Рівні допрофільної підготовки

Центральною ланкою переходу до профільної школи повинна стати допрофільна підготовка випускників основної школи.

Основні завданнями допрофільної підготовки:

Ø підготовка учня до усвідомленого вибору профілю подальшого навчання;

Ø організація проби вибору;

Ø організація знайомства учнів зі світом професій.

В основній школі для учнів 8–9–х класів апробуються 4 рівні допрофільної підготовки. Розглянемо їх докладніше.

Рівень I. Введення курсів за вибором

Для розробки програми курсу за вибором необхідно:

Ø Проаналізувати зміст навчального предмета в рамках обраного профілю.

Ø Визначити, чим зміст курсу за вибором буде відрізнятися від базового або профільного курсу.

Ø Визначити тему, зміст, мету курсу, його функцію в рамках профілю.

Ø Розділити зміст програми курсу на модулі, розділи, теми, відвести необхідну кількість годин на кожний з них.

Ø З'ясувати можливість забезпечити цей курс навчальними й допоміжними матеріалами: підручниками, хрестоматіями, дидактичними матеріалами, лабораторним устаткуванням, реактивами. Скласти список літератури для вчителя й для учнів.

Ø Виділити основні види діяльності учнів, визначити частку самостійної роботи, творчої діяльності учнів при вивченні курсу. Якщо програма курсу припускає виконання практичних робіт, лабораторних досвідів, проведення екскурсій, виконання проектів, то їхній опис має бути у програмі.

Ø Продумати, які освітні продукти будуть створені учнями в процесі освоєння програми курсу.

Ø Визначити критерії, що дозволяють оцінити успішність освоєння програми курсу.

Ø Продумати форму звітності учнів за підсумками освоєння програми курсу: проект, реферат, виступ тощо.

Рівень 2. Організація проектної, дослідницької діяльності школярів.

Дослідницька діяльність учнів пов'язана з вирішенням учнями творчого, дослідницького завдання із заздалегідь невідомим рішенням (на відміну від практикуму, що служить для ілюстрації законів природи), що передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері, виходячи із прийнятих традицій: постановка проблеми, вивчення теорії, присвяченій проблематиці, добір методик дослідження й практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, науковий коментар, власні висновки.

Проектна діяльність учнів - спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів, що має мету, методи, способи діяльності, спрямована на досягнення загального результату діяльності. Неодмінною умовою проектної діяльності є наявність заздалегідь вироблених очікувань щодо кінцевого продукту діяльності, етапів проектування (вироблення концепції, визначення завдань проекту, доступних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану, програм й організація діяльності по реалізації проекту, його осмислення й рефлексію результатів діяльності).

Проектно-дослідницька діяльність - діяльність щодо проектування власного дослідження, що припускає визначення мети, принципів відбору методик, планування перебігу дослідження, очікуваних результатів, оцінка реалізації дослідження, необхідних ресурсів.

Завдання дослідницької діяльності в сучасній школі. В сучасних умовах, коли актуальне питання про зниження навчального навантаження дітей, термін "дослідницька діяльність учнів" набуває іншого значення. В ньому зменшується частка профорієнтаційного компонента, факторів наукової новизни досліджень і зростає зміст, пов'язаний з розумінням дослідницької діяльності як інструмента підвищення якості освіти.

Відмінності між дослідницькою й проектною діяльністю. Головним результатом дослідницької діяльності є інтелектуальний продукт, що встановлює істину в результаті процедури дослідження й поданий у стандартному вигляді.

При цьому проектна організація процесу дослідження є засобом встановлення істини, способом найефективнішого пізнання.

Рівень 3. Професійне самовизначення старшокласників.

Модель самовизначення (табл.1), запропонована П.Лернером, не рівнозначна "паспорту", "стандарту людини", у яких описуються деякі набори знань, умінь і навичок і параметри "соціального характеру" (Е.Фромм), що дозволяє в "культурах корисності" (О.Асмолов) не тільки формувати "соціальне замовлення", а й закладати їх у фундамент проектування районних освітніх систем, програм у конкретних навчальних закладах. Модель являє собою "пучок векторів" долучення людини до актуальної культури, можливих для розвитку в соціально-економічних умовах засобами освіти.

