Діагностика психологічної готовності учнів 8–9–их класів

Зміст

ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ 8–9–их КЛАСІВ

ДО ВИБОРУ ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ ………………………………………………..….. 3

2. РІВНІ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ………………………………………………….. 5

3. ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ …………………….... 14

ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД СТАРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ

ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ ……………………………………………………………………. 17

5. ПОРТРЕТ МОЄЇ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ ……………………………………………….... 19

5.1. ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМУЛИ ПРОФЕСІЇ (за методикою М. Пряжнікова) ………………... 20

5.2 ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ (за методикою Є.А. Клімова) ……….. 21

5.3. ВИЗНАЧЕННЯ ІНТЕРЕСІВ ТА СХИЛЬНОСТЕЙ (диференційно-діагностичний

опитувальник «Я віддам перевагу») ………………………………………………………….... 23

5.4 ВИЯВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНТХ ПЕРЕВАГ (класифікація Д. Голланда) ………….. 26

5.5 «Матриця вибору професії» …………………………………………………………… 31

6. ПОРАДИ СТАРШОКЛАСНИКАМ ……………………………………………………… 34

7. ТЕСТ «КАРТА ІНТЕРЕСІВ» …………………………………………………………………..... 37

8. УЗАГАЛЬНЕНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІАГНОСТИКИ ……………… 40

9. МЕТОДИКА «ПРОФІЛЬ» (модифікація «Карти інтересів») ………………………... 42

10. ОПИТУВАЛЬНИК ТИПА МИСЛЕННЯ (скорочений варіант) ……………….…… 44

11. ОПИТУВАЛЬНИК|опитувач| ПРОФЕСІЙНИХ СХИЛЬНОСТЕЙ О. ЙОВАЙШИ (модифікація Г.В. Резапкіної) …………………………………………………….……... 46

АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ 11-их КЛАСІВ (встановлення мотивів професійного

самовизначення старшокласників) …………………………………………………….... 50

13. АНКЕТА ДЛЯ УЧНЯ ПРОФІЛЬНОГО КЛАСУ …………………………………….…. 51

14. АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ «Зацікавлення у професійному самовизначенні» ………..... 52

15. ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАМІРІВ СТАРШОКЛАСНИКІВ ……………….... 53

АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ (визначення спеціальних предметів та курсів за

вибором) ………………………………………………………………………………….….. 55

17. АНКЕТИ ДЛЯ БАТЬКІВ УЧНІВ 7, 9-их КЛАСІВ ……………………………..…….... 57

18. АНКЕТА САМООЦІНКИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ……... 61

19. АНКЕТА ВЧИТЕЛЯ, ЩО ПРАЦЮЄ В ПРОФІЛЬНИХ КЛАСАХ ……………….… 63

КАРТА ПЕДАГОГІЧНОЇ САМООЦІНКИ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГІВ ДО

ПІДВИЩЕННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ З ПИТАНЬ ПРОФІЛЬНОГО

НАВЧАННЯ …………………………………………………………………………………. 64

 

ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ

УЧНІВ 8–9–их КЛАСІВ ДО ВИБОРУ ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ

 

Методичний коментар

 

На сучасному етапі розвитку школи в старших класах передбачається профільне навчання. Його завдання – диференціювати і індивідуалізувати навчання, врахувати інтереси, схильності й здібності учнів. Завдяки своїй особливій структурі і змісту профільне навчання дає можливість реалізувати особистісно-орієнтований підхід, при якому кожен старшокласник може збудувати індивідуальний освітній маршрут, або особистий професійний план.

З точки зору психології, профільне навчання має багато плюсів. Воно забезпечує широкі можливості здобування освіти різними категоріями учнів відповідно до їх здібностей, схильностей і потреб; розширює можливості соціалізації підлітків, а головне – форсує процес професійного самовизначення, «підштовхуючи» учнів до професійного вибору вже в школі.

З іншого боку, профільне навчання пред'являє певні вимоги до особи учня:

Ø профілізація вимагає від учня високої самоорганізації і самостійності;

Ø уміння встановлювати ділові, партнерські стосунки з дорослими;

Ø збільшується інтелектуальна напруга, що вимагає сформованості розумових операцій узагальнення, класифікації, абстрагування, володіння методами творчого мислення;

Ø в результаті інтенсивної учбової діяльності збільшуються навантаження на нервову систему учня.

