обсл ¾}  час на орг. обслуговування.

5 ТЕХНІЧНИЙ РІВЕНЬ лінії визначається коефіцієнтом технічного використання, що відбиває рівень циклових непродуктивних витрат часу і позацикловими простоями через планові і позапланові ремонти.

 

К_т.і = q_n / q_ц.

6 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ РІВЕНЬ ¾ коефіцієнт загального використання

к_о-т.и = q_ф / q_ц = Т_ц / (Т_ц + t_{тех.обсл} + t_{орг. обсл} ).

РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ, ПЛАНУВАННЯ И ОСВОЄННЯ НОВОЇ ТЕХНІКИ