Модель самовизначення учнів у старших профільних класах може бути реалізована лише за умови:

Ø консолідації зусиль учнів і педагогів у прийнятті й здійсненні супроводу;

Ø при організації освітнього процесу істотною є постановка завдання щодо освоєння учнями різних типів діяльності (зокрема, дослідницької й проектної), що є ключовою умовою розвитку універсальних компетенції й навичок;

Ø за відмови від тоталітарного виховання "за зразком" на користь створення збагаченого освітнього середовища, що супроводжує індивідуальний розвиток і самовизначення дитини й підлітка.

Таблиця 1 - Структура моделі самовизначення старших школярів

 

Самовизначення	Ознаки самовизначення
Життєве	Особисте й сімейне благополуччя Здоров'я особисте й близьких Прагнення повноцінного життя й долучення до культури Якість життя (достаток, відпочинок, дозвілля) Добропорядність і охайність життя Збереження й збільшення матеріальних, духовних і культурних цінностей родини, роду й народу Ефективність як працівника Суспільне й культурне призначення Виховання майбутніх дітей
Валеологічне	Фізичні можливості й стан здоров'я Психічне здоров'я Генетична спадщина Звички, схильності Знання превентивної медицини
Когнітивне	Ступінь і якість оволодіння змістом середньої освіти Широта світогляду Коло читання Доступність інформаційних ресурсів Коло спілкування Потреби в додатковій освіті
Моральне	Практична реалізація життєвих планів Пошук відповіді на запитання: "ким бути?" і "яким бути?" Співвідношення між реальним та ідеальним "Я" Уявлення про себе в минулому, сьогоденні й майбутньому Аномальна емоційно-психологічна симптоматика Акцентуації характеру Відносна стабілізація внутрішнього й зовнішнього життя
Професійне	Схвальна сфера професійної діяльності Уявлення про світ праці й професій Характер і умови майбутньої трудової діяльності Кращі професії й спеціальності Траєкторії одержання професії й спеціальності Особисті професійно важливі риси Підготовленість до здобутті професійної освіти Досвід продуктивної роботи
Соціально-економічне	Законослухняність і соціальна безконфліктність Громадська активність Ступінь особистої волі Соціальний статус Тендерні аспекти Найманий робітник Приватний підприємець Громадянство Домагання щодо оплати праці Зайнятість професійною роботою
Технологічне	Виконання тонких операцій ручними інструментами Керування машинною технікою Виконання й розуміння креслень, схем, графіків Володіння побутовою й офісною технікою

Види супроводу самовизначення школярів.

 

 

Супровід самовизначення підлітків передбачає педагогічне, психологічне й гуманітарно-соціальне забезпечення.Утаблиці 2 вказано: якщо супроводжувати, то куди й до чого, а також подано ситуації індивідуального самовизначення, що потребують професійної підтримки з боку всіх суб'єктів освітнього середовища.

Таблиця 2

 

Супровід
Педагогічний	Психологічний	Гуманітарно-соціальний
Культивування схильностей і задатків	Діагностика	Післяшкільні плани
Ключові компетенції	Вікові кризи	Використання й доповнення потенціалу родини
Індивідуальні освітні траєкторії	Образ "Я"	Життєві плани й спрямування
Інформаційне забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій	Корекція самооцінки	Ціннісні орієнтації
Технологічні й професійні проби	Ділові й вольові риси особистості	Прийнятний бізнес дітей і підлітків
Індивідуалізація педагогічних технологій	Психологічне консультування	Гранти, стипендії
Індивідуальні освітні запити	Інтимно-особистісні стосунки	Правове консультування
Творчі конкурси, олімпіади	Психологічний комфорт	Трудові об'єднання школярів
Світогляд	Самоідентифікація	Дозвілля, відпочинок
Коло читання	Емпатія	Прийом до ВНЗ
Допитливість	Комунікабельність	Волонтерство
Розширення креативного поля	Толерантність	Здоровий спосіб життя
Патріотизм	Конфліктні ситуації	Міжнаціональні стосунки
Відкритий розум	Стресостійкість психіки	Громадянська позиція, соціальна активність