Конституційно-правові основи місцевого самоврядування

 

Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні становлять норми-принципи Конституції України, що закріплюють найважливіші відносини, які виникають у процесі організації й функціонування місцевого самоврядування в Україні, зокрема, територіальну організацію місцевого самоврядування, порядок та форми його здійснення, структуру органів місцевого самоврядування, принципи формування та використання комунальної власності, гарантії самоврядних прав територіальних громад.

Ці норми містяться більш як у 20 статтях Конституції України і їх можна систематизувати у такі групи:

1. Норми, в яких закріплюються засади конституційного ладу, народовладдя, рівність всіх форм власності, гарантується місцеве самоврядування. До них віднесені:

· визнання і гарантування місцевого самоврядування (стаття 7);

· здійснення народом влади безпосередньо і через органи місцевого самоврядування (стаття 5);

· самостійність місцевого самоврядування, його органи не входять до системи органів державної влади (статті 5,140);

· визнання і рівний захист всіх форм власності, включаючи і комунальну власність (стаття 13);

· обов’язок органів місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).

2. Норми, в яких регламентується діяльність місцевого самоврядування щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, зокрема:

· право громадян знайомитися в органах місцевого самоврядування з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею (стаття 32);

· право громадян брати участь у місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування (стаття 38);

· право громадян на рівний доступ до служби в органах місцевого самоврядування (стаття 38);

· право громадян проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про які завчасно сповіщаються органи місцевого самоврядування (стаття 39);

· право громадян на індивідуальні чи колективні звернення (петиції) до органів місцевого самоврядування (стаття 40);

· право громадян користуватися для задоволення своїх потреб об’єктами права комунальної власності (стаття 41);

· право громадян на соціальний захист, яке гарантується створенням мережі комунальних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46);

· право громадян, які потребують соціального захисту, на отримання від органів місцевого самоврядування житла безоплатно або за доступну для них плату (стаття 47);

· право громадян на безоплатне отримання медичної допомоги в комунальних закладах охорони здоров’я (стаття 49);

· право громадян на освіту, яке забезпечується доступністю і безоплатністю освіти в комунальних навчальних закладах (стаття 53);

· право громадян на відшкодування за рахунок місцевого бюджету матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56).

3. Норми, що закріплюють правові, організаційні, матеріальні та фінансові основи місцевого самоврядування. Вони, зокрема, стосуються:

· порядку призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування (стаття 85);

· підзвітності і підконтрольності місцевих державних адміністрацій радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами (стаття 118);

· обов’язку місцевих державних адміністрацій забезпечувати взаємодію з органами місцевого самоврядування та реалізацію повноважень, делегованих відповідними радами (стаття 119);

· складу представницьких органів місцевого самоврядування та принципів їх формування (стаття 141);

· матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (стаття 142);

· державної підтримки місцевого самоврядування (стаття 142);

· предметів відання та повноважень місцевого самоврядування (стаття 143);

· можливості делегування органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади (стаття 143);

· права органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймати рішення, які є обов’язковими на відповідній території (стаття 144);

· необхідності законодавчого врегулювання питань організації місцевого самоврядування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування (стаття 146).

4. Норми, в яких закріплені правові гарантії місцевого самоврядування. Вони стосуються:

· заборони займатися підприємницькою діяльністю для посадових і службових осіб органів місцевого самоврядування (стаття 42);

· підстав і порядку зупинення рішень органів місцевого самоврядування та звернення до суду з метою їх оскарження (стаття 144);

· судового захисту прав місцевого самоврядування (стаття 145).

 

Конституційні основи місцевого самоврядування України можна згрупувати у наступній таблиці:

 

Ст. 5 Конститу­ції України	Закріплення місцевого самоврядування як форми народовладдя: «Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».
Ст. 7 Конститу­ції України	Конституційний принцип визнання та гарантування місцевого самоврядування.
Ст. 13 Консти­туції України	Здійснення органами місцевого самоврядування права власності Українського народу: «Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування...».
Ст. 19 Консти­туції України	Конституційний принцип законності: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Ст. 32 Консти­туції України	Обов’язок органів місцевого самоврядування надавати інформацію кожному громадянинові щодо відомостей про нього.
Ст. 38 Консти­туції України	Право громадян України брати участь у місцевих референдумах та обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування.
Ст. 38 Консти­туції України	Закріплення муніципальної служби (служби в органах місцевого самоврядування) як самостійної форми публічної служби: «Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування».
Ст. 40 Консти­туції України	Право людини і громадянина направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самовря­дування та посадових і службових осіб цих органів.
Ст. 42 Консти­туції України	Заборона займатися підприємниць­кою діяльністю для посадових і службових осіб органів місцевого самоврядування.
Ст. 46 Консти­туції України	Право громадян України на соціаль­ний захист: «Це право гарантується... створенням мережі державних, кому­нальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними».
Ст. 47 Консти­туції України	Право громадян України на житло: «Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за до­ступну плату...».
Ст. 48 Консти­туції України	Право людини і громадянина на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування: «У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно...».
Ст. 53 Консти­туції України	Право громадян України на освіту: «Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-техніч­ної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах... Громадяни мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі».
Ст. 56 Консти­туції України	Право громадян України на відшкодування за рахунок органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Ст. 71 Консти­туції України	Принципи виборчого права при вибо­рах до органів місцевого самоврядування
Ст. 85 Консти­туції України	Віднесення до повноважень Верховної Ради України: «утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів; призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування...».
Ст. 92 Консти­туції України	Віднесення засад місцевого самоврядування до питань, що визначаються виключно законами України.
Ст. 118 Консти­туції України	Закріплення принципів взаємовідно­син органів місцевого самоврядуван­ня з місцевими органами виконавчої влади: «Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові від­повідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент Ук­раїни приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь».
Ст. 119 Консти­туції України	Віднесення до відання місцевих державних адміністрацій:...виконання державних та регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку...; підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; звіт про виконання відповідних бю­джетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію делегованих відповідними радами повноважень.
Ст. 138 Консти­туції України	Віднесення до відання Автономної республіки Крим організації та проведення місцевих референдумів.
Ст. 140 Консти­туції України	Визначення місцевого самоврядування як «права територіальної громади - жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України».
Ст. 140 Консти­туції України	Визначення форм здійснення місце­вого самоврядування: «Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи».
Ст. 140 Консти­туції України	Визначення конституційного статусу обласних та районних рад, а також органів самоорганізації населення.
Ст. 141 Консти­туції України	Визначення принципів обрання місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
Ст. 142 Консти­туції України	Визначення матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.
Ст. 142 Консти­туції України	Закріплення принципу державної допомоги місцевому самоврядуванню: «Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансове підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою».
Ст. 143 Консти­туції України	Визначення сфери компетенції місцевого самоврядування.
Ст. 143 Консти­туції України	Закріплення принципу, згідно з яким органам місцевого самоврядування мо­жуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.
Ст. 144 Консти­туції України	Визначення юридичної сили актів місцевого самоврядування: «Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території».
Ст. 144 Консти­туції України	Встановлення процедури зупинення актів місцевого самоврядування: «Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду».
Ст. 145 Консти­туції України	Закріплення принципу судового захисту прав місцевого самоврядування.