Муніципально-правові відносини



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Муніципально-правові відносини



Муніципально-правові відносини - це суспільні відносини, врегульовані муніципально-правовими нормами, тобто відносини, юридичні права та обов’язки учасників яких визначені згідно з приписами норм муніципального права. Муніципально-правові відносини виникають у зв’язку з організацією та здійсненням місцевого самоврядування.

Підставою їх відокремлення у відносно самостійну групу правовідносин виступають положення Конституції України щодо визначення місцевого самоврядування як однієї з форм здійснення народовладдя, виділення комунальної власності як самостійної форми публічної власності, встановлення сфери компетенції місцевого самоврядування, гарантій прав та законних інтересів місцевого самоврядування.

Муніципально-правові відносини характеризуються рисами як спільними для всіх видів правовідносин, так і специфічними, притаманними лише цьому виду правовідносин.

Так, муніципально-правові відносини мають єдину для всіх правовідносин структуру - об’єкт, суб’єкт та зміст (суб’єктивні права та юридичні обов’язки), а їх специфіка пов’язана:

по-перше, з їх змістом - вони виникають в особливій сфері суспільних відносин (відносини місцевого самоврядування), які є предметом муніципального права та пов’язані зі здійсненням публічної влади на місцевому рівні територіальною громадою та її членами у передбачених законом формах;

по-друге, з особливостями об’єкта, суб’єкта та характером юридичних зв’язків між суб’єктами цих відносин.

Зокрема,об’єкт муніципально-правових відносин - це матеріальна чи нематеріальна (духовна) реальність, із приводу якої виникають муніципально-правові відносини.

Об’єкти муніципально-правових відносин виступають їх необхідним структуроутворюючим елементом, вони забезпечують зв’язок між суб’єктами цих відносин, а у їх якості можуть виступати різноманітні явища - дії, матеріальні та нематеріальні блага. Наприклад, Конституція України до їх переліку відносить: питання місцевого значення, комунальну власність, місцевий бюджет тощо.

Специфічним об’єктом муніципально-правових відносин є публічна влада. Питання влади (застосування влади чи захисту від влади) тією чи іншою мірою зачіпають інтереси практично всіх суб’єктів муніципально-правових відносин - територіальної громади, органів місцевого самоврядування тощо.

Найчастіше об’єктом муніципально-правових відносин виступають певні дії (діяльність територіальної громади, її членів, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення, спрямована на вирішення питань місцевого значення -муніципальна діяльність), що набувають відповідного оформлення. Наприклад, згідно з п. 23 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська рада затверджує місцевий бюджет і ці її дії оформлюються відповідним рішенням.

Суб’єкти муніципально-правових відносин - це особи, спільноти людей (територіальні громади та їх підрозділи), підприємства, органи, установи, організації тощо, які згідно з приписами муніципально-правових норм є носіями суб’єктивних юридичних прав і обов’язків.

Суб’єктами муніципально-правових відносин (муніципального права) зазначені особи, організації тощо можуть стати лише за умови їхмуніципальної правосуб’єктності, яка включає муніципальну правоздатність і дієздатність.

Муніципальна правоздатність - це обумовлена муніципально-правовою нормою здатність суб’єкта муніципально-правових відносин мати суб’єктивні юридичні права та обов’язки. Зокрема, правоздатність фізичної особи в муніципально-правовій сфері настає після того, як вона стає членом територіальної громади, й припиняється після її смерті або припинення членства в територіальній громаді (виїзду на постійне місце проживання за межі відповідного населеного пункту).

Муніципальна дієздатність - це обумовлена муніципально-правовою нормою здатність суб’єкта муніципально-правових відносин своїми діями набувати та здійснювати суб’єктивні юридичні права і обов’язки. Так, у повному обсязі муніципальна дієздатність фізичної особи виникає за умови її належності до громадянства України та при досягненні нею 18 років.

В окремих випадках закон передбачає деякі винятки. Так, наприклад, згідно зі ст. 6 Закону України «Про органи самоорганізації населення» обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення мають право жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території, тобто вимога належності до громадянства України в даному випадку не передбачається.

Коло суб’єктів муніципально-правових відносин досить специфічне й свідчить про певну особливість даних відносин щодо інших видів правовідносин. Суб’єктів муніципально-правових відносин можна поділити на наступні групи:

1. До першої групи можна віднести спільноти (колективи) людей - територіальні громади (жителі сіл, селищ, міст), внутрішні територіальні громади (жителі районів у містах, мікрорайонів тощо).

2. До другої групи входять фізичні особи - громадяни, іноземці, біпатриди, апатриди - члени відповідної територіальної громади та їх зібрання, а також юридичні особи, які зареєстровані та/або здійснюють діяльність на території відповідної громади.

3. До третьої групи відносяться окремі фізичні особи чи групи осіб, які вступають у правовідносини з органами місцевого самоврядування при реалізації своїх прав на звернення до органів місцевого самоврядування.

4. Четверту групу складають представницькі органи місцевого самоврядування, їх посадові особи та виконавчі органи, а також інші створювані ними органи та органи самоорганізації населення.

