Основи організації технічної підготовки виробництва. Її етапи і стадії

Реалізація досягнень науки в машинобудуванні здійснюється наступними взаємозалежними етапами:

- теоретичні дослідження, що мають фундаментальний і пошуковий характер;

- прикладні дослідження, у процесі яких отримані на першому етапі результати знаходять свій розвиток у різних напрямках їхнього практичного застосування;

- дослідно-конструкторські роботи, у ході виконання яких здійснюється втілення наукових ідей у технічну документацію і досвідчені зразки;

- технологічне проектування, у процесі якого розробляються технологічні методи виробництва нових виробів;

- організаційні заходи щодо впровадження у виробництво нових виробів, нового обладнання, нової технології, освоєння нових виробничих потужностей;

- освоєння нового виробництва, коли створені на попередніх етапах конструкції виробів, нові матеріали, спеціальне технологічне устаткування й оснащення, нові технологічні процеси перевіряються і впроваджуються у виробництво;

- стале промислове виробництво по випуску нової продукції;

- використання знову створеної продукції в сфері експлуатації.

Процес розробки й освоєння нових видів машин у сучасних умовах сформувався як самостійна, підготовча стадія процесу виробництва, одержавши назву технічної підготовки виробництва нових виробів.

ПІД ТЕХНІЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ ВИРОБНИЦТВА розуміють сукупність процесів наукового, технічного й організаційного характеру, спрямованих на розробку й освоєння нових видів продукції, а також її модернізацію, які здійснюються від початку передпроектних робіт до уведення виробів в експлуатацію і визначають технічний рівень, якість і ефективність нових виробів, як у виробництві, так і в експлуатації.

Зміст технічної підготовки виробництва включає конструкторську і технологічну підготовку виробництва.

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ технічної підготовки виробництва і шляхи їхнього здійснення.

1 Забезпечити безперервність технічного прогресу на рівні передових досягнень у даній галузі промисловості шляхом:

- створення зроблених конструкцій машин;

- проектування і впровадження передової технології й організації вироництва;

- впровадження комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів.

Рішення даної задачі можливо за допомогою:

- прогнозування основних напрямків розвитку галузі;

- наявності сучасної наукової і технічної інформації;

- конструкторської уніфікації, стандартизації;

- технологічної уніфікації і типізації техпроцесів;

- створення конструкторсько-технологічних комплексних груп, що вирішують питання технологічності конструкції у виробництві й експлуатації.

2 Створити умови для організації рівномірного й економічного виробництва шляхом:

- упровадження прогресивних форм організації виробництва і праці;

- вибору раціональної системи керування, планування й обліку виробництва.

Рішення даної задачі можливо за допомогою:

- організації усіх видів потокового й автоматизованого виробництва і техніко-економічне обґрунтування доцільності їхнього застосування;

- застосування АСУП.

 3 Скорочення тривалості, трудомісткості і вартості підготовки виробництва:

- застосування методів сіткового планування і керування;

- сполучення в часі конструкторських і технологічних робіт;

- наукова організація праці працівників усіх підрозділів підприємства.

Технічна підготовка виробництва включає:

- створення нових видів машинобудівної продукції;

- модернізацію продукції, що випускається, і удосконалювання технологічних способів її виробництва;

- поточне технічне керівництво виробництвом.

За місцем виконання технічна підготовка виробництва поділяється на позазаводську і внутрішньозаводську. Позазаводською підготовкою виробництва займаються галузеві проектні і науково-дослідні інститути, конструкторські бюро. Внутрішньозаводська підготовка виробництва здійснюється безпосередньо заводами, що випускають нову продукцію.