Всі зусилля по створенню ефективних моделей профільного навчання в старшій школі можуть виявитися марними, якщо учні до закінчення дев'ятого класу не зможуть вибрати профіль навчання відповідно до своїх бажань і можливостей. Для здійснення правильного професійного вибору необхідна допрофільна підготовка, яка повинна починатися якомога раніше, за рік–два до проведення відбору. Її метою повинні стати формування у школяра реалістичного самосприйняття і рівня домагань, розкриття і розвиток здібностей, виховання трудової мотивації.

Саме на етапі допрофільної підготовки вчителі можуть об'єктивно оцінити професійні інтереси і схильності підлітків, рівень інтелектуального розвитку і деякі інші здібності.

Інтереси учнів і плани батьків рік від року змінюються, як змінюється й поняття престижності професії в самому суспільстві. Поки що не завжди вдається переконати учнів і батьків, що людині не варто зв'язувати подальшу долю з, можливо, й престижною професією, але не такою, яка відповідає інтересам, здібностям, успішності, темпераменту. Не всі можуть працевлаштуватися, здобувши професію юриста, економіста або фахівця з міжнародних відносин. Тому перед школою постала задача дати можливість дитині вивчити свої власні профорієнтаційні потреби, а батькам замислитись про реальні можливості та здібності їхніх дітей. Для цього необхідно відбирати й удосконалювати методи анкетування, вести роботу з профорієнтації, вивчати успішність, темперамент дитини, оскільки саме такі складові, як інтерес до предмета, успішність і темперамент людини, складають триєдність, за якою можна орієнтувати учня на вибір допрофільного, а потім і профільного навчання. Так, у новому навчальному році у школі проведений поглиблений аналіз не тільки інтересів, а й навчальних досягнень учнів із предметів. У цій роботі взяли участь класні керівники, учителі-предметники, учні, батьки. Були визначені методики тестування, анкетування та професійного консультування учнів 7–9–х класів, оскільки саме вони є допрофільними. Це такі тексти й анкети, як «Диференційно–діагностичний опитувальник», «Вибір майбутньої професії», «Професійне консультування дев'ятикласників», «Ким я бачу свою дитину» (анкета для батьків). Зібрані анкети опрацьовані, а їх результатом стала «Карта учнівських інтересів», подана не у стандартному вигляді, а в адаптованому для сприйняття всіх учасників навчально-виховного процесу. У свою чергу, «Карта інтересів» стала підставою для висновку про складання робочого навчального плану на наступний навчальний рік з орієнтуванням на допрофільну підготовку 8–9–х класів за філологічним і суспільно-гуманітарним (історичним) напрямами. Слід сказати, що в учнів посилився інтерес до технологічного допрофільного навчання у зв'язку з тим, що поповнюється обладнання комп'ютерного класу, а до варіативної частини навчального плану за технологічним напрямом будуть уведені курси за вибором «інформатика».

Метою діагностичного мінімуму в паралелі 8–х (або 9–х) класів є – оцінити рівень психологічної готовності школярів до профільного навчання для прогнозування професійної успішності і профілактики шкільної дезадаптації.

Діагностичний мінімум проводиться на початку 2–го семестру 8–го класу або в 1–ому семестрі 9–го класу і включає психологічне обстеження старшокласників і експертне опитування батьків.

При складанні блоку методик для відбору в профільні класи необхідно виходити з того, що в шкільному віці некоректно говорити про професійні здібності – мова може йти лише про індивідуальні психологічні особливості як передумови формування професійних здібностей.

Основний акцент робиться на діагностиці мотиваційної сфери (мотиваційна готовність) – інтереси, схильності, потреби і діагностиці особливостей мислення (інтелектуальна готовність).

У запропонованому варіанті відбору використані традиційні і модифіковані методики.

