Хто допомагає (і заважає) вибрати професію?

Позиція старших членів сім'ї -які вважають, що несуть пряму відповідальність за твоє благополуччя і тому прагнуть нав'язати свою думку. До речі, не так вже погано, коли хто-небудь за тебе переживає і хоче допомогти, але все таки - це твоє майбутнє. Залиши за собою остаточний вибір. І навіть право на помилку!

Позиція друзів і подруг -дружні стосунки в юнацькому віці часто дуже міцні і можуть серйозно впливати на вибір професії. Але спробуйте ухвалити незалежне рішення, знову-таки: це твоє майбутнє. Для цього слід дотримуватися правила - ухвалене рішення повинне відповідати твоїм інтересам, і нічиїм більше!

Позиція вчителів, шкільних педагогів -спостерігаючи за поведінкою, учбовою і позаучбовою діяльністю учнів, досвідчений педагог може знати багато такого, що приховано від непрофесійних очей. Тому, якщо у тебе виникли проблеми з вибором професії, запитай у вчителя. Звичайно, у того, якому ти довіряєш. І знову-таки, стеж, щоб остаточне рішення відповідало твоїм інтересам.

Особисті плани і уявлення про майбутню роботу. У тому числі і уявлення про передбачуваний рівень доходів. Щоб ці уявлення не були занадто відірваними від землі, потрібно постаратися дізнатися якомога більше про свою майбутню професію. Не соромся питати, знайомся з людьми, дізнавайся про все досконально. Краще витратити небагато часу сьогодні, чим кусати собі лікті після закінчення ВНЗ.

Здібності -спирайся на них не тільки за успіхами в навчанні, але і за досягненнями в найрізноманітніших видах діяльності. Не забувай також і про можливість удатися до допомоги психолога, пройти тестування, скористатися радою досвідченого педагога.

Рівень вимог на суспільне визнання. Як би складно це не звучало, суть приблизно така: кожна людина прагне визнання, воно є винятково важливим для особи. І тим не менше: не кожному призначено стати знаменитим співаком, видатним політиком або лауреатом Нобелівської премії. Плануючи свій трудовий шлях, зважай на реалістичність вимог. Адже за розчарування доводиться платити дуже дорого.

Інформованість -важливо подбати про те, щоб зібрані відомості про професію не виявилися спотвореними, неповними, односторонніми. Якщо професія тобі сподобалася просто тому, що в кіно це виглядає класно, дізнайся, як йдуть справи насправді. Як? Можна попроситися стати учнем або асистентом професіонала. Нехай спочатку тобі дістанеться сама нецікава робота: купувати для нього каву, виносити сміття або ввічливо посміхатися клієнтам, нічого. Тільки так ти за короткий строк дізнаєшся, як все насправді.

Прочитавши уважно цей список, ти зрозумієш, що здібності і таланти людини при виборі майбутньої роботи враховуються в останню чергу. Чи правильно це? Відповідь очевидна: звичайно, ні! Постарайся звернути пильну увагу на цей важливий компонент вибору, який єдиний може принести успіх в житті - власні таланти і здібності.

Вирішуючи, яка професія цікавить тебе найбільше, намагайся враховувати не лише думку твоїх батьків, друзів і знайомих, а, в першу чергу, те, що подобається саме тобі. Подумай, міг би ти займатися цією справою день за днем, протягом, можливо, не одного року, докладаючи максимум зусиль і старань? Адже зараз, щоб добитися в житті успіху, потрібно прагнути бути кращим в будь-якій з вибраних тобою спеціальностей.

Також ти повинен чітко визначитися: на що ти очікуєш від майбутньої професії. Для цього необхідно врівноважити твої професійні та особисті прагнення, а також реальні потреби на ринку праці і твої запити щодо професійної самореалізації:

- обрана професія і твої життєві цінності: наприклад, чи буде вона сприяти твоєму духовному зростанню, якщо для тебе це є важливим; чи зможеш ти, наприклад, займаючись музикою, вирішувати проблеми екології, якщо це один з твоїх найголовніших життєвих пріоритетів;

- твої життєві плани і обрана професія: якщо у твоїх планах, припустимо, є бажання об'їздити весь світ, то, вибравши професію вчителя, ти навряд чи зможеш досягти поставленої мети. Або ти мрієш про велику сім'ю, тоді, обравши професію капітана дальнього плавання або іншу, пов'язану з тривалими відрядженнями, ти, швидше за все, не відчуватимеш себе комфортно, перебуваючи багато часу далеко від родини;

- твої назрілі сьогоденні проблеми. Подумай, чи є у тебе можливість, перш за все матеріальна, вчитися на стаціонарі декілька років? Адже багато професій, наприклад лікаря, актора та інші, не припускають заочного навчання. Також важливо було б дізнатися наперед, де і в якому місті навчають обраній тобою спеціальності. Якщо у твої плани, з якихось причин, не входить переїзд на час навчання в інше місто, наприклад, хворіє хтось з батьків і йому потрібна твоя допомога і підтримка, переглянь свої плани і підбери щось аналогічне. Можливо, з часом ти зможеш освоїти вподобану тобою спеціальність, адже зараз безліч людей здобувають другу освіту, чим заслуговують тільки пошани.

