Економічна ефективність комбінування

Вона обумовлена раціональним використанням знарядь праці, предметів праці, робочої сили, що забезпечується наступними перевагами комбінування:

- високий рівень безперервності виробничих процесів (доменні печі працюють протягом декількох років без перерв);

- частина устаткування використовується для виробництва декількох видів продукції, сушіння, зневоднювання, дроблення, сортування, змішання різних видів сировини виробляються одночасно при витягу із сировини декількох корисних компонентів.);

- раціональне використання предметів праці за рахунок комплексного використання сировини, використання відходів і вторинних ресурсів, що на роздільних підприємствах не мають застосування;

- найбільш раціональне використання живої праці, більш інтенсивне зростання продуктивності;

- розширюється матеріальна база промисловості за рахунок використання відходів виробництва і вторинних ресурсів, комплексного використання сировини;

- скорочуються питомі капвкладення в загальнокомбінатське допоміжне й обслуговуюче господарство;

- у результаті кращого використання живої й упредметненої праці, зниження матеріалоємності і капіталомісткості виробництва комбінування виробництва сприяє зниженню собівартості продукції;

- прискорення обігу обігових коштів.

УЗАГАЛЬНЮЮЧИМ ПОКАЗНИКОМ економічної ефективності комбінування є різниця зроблених витрат на некомбінованому і комбінованому підприємствах. Для забезпечення вибору оптимальної схеми комбінування розрахунки суми приведених витрат варто складати окремо по суміжних стадіях виробництва і по всіх стадіях у цілому. ОПТИМАЛЬНИМ є той варіант, при якому приведені витрати на здійснення комбінування на даному підприємстві мінімальні.

 

 

Трудовий процес. Класифікація витрат робочого часу

Структура трудового процесу

Виробничий процес у машинобудуванні - це сукупність взаємозалежних процесів праці по створенню визначеного виду продукції. Він має технологічний і трудовий зміст.

Технологічний зміст трудового процесу полягає в зміні стану предмета праці: форми, розмірів, структури, взаємного розташування, фізико-хімічних і інших властивостей.

Трудовий процес - це сукупність дій виконавців по здійсненню виробничого процесу.

Зміст трудового процесу визначається техпроцесом і включає дії як по безпосередньому впливу виконавця на предмет праці (чи за допомогою устаткування й інструмента), що вимагає витрат фізичної, нервової і розумової енергії, так і за спостереженням за роботою устаткування, керуванню і контролю за ходом техпроцесу.

Техпроцес, здійснюваний без участі людини, під впливом природних умов (сушіння, старіння металу), називаються природним.

Техпроцеси у залежності від характеру участі робітника в їхньому здійсненні підрозділяють на ручні, ручні механізовані, машинно-ручні, машинні, автоматизовані й апаратні.

До ручних відносять процеси, що здійснюються робітником цілком вручну (наприклад, накручення гайок на гвинти вручну) чи за допомогою ручних знарядь праці без застосування яких-небудь джерел енергії (опиловка деталей напилком, фарбування кистю, нарізка різьблення ручним мітчиком).

РУЧНІ МЕХАНІЗОВАНІ процеси характеризуються тим, що вони виконуються робітниками з застосуванням механізованих знарядь праці, що приводяться в дію від якого-небудь джерела енергії (свердління електродрилем, загортання гайок пневматичним гайковертом, шабрування поверхонь електрошабером).

МАШИННО-РУЧНІ процеси виконуються машиною чи механізмом, причому переміщення механізму чи робочого органа машини до предмета праці здійснюється безпосередньо робітником з додатком фізичних зусиль (обробка деталі на металорізальному верстаті з ручною подачею).

МАШИННІ процеси виконуються на машинах, верстатах, інших видах устаткування, при цьому зміна форми, розмірів і ін. стану предметів праці здійснюється виконавчим органом машини без участі робітника. Функції робітника зводяться до керування роботою машини, подачею вихідної сировини, зняттю готової продукції (обробка деталі на універсальному устаткуванні з автоматичною подачею).

АВТОМАТИЗОВАНІ процеси виконуються на машинах-автоматах, у яких рухи робочих органів, а також керування ними виконуються автоматично без участі робітника. Роль робітника зводиться до контролю за нормальним протіканням процесу, у деяких випадках - до подачі сировини і вивантаженню готової продукції (обробка деталі на верстатах-автоматах, із ЧПУ).

АПАРАТНІ процеси протікають у спеціальних апаратах (печах, ваннах, агрегатах) шляхом впливу на предмет праці теплової, електричної чи хімічної енергії (плавка металу в плавильній печі, термічна і гальванічна обробка).

Апаратні процеси відрізняються від автоматичних тільки технологічним змістом, трудовий процес у них однаковий.

Основним елементом техпроцесу є ОПЕРАЦІЯ - закінчена частина техпроцесу по обробці одночасно одного чи декількох предметів праці, виконувана на одному робочому місці одним чи групою робітників чи без їхньої участі. Операція характеризується незмінністю знарядь, предметів праці, робочого місця і виконавця.

Операція є об'єктом планування, обліку, контролю виробничого процесу, а також нормування праці. У залежності від складності, операція включає різні складені технологічні і трудові елементи (табл. 8).

 

Таблиця 8 - Розчленовування операцій на елементи за ознаками

 

Технологічні	Трудові
УСТАНОВ	КОМПЛЕКС ПРИЙОМІВ
ПОЗИЦІЯ	ТРУДОВИЙ ПРИЙОМ
ПЕРЕХІД	ТРУДОВА ДІЯ
ПРОХІД	ТРУДОВИЙ РУХ

Трудові елементи операції

РУХ - це однократне переміщення робочого органа виконавця (руки, ноги, корпуса, ока) у процесі праці (рух руки до деталі, один крок до устаткування).

Трудові рухи розрізняють:

а) за видом руху: хватальні, підтримуючі, що переміщають, визвольні;

б) за формою руху: прямолінійні, криволінійні;

в) за точністю руху;

г) за способом виконання: руки, ноги, корпус, голова й око.

ТРУДОВА ДІЯ - це сукупність трудових рухів, виконуваних без перерви одним чи декількома робочими органами виконавця. Наприклад, дія «закріпити деталь у лещата» містить у собі сукупність однакових рухів - кілька поворотів рукоятки лещат, дія «узяти деталь» включає різні рухи - простягнути руку до деталі, захопити деталь, при цьому можливий і нахил корпуса з його поворотом.

ТРУДОВИЙ ПРИЙОМ - це закінчена сукупність дій людини, застосовуваних при виконанні переходу чи його частини й об'єднаних одним цільовим призначенням. Наприклад: «установити деталь у патрон», включає сукупність дій: «узяти деталь» і «увести деталь у патрон верстата».

Прийоми поділяються на 4 групи:

- настановні,

- за керуванням механізмами,

- контрольно-вимірювальні,

- транспортні.

При нормуванні праці, особливо в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва, окремі прийоми поєднують у комплекси прийомів: «установити деталь, перевірити, закріпити, після обробки - зняти».

МЕТОЮ розчленовування операцій на перераховані елементи є:

- вивчення і вимір витрат робочого часу,

- виявлення факторів, від яких залежить тривалість виконання кожного елемента,

- установлення раціональної послідовності і способів виконання елементів операцій,

- розрахунок норм часу.

У масовому і багатосерійному виробництві пред'являються підвищені вимоги до точності й обґрунтованості норм, тому операцію для цілей її аналізу і нормування розчленовують на дії і рухи.

В умовах серійного виробництва операцію досить розчленувати на прийоми, В умовах одиничного - на комплекси прийомів.