Учніобстежуються в груповій формі по таких методиках:

1)для виявлення інтересів: методика «Профіль» (модифікація «Карти інтересів»);

2) для виявлення схильностей: «Опитувальник професійних схильностей»

О. Йовайши (модифікація Г.В. Резапкіної);

3) для діагностики особливостей мислення: «Опитувальник типа мислення»;

4) карта педагогічної самооцінки готовності педагогів до підвищення фахової компетентності з питань профільного навчання;

5) анкета вчителя, що працює в профільних класах;

6) опитування батьків.

Можуть використовуватися і інші засоби і методи діагностики, наприклад, «Опитувальник професійних переваг» Дж. Голланда, «Карта інтересів» А.Е. Голомштока, «Опитувальник професійної готовності школярів» Кабардової Л.Н., «Тест структури інтелекту» Амтхауера.

Таблиця 1 - Структура моделі самовизначення старших школярів

 

Самовизначення	Ознаки самовизначення
Життєве	Особисте й сімейне благополуччя Здоров'я особисте й близьких Прагнення повноцінного життя й долучення до культури Якість життя (достаток, відпочинок, дозвілля) Добропорядність і охайність життя Збереження й збільшення матеріальних, духовних і культурних цінностей родини, роду й народу Ефективність як працівника Суспільне й культурне призначення Виховання майбутніх дітей
Валеологічне	Фізичні можливості й стан здоров'я Психічне здоров'я Генетична спадщина Звички, схильності Знання превентивної медицини
Когнітивне	Ступінь і якість оволодіння змістом середньої освіти Широта світогляду Коло читання Доступність інформаційних ресурсів Коло спілкування Потреби в додатковій освіті
Моральне	Практична реалізація життєвих планів Пошук відповіді на запитання: "ким бути?" і "яким бути?" Співвідношення між реальним та ідеальним "Я" Уявлення про себе в минулому, сьогоденні й майбутньому Аномальна емоційно-психологічна симптоматика Акцентуації характеру Відносна стабілізація внутрішнього й зовнішнього життя
Професійне	Схвальна сфера професійної діяльності Уявлення про світ праці й професій Характер і умови майбутньої трудової діяльності Кращі професії й спеціальності Траєкторії одержання професії й спеціальності Особисті професійно важливі риси Підготовленість до здобутті професійної освіти Досвід продуктивної роботи
Соціально-економічне	Законослухняність і соціальна безконфліктність Громадська активність Ступінь особистої волі Соціальний статус Тендерні аспекти Найманий робітник Приватний підприємець Громадянство Домагання щодо оплати праці Зайнятість професійною роботою
Технологічне	Виконання тонких операцій ручними інструментами Керування машинною технікою Виконання й розуміння креслень, схем, графіків Володіння побутовою й офісною технікою

Види супроводу самовизначення школярів.

 

 

Супровід самовизначення підлітків передбачає педагогічне, психологічне й гуманітарно-соціальне забезпечення.Утаблиці 2 вказано: якщо супроводжувати, то куди й до чого, а також подано ситуації індивідуального самовизначення, що потребують професійної підтримки з боку всіх суб'єктів освітнього середовища.

Таблиця 2

 

Супровід
Педагогічний	Психологічний	Гуманітарно-соціальний
Культивування схильностей і задатків	Діагностика	Післяшкільні плани
Ключові компетенції	Вікові кризи	Використання й доповнення потенціалу родини
Індивідуальні освітні траєкторії	Образ "Я"	Життєві плани й спрямування
Інформаційне забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій	Корекція самооцінки	Ціннісні орієнтації
Технологічні й професійні проби	Ділові й вольові риси особистості	Прийнятний бізнес дітей і підлітків
Індивідуалізація педагогічних технологій	Психологічне консультування	Гранти, стипендії
Індивідуальні освітні запити	Інтимно-особистісні стосунки	Правове консультування
Творчі конкурси, олімпіади	Психологічний комфорт	Трудові об'єднання школярів
Світогляд	Самоідентифікація	Дозвілля, відпочинок
Коло читання	Емпатія	Прийом до ВНЗ
Допитливість	Комунікабельність	Волонтерство
Розширення креативного поля	Толерантність	Здоровий спосіб життя
Патріотизм	Конфліктні ситуації	Міжнаціональні стосунки
Відкритий розум	Стресостійкість психіки	Громадянська позиція, соціальна активність

Для того, щоб вибір професії був свідомим і вільним, необхідно враховувати принаймні три фактори: інформованість (орієнтування) школярів про світ професій, знання своїх особистісних можливостей, уміння співвідносити особистісні риси з вимогами до професії або спеціальності.