Реальне працевлаштування за обраною спеціальністю. Вивчи ринок вакансій на сьогоднішній день і його тенденції з перспективою на час твого навчання. Чи не буде так, що, провчившись 4-5 років, віддавши масу сил і коштів, тобі доведеться або терміново перенавчатися, або погоджуватися на роботу, яка має вельми віддалене відношення до твоєї професії, або взагалі його не має. В даному випадку, скоріш за все, тобі не обійтися без консультації фахівця служби зайнятості. Тільки він зможе кваліфіковано розповісти, на яке працевлаштування за твоїм фахом в даному регіоні ти реально можеш розраховувати.

 

 

Визначення мотивацій

Що таке мотивація, яку роль вона відіграє в пошуку роботи? Це питання зовсім не випадкове, адже мотивація спонукає нас до дії. Якщо ти добре знаєш, для чого тобі нова робота, то маєш чітку мету і зможеш ефективно справитися з пошуком. Якщо ти хочеш не помилитися у виборі своєї мети, постарайся спершу визначити мотивацію, тобто, те, що спонукає тебе до дії. Визначити, що ж є мотивуючим чинником не так просто, як може показатися. Людина не завжди щиро признається собі в дійсних мотивах тих або інших дій, які приховані в глибоких шарах особи людини. Йдеться про реально діючі особисті мотиви, а не звичні "маски", які людина надягає на роботу, на зразок: "хочу стати кращим".

Зрозуміло, дійсними мотиваційними чинниками є скоріше глибинні особисті переживання, ніж безглузді гасла, нав'язані ззовні. Тому спробуй завжди докопатися до дійсних причин своїх дій. Признайся собі чесно, що шукати нову роботу тебе змушує, наприклад, бажання вийти заміж. І одразу стануть абсолютно очевидні критерії, які потрібно застосовувати до пошуку роботи, адже працюючи в бібліотеці, або школі, або іншому чисто жіночому колективі, такої мети досягти значно важче.

Визначення мотивації - один з найбільш важливих етапів пошуку роботи, оскільки саме внутрішні мотиви задають напрям пошуку і визначають його стратегію. Найчастіше домінуючим мотиваційним чинником є рівень зарплати (а точніше - доходів). Проте інші важливі чинники, такі як цікава робота, хороший колектив, зручне місце розташування, наявність інших додаткових переваг (службовий автомобіль, мобільний телефон і т.п.) не менш важливі.

Для визначення своїх мотивуючих чинників розташуй найбільш важливі особисто для тебе переваги нової роботи в порядку убування їх значущості, наприклад:

Ø висока зарплата;

Ø можливість завоювати авторитет;

Ø потенціал кар'єрного зростання;

Ø цікава робота;

Ø робота підвищує рівень самоповаги;

Ø можливість професійного зростання.

Цей зразковий список ознак "ідеальної" роботи ти повинен переписати для себе наново, розставивши важливі особисто для тебе чинники в порядку убування їх значущості. Це буде особисто твій список, який дозволить намітити пріоритети і відкинути менш значущі чинники. Склавши список, поклади його на видному місці, повісь над ліжком або кухонним столом, щоб постійно тримати перед очима. Корегуй список при необхідності з урахуванням обставин, що змінилися.

Також психологи рекомендують прості, але дієві методи для визначення своїх професійних вподобань самотужки.

 

Метод 1. Познайомся із собою. Візьми аркуш паперу, ручку, сідай зручніше і починай згадувати і записувати всі свої вдалі проекти. Наприклад, в шостому класі зробив шпаківню, після школи вирішив вступити в інститут такий-то і вступив. Тільки не кажи, що у тебе немає вдалих проектів, вони є у всіх. Головне - захотіти їх пригадати. Це завдання може зайняти у тебе не один день, та ти не поспішай. Чим повніше буде список, тим краще ти зможеш себе зрозуміти. Після того, як список буде готовий, виділи в ньому ті проекти, які принесли найбільше задоволення.

Метод 2. Малюємо роботу. Закрий очі і уяви свою ідеальну роботу. Де знаходиться, колектив, начальник, режим роботи, і твоє робоче місце, твої обов'язки, зарплата. Чим докладніше представиш, тим краще. А зараз розплющуй очі і запиши все, що тобі вдалося представити.