5. До п’ятої групи можна віднести виборні посадові особи органів місцевого самоврядування (кандидати в депутати місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови).

6. Шосту групу складають органи державної влади та їх посадові особи.

7. До сьомої групи можна віднести добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування тощо.

Аналізуючи суб’єктний склад, слід підкреслити, що важливою особливістю багатьох муніципально-правових відносин є нерівноправність їх суб’єктів. Ця обставина обумовлена тим, що в муніципально-правових відносинах переважно діє принцип влади і підпорядкування, тобто одні суб’єкти виступають управомоченою стороною, інші -зобов’язаною.

Водночас один і той самий суб’єкт муніципального права в різних муніципально-правових відносинах може виступати одночасно як управомоченою, так і зобов’язаною (підпорядкованою) стороною. Наприклад, у випадках, коли член територіальної громади виступає суб’єктом права участі у здійсненні місцевого самоврядування, він може вимагати від органів місцевого самоврядування відповідних гарантій реалізації цього права. І, навпаки, органи місцевого самоврядування можуть вимагати від членів територіальної громади виконання актів місцевого самоврядування.

Зміст муніципально-правових відносин характеризується складною структурою. Так, в їх структурі можна виділити юридичний (суб’єктивні права та юридичні обов’язки) та матеріальний (фактична поведінка суб’єктів) зміст.

При цьому суб’єктивне право учасників муніципально-правових відносин - це їх, визначена муніципально-правовою нормою, можливість вільно діяти в певних, визначених нормою, межах, а юридичний обов’язок - встановлена муніципально-правовою нормою вимога діяти певним, чітко визначеним нормою чином або утриматися від здійснення певних дій.

Виникнення муніципально-правових відносин пов’язане з юридичними фактами, які приводять у дію відповідну муніципально-правову норму.

Юридичні факти - це конкретні життєві обставини (дії або події), з якими муніципально-правові норми пов’язують виникнення, зміну або припинення муніципально-правових відносин. Вони формулюються у гіпотезах муніципально-правових норм і залежно від їх зв’язку з індивідуальною волею суб’єкта поділяються на дві групи: події та дії.

Події - це такі юридичні факти, що не залежать від волі суб’єктів (наприклад, досягнення громадянином України вісімнадцятирічного віку є підставою виникнення правовідносин з реалізації активного та пасивного виборчого права при місцевих виборах).

Дії - це юридичні факти, що залежать від волі і свідомості суб’єктів муніципально-правових відносин. З точки зору законності дії поділяються направомірні і неправомірні.

Правомірні дії зумовлюють виникнення у суб’єктів прав і обов’язків, передбачених муніципально-правовими нормами. При цьому правомірні дії, у свою чергу, також поділяються на дві групи: юридичні акти і юридичні вчинки. Юридичні акти - це правомірні дії, що здійснюються суб’єктами з метою їх вступу в певні муніципально-правові відносини, а юридичні вчинки - це правомірні дії, що безпосередньо не спрямовані на виникнення, припинення або зміну муніципально-правових відносин, але тягнуть за собою такі наслідки.

Неправомірні дії - це юридичні факти, що суперечать вимогам муніципально-правових норм. Вони можуть стати підставою для притягнення органів та посадових осіб місцевого самоврядування до відповідальності.

Класифікація муніципально-правових відносин може бути здійснена за різними підставами:

1. За змістом вони поділяються на такі групи:

• відносини, що виникають у зв’язку з організацією місцевого самоврядування (зокрема, відносини, пов’язані з обранням представницьких органів місцевого самоврядування, сільського, селищного, міського голови, органів самоорганізації населення тощо);

• відносини, що виникають у процесі функціонування місцевого самоврядування (наприклад, реалізація самоврядних повноважень органами місцевого самоврядування);

• відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень.

2. Залежно відхарактеру взаємовідносин суб’єктів їх поділяють на загальні, конкретні муніципально-правові відносини та муніципально-правові стани.

Загальний або конкретний характер муніципально-правових відносин зумовлений характером відповідних норм муніципального права. Так, реалізація муніципально-правових норм загальнорегулятивного характеру (норм-принципів, норм-декларацій, норм-дефініцій тощо) приводить до виникненнямуніципально-правових відносин загального характеру, в яких не визначені конкретні суб’єкти відносин, їх взаємні права та обов’язки (ці питання деталізуються в чинному законодавстві про місцеве самоврядування та у відповідних конкретних правовідносинах). Це, зокрема, стосується Декларованих Конституцією України принципів визнання та гарантування місцевого самоврядування (ст. 7), визначення місцевого самоврядування (ст. 140).

Можна виділити особливий різновид загальних муніципально-правових відносин -муніципальні стани, тобто такі відносини, в яких визначаються конкретні суб’єкти, а їх права та обов’язки відповідними муніципально-правовими нормами чітко не встановлені, наприклад, стан належності фізичної особи до певної територіальної громади.

Дляконкретних муніципально-правових відносин характерним є наявність чітко визначених сторін та визначеність їх взаємних прав та обов’язків.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.36.32 (0.008 с.)