Вибір професії завжди пов'язаний з такими категоріями, як можливості й потреби, інтерес і мета, такими факторами, як нахили й мотивація, передбачення результатів ухвалених рішень. Однією з невирішених проблем є рання поетапна профорієнтаційна діагностика, що враховувала б вікові зміни мотиваційної сфери дитини (табл. 3).

Таблиця 3

 

Клас	Види діяльності	Мотиваційні зміни
	Ознайомлення зі світом найпоширеніших (популярних) професій, з професіями своїх батьків і близьких	Формується правильне емоційне ставлення до процесу праці, з'являється бажання займатися корисною працею, якісно виконувати доручену справу
5-7	Ознайомлення з професіями своїх батьків і близьких людей, з професіями свого регіону. Повинні знати, де і які знання вони можуть застосовувати у своєму регіоні (районі). Ознайомитися з потребами району в певних спеціальностях і звернути увагу саме на ці спеціальності	Формуються прогностичні вміння щодо трудової діяльності, можливостей реалізації обраної професії в районі (регіоні). Відбувається виділення професійної мети, професійної мрії (чого хоче досягти, чого може досягти)
8-9	Введення курсу "Основи вибору професії". Вивчення професійних інтересів і нахилів. З'ясування подальших життєвих планів. Визначення наявності рейтингу професій. Рекомендується вибір однієї з п'яти сфер професійної діяльності: людина-природа, людина-техніка, людина-людина, людина-знакова система, людина-художній образ	Формуються стійкі професійні інтереси, відбувається вибір подальшого шляху навчання в 10-11-х класах. Підсилюється увага до подальших освітніх планів. Школярі отримують інформацію про світ професій, спеціальності, навчальні заклади. З'ясовуються уявлення про перешкоди на шляху до улюбленої професії
10-11	Вивчення планів продовження освіти й вибору подальшої професійної діяльності, вибір профілю навчання. Наявність власного рейтингу професій. Допомога у виборі майбутньої професії. Школярі уточнюють відповідність наявних рис професійно важливим рисами обраної професії, стану здоров'я - вимогам обраної професії	Звертається увага не тільки на психофізіологічні риси школярів, необхідні для оволодіння професією, а й відбувається корекція вибору старшокласників, підлітки отримують допомогу в самооцінці своїх здібностей і нахилів

Алгоритм

Таблиця 4 - Програма поглибленої діагностики

 

№ п/п		Класи
	5-6	7-8
	Провідний мотив навчання
	Анкета пізнавальної спрямованості
	Опитувальник Йовайши (схильність до різних сфер професійної дальності)
	Опитувальник "За і проти" (професійні схильності і переваги)
	Опитувальник професійних переваг (за Дж.Голландом)
	Опитувальник виявлення кращих завдань праці
	Опитувальник для вивчення провідних мотивів профдіяльності
	Анкета спрямованості особистості
	Методика "Проблемна анкета"
	Вивчення індивідуально-психофізіологічних особливостей учнів відповідно до вибору професії
	Оцінка емоційної сфери (методика Спілбергера)
	Самооцінка станів тривожності, фрустрації, агресивності й ригідності (методика М. Айзенка)
	Діагностика схильності до стресів (методики Дж.Дженкінсона)
	Діагностика рівня невротизації (методика Л.Вассермана)
	Діагностика оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою (методика "САН")

 

Людина – техніка (Л – Т)

Праця людей цієї групи професій пов’язана із:

Ø Перебудовою деталей, виробів, механізмів (виготовлення деталей, машин, механізмів вручну, на верстатах і автоматичних лініях, слюсарні роботи, монтажні і електромонтажні, будівельно-оздоблювальні, роботи по видобутку та переробці промислової сировини, виготовлення харчових продуктів);

Ø Обслуговуванням технічних об’єктів (налагодження та обслуговування устаткування, управління верстатами, машинами, механізмами, транспортними засобами та будівельними машинами);

Ø Відновленням (відновленням та ремонтом технічного устаткування, виробів);

Ø Вивченням (контроль і аналіз якості виробів і механізмів, випробування якості виробів).