Зараз саме час приступати безпосередньо до пошуку роботи.

Шукаємо відповідні вакансії. Шляхи пошуку. Найпростіший шлях пошуку роботи – це звернутися до друзів і знайомих. Дуже багато працедавців вважають за краще набирати співробітників не з вулиці, тому рекомендація вже "перевіреного" працівника значно спростить прийом на роботу. Ще один шлях –це скористатися інформацією в спеціалізованих газетах і журналах. У кожному газетному кіоску таких видань багато і вони пістрявіють оголошеннями: потрібний, потрібний, потрібний. Але будь напоготові. Серед оголошень багато недобросовісних. Не спокушайся, якщо пропонується велика зарплатня без вказівки характеру роботи. Тебе повинно насторожити, якщо не вказаний прямий номер телефону, а, наприклад, тільки мобільний. Обіцянки розкрити секрет великих заробітків в обмін на 10 гривень, які ти повинен вислати за вказаною адресою розраховано на наївних претендентів. А ти – не такий. Вчися читати між рядків і відсіювати такі оголошення з першого погляду. Оголошення представників мережевих структур також тебе переслідуватимуть всюди. Вони шукають безкоштовних працівників, а ти шукаєш оплачувану роботу. Отже вам не по дорозі. Зараз модно шукати роботу через Інтернет. Основне достоїнство такого пошуку – це оперативність інформації про вакансії, що надається. Ти можеш зателефонувати потенційному працедавцеві одразу ж як тільки його оголошення з'явиться в мережі і випередити своїх конкурентів. Звернення в центр зайнятості теж може принести не погані результати.

 

ТЕСТ «КАРТА ІНТЕРЕСІВ»

 

Аркуш запитань

 

Чи любите ви, чи хотіли б ви, чи подобається вам? (Усюди, де сказано «читати», можна розуміти і як «ознайомлюватися», наприклад, шляхом бесіди з бувалими людьми, знавцями тощо.)

1. Уроки мови і літератури.

2. Переглядати телетрансляцїї з конкурсів краси.

3. Уроки математики.

4. Читати і переглядати фільми про подорожі.

5. Уроки праці.

6. Читати про ліс.

7. Робота секретаря в офісі.

8. Малювати зачіски.

9. Читати і слухати передачі про бізнес.

10. Мандрувати країною.

11. Розглядати журнал мод.

12. Проводити час у лісі.

13. Оволодіти комп'ютером.

14. Доглядати за своїм волоссям.

15. Цікавитися курсом валют.

16. Відвідувати гурток юних інспекторів руху.

17. Вишукано одягатися.

18. Збирати гербарії.

19. Готувати і друкувати різні реферати, документи, вести записи.

20. Екстравагантні зачіски.

21. Ходити по магазинах.

22. Ознайомлюватися з будовою машин і механізмів.

23. Ремонтувати одяг.

24. Саджати дерева і доглядати за ними.

25. Виконувати доручення.

26. Відвідувати перукарню.

27. Робити покупки для дому.

28. Керувати транспортними засобами.

29. Давати поради знайомим під час купівлі одягу.

30. Бути членом спілки охорони тварин.

31. Швидко переключатися з однієї роботи на іншу.

32. Робити зачіски друзям.

33. Працювати в магазині.

34. Ремонтувати транспортні засоби.

35. Шити і вишивати.

36. Ознайомлюватися з веденням лісового господарства.

 

Поміркуйте, перш ніж відповісти на кожне запитання. Намагайтеся дати якнайточнішу відповідь. Якщо ви не раз переконувалися, якщо дуже любите

або вам дуже подобається те, про що ми запитуємо, то в аркуші відповідей у графі під тим самим номером, що й номер запитання, поставте «++»; якщо

просто подобається (любите) — «+»; якщо не знаєте, сумніваєтеся — «0»;
якщо не подобається (не любите) — «-»; якщо дуже не подобається — «- -».

Відповідайте на кожний пункт, не пропускайте жодного. Якщо у вас виникли запитання, ставте їх одразу. Час для відповіді не об­межується.

 

Аркуш відповідей

 

Прізвище, ім'я учня__________________________________________________

Клас_____________

Дата_____________

Заповнює учень

 

					ЗО

 

Обробка результатів

В аркуші відповідей підраховуємо окремо кількість плюсів та мінусів у кожному із стовпчиків. Результати записуємо у вільні клітинки під кожним стовпчиком: у верхній — кількість плюсів, у нижній — кількість мінусів.

Кожний стовпчик аркуша відповідей (завдяки спеціальному гру­пуванню запитань) відповідає нахилам до певного профілю. Якщо є стовпчики з однаковою кількістю плюсів, то переважним інтересам учнів відповідають стовпчики, які містять менше мінусів.

Заповнює експериментатор