Людина – Людина (Л – Л)

Праця людей цієї групи професій пов’язана із:

Ø Вихованням, навчанням, тренуванням других людей (вихователь ДНЗ, дитячих будинків, викладачі в школах та інших навчальних закладах, майстер виробничого навчання, спортивний тренер);

Ø Медичним обслуговуванням людей та доглядом за ними (лікар, зубний технік, медична сестра);

Ø Правовою допомогою (суддя, адвокат, юрисконсульт, працівник міліції);

Ø Організацією людей, керівництвом та управлінням ними (адміністратор, менеджер);

Ø Вивченням, описом, дослідженням інших людей (соціолог, психолог, журналіст, слідчий).

 

Людина – Природа (Л – П)

Праця людей цієї групи професій пов’язана із:

Ø Перетворенням, переробкою (садівник, технолог харчової промисловості);

Ø Обслуговуванням, охороною флори і фауни (працівник лісового господарства, квіткар, тваринник, птахівник);

Ø Заготівля продуктів, експлуатація природних ресурсів (риболов, лісоруб, агроном, зоотехнік, мисливець);

Ø Відновленням, лікуванням (ветеринар, еколог, лісник);

Ø Вивченням, описом, розвідуванням (генетик, геолог, ботанік, зоолог, метролог).

ПОРАДИ СТАРШОКЛАСНИКАМ

Визначення мотивацій

Що таке мотивація, яку роль вона відіграє в пошуку роботи? Це питання зовсім не випадкове, адже мотивація спонукає нас до дії. Якщо ти добре знаєш, для чого тобі нова робота, то маєш чітку мету і зможеш ефективно справитися з пошуком. Якщо ти хочеш не помилитися у виборі своєї мети, постарайся спершу визначити мотивацію, тобто, те, що спонукає тебе до дії. Визначити, що ж є мотивуючим чинником не так просто, як може показатися. Людина не завжди щиро признається собі в дійсних мотивах тих або інших дій, які приховані в глибоких шарах особи людини. Йдеться про реально діючі особисті мотиви, а не звичні "маски", які людина надягає на роботу, на зразок: "хочу стати кращим".

Зрозуміло, дійсними мотиваційними чинниками є скоріше глибинні особисті переживання, ніж безглузді гасла, нав'язані ззовні. Тому спробуй завжди докопатися до дійсних причин своїх дій. Признайся собі чесно, що шукати нову роботу тебе змушує, наприклад, бажання вийти заміж. І одразу стануть абсолютно очевидні критерії, які потрібно застосовувати до пошуку роботи, адже працюючи в бібліотеці, або школі, або іншому чисто жіночому колективі, такої мети досягти значно важче.

Визначення мотивації - один з найбільш важливих етапів пошуку роботи, оскільки саме внутрішні мотиви задають напрям пошуку і визначають його стратегію. Найчастіше домінуючим мотиваційним чинником є рівень зарплати (а точніше - доходів). Проте інші важливі чинники, такі як цікава робота, хороший колектив, зручне місце розташування, наявність інших додаткових переваг (службовий автомобіль, мобільний телефон і т.п.) не менш важливі.

Для визначення своїх мотивуючих чинників розташуй найбільш важливі особисто для тебе переваги нової роботи в порядку убування їх значущості, наприклад:

Ø висока зарплата;

Ø можливість завоювати авторитет;

Ø потенціал кар'єрного зростання;

Ø цікава робота;

Ø робота підвищує рівень самоповаги;

Ø можливість професійного зростання.

Цей зразковий список ознак "ідеальної" роботи ти повинен переписати для себе наново, розставивши важливі особисто для тебе чинники в порядку убування їх значущості. Це буде особисто твій список, який дозволить намітити пріоритети і відкинути менш значущі чинники. Склавши список, поклади його на видному місці, повісь над ліжком або кухонним столом, щоб постійно тримати перед очима. Корегуй список при необхідності з урахуванням обставин, що змінилися.

Також психологи рекомендують прості, але дієві методи для визначення своїх професійних вподобань самотужки.

 

Метод 1. Познайомся із собою. Візьми аркуш паперу, ручку, сідай зручніше і починай згадувати і записувати всі свої вдалі проекти. Наприклад, в шостому класі зробив шпаківню, після школи вирішив вступити в інститут такий-то і вступив. Тільки не кажи, що у тебе немає вдалих проектів, вони є у всіх. Головне - захотіти їх пригадати. Це завдання може зайняти у тебе не один день, та ти не поспішай. Чим повніше буде список, тим краще ти зможеш себе зрозуміти. Після того, як список буде готовий, виділи в ньому ті проекти, які принесли найбільше задоволення.

Метод 2. Малюємо роботу. Закрий очі і уяви свою ідеальну роботу. Де знаходиться, колектив, начальник, режим роботи, і твоє робоче місце, твої обов'язки, зарплата. Чим докладніше представиш, тим краще. А зараз розплющуй очі і запиши все, що тобі вдалося представити.

Зараз саме час приступати безпосередньо до пошуку роботи.

Шукаємо відповідні вакансії. Шляхи пошуку. Найпростіший шлях пошуку роботи – це звернутися до друзів і знайомих. Дуже багато працедавців вважають за краще набирати співробітників не з вулиці, тому рекомендація вже "перевіреного" працівника значно спростить прийом на роботу. Ще один шлях –це скористатися інформацією в спеціалізованих газетах і журналах. У кожному газетному кіоску таких видань багато і вони пістрявіють оголошеннями: потрібний, потрібний, потрібний. Але будь напоготові. Серед оголошень багато недобросовісних. Не спокушайся, якщо пропонується велика зарплатня без вказівки характеру роботи. Тебе повинно насторожити, якщо не вказаний прямий номер телефону, а, наприклад, тільки мобільний. Обіцянки розкрити секрет великих заробітків в обмін на 10 гривень, які ти повинен вислати за вказаною адресою розраховано на наївних претендентів. А ти – не такий. Вчися читати між рядків і відсіювати такі оголошення з першого погляду. Оголошення представників мережевих структур також тебе переслідуватимуть всюди. Вони шукають безкоштовних працівників, а ти шукаєш оплачувану роботу. Отже вам не по дорозі. Зараз модно шукати роботу через Інтернет. Основне достоїнство такого пошуку – це оперативність інформації про вакансії, що надається. Ти можеш зателефонувати потенційному працедавцеві одразу ж як тільки його оголошення з'явиться в мережі і випередити своїх конкурентів. Звернення в центр зайнятості теж може принести не погані результати.

 

ТЕСТ «КАРТА ІНТЕРЕСІВ»

 

Аркуш запитань

 

Чи любите ви, чи хотіли б ви, чи подобається вам? (Усюди, де сказано «читати», можна розуміти і як «ознайомлюватися», наприклад, шляхом бесіди з бувалими людьми, знавцями тощо.)

1. Уроки мови і літератури.

2. Переглядати телетрансляцїї з конкурсів краси.

3. Уроки математики.

4. Читати і переглядати фільми про подорожі.

5. Уроки праці.

6. Читати про ліс.

7. Робота секретаря в офісі.

8. Малювати зачіски.

9. Читати і слухати передачі про бізнес.

10. Мандрувати країною.

11. Розглядати журнал мод.

12. Проводити час у лісі.

13. Оволодіти комп'ютером.

14. Доглядати за своїм волоссям.

15. Цікавитися курсом валют.

16. Відвідувати гурток юних інспекторів руху.

17. Вишукано одягатися.

18. Збирати гербарії.

19. Готувати і друкувати різні реферати, документи, вести записи.

20. Екстравагантні зачіски.

21. Ходити по магазинах.

22. Ознайомлюватися з будовою машин і механізмів.

23. Ремонтувати одяг.

24. Саджати дерева і доглядати за ними.

25. Виконувати доручення.

26. Відвідувати перукарню.

27. Робити покупки для дому.

28. Керувати транспортними засобами.

29. Давати поради знайомим під час купівлі одягу.

30. Бути членом спілки охорони тварин.

31. Швидко переключатися з однієї роботи на іншу.

32. Робити зачіски друзям.

33. Працювати в магазині.

34. Ремонтувати транспортні засоби.

35. Шити і вишивати.

36. Ознайомлюватися з веденням лісового господарства.

 

Поміркуйте, перш ніж відповісти на кожне запитання. Намагайтеся дати якнайточнішу відповідь. Якщо ви не раз переконувалися, якщо дуже любите

або вам дуже подобається те, про що ми запитуємо, то в аркуші відповідей у графі під тим самим номером, що й номер запитання, поставте «++»; якщо

просто подобається (любите) — «+»; якщо не знаєте, сумніваєтеся — «0»;
якщо не подобається (не любите) — «-»; якщо дуже не подобається — «- -».

Відповідайте на кожний пункт, не пропускайте жодного. Якщо у вас виникли запитання, ставте їх одразу. Час для відповіді не об­межується.

 

Аркуш відповідей

 

Прізвище, ім'я учня__________________________________________________

Клас_____________

Дата_____________

Заповнює учень

 

					ЗО

 

Обробка результатів

В аркуші відповідей підраховуємо окремо кількість плюсів та мінусів у кожному із стовпчиків. Результати записуємо у вільні клітинки під кожним стовпчиком: у верхній — кількість плюсів, у нижній — кількість мінусів.

Кожний стовпчик аркуша відповідей (завдяки спеціальному гру­пуванню запитань) відповідає нахилам до певного профілю. Якщо є стовпчики з однаковою кількістю плюсів, то переважним інтересам учнів відповідають стовпчики, які містять менше мінусів.

Заповнює експериментатор

МЕТОДИКА «ПРОФІЛЬ»

(модифікація «Карти інтересів»)

Інструкція: Дані питання стосуються Вашого відношення до різних напрямів діяльності. Чи подобається Вам робити те, про що говориться в опитувальнику? Якщо так, то в бланку відповідей поряд з номером питання поставте «+»; якщо не подобається - «–»; якщо сумніваєтеся - поставте «?».

Стимульний матеріал.

Мені подобається…

1. Дізнаватися про відкриття|відчиняти| в області фізики і математики.

2. Дивитися передачі про життя рослин і тварин.

3. З'ясовувати устрій електроприладів.

4. Читати науково-популярні технічні часописи.

5. Дивитися передачі про життя людей в різних країнах.

6. Бувати на виставках, концертах, спектаклях.

7. Обговорювати і аналізувати події в країні і за кордоном|.

8. Спостерігати за роботою медсестри, лікаря.

9. Створювати затишок і лад в домі, класі, школі.

10. Читати книги і дивитися фільми про війни і битви.

11. Займатися математичними розрахунками і підрахунками.

12. Дізнаватися про відкриття|відчиняти| в області хімії і біології.

13. Ремонтувати побутові електроприлади.

14. Відвідувати технічні виставки, ознайомлюватися з досягненнями|

науки і техніки.

15. Ходити в походи, бувати в нових незнаних місцях.

16. Читати відгуки|відкликання| і статті про книги, фільми, концерти.

17. Брати участь в суспільному|громадському| житті школи, міста.

18. Пояснювати|тлумачити| однокласникам учбовий матеріал.

19. Самостійно виконувати роботу по господарству.

20. Дотримувати режим дня, вести здоровий спосіб життя.

21. Проводити досліди по фізиці.

22. Доглядати тварин, рослини.

23. Читати статті про електроніку і радіотехніку.

24. Збирати і ремонтувати меблі, годинник, замки, вело­сипеди|.

25. Колекціонувати камені, мінерали.

26. Вести щоденник, складати вірші і оповідання.

27. Читати біографії відомих політиків, книги по історії|.

28. Грати з|із| дітьми, допомагати виконувати|чинити| уроки молодшим школярам|.

29. Купувати продукти для дому, вести урахування витрат.

30. Брати участь у воєнних іграх, походах.

31. Займатися фізикою і математикою зверх шкільної програми|.

32. Помічати і тлумачити природні явища.

33. Збирати і ремонтувати комп'ютери.

34. Будувати креслення, схеми, графіки, у тому числі на комп’ютері|.

35. Брати участь в географічних, геологічних експедиціях.

36. Розказувати друзям про прочитані книги, побачені фільми і спектаклі.

37. Стежити за політичним життям в країні і за кордоном.

38. Доглядати маленьких дітей або близькими, якщо вони захворіли.

39. Шукати і находити способи заробляння грошей.

40. Займатися фізичною культурою і спортом.

41. Брати участь у фізико-математичних олімпіадах.

42. Виконувати лабораторні досліди по хімії і біології.

43. Знатися на принципах роботи електроприладів.

44. Знатися на принципах роботи різних механізмів.

45. «Читати» географічні і геологічні карти.

46. Брати участь в спектаклях, концертах.

47. Вивчати політику і економіку інших країн.

48. Вивчати причини поведінки людей, будову|споруду| людсь­кого| організму.

49. Вкладати зароблені гроші до домашнього|хатнього| бюджету.

50. Брати участь в спортивних змаганнях.

Бланк відповідей

 

Обробка і аналіз результатів: Після того, як підлітки завершили роботу з опитувальником, вони повинні підрахувати кількість плюсів в кожній з десяти колонок. Десять колонок – це десять можливих напрямів професійній діяльності:

1. фізика і математика;

2. хімія і біологія;

3. радіотехніка і електроніка;

4. механіка і конструювання;

5. географія і геологія;

6. література і мистецтво;

7. історія і політика;

8. педагогіка і медицина;

9. підприємництво і домоводство;

10. спорт і військова|воєнна| справа|річ|.

Чим вище бал в кожній колонці, тим вище інтерес до цього| виду діяльності. Максимальний бал – 5 – говорить про яскраво виражений|виказувати| інтерес до предмету або виду діяльності. Чим менше балів, тим слабкіше|слабий| інтерес. Якщо сума балів ні в одному стовпці не перевищує 2 бали, значить, професійні інтереси ще не сформовані.

Найчастіше максимальне число балів опиняється не в одному, а в трьох–чотирьох стовпцях. Ці комбінації виявляють сферу професійних інтересів підлітка.

ОПИТУВАЛЬНИК ТИПА МИСЛЕННЯ

(скорочений варіант)

Тип мислення - це індивідуальний спосіб перетворення інформації. Знаючи свій тип мислення, можна прогнозувати успішність в конкретних видах професійної діяльності. Виділяють чотири базових типів мислення, кожен з яких володіє специфічними характеристиками: наочне, образне, знакове і символічне мислення. У даній версії опитувальника типи мислення уточнені відповідно до наявних у вітчизняній психології класифікацій (наочно-дієве, абстрактно-символічне, словесно-логічне, наочно-образне). Незалежно від типа мислення чоловік може характеризуватися певним рівнем креативності (творчих здібностей). Профіль мислення, що відображує переважаючі способи переробки інформації і рівень креативності, є найважливішою індивідуальною характеристикою людини, що визначає його стиль діяльності, схильності, інтереси і професійну спрямованість.

Інструкція: Прочитайте вислови. Якщо Ви згодні з приведеним висловом, в бланку відповідей поставте «+», якщо не згодні – «–».

Бланк відповідей

П-Д	А-С	С-Л	Н-О	К

Стимульний матеріал

1. Мені легко що-небудь зробити самому, ніж пояснити іншому.

2. Мені цікаво складати комп'ютерні програми.

3. Я люблю читати книги.

4. Мені подобається живопис, скульптура, архітектура, музика.

5. Навіть у від лагодженій справі я прагну щось поліпшити.

6. Я краще розумію, якщо мені пояснюють на предметах або малюнках.

7. Я люблю грати в шахи.

8. Я легко викладаю свої думки як в усній, так і у письмовій формі.

9. Коли я читаю книгу, я чітко бачу її героїв і описувані події.

10. Мені важко виконувати роботу, що вимагає жорстких обмежень.